12 грудня 2014 р. ІV всеукраїнська науково-практична конференція “Андріївські читання”



страница23/38
Дата11.05.2016
Размер3.21 Mb.
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   38

Дяченко І. М.

кандидат наук із соціальних комунікацій, заступник директора ІЖМК

Класичний приватний університет

ПРОБЛЕМИ ДУХОВНОСТІ Й МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДІ В СУЧАСНИХ ДРУКОВАНИХ ЗМІ


Майбутнє суспільства залежить від того, якою сьогодні ми виховаємо молодь, якою вона прийде в самостійне життя, наскільки буде відповідальною, активною, гуманно, творчою, духовною.

Важливим чинником впливу на духовність молоді є масова інформація, що передається і використовується завдяки пресі, радіо, телебаченню, інтернету тощо.

Сьогодні не можна применшувати роль засобів масової інформації у формуванні відповідних норм в свідомості та поведінці молоді. Духовність – це фундамент внутрішнього світу людини, це – творча спрямованість, наснага людини; певний тип світосприймання і світовідчуття. Духовність безпосередньо впливає на самоствердження особистості, її творчу самореалізацію в житті.

Особливості сучасного медіа-простору накладають значний відбиток на специфіку відображення проблеми духовності в сучасних засобах масової інформації, зокрема в періодичній пресі.

Моральне виховання веде людину до здатності відносно самостійно визначати свою лінію поведінки без зовнішнього контролю, керуючись совістю, почуттям власної гідності; слугує одним із засобів формування духовних цінностей. Моральне виховання – виховна діяльність, що має на меті сформувати стійкі моральні якості, потреби, почуття, навички і звички поведінки на основі ідеалів, норм і принципів моралі, участі у практичній діяльності.

Як форма суспільної свідомості мораль виникла разом зі становленням людської цивілізації. Сучасна мораль є втіленням цілісної системи поглядів на соціальне життя, буття людини. Основою моралі є свобода людини, соціальна справедливість у суспільних відносинах тощо [3]. Моральність є етичним поняттям, синонімом поняття “мораль”. Однак якщо мораль – це форма свідомості, то моральність – практичне втілення етичних норм і принципів, переломлення загальнообовякових моральних приписів через внутрішній світ конкретної особистості. Тому в моральності людини моральні норми часто збігаються з її внутрішніми мотивами поведінки, діяльності.

Формування духовності молоді в сучасних умовах набуло проблемного характеру, що значною мірою зумовлено об’єктивними процесами: заміною колишньої системи планової економіки ринковими відносинами, зняттям тотальної ідеологізації життєвого процесу й утвердженням демократичних підходів до організації життя суспільства. Певним чином негативно впливає на особистість сучасна економічна ситуація. Саме тому в умовах утвердження нової філософії освіти відбувається пошук відповідей на суспільні запити і глобальні виклики сучасності, актуалізуються питання, пов’язані з формуванням та розвитком духовного потенціалу студентської молоді.

У царині філософських і психологічних досліджень існують різні підходи до тлумачення духовності: як релігійності, сприйняття ідеї Бога, розвитку інтелігентності і добропорядності. Мета духовного самовдосконалення – досягнення гармонії між власним життям і навколишнім світом. Духовність не зводиться до інтелектуальності, ідеальності, звернення розуму до етики, чистої моралі або аскетизму. Не можна називати духовністю лише абсолютну релігійність, чи емоційне піднесення духу, чи відповідну поведінку на цих засадах. Будь-яка діяльність людини, яка веде її вперед на шляху до емоційного, інтуїтивного, соціального розвитку, вказує на життєвість і дієвість внутрішньої сили, є духовною.

На думку В. Сухомлинського, формування духовного світу людини відбувається в тісному зв’язку як із його розумовим, так і з моральним та естетичним розвитком. Сфера духовного життя людини – це розвиток, формування і задоволення його моральності, інтелектуальних і естетичних запитів й інтересів у процесі активної діяльності. Джерелом духовного світу людини є матеріальний світ, об’єктивна дійсність і особливо такі важливі її сфери, як громадське життя людини, його соціальний і моральний досвід [2].

На думку С. Дацюка, країни, що не мають духовного суверенітету і які надовго втрачають духовний простір, приречені: вони не мають майбутнього як незалежні країни [1]. Духовність окремої людини й суспільства загалом – одна з найактуальніших проблем сучасності.

Термін “духовний” в широкому сенсі пов’язаний із внутрішнім станом людини та її соціалізацією. Засоби масової інформації виступають базовим елементом соціалізації, в процесі якої важливу роль відіграє жіночий та чоловічий часопис як особливий фактор формування способу життя сучасної жінки та чоловіка. Журнали для жінок – один із сегментів українського ринку ЗМІ, серед видань – і ті, що розраховані на масову, з середнім достатком, читачку (“Лиза”, “Полина”, “Даша”, “Добрые советы”).

Преса виконує ряд важливих функцій, серед яких – просвітницька, виховна, організаційна, консультаційна та функція психологічної підтримки. Сьогодні їхній спектр розширюється і межі головних та другорядних функцій стають розмитими, у зв’язку з чим для сучасних жіночих видань функцію інформування замінюють оглядова, просвітницька або пізнавальна функція (спрямована на поглиблене задоволення запитів груп жіночої аудиторії), рекреативна (вона ж – гедоністична, релаксаційна, функція психічної регуляції, емоційного контакту, яка дає можливість поринути в суто жіночий світ).

Сучасна читачка може отримати нову інформацію про події у світі, знайти поради щодо лікування та підтримки фізичного здоров’я, здорового способу життя; новини у світі моди, косметики тощо. В більшості жіночих видань невід’ємним структурним елементом є надання довідок та консультацій спеціалістів з тих питань, які цікавлять жінку як реципієнта інформації.

Проте наразі в масових ЗМІ духовна функція, на жаль, не є реалізованою достатньо. Виховання способу життя сучасних чоловіка та жінки здійснюється через формування апріорності того, що повинно сприйматися за потрібне і не викликати сумнівів.

На відміну від чоловічих журналів, жіночі видання мають рубрики, присвячені дитині: “Твой ребенок, “Дочки-матери”, “Мама и я”, “Между нами, мамочками” (журнал “Лиза”), “Наши дети”, “Твой малыш”, “Мир семи” (журнал “Единственная”). Проте більшість журналів віддають перевагу рубрикам із прагматичним потенціалом: “Звездный парад”, “Модный шопинг”, “Салон красоты”, “Актуальная мода”, “Перед зеркалом”, “Домоводство”, “Сделай сам”, “4 сезона”, “Любимые питомцы”, “Робота та кар’єра”, “Тема” тощо.

Моральна спрямованість – стійка суспільна позиція особистості, що складається на світоглядній основі мотивів поведінки і виявляється в різних умовах як властивість особистості. Моральна спрямованість передбачає наявність в особистості моральних переконань, моральних звичок, моральної свідомості, які в сукупності утворюють її моральність.

Моральний ідеал – образ, що втілює в собі найвищі моральні якості, є взірцем, до якого слід прагнути. Це той взірець моральної досконалості, який спонукає особистість до саморозвитку і на який зорієнтований виховний процес.

У жіночих журналах почали з’являтися матеріали, присвячені темам духовності: приємно вразила публікація в журналі “Натали” – “Духовні цінності та проблема морального розвитку особистості” (“Натали”. – 2011. – березень), де наголошується на необхідності духовного виховання, зазначається, що духовність – це триєдність ставлення людини (не залежно від її статі й вікової категорії) до абсолюту, до світу, природи, суспільства, інших людей, до самої себе.

Основними темами публікацій на шпальтах періодичних видань, на нашу думку, повинні стати: духовні цінності, моральне виховання дитини й молоді в сім’ї, духовна єдність членів родини, виховання дітей. Але наразі змушені констатувати кризу інституту сім’ї, що підтверджує й аналіз періодики. Якщо в жіночому журналі сім’я, материнство та інші традиційні цінності є важливими життєвими пріоритетами для сучасної людини, то в чоловічому виданні ці поняття повністю відійшли на другий план. Імовірно, що першопричиною такого явища є послаблення соціально-нормативної регуляції сімейного способу життя взагалі, різке зниження цінностей сім’ї, батьківства, щасливого дитинства в ієрархії життєвих цінностей особистості й суспільства.

Процес навчання та виховання молодої людини сприяє проникненню в сутність важливих і складних питань, проблем, усвідомленню причин та взаємозв’язків явищ. Діти об’єктивно пізнають світ, себе, сенс життя, критично оцінюють інформацію, власні та чужі думки.

З духовним вихованням моральне виховання ріднить те, що в ньому оцінюються не тільки практичні дії, але й спонукання, наміри, мотиви.

Саме сучасна релігійна преса, зокрема православна, віддзеркалює духовний плюралізм, порушує проблеми етики християнської моралі, духовності й гуманізму, просвітництва та виховання, мистецтва і культури, свободи слова, віросповідання, міжконфесійного діалогу й діалогу всередині самої української православної церкви, взаємозв’язків церкви з державою та суспільством.

Морально-етичному вихованню молоді її духовному спілкуванню необхідно приділяти більше уваги. Як писав: В. Сухомлинський, треба так впливати на свідомість і почуття вихованців, щоб вони переживали привабливість добра і нетерпимість до зла, щоб уже в ранньому дитинстві їх полонила моральна Краса людської поведінки, щоб дитина сама прагнула до щастя бути морально красивою. Потрібно намагатися, щоб уже в ранній юності людина вміла думати над складними моральними проблемами: обов’язок перед суспільством, вірність слову, непримиренність до зла [2].

На індивідуальному рівні релігія та віра залишаються незмінним джерелом духовного зцілення молодого покоління.

Отже, сучасна сегментація ринку газетно-журнальної періодики потребує орієнтованості на формування духовності читачів. На наше переконання, в кожному журналі, спрямованому на масову аудиторію читачів, мають бути рубрики, присвячені духовності, а десять заповідей Божих сьогодні повинні стати найпотужнішим вектором моральності громадянського суспільства. Не можна писати про сім’ю, обійшовши такі вічні цінності, як любов (у її високому розумінні і найдуховнішому прояві), всеохоплююча і необмежена, яка “довготерпить, милосердствує, не заздрить, не гордиться, не мислить зла, всьому вірить, все переносить… Яка ніколи не перестає”.

Список використаної літератури

1. Дацюк С. Що таке духовність та навіщо вона потрібна? / С. Дацюк. – Українська правда. – 2009. – 16 червня.

2. Сухомлинський В. О. Батьківська педагогіка / В. О. Сухомлинський. – Київ : Рад. шк., 1978. – 376 с.

3. Юридична енциклопедія. – Київ : Вид-во “Українська енциклопедія” імені М. П. Бажана, 2001.




Поделитесь с Вашими друзьями:
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   38


База данных защищена авторским правом ©dogmon.org 2019
обратиться к администрации

    Главная страница