Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»



страница1/7
Дата12.05.2016
Размер0.68 Mb.
ТипЗакон
  1   2   3   4   5   6   7


Про затвердження Міської програми

«Електронне відкрите місто» м. Одеси

на 2015-2017 роки

Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з метою реалізації в м. Одесі державної політики з розвитку інформаційного суспільства та впровадження європейських стандартів електронного самоврядування, подальшого вдосконалення інформаційної інфраструктури міста, Одеська міська рада


ВИРІШИЛА:
1. Затвердити «Міську програму «Електронне відкрите місто» м. Одеси на 2015-2017 роки» (додається).
2. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Одеської міської ради з економічної, інвестиційної політики, міжнародних відносин та інформаційних технологій.

Міський голова Г. Труханов



Проект внесено постійною комісією

Одеської міської ради з економічної, інвестиційної політики,

міжнародних відносин та інформаційних технологій

Додаток до рішення

Одеської міської ради

___________________


Міська програма

«Електронне відкрите місто» м. Одеси на 2015-2017 роки

(далі – Програма)

1. Паспорт Програми.

2. Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована Програма.

3. Визначення мети Програми.

4. Обґрунтування шляхів і засобів розв’язання проблеми, обсягів та джерел фінансування; строки та етапи виконання Програми.

5. Перелік заходів та завдань Програми.

6. Очікувані результати та ефективність Програми.

7. Координація та контроль за ходом виконання Програми.
1. Паспорт Програми

«Електронне відкрите місто» м. Одеси на 2015-2017 роки

(назва міської цільової програми)

1. Ініціатор розроблення Програми – департамент інформації та зв’язків з громадськістю Одеської міської ради.

2. Розробник Програми – департамент інформації та зв’язків з громадськістю Одеської міської ради.

3. Співрозробники Програми – департамент інформації та зв’язків з громадськістю Одеської міської ради, КП «Міський інформаційно-аналітичний центр».

4. Відповідальні виконавці Програми – департамент інформації та зв’язків з громадськістю Одеської міської ради.

5. Учасники Програми – структурні та територіальні підрозділи, комунальні підприємства Одеської міської ради, а саме: адміністративно-господарський департамент, виконавчий комітет Одеської міської ради, департамент архівної справи та діловодства, департамент внутрішньої політики, департамент економічного розвитку, департамент з організації роботи міської ради, департамент інформації та зв’язків з громадськістю, департамент комунальної власності, департамент міського господарства, департамент охорони здоров’я, департамент транспорту, зв’язку та організації дорожнього руху, юридичний департамент, управління архітектури та містобудування, управління з питань охорони об’єктів культурної спадщини, департамент надання адміністративних послуг, управління реклами, управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів, комунальні підприємства ЖКС, КП «Міський інформаційно-аналітичний центр», КП «Одеські інженерні мережі», КП «ПРАВО», Київська районна адміністрація, Малиновська районна адміністрація, Приморська районна адміністрація, Суворовська районна адміністрація.
6. Термін реалізації Програми – 2015-2017 роки.

6.1. Етапи виконання Програми:

I – 2015 рік,

II – 2016 рік,

III – 2017 рік.
7. Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Програми, – 14545,0 тис. грн. (із загального фонду – 8693,4 тис. грн., із спеціального фонду – 5851,6 тис. грн.), у тому числі за рахунок коштів бюджету міста Одеси – 14545,0 тис. грн. За роками: 2015 рік – 6951,0 тис. грн., 2016 рік – 4388,0 тис. грн., 2017 рік – 3206,0 тис. грн.
2. Визначення проблеми,

на розв’язання якої спрямована Програма
Становлення інформаційного суспільства, перспектива суспільства знань є об’єктивними реаліями сучасності. Створення можливостей для розвитку людини, подальша демократизація, забезпечення конкурентоспроможності держави вимагають стратегічних і тактичних державних рішень, що втілюються у відповідних нормативно-правових актах.

Програма розроблена відповідно до законів України: «Про Основні засади розбудови інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», «Про Національну програму інформатизації», «Про інформацію», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про Концепцію Національної програми інформатизації», «Про захист персональних даних», «Про доступ до публічної інформації», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про адміністративні послуги», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про електронний цифровий підпис», а також згідно зі Стратегією розвитку інформаційного суспільства в Україні і Стратегією економічного та соціального розвитку міста Одеси до 2022 року.

Метою реалізації Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні (далі - Стратегія) є формування сприятливих умов для розбудови інформаційного суспільства, соціально-економічного, політичного і культурного розвитку держави з ринковою економікою, що керується європейськими політичними та економічними цінностями, підвищення якості життя громадян, створення широких можливостей для задоволення потреб і вільного розвитку особистості, підвищення конкурентоспроможності України, вдосконалення системи державного управління за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.

Стратегією розвитку інформаційного суспільства в Україні, серед інших, визначено принцип сприяння пріоритетному розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. В положеннях Стратегії зазначається, що наразі в Україні сформовано основні правові засади побудови інформаційного суспільства шляхом прийняття ряду нормативно-правових актів, які, зокрема, регулюють суспільні відносини у сфері сприяння розвитку громадянського суспільства, створення інформаційних електронних ресурсів, захисту прав інтелектуальної власності на такі ресурси, гарантій та механізму доступу до публічної інформації, розвитку електронного урядування та відкритого уряду, електронного документообігу, інформаційної безпеки тощо.

Наприкінці XX сторіччя розвиток інформаційних технологій призвів до нової форми спілкування з державою – так званому «електронному уряду». Електронний уряд (англ. e-Government) – спосіб організації державної влади за допомогою систем локальних інформаційних мереж та сегментів глобальної інформаційної мережі, що забезпечує функціонування органів влади в режимі реального часу та робить максимально простим і доступним щоденне спілкування з ними громадян, юридичних осіб, неурядових організацій.

Орієнтація України на побудову інформаційного суспільства та інтеграцію до Європейського Союзу (далі - ЄС) вимагає дотримання но­вих вимог ЄС до сфери інформаційної політики та інформаційної без­пеки. Досвід європейських країн доводить, що перехід до нового цифрового суспільства дає помітні позитивні результати в економічній, політичній та соціальній сферах цих країн. Процеси інформатизації, комп’ютеризації та розвитку телекомунікацій дозволили створити серйозні передумови й умови переходу до інформаційного суспільства, інтеграції України у світове інформаційне співтовариство. Швидко зростає кількість сайтів в Інтернеті, прискореними темпами йде розвиток систем і засобів телекомунікації. Збільшується кількість корпоративних інформаційних мереж і число абонентів світових відкритих мереж, розширюється національна мережа зв’язку, росте ринок засобів мобільного зв’язку.

За Концепцією розвитку електронного урядування в Україні на третьому етапі (2014–2015 рр.) передбачається створити: об’єднані веб-портали органів виконавчої влади, призначені для проведення відповідних транзакцій; єдину інформаційно-телекомунікаційну інфраструктуру органів місцевого самоврядування; спеціальні центри (пункти) надання послуг, центри обслуговування населення (кол-центри), веб-портали надання послуг; єдиний веб-портал електронного урядування як єдине місце доступу до всіх видів електронних послуг для громадян та суб’єктів господарювання з урахуванням потреб громадян і функціональних аспектів; національний депозитарій електронних інформаційних ресурсів. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 травня 2014р. № 523-р окремі адміністративні послуги, що надаються підрозділами Державної міграційної служби, з 1 жовтня 2014 р. надаються виключно через центри надання адміністративних послуг.

Розвиток інформаційного суспільства проголошено Європейським Союзом ключовим напрямком виходу з фінансової кризи. Тому до Програми діяльності Кабінету Міністрів України «Подолання впливу фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток» вперше було включено окремий підрозділ «Розбудова інформаційного суспільства», в якому серед пріоритетних напрямів визначено: впровадження в усіх органах виконавчої влади систем електронного документообігу та цифрового підпису, створення умов для інтеграції інформаційних ресурсів державних органів усіх рівнів; забезпечення відкритості інформації та збільшення різноманітності та кількості послуг, що надаються населенню та суб’єктам господарювання державними органами з використанням електронних засобів та Інтернету; підвищення ефективності формування та виконання Національної програми інформатизації; розроблення проекту Державної цільової програми впровадження в органах державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом; створення нової та вдосконалення чинної нормативно-правової бази у сфері інформатизації; гармонізація із стандартами ЄС стандартів на ІТ-продукцію та ІТ-послуги.

В Україні поступово складаються необхідні передумови для розвитку електронного урядування. Так, за різними оцінками, наразі абонентами Інтернету в країні є від 19 до 24 млн. осіб, 29% з яких постійно відвідують сайти органів влади та місцевого самоврядування. За даними дослідження, проведеного у вересні 2014 року дослідницьким агентством InMind, серед опитаних інтернет-користувачів 55% українців мають доступ до Інтернету вдома, а доля регулярних користувачів при цьому складає 57%.

За результатами дослідження, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова у вересні 2014 року, 40% населення України підтримує розвиток електронного урядування. Інтереси громадян до головних напрямів електронної взаємодії з органами влади пріоритезовані наступним чином: бажання отримати послугу – 21%, отримати інформацію про діяльність органу влади – 17%, вплинути на зміст рішень органів влади – 7,4% відсотка.

Доступ громадян, громадських організацій та бізнесу до публічної інформації, даних, якими володіють органи влади стосовно них, та можливість автоматизованої обробки відкритих даних з державних інформаційних ресурсів є обов’язковими елементами сучасної демократичної держави, а інформаційно-комунікаційні технології дозволять зробити цей процес максимально зручним.

Прийняття і виконання Програми спрямовано на реалізацію в м. Одесі державної політики з розвитку інформаційного суспільства та впровадження європейських стандартів електронного самоврядування, подальшого вдосконалення інформаційної інфраструктури міста.




3. Визначення мети Програми

Головною метою Програми є створення єдиної інформаційної інфраструктури виконавчих органів Одеської міської ради за рахунок впровадження єдиної політики управління інформаційно-телекомунікаційною сферою Одеської міської ради, виконавчих органів, комунальних підприємств та установ міської ради.

Реалізація Програми направлена на досягнення європейських стандартів надання адміністративних послуг, відкритості та прозорості влади міста, орієнтована на задоволення потреб мешканців міста Одеси та передбачає:


  • максимізацію інформаційної відкритості влади;

  • підвищення ступеня участі громади міста в процесах управління;

  • оптимізацію надання послуг громадянам та юридичним особам завдяки використанню інформаційно-комунікаційних технологій;

  • підвищення ефективності управління та взаємодії структурних підрозділів міської ради.


4. Обґрунтування шляхів і засобів розв’язання проблеми, обсягів та джерел фінансування; строки та етапи виконання Програми

Стрімкий розвиток інформаційних технологій надає нові можливості і диктує певні вимоги для функціонування офіційних інформаційних систем для підвищення якості інформаційно-комунікативного зв'язку між органами влади та громадянами. Подальший розвиток інформаційного суспільства в Україні ґрунтується насамперед на підвищенні зацікавлення населення та бізнесу в ІТ-сфері, у розширенні сфери інформаційних послуг, які надаються державною та місцевою владою.

Електронна участь громадян в управлінні, що у більш широкому сенсі називають електронною демократією – це комплекс інструментів, в яких персональні комп’ютери, ноутбуки, смартфони та загальнодоступні мережі використовуються для розвитку і захисту основних демократичних цінностей, таких як розповсюдження інформації та комунікація, участь громадян у процесах прийняття рішень (шляхом нарад і голосувань), об’єднання інтересів громадян.

В епоху глобалізації розвиток держави визначається рівнем впровадження високих технологій у повсякденну діяльність та інтеграцією у світовий інформаційний простір, а інформація стає необхідним ресурсом в управлінських процесах. Можливість швидкого аналізу необхідної інформації та оперативне прийняття обґрунтованих управлінських рішень нададуть місту переваги щодо розв’язання поточних та стратегічних проблем.

Програма визначає стратегію підтримки інформаційної сфери та забезпечення розв’язання соціально-економічних, екологічних, науково-технічних, національно-культурних та інших проблем у сферах діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Розвиток електронних інформаційних ресурсів в місті Одесі свідчить про локальний підхід до їх створення, значне дублювання інформації, несумісність ресурсів та їх систем, складність доступу до інформаційних ресурсів територіальною громадою і користувачами тощо. В місті не сформована єдина інфраструктура міжвідомчого обміну даними в електронній формі. Використання нестандартизованих форматів даних, протоколів обміну і відсутність єдиних класифікаторів, а також доступу до них обмежують можливість застосування автоматизованих засобів пошуку та аналітичної обробки інформації.

За попередні роки електронне урядування в місті Одесі розвивалось хаотично, без урахування сучасних вимог до розвитку інформаційного суспільства. Це - відсутність єдиного реєстру інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем міста Одеси, а також інформаційних ресурсів, які циркулюють в цих системах. Відсутнє було і відповідне програмно-технічне забезпечення, необхідне для належного розвитку інформаційної складової діяльності місцевих органів влади (серверна частина, програмні продукти тощо).

Такий стан речей не може забезпечити повноцінну роботу органів влади, особливо, якщо вона спрямована на комплексне задоволення інформаційних потреб населення. Попередні програми, які були прийняті раніше, лише частково вирішували питання поліпшення ІТ-середовища та не містили комплексного підходу до впровадження сучасних інформаційних технологій в діяльності Одеської міської раді та підпорядкованих підприємствах і установах.

Для впровадження програми необхідно провести широку інформатизацію усіх процесів, що мають місце у діяльності органу місцевого самоврядування, забезпечити інформатизацію процесів роботи міських посадовців, а також забезпечити максимальну можливість городянам отримувати послуги в електронній формі.

Тому концепція системи «Електронне відкрите місто» спрямована на досягнення таких цілей:



  • надання населенню інтегрованих послуг в мережі Інтернет;

  • використання нових інформаційних технології для надання персоналізованих послуг фізичним та юридичним особам;

  • сприяння розвитку економіки (приватні компанії, що проводять електронну комерцію, орієнтуються не лише на місцевих споживачів, а виходять на нові ринки, що сприяє підвищенню рівня професійної підготовки і зайнятості населення на місцях);

  • запровадження сучасних форм управління міста з активним залученням громадськості.

Широка інформатизація відносин Одеської міської ради з суспільством врешті-решт може забезпечити реалізацію «прямої демократії» без проміжних ланок, у яких може бути втрачено та спотворено інформацію.

При створенні інформаційної системи «Електронне відкрите місто» були враховані принципи системності, розвитку, сумісності, стандартизації та ефективності.

Основні складові інформаційної системи «Електронне відкрите місто»:



  • онлайнові сервіси для громади Одеси та бізнесових структур через єдині веб-портали;

  • електронний документообіг в структурних підрозділах Одеської міської ради;

  • спільні для різних структурних підрозділів Одеської міської ради бази даних, що дають змогу уникнути дублювання інформації та зайвих витрат;

  • закрита спеціалізована інформаційна мережа (Інтранет) для внутрішньої транзакції;

  • розгалужена інформаційно-телекомунікаційна інфраструктура;

  • система захисту інформації (в тому числі персональних даних);

  • цифровий електронний підпис;

  • інші засоби санкціонування доступу до інформації та операцій з нею.

Інтеграція вже існуючих веб-сайтів департаментів та структурних підрозділів Одеської міської ради будуватиметься на основі єдиної програмно-апаратної платформи, яка включає: єдину серверну платформу; єдину систему контент-менеджменту; єдину пошукову систему; єдині принципи адресації; єдині принципи дизайну та навігації.

Система «Електронне відкрите місто» передбачає використання операційної системи Linux, єдиного серверу, пакетів програм з відкритим кодом та пов'язані з громадянами через он-лайновий інтерфейс. Це вимагає серйозної перебудови існуючих форм діяльності та змінює внутрішню організацію виконавчих органів Одеської міської ради.

Централізована база даних будуватиметься на основі застосування програмно-апаратного забезпечення сучасних реляційних систем керування базами даних та буде містити системну, оперативну та статистичну інформацію, необхідну для забезпечення роботи.

Забезпечення належного рівня впровадження ІТ-технологій та створення єдиної інформаційної інфраструктури виконавчих органів Одеської міської ради має носити комплексний характер і складатися із здійснення низки заходів.
4.1. Розробка та впровадження системи адміністративних послуг

Єдине вікно” м. Одеси

Розробка електронної системи надання адміністративних послуг для фізичних та юридичних осіб передбачає створення:

- публічного довідково-інформаційного веб-порталу надання адміністративних послуг як "єдиного вікна", що забезпечить реалізацію єдиної точки входу до міських інформаційних систем, орієнтованих на надання інтерактивних послуг громадянам і бізнес-структурам;

- мережі довідково-інформаційних сенсорних кіосків, які будуть розташовані у головному офісі центру надання адміністративних послуг та його районних відділеннях, де можна буде ознайомитись з переліком послуг, отримати роздруківку з переліком необхідних документів для представлення на прийомі у адміністратора;

- єдиної системи електронної черги для попереднього запису на прийом до адміністратора за допомогою різних каналів зв’язку: телефон, інформаційний кіоск, веб-портал, мобільний додаток;

- внутрішньої системи документообігу між суб’єктами надання адміністративних послуг (місцевих, державних) та дозвільними органами.

Крім того, передбачається впровадження GSM шлюзу, який дозволить інформувати громадян за допомогою SMS про стан готовності надання послуги.

Проект орієнтований на роботу з паперовими документами як на прийом, так і на видачу. Всі документи, подані громадянином, конвертуються в електронну форму і вже між структурними підрозділами циркулюють в електронному вигляді. При цьому громадянин одразу отримує усі необхідні реквізити свого документу, а також має можливість відстежити його проходженням за умови авторизації в єдиній системі.

На веб-порталі буде представлено понад 200 адміністративних послуг, перелік яких затверджується рішенням Одеської міської ради.

Веб-портал, сенсорні інформаційні кіоски та мобільний додаток дозволять обмінюватися даними із загальним сервером ЦНАП (Центр надання адміністративних послуг) і робити запис на прийом в зручний для людини час в онлайн режимі, використовуючи електронну чергу. Це дозволить розвантажити Центр надання адміністративних послуг.

4.2. Організація навчання та перепідготовка кадрів/персоналу з використання нових інформаційних систем, операційних систем Linux

у структурних підрозділах Одеської міської ради

Одним з першочергових кадрових завдань влади є професійна адаптація службовців до роботи в середовищі інформаційної системи Електронного відкритого міста, отже виникає нагальна потреба у підготовці та підвищенні кваліфікації працівників Одеської міської ради, її виконавчих органів, комунальних підприємств та установ.

На сьогодні операційна система Linux прийнята як національна операційна система Китаю, використовується в Пентагоні та NASA. Фірми IBM, Compaq, Hewlett Packard, Dell розповсюджують свої персональні комп’ютери з встановленим Linux. Результат усебічного аналізу, що був проведений Міжнародним науково-навчальним центром, компанією «Геос-інформ» та Департаментом спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України, свідчить, що шлях використання операційних систем Linuх може забезпечити значний економічний ефект порівняно з іншими системами. Беручи до уваги, що більша кількість працівників структурних підрозділів Одеської міської ради працює в офісних пакетах та використовує веб-браузери для доступу до мережі Інтернет, поетапний перехід на вільно розповсюджувану операційну систему під генеральною ліцензією GNU та офісні пакети LibreOffice вбачаються логічним кроком по збереженню бюджетних коштів без залучення їх на ліцензування та розширення робочих місць.

Планується розробка серії курсів та проведення навчання з питань використання інформаційних систем міста серед службовців. Система дистанційного навчання, підвищення кваліфікації кадрів на базі веб-порталу дистанційного навчання та вебінарів (онлайн-семінарів, веб-конференцій) надасть можливість співробітникам підвищувати рівень знань без відриву від роботи.
4.3. Придбання та налаштування ліцензованого програмного

забезпечення ArcGIS / ESRI та серверного обладнання для

гео-інформаційних систем (ГІС) служби міського кадастру

Для створення містобудівного кадастру з метою збереження та використання геопросторових даних про територію, адміністративно-територіальні одиниці, екологічні, інженерно-геологічні умови, інформаційні ресурси будівельних норм, державні стандарти та правила, для задоволення інформаційних потреб у плануванні територій та будівництві, формування галузевої складової державних геоінформаційних ресурсів необхідно:



  • придбати серверне обладнання (сервер головний, Backup сервер архівний);

  • налаштувати серверне програмне забезпечення;

  • підключити сервера до мережі Інтернет по волоконно-оптичним лініям зв’язку;

  • придбати ліцензоване програмне забезпечення ArcGIS for Server Enterprise та ArcGIS for Desktop Standard, MS SQL Server 2012 64bit.

ArcGIS - сімейство геоінформаційних програмних продуктів американської компанії ESRI. Застосовується для земельних кадастрів, в задачах землеустрою, обліку об'єктів нерухомості, систем інженерних комунікацій, геодезії та надра користування. Основний серверний продукт - ArcGIS for Server, призначений для багатокористувацьких геоінформаційних проектів з централізованим сховищем і необмеженою кількістю робочих місць, публікації інтерактивних карт в Інтернеті. Платформа ArcGIS є оптимальним рішенням для побудови корпоративної ГІС, фундаменту інформаційної системи ефективного управління містом.

ArcGIS побудована на основі стандартів комп'ютерної галузі, включаючи об'єктну архітектуру COM, .NET, Java, XML, SOAP, що забезпечує підтримку загальноприйнятих стандартів, гнучкість пропонованих рішень, широкі можливості взаємодії. Фундаментальна архітектура ArcGIS забезпечує її використання в багатьох прикладних сферах і на різних рівнях організації роботи: на персональних комп'ютерах, на серверах, через Web, інш.

База геоданих - це модель, яка визначає структуру і правила зберігання різних видів даних: векторних і растрових, адресних точок, даних геодезичних вимірювань і багатьох інших. Унікальна технологія дозволяє ефективно зберігати різнорідні дані і з легкістю використовувати їх в складних проектах і системах. У базі геоданих користувачі можуть задавати правила і відносини всередині сховища, які визначають поведінку просторово взаємопов'язаних географічних об'єктів і об'єктних класів, та забезпечують цілісність даних (те, що зазвичай називають топологією).

База геоданих дозволяє проводити редагування як в багато користувальницькому режимі, так і в автономному з можливістю синхронізації версій. Експорт бази геоданих в формат XML дозволяє перевести всю базу геоданих або окремі її елементи (наприклад: таблиці, домени, правила топології) в обмінний формат, доступний для інших додатків.

Одна з основних функцій ГІС - це аналіз географічної інформації, геообробки. ArcGIS містить більше 450 інструментів: для проведення аналізу, конвертації, управління даними, геокодування, динамічної сегментації, картографії, роботи з растрами; від оверлейних операцій, побудови буферних зон, інструментів для виявлення просторових закономірностей і управління даними до розширених можливостей обробки растрів, методів інтерполяції та оцінки якості даних, зональної фільтрації, багатофакторного аналізу, растрової алгебри, побудови та перевірки топології, побудови графічних схем.

Користувач вибирає зручний для себе спосіб виконання операцій геообробки: діалогові вікна інструментів; командний рядок (швидкий і ефективний доступ до інструментів); скрипти (підтримуються Python, Perl, VBScript, JavaScript); моделі (блок-схеми, що дозволяють автоматизувати робочий процес, зберігати і документувати методології); COM об'єкти для розробки нових інструментів геообробки і типів даних.

В даний час Esri займає перше місце в світі на ринку ГІС з часткою ринку 44% (за даними дослідницьких компаній Daratech і ARC Advisory Group). В якості платформи для побудови корпоративних ГІС та інфраструктур просторових даних ArcGIS характеризується надійністю, швидкодією при роботі з великими обсягами даних (Big Data), малим часом відгуку при обслуговуванні великої кількості користувачів, найбільш розвиненими функціональними можливостями серед представлених на ринку геоінформаційних систем. ArcGIS побудований на базі сучасної сервіс-орієнтованої архітектури (SOA), що забезпечує надійність роботи і простоту обслуговування і розвитку системи в цілому. ArcGIS повністю підтримує всі відкриті галузеві стандарти Open Geospatial Consortium (OGC), стандарти на веб-сервіси: WMS, WFS, WCS, CSW, стандарти ГОСТ і ISO на метадані.

ArcGIS повністю підтримує роботу як з власним форматом файлів даних, так і зі сховищами просторових даних під управлінням практично усіма реляційними СУБД (Oracle, Microsoft SQL Server, IBM DB2, PostgreSQL, Informix та ін.) і ОС (Microsoft, Linux).

Програмні продукти ArcGIS наразі успішно використовуються в кадастрових службах Одеської області та м. Київ.


Каталог: images -> File
File -> Калимуллиной Ирины Назимовны 2013-2014 учебный год пояснительная записка рабочая программа
File -> Программы
File -> Агрессивное поведение дошкольников и его преодоление
File -> Практические рекомендации родителям и педагогам, как правильно вести себя
File -> Влияют ли компьютерные игры на уровень агрессивности подростков?
File -> Консультация для родителей «Агрессивноcть это плохо»
File -> Профилактика агрессивных и террористических проявлений у подростков
File -> «Адаптация детей раннего возраста к условиям пребывания в доу»


Поделитесь с Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7


База данных защищена авторским правом ©dogmon.org 2017
обратиться к администрации

    Главная страница