Хельсинкский фонд по правам человека польша


Глава 18 (…) Стаття 214



страница10/17
Дата12.05.2016
Размер1.67 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   17
Глава 18

(…)

Стаття 214. Облік дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які можуть бути усиновлені, передані під опіку, піклування чи на виховання в сім'ї громадян
 

{ Назва статті 214 в редакції Закону N 3497-IV ( 3497-15 ) від 23.02.2006 }


 

     1. Керівники закладів, у яких перебувають діти, які можуть бути усиновлені, передані під опіку, піклування чи на виховання в сім'ї громадян, службові особи органів опіки та піклування, а також інші особи, яким стало відомо про дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, зобов'язані протягом семи робочих днів подати інформацію про них до відповідних відділів та управлінь районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських, районних у містах рад.

{ Частина перша статті 214 в редакції Закону N 3497-IV ( 3497-15 ) від 23.02.2006 }
 

     2. Районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах рад, якщо не виявилося осіб, які бажали б усиновити дитину або взяти її під опіку чи піклування, протягом одного місяця від дня надходження відомостей про них зобов'язані подати відповідну інформацію до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.


 

     3. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, якщо не виявилося осіб, які бажали б усиновити дитину або взяти її під опіку чи піклування, протягом одного місяця від дня надходження інформації про дітей, які можуть бути усиновлені, передають її для централізованого обліку до урядового органу державного управління з усиновлення та захисту прав дитини у складі центрального органу виконавчої влади з питань сім'ї та молоді (далі - урядовий орган державного управління з усиновлення та захисту прав дитини). ( Частина третя статті 214 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3097-IV ( 3097-15 ) від 16.11.2005 )


 

     4. Порядок ( 1377-2003-п ) здійснення централізованого обліку дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які можуть бути усиновлені, передані під опіку, піклування чи на виховання в сім'ї громадян, та порядок передачі дітей на усиновлення встановлюються Кабінетом Міністрів України.

{ Статтю 214 доповнено частиною згідно із Законом N 3497-IV ( 3497-15 ) від 23.02.2006 }
 

     5. За невиконання вимог, встановлених у частинах першій - третій цієї статті, подання недостовірних відомостей, а також за дії, пов'язані з приховуванням дитини від усиновлення, керівники закладів, у яких перебувають діти, інші службові особи несуть відповідальність, встановлену законом.

(…)

Стаття 221. Згода опікуна, піклувальника на усиновлення дитини
 

     1. На усиновлення дитини, над якою встановлено опіку або піклування, а також на усиновлення дитини, над батьками якої встановлено опіку або піклування, потрібна письмова згода опікуна або піклувальника, незалежно від згоди батьків.


 

     2. Якщо опікун або піклувальник не дав згоди на усиновлення дитини, така згода може бути дана органом опіки та піклування.


 

     3. Усиновлення може бути проведене без згоди опікуна, піклувальника або органу опіки та піклування, якщо суд встановить, що усиновлення дитини відповідає її інтересам.

(…)

Глава 19
 

ОПІКА ТА ПІКЛУВАННЯ НАД ДІТЬМИ


 

     Стаття 243. Діти, над якими встановлюється опіка, піклування


 

     1. Опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування.

{ Частина перша статті 243 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3497-IV ( 3497-15 ) від 23.02.2006 }
 

     2. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.


 

     3. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України ( 435-15 ).


 

     Стаття 244. Особа, яка може бути опікуном, піклувальником дитини


 

     1. Опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа.


 

     2. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.


 

     3. Не можуть бути опікунами, піклувальниками дитини особи, зазначені в статті 212 цього Кодексу.

{ Частина третя статті 244 в редакції Закону N 1452-VI ( 1452-17 ) від 04.06.2009 }
 

Стаття 245. Опіка та піклування над дитиною, яка проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі


 

{ Назва статті 245 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3497-IV ( 3497-15 ) від 23.02.2006 }


 

     1. Якщо дитина постійно проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів. { Стаття 245 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3497-IV ( 3497-15 ) від 23.02.2006 }


 

     Стаття 246. Контроль органу опіки та піклування за дотриманням прав дитини, над якою встановлено опіку або піклування


 

     1. Орган опіки та піклування контролює умови утримання, виховання, навчання дитини, над якою встановлено опіку або піклування.


 

     Стаття 247. Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування


 

     1. Дитина, над якою встановлено опіку або піклування, має право:


 

     1) на проживання в сім'ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку;


 

     2) на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності;


 

     3) на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону;


 

     4) на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника.


 

     2. Встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, призначених дитині відповідно до законів України, а також права власності дитини на ці виплати.

{ Частина друга статті 247 в редакції Закону N 1390-VI ( 1390-17 ) від 21.05.2009 }
 

Стаття 248. Права дитини-сироти і дитини, позбавленої


батьківського піклування, яка проживає у закладі
охорони здоров'я, навчальному або іншому
дитячому закладі, прийомній сім'ї

{ Назва статті 248 в редакції Закону N 3497-IV ( 3497-15 ) від 23.02.2006 }


 

     1. Дитина-сирота і дитина, позбавлена батьківського піклування, яка проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, прийомній сім'ї, має право: { Абзац перший частини першої статті 248 в редакції Закону N 3497-IV ( 3497-15 ) від 23.02.2006 }


 

     1) на всебічний розвиток, виховання, освіту, повагу до її людської гідності;


 

     2) на збереження права користування житлом, у якому вона раніше проживала. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону;


 

     3) на пільги, встановлені законом, при працевлаштуванні після закінчення строку перебування у зазначеному закладі.


 

     2. Влаштування дитини до закладу, зазначеного у частині першій цієї статті, не припиняє права дитини на аліменти, пенсії, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника.


 

     Стаття 249. Права та обов'язки опікуна, піклувальника щодо дитини


 

     1. Опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти.


 

     Опікун, піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування.


 

     2. Опікун, піклувальник має право вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.


 

     3. Опікун, піклувальник не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини.


 

     4. Цивільні права та обов'язки опікуна, піклувальника встановлюються Цивільним кодексом України ( 435-15 ).


 

     5. Підстави для виникнення права на оплату послуг опікуна та піклувальника, її розмір і порядок виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України.

{ Частина п'ята статті 249 в редакції Закону N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006 }
 

     Стаття 250. Припинення опіки, піклування над дитиною


 

     1. Опіка, піклування над дитиною припиняється у випадках, встановлених Цивільним кодексом України ( 435-15 ).


 

     Стаття 251. Звільнення опікуна та піклувальника дитини від їх обов'язків


 

     1. Особа може бути звільнена від обов'язків опікуна або піклувальника дитини у випадках, передбачених Цивільним кодексом України ( 435-15 ), а також тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.

(…)

Глава 20-1
 

ПРИЙОМНА СІМ'Я


 

     Стаття 256-1. Прийомна сім'я


 

     1. Прийомна сім'я - сім'я, яка добровільно взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.


 

     Стаття 256-2. Прийомні батьки


 

     1. Прийомні батьки - подружжя або особа, яка не перебуває у шлюбі, які взяли для спільного проживання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.


 

     2. Прийомні батьки несуть обов'язки по вихованню та розвитку дітей, передбачені статтею 150 цього Кодексу.


 

     3. Прийомними батьками не можуть бути особи, зазначені в статті 212 цього Кодексу.

{ Частина третя статті 256-2 в редакції Закону N 1452-VI ( 1452-17 ) від 04.06.2009 }
 

     4. Прийомні батьки є законними представниками прийомних дітей і діють без спеціальних на те повноважень як опікуни або піклувальники.


 

     Стаття 256-3. Прийомні діти


 

     1. Прийомні діти - діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, влаштовані на виховання та спільне проживання до прийомної сім'ї.


 

     2. На влаштування дитини-сироти і дитини, позбавленої батьківського піклування, до прийомної сім'ї потрібна згода дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.


 

     Згода дитини на її влаштування до прийомної сім'ї з'ясовується службовою особою закладу, в якому вона перебуває, у присутності прийомних батьків і представника органу опіки та піклування, про що складається відповідний документ.


 

     3. Прийомні діти проживають і виховуються у прийомній сім'ї до досягнення 18-річного віку, а в разі навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації - до його закінчення.


 

     4. За прийомними дітьми зберігається право на аліменти, пенсію, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, які вони мали до влаштування до прийомної сім'ї.


 

     5. Прийомні діти мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, крім випадків, коли це може завдати шкоди їхньому життю, здоров'ю та моральному вихованню.


 

     Стаття 256-4. Створення прийомної сім'ї


 

     1. Рішення про створення прийомної сім'ї приймається районною, районною в містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчим комітетом міської (міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення) ради в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.


 

     2. Між прийомними батьками та органом, який прийняв рішення про створення прийомної сім'ї, на основі типового договору укладається договір про влаштування дітей до прийомної сім'ї.


 

     3. Орган, який прийняв рішення про створення прийомної сім'ї, зобов'язаний контролювати виконання прийомними батьками своїх обов'язків щодо виховання та утримання дітей.


 

     4. Положення про прийомну сім'ю та типовий договір про влаштування дітей до прийомної сім'ї затверджуються Кабінетом Міністрів України.

{ Розділ IV доповнено главою 20-1 згідно із Законом N 3497-IV ( 3497-15 ) від 23.02.2006 }
 

Глава 20-2


 

ДИТЯЧИЙ БУДИНОК СІМЕЙНОГО ТИПУ


 

     Стаття 256-5. Дитячий будинок сімейного типу


 

     1. Дитячий будинок сімейного типу - окрема сім'я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, для забезпечення сімейним вихованням та спільного проживання не менш як п'яти дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.


 

     Стаття 256-6. Батьки-вихователі дитячого будинку сімейного типу


 

     1. Батьки-вихователі - подружжя або окрема особа, що не перебуває у шлюбі, які взяли дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, для виховання та спільного проживання.


 

     2. Батьки-вихователі несуть обов'язки по вихованню та розвитку дітей, передбачені статтею 150 цього Кодексу.


 

     3. Батьками-вихователями не можуть бути особи, зазначені в статті 212 цього Кодексу.

{ Частина третя статті 256-6 в редакції Закону N 1452-VI ( 1452-17 ) від 04.06.2009 }
 

     4. Батьки-вихователі є законними представниками дітей і діють без спеціальних на те повноважень як опікуни або піклувальники.


 

     5. Батькам-вихователям для потреб дитячого будинку сімейного типу позачергово надається обладнаний індивідуальний житловий будинок або багатокімнатна квартира за нормами, встановленими законодавством.


 

     Стаття 256-7. Вихованці дитячого будинку сімейного типу


 

     1. Вихованцями дитячого будинку сімейного типу є діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування.


 

     2. На влаштування дитини-сироти і дитини, позбавленої батьківського піклування, до дитячого будинку сімейного типу потрібна згода дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.


 

     Згода дитини на влаштування її до дитячого будинку сімейного типу з'ясовується службовою особою закладу, в якому вона перебуває, у присутності батьків-вихователів і представника органу опіки та піклування, про що складається відповідний документ.


 

     3. Вихованці проживають і виховуються у дитячому будинку сімейного типу до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічному, вищому навчальному закладі I-IV рівнів акредитації - до його закінчення.


 

     4. За вихованцями дитячого будинку сімейного типу зберігається право на аліменти, пенсію, інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, які вони мали до влаштування до дитячого будинку сімейного типу.


 

     5. Вихованці мають право підтримувати особисті контакти з батьками та іншими родичами, крім випадків, коли це може завдати шкоди їхньому життю, здоров'ю та моральному вихованню.


 

     Стаття 256-8. Створення дитячого будинку сімейного типу


 

     1. Рішення про створення дитячого будинку сімейного типу приймається районною, районною в містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчим комітетом міської (міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення) ради в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.


 

     2. Між батьками-вихователями та органом, який прийняв рішення про створення дитячого будинку сімейного типу, на основі типового договору укладається договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу.


 

     3. Орган, який прийняв рішення про створення дитячого будинку сімейного типу, зобов'язаний контролювати виконання батьками-вихователями своїх обов'язків щодо виховання та утримання дітей.


 

     4. Положення про дитячий будинок сімейного типу і типовий договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу затверджуються Кабінетом Міністрів України.

{ Розділ IV доповнено главою 20-2 згідно із Законом N 3497-IV ( 3497-15 ) від 23.02.2006 }

(…)


ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (витяг)
 


( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, NN 40-44, ст.356 )
 


{ Із змінами, внесеними згідно із Законами N 980-IV ( 980-15 ) від 19.06.2003, ВВР, 2004, N 2, ст.6 N 1255-IV ( 1255-15 ) від 18.11.2003, ВВР, 2004, N 11, ст.140 N 1713-IV ( 1713-15 ) від 12.05.2004, ВВР, 2004, N 33-34, ст.403 N 2135-IV ( 2135-15 ) від 02.11.2004, ВВР, 2005, N 2, ст.37 N 2146-IV ( 2146-15 ) від 03.11.2004, ВВР, 2005, N 2, ст.39 N 2450-IV ( 2450-15 ) від 03.03.2005, ВВР, 2005, N 13, ст.234 N 2452-IV ( 2452-15 ) від 03.03.2005, ВВР, 2005, N 16, ст.257 N 2620-IV ( 2620-15 ) від 02.06.2005, ВВР, 2005, N 26, ст.352 N 2664-IV ( 2664-15 ) від 16.06.2005, ВВР, 2005, N 31, ст.420 N 2705-IV ( 2705-15 ) від 23.06.2005, ВВР, 2005, N 33, ст.427 N 2710-IV ( 2710-15 ) від 23.06.2005, ВВР, 2005, N 32, ст.423 N 2798-IV ( 2798-15 ) від 06.09.2005, ВВР, 2005, N 42, ст.464 N 3165-IV ( 3165-15 ) від 01.12.2005, ВВР, 2006, N 12, ст.102 N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 13, ст.110 N 3261-IV ( 3261-15 ) від 22.12.2005, ВВР, 2006, N 15, ст.127 N 3348-IV ( 3348-15 ) від 17.01.2006, ВВР, 2006, N 19-20, ст.161 N 3456-IV ( 3456-15 ) від 22.02.2006, ВВР, 2006, N 27, ст.234 N 3480-IV ( 3480-15 ) від 23.02.2006, ВВР, 2006, N 31, ст.268 N 185-V ( 185-16 ) від 21.09.2006, ВВР, 2006, N 46, ст.456 N 501-V ( 501-16 ) від 20.12.2006, ВВР, 2007, N 11, ст.93 N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006, ВВР, 2007, N 10, ст.87 N 1111-V ( 1111-16 ) від 31.05.2007, ВВР, 2007, N 44, ст.512 N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008, ВВР, 2008, N 48, ст.358 N 514-VI ( 514-17 ) від 17.09.2008, ВВР, 2008, N 50-51, ст.384 N 661-VI ( 661-17 ) від 12.12.2008, ВВР, 2009, N 15, ст.190 N 675-VI ( 675-17 ) від 17.12.2008, ВВР, 2009, N 15, ст.192 N 692-VI ( 692-17 ) від 18.12.2008, ВВР, 2009, N 17, ст.236 N 800-VI ( 800-17 ) від 25.12.2008, ВВР, 2009, N 19, ст.257 N 1055-VI ( 1055-17 ) від 03.03.2009, ВВР, 2009, N 29, ст.393 N 1254-VI ( 1254-17 ) від 14.04.2009, ВВР, 2009, N 36-37, ст.511 N 1390-VI ( 1390-17 ) від 21.05.2009, ВВР, 2009, N 39, ст.559 N 1617-VI ( 1617-17 ) від 24.07.2009 }

 


КНИГА ПЕРША
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

(…)


Розділ II
ОСОБИ
 

Підрозділ 1


ФІЗИЧНА ОСОБА
 

Глава 4
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ФІЗИЧНУ ОСОБУ

(…)


Стаття 34. Повна цивільна дієздатність
 

     1. Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).


 

     2. У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу.


 

     У разі припинення шлюбу до досягнення фізичною особою повноліття набута нею повна цивільна дієздатність зберігається.


 

     У разі визнання шлюбу недійсним з підстав, не пов'язаних з протиправною поведінкою неповнолітньої особи, набута нею повна цивільна дієздатність зберігається.


 

     


Стаття 35. Надання повної цивільної дієздатності
 

     1. Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини.


 

     2. Надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та піклування за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду.


 

     3. Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю.


 

     За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця.


 

     4. Повна цивільна дієздатність, надана фізичній особі, поширюється на усі цивільні права та обов'язки.


 

     5. У разі припинення трудового договору, припинення фізичною особою підприємницької діяльності надана їй повна цивільна дієздатність зберігається.


 

(…)


Стаття 44. Опіка над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, а також фізичної особи, місце перебування якої невідоме
 

     1. На підставі рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою нотаріус за останнім місцем її проживання описує належне їй майно та встановлює над ним опіку.


 

     2. За заявою заінтересованої особи або органу опіки та піклування над майном фізичної особи, місце перебування якої невідоме, опіка може бути встановлена нотаріусом до ухвалення судом рішення про визнання її безвісно відсутньою.


 

     3. Опікун над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або фізичної особи, місце перебування якої невідоме, приймає виконання цивільних обов'язків на її користь, погашає за рахунок її майна борги, управляє цим майном в її інтересах.


 

     4. За заявою заінтересованої особи опікун над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або фізичної особи, місце перебування якої невідоме, надає за рахунок цього майна утримання особам, яких вони за законом зобов'язані утримувати.


 

     5. Опіка над майном припиняється у разі скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, а також у разі появи фізичної особи, місце перебування якої було невідомим.

(…)

Глава 6
ОПІКА ТА ПІКЛУВАННЯ
 

     Стаття 55. Завдання опіки та піклування


 

     1. Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.


 

     Стаття 56. Орган опіки та піклування


 

     1. Органи, на які покладено здійснення опіки та піклування, їх права та обов'язки щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.


 

     Стаття 57. Обов'язок повідомляти про фізичних осіб, які потребують опіки або піклування


 

     1. Особа, якій стало відомо про фізичну особу, яка потребує опіки або піклування, зобов'язана негайно повідомити про це орган опіки та піклування.


 

     Стаття 58. Фізичні особи, над якими встановлюється опіка


 

     1. Опіка встановлюється над малолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.


 

     Стаття 59. Фізичні особи, над якими встановлюється піклування


 

     1. Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.


 

     Стаття 60. Встановлення опіки та піклування судом


 

     1. Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.


 

     2. Суд встановлює піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.


 

     3. Суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.


 

     4. Суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.



{ Стаття 60 в редакції Закону N 2450-IV ( 2450-15 ) від 03.03.2005 }
 


Стаття 61. Встановлення опіки та піклування органом опіки та
піклування
 

     1. Орган опіки та піклування встановлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, крім випадків, встановлених частинами першою та другою статті 60 цього Кодексу.


 

     Стаття 62. Місце встановлення опіки або піклування


 

     1. Опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.


 

     Стаття 63. Призначення опікуна або піклувальника


 

     1. Опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу.


 

     2. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.


 

     3. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.


 

     4. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.


 

     При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного.


 

     5. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

{ Стаття 63 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2450-IV ( 2450-15 ) від 03.03.2005 }
 

Стаття 64. Фізична особа, яка не може бути опікуном або піклувальником


 

1. Опікуном або піклувальником не може бути фізична особа:


 

     1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;


 

     2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.


 

     Стаття 65. Опіка або піклування над фізичною особою, щодо якої не призначено опікуна або піклувальника


 

     1. До встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.


 

     Стаття 66. Опіка або піклування над фізичною особою, яка перебуває у спеціальному закладі


 

     1. Якщо над фізичною особою, яка перебуває у навчальному закладі, закладі охорони здоров'я або закладі соціального захисту населення, не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад.


 

     Стаття 67. Права та обов'язки опікуна


 

     1. Опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.


 

     Опікун малолітньої особи зобов'язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток.


 

     2. Опікун має право вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави.


 

     3. Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного.


 

     4. Опікун зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.


 

     Стаття 68. Правочини, які не може вчиняти опікун


 

     1. Опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть укладати з підопічним договорів, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички.


 

     2. Опікун не може здійснювати дарування від імені підопічного, а також зобов'язуватися від його імені порукою.


 

     Стаття 69. Права та обов'язки піклувальника


 

     1. Піклувальник над неповнолітньою особою зобов'язаний дбати про створення для неї необхідних побутових умов, про її виховання, навчання та розвиток.


 

     Піклувальник над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, зобов'язаний дбати про її лікування, створення необхідних побутових умов.


 

     2. Піклувальник дає згоду на вчинення підопічним правочинів відповідно до статей 32 та 37 цього Кодексу.


 

     3. Піклувальник зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.


 

     Стаття 70. Правочини, на вчинення яких піклувальник не може давати згоду


 

     1. Піклувальник не може давати згоду на укладення договорів між підопічним та своєю дружиною (своїм чоловіком) або своїми близькими родичами, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування на підставі договору позички.


 

     Стаття 71. Правочини, які вчиняються з дозволу органу опіки та піклування


 

     1. Опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування:


 

     1) відмовитися від майнових прав підопічного;


 

     2) видавати письмові зобов'язання від імені підопічного;


 

     3) укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;


 

     4) укладати договори щодо іншого цінного майна.


 

     2. Піклувальник має право дати згоду на вчинення правочинів, передбачених частиною першою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування.


 

    


 Стаття 72. Управління майном особи, над якою встановлено опіку
 

     1. Опікун зобов'язаний дбати про збереження та використання майна підопічного в його інтересах.


 

     2. Якщо малолітня особа може самостійно визначити свої потреби та інтереси, опікун, здійснюючи управління її майном, повинен враховувати її бажання.


 

     3. Опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, допомоги на підопічну дитину та інших соціальних виплат, призначених на підопічну дитину відповідно до законів України, доходів від майна підопічного тощо.

{ Частина третя статті 72 в редакції Закону N 1390-VI ( 1390-17 ) від 21.05.2009 }
 

     4. Якщо підопічний є власником нерухомого майна або майна, яке потребує постійного управління, опікун може з дозволу органу опіки та піклування управляти цим майном або передати його за договором в управління іншій особі.


 

     Стаття 73. Право опікуна та піклувальника на плату за виконання ними своїх обов'язків


 

     1. Підстави виникнення права на оплату послуг опікуна та піклувальника, її розмір та порядок виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України.


 

     Стаття 74. Опіка над майном


 

     1. Якщо у особи, над якою встановлено опіку чи піклування, є майно, що знаходиться в іншій місцевості, опіка над цим майном встановлюється органом опіки та піклування за місцезнаходженням майна.


 

     Опіка над майном встановлюється також в інших випадках, встановлених законом.


 

     Стаття 75. Звільнення опікуна та піклувальника


 

     1. Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.


 

     Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.


 

     2. Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування.


 

     3. За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.

{ Стаття 75 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2450-IV ( 2450-15 ) від 03.03.2005, N 3348-IV ( 3348-15 ) від 17.01.2006 }
 

     Стаття 76. Припинення опіки


 

     1. Опіка припиняється у разі передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам).


 

     2. Опіка припиняється у разі досягнення підопічним чотирнадцяти років. У цьому разі особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.


 

     3. Опіка припиняється у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною.


 

     Стаття 77. Припинення піклування


 

     1. Піклування припиняється у разі:


 

     1) досягнення фізичною особою повноліття;


 

     2) реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;


 

     3) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;


 

     4) поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена.


 

     Стаття 78. Надання дієздатній фізичній особі допомоги у здійсненні її прав та виконанні обов'язків


 

     1. Дієздатна фізична особа, яка за станом здоров'я не може самостійно здійснювати свої права та виконувати обов'язки, має право обрати собі помічника.


 

     Помічником може бути дієздатна фізична особа.


 

     За заявою особи, яка потребує допомоги, ім'я її помічника реєструється органом опіки та піклування, що підтверджується відповідним документом.


 

     2. Помічник має право на одержання пенсії, аліментів, заробітної плати, поштової кореспонденції, що належать фізичній особі, яка потребує допомоги.


 

     3. Помічник має право вчиняти дрібні побутові правочини в інтересах особи, яка потребує допомоги, відповідно до наданих йому повноважень.


 

     4. Помічник представляє особу в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування та організаціях, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення.


 

     Помічник може представляти фізичну особу в суді лише на підставі окремої довіреності.


 

     5. Послуги помічника є оплатними, якщо інше не визначено за домовленістю сторін.


 

     6. Помічник може бути у будь-який час відкликаний особою, яка потребувала допомоги. У цьому разі повноваження помічника припиняються.


 

     Стаття 79. Оскарження дій опікуна, рішень органу опіки та піклування


 

     1. Дії опікуна можуть бути оскаржені заінтересованою особою, в тому числі родичами підопічного, до органу опіки та піклування або до суду.


 

  1. Рішення органу опіки та піклування може бути оскаржено до відповідного органу, якому підпорядкований орган опіки та піклування, або до суду.


Каталог: media
media -> Наукометрия «психологии туризма» naukometriya of "tourism psychology"
media -> Методические рекомендации по организации профессиональной ориентации школьников и учащейся молодежи
media -> Занятие №6. Учебные материалы Р. Бэрон, Н. Керр, Н. Миллер Межгрупповой конфликт
media -> Адаптация детей раннего возраста к условиям дошкольного образовательного учреждения
media -> Психология социальной работы с детьми-инвалидами и их семьями в россии
media -> Адаптация иностранных студентов подготовительных факультетов
media -> -


Поделитесь с Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   17


База данных защищена авторским правом ©dogmon.org 2019
обратиться к администрации

    Главная страница