Навчальний посібник для студентів та лікарів-інтернів Затверджено



страница1/8
Дата14.05.2016
Размер1.05 Mb.
ТипНавчальний посібник
  1   2   3   4   5   6   7   8




Міністерство охорони здоров’я України

Харківський державний медичний університет

ГЕМОРАГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ У ДІТЕЙ

Навчальний посібник для студентів та лікарів-інтернів


Харків - 2007
Г.С. Сенаторова

Т.Б. Іщенко

Н.І. Макєєва

О.В.Омельченко



Геморагічні захворювання у дітей

Навчальний посібник для студентів та лікарів-інтернів


Затверджено

Вченою радою ХДМУ

Протокол №



ЗМІСТ

  1. Перелік скорочень 4

  2. Вступ 5
  3. Основні механізми гемостазу 5


  4. Особливості гемостазу та його патологія у новонароджених 9

  5. Геморагічні діатези 13

  6. Гемофілія 15

  7. Тромбоцитопенії 25

  8. Тромбоцитопатії 36

  9. Геморагічний васкуліт 48

  10. Синдром десемінованого внутрішньо-судинного зсідання 57

  11. Гемолітико-уремічний синдром 70

  12. Тести 81

  13. Еталони відповідей до тестів 90

  14. Ситуаційні задачі 91

  15. Еталони відповідей до задач 96

  16. Перелік використуванної літератури 101

-

АГП – антигемофільні препарати


АКТ – аутокоагуляційний тест

АКК –амінокапронова кислота


ГУС – гемолітико-уремічний синдром


ГНН – гострий гломерулонефрит

ДВЗ – синдром диссемінованого внутрішньо-судинного зсідання

ІТП – ідіопатично-тромбоцитопенічна пурпура

ІК – імунні комплекси

КЛС – кислотно-лужний склад

РЕС – ретикуло-ендотеліальна система

СЗП – свіжозаморожена плазма

СМФ – система мононуклеарних фагоцитів

СЧВ – системний червоний вовчак

ХНН – хронічна ниркова недостатність

ШОЕ – швидкість осідання еритроцитів

ШВЛ – штучна вентиляція легенів



ВСТУП

Геморагічні захворювання, основним симптомом яких є підвищена кровоточивість, широко поширені у дітей.

У 5-10% дітей кровоточивість зумовлена генетичним дефектом гемостазу, головним чином, судинно- тромбоцитарного типу. Кровотеча у цих дітей рецидивує під впливом факторів зовнішнього середовища (вірусно-мікробних захворювань, ліків, фізичних та хімічних впливів). Лікувати таких хворих важко, тимчасовий ефект дає лише замісна терапія.

Набуті коагулопатії зустрічаються значно частіше, ніж спадкові. Вони супроводжують більшість тяжких хвороб, мають складний патогенез, спричиняють багатофакторні порушення не тільки системи зсідання, але й інших ланок гемостазу, призводячи до тяжкого геморагічного синдрому (ДВЗ, ГУС), що визначає кінцевий результат хвороби.


ОСНОВНІ МЕХАНІЗМИ ГЕМОСТАЗУ


Біологічна система, яка забезпечує з одного боку зберігання рідкого стану крові, а з іншого – попередження та зупинення кровотечі шляхом підтримки структурної цілісності кровоносних судин і достить швидкого тромбування останніх при їх ушкодженні, визначається як система гемостазу. Ця система життезабезпечення перешкоджає виведенню крові з циркулярного русла та сприяє забезпеченню нормального кровопостачання органів, збереженню необхідного об’єму циркулюючої крові.

Гемостаз здійснюється трьома взаємодіючими між собою функціонально-структурними компонентами:



  • стінками кровоносних судин;

  • клітинами крові, в першу чергу, тромбоцитами;

  • плазмовими ферментними (протеолітичними) системами – системою зсідання, плазміновою (фібринолітичною), калікреїн-кініновою і комплементу.

Першими у відповідь на ушкодження реагують кровоносні судини та клітини крові (тромбоцити і частково еритроцити). Саме цій реакції належить провідна роль у попередженні та зупиненні кровотечі з мікросудин. У зв’язку з цим судинно-тромбоцитарна реакція на ушкодження визначається як «первинний гемостаз», а процес зсідання крові як «вторинний», хоч обидва ці механізми взаємно індукують один одного і функціонують на великому відрізку часу сполучено.

Судинно-тромбоцитарний гемостаз.

При ушкодженні мікросудини відповідають спазмом, внаслідок чого капіляри та венули тимчасово запустівають і кровотеча з них в перші 20-30 сек. не виникає.

Участь тромбоцитів у гемостазі визначається такими їх функціями:


  • ангіотрофічною, тобто здатністю підтримувати нормальну структуру та функцію стінок мікросудин;

  • здатністю підтримувати спазм ушкоджених судин шляхом секреції вазоактивних речовин;

  • здатністю утворювати в ушкоджених судинах тромбоцитарної пробки;

  • участю тромбоцитарних факторів у процесі зсідання крові і в регуляції фібринолізу;

  • стимуляцією процесу репарації в місцях ушкодження стінки судин;

  • ростовим фактором, що виділяється тромбоцитами у процесі їх адгезії..

Зсідання крові має два механізми функціонування:

  • Внутрішній, у якому спостерігається послідовна активація факторів XII, XI, IX+VIII, X+V и II;

  • зовнішній, швидкий, який запускається постачанням у кров іззовні тканинного фактора (фактор III або TF) (табл. 1). До його складу входять апопротеїн III та фосфоліпід. TF+ фактор VIIa утворюють активний комплекс, під впливом якого активуються за наявності іонів кальцію та фосфоліпідних мембран X+V и II. Активований фактор X не тільки

переводить протромбін (фактор II) у тромбін (фактор IIa), але й ретроградно активує комплекс TF- фактор VIIa.

Таблиця 1


Номенклатура плазмових факторів згортування крови


Цифрове позначення міжнародною номенклатурою
Синоніми

I

Фібриноген

II

Протромбін

III

Тканинний тромбопластин

IV

Іони кальцію

V

Проакцелерин, лабільный фактор

VII

Проконвертин, аутопротромбін I

VIII

Антигемофільний глобулін (АГГ)

IX

Плазмений компонент тромбопластину, фактор Кристмаса, аутопротромбін II

X

Фактор Стюарта-Прауера, протромбіназа,

Аутопротромбін III



XI

Плазмений попередник тромбопластину

XII

Фактор Хагемана, контактний фактор

XIII

Фібрин-стабілізуючий фактор, фібриназа

Обидва шляхи замикаються на факторі X, після чого вони змикаються аж до утворення фібрину і злиття у єдиний потік. Однак, зовнішній та внутрішній механізми початкового етапу системи зсідання крові не відокремлені повністю один від одного. Вони взаємодіють між собою шляхом взаємної активації факторів XII та VII, VII та IX.



Основні механізми тромбоцитарно-судинного гемостазу

(первинного гемостазу).

  1. Спазм судин при ушкодженні стінки судин.

  2. Адгезія тромбоцитів до субендотеліального шару судини.

  3. Агрегація тромбоцитів у місці ураження.

  4. Звільнення тромбоцитарних гемостатичних факторів.

  5. Друга хвиля агрегації тромбоцитів під впливом тромбоцитарних та інших факторів.

  6. Утворення первинного гемостатичного тромба.

  7. Ретракція кров’яного тромбу.

Первинна тромбоцитарна пробка не може надійно зупинити кровотечу, особливо у великих судинах та судинах з досить високим тиском..

Порушення первинного гемостазу клінічно можуть проявлятись у такий спосіб:

  • наявність геморагічного висипу на шкірі та на слизовій у вигляді таких элементів: пурпура, екхімози, петехії;

  • кровотеча із слізових (носові, з ясен, маткові, з ШКТ);

  • кровотеча під час або відразу після операції та маніпуляції;

  • позитивний симптом джгута, (склад з шкарпетками, резинкою від трусиків, манжетки для вимірювання АТ).

Тести, що використовуються для оцінки первинного гемостазу.

  • кількість тромбоцитів у периферійній крові (N=150-400 тис. в мкл);

  • час кровотечі: за Дюком (N=2-5 хв), за Айві (не більш ніж 8 хв);

за Ваалером (N=10-12хв);

  • оцінка тромбоцитарних функцій:

дослідження адгезії (N=30-40%),

дослідження агрегації (N=30-40%),

ретракція кров’яного згустку (N= більш ніж 80%);


  • резистентність капилярів (кількість петехій за манжетною пробою не більше ніж 5);

  • морфологні дослідження тромбоцитів (тромбоцитометрія).

Особливості гемостазу та його патологія у новонароджених

Патологія гемостазу зустрічається у 3% новонароджених дітей (Gobel. at al. 1972). Вона ускладнює перебіг септичних, гострих інфекційних, алергійних захворювань, уражень легень, ШКТ, печінки, нирок, супроводить усі форми шоку.

Набуті коагулопатії мають складний патогенез, призводять до ураження всіх трьох ланок гемостазу, однак можна виділити провідний ведучий коагулопатичний синдром, який проявляється зниженням К-вітамінзалежних факторів або зменшенням синтезу інших факторів системи зсідання крові, антитромбінів, протеїни-С, факторів фібринолізу або зумовлений появою патологічних антикоагулянтів, але частіше розвивається ДВЗ-синдром. Часте розгортання набутих коагулопатій у новонароджених і особливо у недоношених дітей пов’язано з патологією в пологах, асфіксією, внутрішньоутробними інфекціями, а можливо з незрілістю гемостазу у цьому періоді дитинства. Так, судинні ланцюги гемостазу характеризуються підвищеною ламкістю та проникливістю капілярів, зниженням скорочувальної функції прекапілярів. Плазмові ланцюги гемостазу характеризуються зниженням К-вітамінзалежних факторів, особливо на 3-ю добу життя, та факторів XI, XII.

Упродовж останнього десятиріччя стало можливим дослідження системи гемостазу новонароджених завдяки освоєнню мікротестів. Сформульовано єдину концепцію фізіологічних та патологічних порушень у системі гемостазу у новонароджених. У ранньому постнатальному періоді система гемостазу у новонароджених зазнає істотних порушень. На тлі різноманітних форм патології вказані порушення можуть легко ставати важливим патогенетичним ланцюгом геморагічних та тромботичних ускладнень.



Судинно-тромбоцитарний гемостаз.

Кількість тромбоцитів у доношених новонароджених становить 150-400·109/л і не відрізняється від такої у дорослих.

Резистентність капілярів у здорових новонароджених нормальна. Агрегаційна функція пластинок знижена з АДФ, колагеном, адреналіном. Біологічний чинник гіпофункції тромбоцитів у новонароджених, який супроводиться гіпокоагуляцією, ще не вивчений достатньо, але це слід враховувати у ряді наступних випадків, що згадуються нижче:


        1. при кількості тромбоцитів 40-50·109/л можуть виникати тяжкі геморагії (внутрішньочерепні, ШКТ). У дітей старшого віку при такій кількості тромбоцитів при ІТП геморагічний синдром виражений слабко.;

        2. при призначенні вітамін К-залежних факторів слід враховувати, що вони зменшують функціональну активність тромбоцитів.

Система зсідання крові новонародженого.

У зв’язку з дефіцитом ряду плазмових факторів у плазмі виявляється гіпокоагуляція. Водно час у цільній крові у тих самих дітей виявляється нормо- чи гіперкоагуляція. Це пов’язано з наявністю фізіологічного гемолізу еритроцитів у новонароджених. На систему гемостазу впливає рівень гематокрітного показника та гемоліз еритроцитів. При зменшенні гематокриту більш ніж до 0,35 виявляється несправжня гіперкоагуляція (у зв’язку із збільшенням кількості плазми).

Здатність еритроцитів активно впливати на процес зсідання крові пов’язана з наявністю в них тромбопластичного фактора з еритропоетину. Цей компонент є фосфоліпідом з групи кефалінів та діє аналогічно до тромбоцитарного фактора 3, отже, еритроцити здатні замінити тромбоцити на всіх етапах системи зсідання крові..

Стан пускового механізму системи зсідання крові.

При народженні у дитини рівень фактора XII становить 20-70% від норми і нормалізується на 9-14 місяці. Рівні прекалікреїну знижені до 20-50% від норми.

При цьому уповільнюється як зсідання крові, так і фібриноліз. Крім цього, у новонароджених відмічається зниження рівня фактора XI до 20-50% та відновлення до норми до 2-ох місяців життя.

Зовнішній механізм системи зсідання крові та вітамін К-залежні фактори

Найбільш вивчена та характерна для періоду новонародженості депресія К-вітамінзалежних факторів-II, VII, X, IX, які синтезуються клітинами печінки гепатоцитами. З цим пов’язано підвищення протромбінового часу, який відображає ступінь дефіциту факторів II, V, VII, X. Найбільш виражені ці порушення на 3-6 добу після народження (у 1,5-2 рази).

Концентрація фактору II у плазмі новонароджених не більше ніж 20-40% (Cross S.J. et all, 1977). У наступну 5-у добу життя концентрація цих факторів ще більше знижується з досягненням мінімума на 3-5-у добу. До 8-го дня життя вміст факторів протромбінового комплексу досягає рівня 1 дня і підвищується до нормальних показників до місячного віку. (Kaledewala C.K. 1980).

Це пояснюється низьким трансплацентарним транспортом вітаміну К, низьким вмістом у грудному молоці, а також відсутністю мікрофлори у кишечнику (Bonnas, 1978). Значний вплив на вміст у крові вітаміну К мають строки перев’язки пуповини та час першого прикладування дитини до грудей.

Рання перев’язка пуповини призводить до значного зниження рівня вітамін-К-залежних факторів. Але раннє прикладання новонародженого до груді матері (перші 2 години після народження) значно зменшує післяпологовий дефіцит факторів системи зсідання.

Фітальний фібриноген відрізняється від фібриногенезу дорослих, у зв’язку із чим підвищується протромбіновий час.



Антикоагуляційна активність крові.

У доношеного новонародженого рівень антитромбіну III в плазмі знижений до 55-60% та доходить до норми дорослого до 6 місяця життя (Bonnaciw etall, 1982). Також істотним зниження рівня протеїнів С та S (Mannucip, 1982).

У новонароджених підвищений рівень гепарину у перші 10 днів. Л.Н.Якуніна виявила підвищену антикоагуляційну активність новонароджених у першу добу.

Фібринолітична система.

Вміст плазміногену в періоді новонародженості знижено до 20-50% і відновлюється до рівня дорослих до 6-місячного віку.

Істотно знижений XIIа-калікреін-залежний лізис. У періоді новонародженості одним з механізмів, який підтримує кров у різкому стані є активація фібринолізу по зовнішньому шляху внаслідок взаємодії клітинних кіназ, у тому числі і вивільнених при гемолізі та цитолізі. Фібринолітична система крові у здорових новонароджених сбалансована, але якісно іншим шляхом, ніж у дорослих.

Стан гемостазу у недоношених новонароджених.

У недоношених дітей відмічена ще більша депресія системи зсідання крові. Рівень факторів протромбінового комплексу знижений до 36-40%. Найбільші коагуляційні порушення у недоношених реєструються у перший день життя, коли як у доношених новонароджених на 3-6 добу, що пояснююється зниженим синтезом факторів системи зсідання у печінці. У доношених більша депресія фізіологічних антикоагулянтів: рівень антитромбіну III становить 10-50%. А протеїну С від 20-60%. Більш виражено зниження фактора XII, а також компонентів фібринолітичної та калікреїн-кінінової систем (Monucci P., Vigalo S, 1982)



У сукупності ці зміни обумовлюють низьку резистентність системи гемостазу, більшу частоту розвитку як кровотечі, так і внутрішньосудинного зсідання крові у цій групі новонароджених. Практично патологія у новонароджених може ускладнюватись кровотечою або ДВЗ-синдромом.

Каталог: archive -> students -> metodics -> 5kurs
archive -> Гуманитаризация высшего технического образования
archive -> «Социум» и московский научный центр психологии и педагогики международная Научно-практическая конференция
archive -> Развитие творческих способностей дошкольников с зпр
archive -> Ирония как структурообразующий и смыслоорганизующий элемент художественного текста
archive -> Отчет о реализации плана мероприятий по предупреждению аутоагрессии и профилактике суицидов среди несовершеннолетних города Кемерово на 2015-2016 гг., в 1 квартале 2016 года
archive -> Технология организации продуктивного взаимодействия преподавателя и студентов на основе диалога
archive -> Этапы реализации педагогического взаимодействия преподавателя и студентов в процессе занятий физической культурой
5kurs -> Методичні вказівки студентів V курса
metodics -> Вегетососудистые дисфункции у детей


Поделитесь с Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8


База данных защищена авторским правом ©dogmon.org 2017
обратиться к администрации

    Главная страница