12 грудня 2014 р. ІV всеукраїнська науково-практична конференція “Андріївські читання”



страница28/38
Дата11.05.2016
Размер3.21 Mb.
1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   ...   38

Криволап О. Ю.

аспірант кафедри управління навчальними закладами

та педагогіки вищої школи

Класичний приватний університет

ФОРМУВАННЯ ДУХОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ


Однією з найбільш значущих тенденцій розвитку сучасної вищої педагогічної освіти України є її гуманізація, яка передбачає перегляд цілей, завдань, змісту й методики навчально-виховного процесу. Вищі навчальні заклади які готують спеціалістів педагогічних спеціальностей покликані сьогодні не тільки забезпечити формування професійних знань, умінь та навичок майбутнього вчителя, але й створити сприятливі умови для гармонійного розвитку його інтелектуальних, моральних, естетичних якостей, збагачення уявлень про духовні цінності, виховання основ духовності.

Лише в цьому випадку можна підготувати студента як фахівця, який одночасно володіє знаннями, формами, методами та засобами, необхідними для здійснення професійно-педагогічної діяльності, і має високий рівень духовної культури, а також вміє використовувати ці знання для формування духовної культури учнів початкової школи.

Питання розвитку духовного світу людини постійно перебували в центрі уваги видатних представників української культури: В. Антоновича, Б. Грінченка, М. Грушевського, М. Драгоманова, М. Костомарова, М. Леон­товича, М. Лисенка, І. Огієнка, Г. Сковороди, Лесі Українки, І. Франка, Т. Шевченка та ін.

У розробку сучасної концепції формування духовної сфери особистості вагомий внесок зробили Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн. Вітчизняні й зарубіжні психологи Б. Братусь, В. Зінченко, В. Знаков, О. Киричук, Р. Мей, А. Маслоу, В. Слободчиков, В. Петровський, Ж. Юз­вак та ін. у своїх роботах приділили значну увагу проблемі одухотворення людини в процесі її індивідуального розвитку.

Різним аспектам виховання духовного світу особистості присвячено дослідження В. Андрущенка, В. Барановського, Л. Буєвої, В. Арнольдова, Н. Караульної, С. Кримського, А. Комарової, М. Мамардашвілі, С. Про­лєєва, В. Сагатовського, В. Табачковського, В. Федотової та ін.

Духовній культурі взагалі та духовній культурі вчителя зокрема присвячено роботи К. Артамонової, Б. Вульфова, Н. Корякіної, Т. Костіної, М. Михалковича, Т. Тюріної, Г. Шевченко, П. Щербаня та ін.

Проблему формування духовності й духовної культури учнівської та студентської молоді засобами мистецтва розглянуто такими вченими, як Г. Бриль, В. Бутенко, В. Дряпіка, О. Олексюк, Г. Падалка, О. Рудницька, Г. Шевченко, О. Щолокова та ін. Заслуговує на увагу дисертаційне дослідження Л. Уколової, яка розглядала педагогічно організоване музичне середовище як засіб становлення духовної культури молоді.

Окремі аспекти проблеми формування духовної культури учнівської та студентської молоді розглянуто в дослідженнях О. Барабаш, І. Бужиної, О. Горожанкіної, Л. Луганської, М. Сови.

Духовний розвиток студентів педагогічних ВНЗ у процесі професійної підготовки вивчала Р. Салімова, формування духовно-моральної культури майбутніх учителів в освітньому процесі ВНЗ – О. Храброва.

Питання становлення духовності та духовної культури вчителя в системі післядипломної освіти розкриті в дисертаційних роботах О. Баб­ченко, Н. Корякіної, В. Кудрявцевої, Т. Ткачової та ін.

У соціалогії поняття духовності – це переважання в людині духовно-моральних, інтелектуальних якостей (цінностей) над матеріальними [3, с. 99].

Основою духовності людини є світогляд, оскільки саме він здійснює оцінку, відбір соціокультурного матеріалу і його переведення в духовний досвід особистості, орієнтацію творчої діяльності на певні ідеали. Залучаючись до духовної культури суспільства, людина засвоює загальнолюдський та конкретно-історичний зміст духовних цінностей, світоглядних ідей. Ураховуючи це, вона формує власну систему цінностей, ідеалів, принципів, норм, переконань, у котру вписуються результати її життєвого досвіду, відносин, переживань, спілкування та діяльності.

Крім цього, “духовність особистості виражається в культурних потребах, у розширенні їх сфери, у формуванні нових духовних запитів. Будучи стрижневою якістю особистості, духовність відтворює моральні, ідеологічні, інтелектуальні, естетичні інтереси, цінності, переконання, що виражають потреби особистості як суб’єкта культури і як учасника соціальної та культурної спільноти” [2, с. 56].

Духовна культура особистості включає наявність певного обсягу знань та культурної інформації, систему духовних потреб, розвинуту свідомість, орієнтовану на постійний контакт з духовними цінностями, і потребу у творчій діяльності на основі набутих духовних цінностей [2, с. 56].

Дослідниця К. Артамонова стверджує, що “духовна культура вчителя – це інтегральна якість особистості, що визначає її спрямованість на творення власного ціннісно-смислового поля; спосіб освоєння базових ціннісних орієнтацій у професійній життєдіяльності; ступінь засвоєння й актуалізації духовних цінностей” [1, c. 11].

Проблема розвитку духовної культури вчителя є вічною. Саме йому належить місія транслювати духовні цінності суспільства, створювати умови для засвоєння цих цінностей підростаючими поколіннями й відтворювати їх у творчій діяльності, у культурі вчинку.

Розвиток духовної культури вчителя обумовлює його здатність до самоактуалізації, духовної самореалізації, формування вмінь духовно – практичної діяльності, пошуку духовно-моральних та естетичних ідеалів, свідомої роботи з виховання духовного світу підростаючих поколінь і суспільства в цілому.

Як слушно зазначає О. Яковлева, “розвиваючись духовно, учитель “олюднює” усю сферу своїх стосунків з реальністю, одухотворює її, сприймає будь-який об’єкт як частину свого внутрішнього світу, оцінює дійсність крізь призму духовних цінностей. Тому своїми діями, оцінками, власним світосприйняттям педагог допомагає учням усвідомити особливості соціального життя, а також життя духовного як особливої сфери, що регулюється змістом узагальнених ідей про смисл та мету життя, про можливості людини, про відносини між людьми...” [4, с. 307].

Проблема духовно-інтелектуального становлення особистості потребує одночасного поступового та системного застосування всього комплексу професійних підходів сучасної педагогіки: ціннісний, особистісний, середовищний, континіумний, синергетичний, діяльнісний, співчуттєвий підходи (за І. Лустенком [5]). При застосуванні та реалізації цих підходів формується духовно-культурна особистість.

Виховання духовних цінностей у студентської молоді педагогічних закладів спрямоване на вирішення однієї з найактуальніших проблем сучасності – виховання живої чистої душі дитини через духовне наставництво, духовну взаємодію батьків, дітей, вихователів, через організований культурний і полікультурний простір, який сприяє гармонізації дитячого серця, формуванню внутрішнього світу підростаючої людини. У зв’язку з цим постає надзвичайно важливе завдання – виховання духовно-морального ідеалу вчителя у студентів педагогічних навчальних закладів, завдяки якому підтримується вогонь серця, виховання “всіх сил любові”, любові у людини у всіх її проявах. У вітчизняній і зарубіжній педагогіці є чимало досліджень, в яких аналізуються виховання духовних цінностей молодої людини.

Якщо сам студент не буде володіти якостями духовно-культурної людини, він не зможе здійснити державне замовлення, та не зможе підготувати молоде покоління до виконання певних потреб та завдань, формувати всебічно розвинену особистість, здатну до самореалізації, творчої діяльності, креативу, морального та усвідомленого мислення.

У процесі виховання духовності високої моралі й толерантності майбутніх спеціалістів слід створювати сприятливі умови для формування та розвитку особистості. Адже духовно-моральна культура суспільства у значній мірі і, перш за все, зумовлюється духовною культурою вчителя, який є довіреною особою і повноважним представником суспільства і держави в системі освіти.

На вищі навчальні заклади та студентів педагогічних спеціальностей покладається забезпечення та реалізація проблеми наявності і збереження системи культурних та духовних цінностей, що складають ціннісний сенс людського буття. Саме педагог забезпечує у суспільстві відтворення та трансляцію духовних цінностей, здійснює духовний зв’язок поколінь і духовного досвіду людства. У руках педагогів майбутнє всієї планети – формування нової людини з аксіологічно-зорієнтованим гуманістичним мисленням.

Тому сучасний стан освіти потребує певних реформ та модернізації навчального процесу, особливо педагогічних професійних закладів, які б забезпечили більш детальний та глибокий розвиток моральної, духовної культури особистості студента, майбутнього вчителя початкових класів. Та внесли зміни у навчальні програми та до навчальних дисциплін, з метою підвищення якості навчального процесу та підготовки висококваліфікованих, досвідчених фахівців початкової школи.

Отже, формування духовних цінностей у майбутніх спеціалістів повинно бути невід’ємною складовою навчально-виховного процесу ВНЗ, оскільки майбутній учитель початкової школи повинен бути таким фахівцем, який не тільки міг би професійно виконувати свої обов’язки, а й бути всебічно та гармонійно розвиненою особистістю, патріотом нашої держави, котрий збереже духовні цінності, накопиченні українським народом упродовж багатьох століть. І не тільки збереже, але й зможе сформувати паростки духовності у своїх майбутніх вихованців – молодших школярів.



Список використаної літератури

  1. Артамонова Е. И. Философско-педагогические основы развития духовной культуры учителя : автореф. дис. … д-ра пед. наук / Е. И. Артамонова. – М.осква, 2000. – 23 с.

  2. Илларионова Л. П. Формирование духовно-нравственной культуры учителя в системе непрерывного педагогического образования // Сибирский педагогический журнал. – 2005. – № 2. – С. 53–71.

  3. Словарь психолога-практика / сост. С. Ю. Головин. – Минск : Харвест, 2001. – 976 с.

  4. Яковлева О. Г. Формирование духовной культуры будущего учителя в условиях высшего педагогического образования [Электронный ресурс] / О. Г. Яковлева // Известия Российского государственного педагогического университета им. А. И. Герцена. – Вып. № 81. – 2008. – Режим доступа: http://cyberleninka. ru/article/n/formirovanie-duhovnoy-kultury-buduschego-uchitelya-v-usloviyah-vysshego-pedagogicheskogo-obrazovaniya.


Поделитесь с Вашими друзьями:
1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   ...   38


База данных защищена авторским правом ©dogmon.org 2019
обратиться к администрации

    Главная страница