Космические путешествия



страница8/14
Дата13.05.2016
Размер1.58 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   14

Л.М. Ткачук

кандидат географічних наук, доцент кафедри країнознавства і туризму Національного авіаційного університету
Космічний туризм:

реалії та перспективи розвитку
Стаття присвячена дослідженню процесів становлення та розвитку космічного туризму. Розглянуті історія та чинники розвитку, види, існуючи та перспективні сегменти ринку космічного туризму.
Постановка проблеми. Прагнення людини підкорити космічний простір стало причиною низки визначних наукових відкриттів та технологічних проривів, а нині стає мотиваційним чинником розвитку нового виду туризму. Свого часу видатний вчений засновник сучасної космонавтики К.Е. Циалковський передрік: «Планета есть колыбель разума, но нельзя вечно жить в колыбели... Человечество не останется вечно на Земле, но в погоне за светом и пространством сначала робко проникнет за пределы атмосферы, а потом завоюет себе все околосолнечное пространство...» Нині космічні подорожі стали реальністю. Громадяни різних держав бронюють місця на космічних кораблях, наслідуючи приклад семи землян, які вже скористалися можливістю, звільнившись від земного тяжіння, відчути його по-новому, ще гостріше, побачивши рідну планету з космосу. Космічний туризм – феномен ХХІ сторіччя. Як будь-яке нове явище він викликає неоднозначні судження, а отже потребує глибокого наукового осмислення.

Аналіз досліджень з цієї проблематики. Процес становлення та розвитку космічного туризму розглядається більшістю дослідників як одна з форм освоєння навколоземного простору. Такий підхід, зокрема, реалізовано у роботах російських спеціалістів А. Буніної [1], Пісаревського Є.Л. [5], Васильевої В.С[2], Шарова П.С [4] . Закордоном у такого роду дослідженнях домінує ринковий підхід. Основним об’єктом наукових студій Michel Van Pelt [12,13], John Spencer [14], Steve Kortenkamp [11], Kenny Kemp [10] стали технологічні можливості, інвестиційні та економічно-правові механізми організації подорожей у космос. Концептуальне оформлення поняттю космічний туризм дав німецький вчений R.A. Goehlich [7,8]. Він розробив та викладає перший, і досі єдиний, в світі курс лекцій з відповідної тематики в університеті м. Йокогама. Цікаві аспекти з практичного досвіду ведення космічного туристичного бізнесу розкривають в своїх творах Eric Anderson [6] та Branson Richard [7] – засновники відповідно «Space Adventures» та «Virgin Galactic«, компаній-лідерів ринку космічного туризму. В Україні наукових досліджень в галузі космічного туризму досі не проводилося.

Формулювання цілей статті. Метою статті є дослідження нинішнього стану та тенденцій розвитку космічного туризму як однієї з форм освоєння людиною навколоземного простору, що детермінує становлення ноосферо-космічного цивілізації і закріплює вирішальну роль людського розуму у формуванні і відтворенні головних умов життя суспільства.

Виклад основного змісту дослідження. Науково-технічний прогрес протягом ХХ століття дав змогу втілити у життя давню мрію людства про підкорення космосу. У 1957 р. в СРСР запустили на орбіту перший супутник, згодом, 12 квітня 1961 р. Юрій Гагарін здійснив перший політ у космос. З того часу космічні технології постійно вдосконалюються, дозволяючи говорити про інтенсивне та різнобічне освоєння навколоземного простору. Одним з напрямів такого освоєння є космічний туризм. Віра у можливість організації в найближчому майбутньому регулярних польотів у космос була настільки сильною та всезагальною, що дозволила компанії Pan American Airlines вже у 1969 році започаткувати продаж квитків на перший міжпланетний рейс до Місяця. В світлі того, що у наступні десятиліття у космос (радянськими космічними кораблями «Восток», «Восход», «Союз», американськими – «Apollo», а пізніше «Space Shuttle») регулярно почали відправляти цілі екіпажі астронавтів, серед яких були і непрофесійні льотчики, ця пропозиція виявилася надзвичайно популярною – всього було підтверджено понад 90 тис. бронювань.

У 1989 і 1990 рр. громадяни Японії й Великобританії Тойохіро Акіяма і Хелен Шарман здійснили польоти на радянську орбітальну станцію «Мір» у складі екіпажів космічних кораблів «Союз ТМ-11»/»Союз ТМ-10» і «Союз ТМ-12»/»Союз ТМ-11» відповідно. Їхня подорож фінансувалася за кошт телекомпаній TBS і «Джуно» і отримала глобальне висвітлення у засобах масової інформації. Завдяки цим проектам стала зрозумілою ілюзорність швидкої реалізації планів з організації міжпланетних подорожей, але кількість компаній, які пропонували забронювати місця на космічні рейси, неухильно зростала. Однією з таких компаній була, створена у 1998р. американська «Space Adventures». Першим клієнтом, що скориставшись її послугами, здійснив власним коштом космічну подорож, у 2001 став американський міліардер Деніс Тіто. Російськими космічними кораблями «Союз ТМ-32» та «Союз ТМ-31» турист був доставлений до міжнародної космічної станції (МКС), де пробув 8 днів, і повернутий на Землю. МКС і дотепер є єдиним пунктом призначення космічних турів. Ії в такий спосіб відвідало вже 7 туристів, останнім – з 30 вересня до 11 жовтня 2009 року – канадський міліардер засновник «Cirque du Soleil» Гі Лаліберте. Всі подорожі були організовані «Space Adventures» у тісній співпраці з російською корпорацією «Роскосмос».

Існують три основних критерії виділення серед людей, що побували у космосі, космічних туристів: відсутність професійної підготовки, фінансування подорожі власним коштом ( коштами певного фонду), та той факт,що їхній політ не має бути частиною державної програми чи службовим відрядженням [4]. Космічні туристи мають пройти обов’язкову медичну комісію ( в Інституті медико-біологічних проблем РАН) та курс спеціальної підготовки ( у центрі підготовки космонавтів імені Ю.Гагаріна, зокрема, оволодіти основами російської мови, вивчити устрій та бортові системи космічного корабля «Союз», пройти вестибулярні тренування).

У вузькому розумінні космічний туризм це оплачені власним коштом польоти у космос або на навколоземну орбіту з розважальною або науково-дослідницькою метою. У більш широкому – це індустрія з надання послуг отримання «космічного досвіду»[9]. Враження пов’язані з космосом, можливо отримати не лише під час орбітальних та суборбітальних польотів чи відвідування космічних станцій. Джерелом таких вражень може стати: споглядання природних атмосферних явищ (полярне сяйво, метеоритні дощі, затемнення сонця та місяця); відвідування тематичних космічних парків та тренувальних баз з підготовки космонавтів з можливістю випробовування спеціалізованих систем симуляції, що відтворюють фізичні навантаження пов’язані з космічними польотами та станом нульовою гравітації; екскурсії космодромами; спостереження за запуском ракет; освітні програми та науково-дослідницькі проекти в галузі аеронавтики. Саме таке широке трактування космічного туризму відповідає реаліям і є більш продуктивним для визначення тенденцій та перспектив розвитку.

Розвиток різних галузей індустрії отримання космічних вражень дозволяє задовольнити інтереси широких верст населення (тоді як суборбітальні та орбітальні польоти доступні небагатьом) та стимулює популярність космічної тематики загалом. Це є надзвичайно важливим для комерціалізації сфери діяльності з освоєння космічного простору. Донині основним джерелом фінансування космічних проектів були державні інвестиції та ресурси спеціалізованих, переважно науко-дослідницьких, установ. Приватні інвестиції в космічні програми почали активно залучатися тільки в ХХІ сторіччі. У 2001 р. вони вперше перетнули межу 100 млрд. долл., склавши приблизно стільки ж що й обсяги державних капіталовкладень, і продовжують зростати. У США залучення приватних компаній до космічних проектів є традиційним і здійснюється за допомогою механізму державних закупівель. На тлі закриття у 2010р. адміністрацією Барака Обами космічного проекту NASA «Сузір’я» практика такої співпраці стає інтенсивнішою. Так «допомога» приватних компаній тільки у справі створення багатомісних космічного корабля багаторазового використання призначеного для доставки астронавтів на орбіту і назад оцінюється у 6,1 млрд. долл. вивільнених бюджетних коштів (2011-2015рр.). За теперішнього рівня технологічного розвитку, космічний туризм у вузькому розумінні слова не є прибутковим. Зі слів Л.Каденюка «запуск» одного космонавта обходиться державі у більш ніж 20 млн. доларів [3]. Приблизно таку ж суму – 20-23 млн. сплатили компанії «Space Adventures» за свою подорож на МКС перші космічні туристи ( у 2007 року розцінки зросли до 35, а згодом, 40 мільйонів доларів). Нині у світі в рік здійснюється біля 70-80 комерційних запусків космічних ракет і тільки один з них – за участі космічного туриста. Якщо порівняти ці цифри з показниками авіаційного бізнесу, де 70-80 комерційних злетів відбувається щохвилини, стає зрозумілим: космічний туристичний бізнес – підприємництво інноваційне і ризиковане, а отже, орієнтуватися виключно на державне фінансування безперспективно. Тільки усесторонній і збалансований розвиток індустрії космічних вражень, зокрема ї її наземного сегменту, дозволить розширити ресурсну базу космічних досліджень і залучити приватні інвестиції, оскільки без подальших технологічних нововведень масові орбітальні та суборбітальні польоти для туристів залишаться неможливими.

Вирішальну роль у привабленні інвестицій у космічний туристичний бізнес відіграє потенційний попит на космічні враження, обсяги якого дозволяють сподіватися на значні прибутки. Опитування, проведене компанією «Zogby International» серед заможних жителів США і Канади (річний дохід від 250 тис. дол. на члена родини), показали, що 5-10 тис. чоловік готові заплатити по 100 тис. дол., щоб брати участь в орбітальному космічному польоті, 7% опитаних готові витратити декілька мільйонів доларів за космічну подорож тривалістю в декілька тижнів. Узагальнені спеціалістами NASA дані опитувань, що періодично проводяться американськими засобами масової інформації, показують, що до третини респондентів готові заплатити 50 тис. дол., щоб побувати в космосі. А в усьому світі є 10 тис. людей, які вже зараз готові заплатити 1млн.доларів навіть за нетривалий політ на навколоземну орбіту [8]. До найголовніших чинників, що спонукають людину побувати в космосі відносять прагнення побачити Землю та зірки з космічного простору. Іншим надзвичайно привабливим атрибутом польоту в космос потенційні космічні туристи вважають можливість відчути невагомість та перевантаження, що супроводжують злет ракети, коли прискорення у сотню раз збільшує фізичну вагу людини. Здійснюючи космічний політ, людина сподівається набути абсолютно унікального фізіологічного досвіду раніше доступного лише космонавтам. Маркетологи відзначають як важливий фактор також іміджевий ефект: людина, що побувала в космосі відчуває гордість за свій вчинок і отримує суспільне визнання як піонер космічного туризму і титул астронавта від NASA. Серед стримуючих зростання попиту на космічні подорожі чинників висока вартість орбітальних та суборбітальних польотів, тривалий період підготовки та вимоги до стану здоров’я потенційних туристів, питання безпеки польотів (ризик загинути для пасажира космічного корабля оцінюється як 1 до 250, а літака комерційних авіаліній – 1 до 2млн.), а також занепокоєння з приводу негативного впливу космічних польотів на стан атмосфери. Виявлені особливості космічних подорожей дозволяють віднести їх до екстремального туризму. Всезагальна популярність останнього, теж зовсім не дешевого виду відпочинку (організація спроби сходження на Еверест коштує 50 тис. доларів), дозволяє сподіватися на неменший комерційний успіх космічних туристичних проектів.

Відповідно до вимог цільової аудиторії нині активно розвиваються наступні види космічного туризму: відвідування тематичних космічних парків, космічних центрів та космодромів; здійснення параболічних та суборбітальні польотів, участь у орбітальних польотах різної тривалості з відвідуванням МКС. В перспективі – польоти на Місяць, відвідування космічних готелів та міжпланетні подорожі.

Рис. 1. Чинники, що визначають привабливість космічної подорожі [10].

Інфраструктура космічного туризму активно розвивається і включає наземні та орбітальні споруди. Зокрема для запуску космічних кораблів та літаків, що здійснюють суборбітальні польоти планують використовувати вже наявні космодроми і аеродроми (Байконур у Казахстані, Плесецк у РФ, Мис Канаверал та Кодіяк у США, Вумера в Австралії) та будують нові – космопорти. Цього року у штаті Нью-Мексико було відкрито перший космопорт «America» (вартістю 100 млн. доларів) для запуску приватних космічних кораблів. Одним з головних інвесторів виступила компанія «Virgin Galactic», яка планує вже у 2012р. використати космопорт для відправки перших космічних туристів у суборбітальний політ на власно розробленому кораблі «SpaceShipTwo» за допомоги літака-носія «WhiteKnightTwo». Європейський аналог космопорту «America» почали будувати біля м. Кіруна на півночі Швеції. Американська компанія «Space Adventures» розвиває подібні проекти в ОАЕ та Сінгапурі. Щодо орбітальної інфраструктури то проекти космічних готелів вже декілька років активно розробляються приватними компаніями «Bigelow Aerospace» ( окремі модулі майбутнього готелю «Nautilus» Genesis І, ІІ вже на орбіті), «Excalibur Almaz», «Galactic Suite Ltd.», «Space Island Group» (спільний бізнес «Hilton International» та «Virgin Galactic»), а у 2010  про запуск проекту зі створення комерційної космічної станції оголосила російська космічна корпорація «Енергія».

Серед компаній операторів ринку космічного туризму найбільшими є приватні американські компанії «Space Adventures», «Armadillo Aerospace», «Blue Origin», «Spase X», «XCOR Aerospace», створена британськім міліардером «Virgin Galactic», європейські – «EADS Astrium», «Copenhagen Suborbitals» (Швеція), «Project Enterprise» (ФРН), японська – «Kawasaki«, російські – «Орбітальні технології» та «Атлас Аэроспейс». Ці компанії інвестують величезні кошти у розробку проектів здійснення суборбітальних і орбітальних космічних польотів і пропонують, напряму або через афілійовані туристичні агентства, потенційним туристам забронювати місця на космічних кораблях.

Деякі з них надають повний цикл послуг з отримання «космічних вражень». Наприклад, російська «Атлас Аэроспейс» створена співробітниками Центру підготовки космонавтів ім. Ю. Гагаріна окрім, зазначених вище, послуг пропонує участь у наземних проектах: програмах підготовки космонавтів з симуляцією космічних перевантажень, місячної та марсіанської гравітації, екскурсії на Байконур. Такого роду послуги надаються також американськими компаніями, зокрема «Space Adventures» на базі «Kenedy Sраce Center» у Флориді та космічного табору «U.S. Space Camp» в Хантсвіллі Алабама. Ці ж дві компанії спеціалізуються також і на організації «параболічних» польотів на модифікованих Іл-76МДК та Boeing 727 (з можливістю досягнення стану короткотривалої, до 25 секунд, невагомості) вартістю від 4 до 5 тис. доларів та на надшвидкісних літаках Міг- 21, Міг-23, Міг-25, Міг-29, Міг-31 та Су-30 до межі космосу вартістю від 8 до 30 тис. доларів.

Суборбітальні польоти – найближче майбутнє космічного туризму. Технічна їх можливість доведена вдалими випробовуваннями пілотованих людиною космічних кораблів «SpaceShipOne» та «SpaceShipTwo», які запускаються за допомогою літаків-носіїв «WhiteKnightOne/Two». Політ на борту 8-місного «SpaceShipTwo» триватиме близько 150 хвилин, включаючи п'ятихвилинне знаходження в невагомості, коли на Землю і космос можна буде подивитися крізь великі ілюмінатори. «Virgin Galactic» вже продала близько 3 тис квитків вартістю у 200 тис доларів. Аналогічні проекти розробляють і інші компанії. «Project Enterprise» розробляє 5-місний «Black Sky», «Space Adventures» та «Атлас Аэроспейс» – систему «Cosmopolis-XXI», що складається з літака-носія «Гофізіка» (КБ Мясіщева) та суборбитального модуля «C-XXI» («Суборбітальна корпорація»). Європейська компанія «EADS Astrium» запропонувала унікальне технічне рішення – космоплан «Space Plane», оснащений одночасно і турбореактивними і ракетними двигунами, він не потребує літака-носія і може злітати з звичайних аеродромів. Перший комерційний політ шатлу «Space Plane» запланований на 2012 рік, а ціна квитка для космічних туристів складе 200 тисяч євро (підтверджено 15 тис бронювань). Аерокосмічна корпорація «EADS Astrium» планує побудувати 20 космопланів як першу виробничу серію, і зайняти до 2020 року нішу у 30 % ринку космічного туризму. Перехідний варіант між параболічними та суборбітальними польотами пропонує американска компанія «XCOR Aerospace»: суборбитальний космоплан «Lynx» потужними двигунами підніматиметься на висоту 42км далі зі інерцією до висоти 61 км, на якій пасажири біля хвилини відчуватимуть невагомість, а під час спуску перевантаження до 4g. Вартість такої подорожі становитиме «лише» 95 тис. дол..

Орбітальні проекти значно дорожчі, хоча саме цей вид космічного туризму вже став реальністю (відвідування 7 космічними туристами МКС). Нині дістатися орбіти Землі можна лише трьома способами, використовуючи російський «Союз», американський «Space Shuttle» та «Shenzhou». Дотепер для відправки у космос туристів використовуються виключно російські космічні кораблі, NASA не виявляє зацікавленості у такого роду проектах, а Китайське національне космічне управління (CNSA) розглядає таку можливість у середньостроковій перспективі. У 2010 р. польоти на МКС призупинені у зв’язку з необхідністю модернізації станції з огляду на зростання навантажень пов’язаних з планами збільшення кількості орбітальних туристів. Орієнтовно польоти відновляться у 2012 р., коли планується запускати по 5 оновлених кораблів «Союз» з космічним туристом на борту на рік. Планується також організовувати вихід космічного туриста у відкритий космос за 15 млн. долл. Майбутнє орбітальних польотів втілюється у проектах з розробки багатомісних (це дасть можливість здешевити квитки) пілотованих космольотів багаторазового використання здатних доставляти на орбіту або на космічні станції-готелі астронавтів та туристів і повертати їх на Землю. Нині розробляється два таких проекти: «Crew Space Transportation-100» компаніями «Boeing» та «Space Adventures» за участі NASA (обіцяє заплатити «Боїнгу» 18 млн. дол. за розробку космічної капсули для багатомісного пасажирського корабля) та «Русь» компанією «Енергія». У 2005 році «Роскосмос» і «Space Adventures» підписали меморандум про реалізацію комерційного проекту по здійсненню обльоту Місяця. Політ планується здійснити на оновленому кораблі «Союз», термін реалізації – в продовж найближчих десять років, вартість подорожі оцінюють у 100 млн. доларів.

Аналізуючи наявний стан технологічних розробок у галузі ракетно-космічної індустрії та беручі до уваги обсяги здійснених інвестицій і розміри потенційного попиту можна виділити наступні тенденції розвитку ринку космічного туризму. Основні зусилля суб’єктів ринку спрямовуються на подолання прірви між можливостями сучасної космічної техніки та вимогами, що визначають параметрами попиту. Найважливішими серед них є: забезпечення безпеки пасажирів і навколишнього середовища, зниження вимог до стану здоров’я потенційного туриста, здешевлення та підвищення регулярності рейсів, професійне кадрове забезпечення та ефективна міжнародна регламентація суборбітальних польотів. У майбутньому, космічні кораблі повинні мати операційні характеристики подібні до сучасних авіалайнерів, зокрема, низькі витратами запуску, велику кількість місць та високі стандарти безпеки. Для досягнення цих цілей необхідно здійснення наступних кроків: сформувати у суспільстві чітке уявлення про реальність космічних подорожей, на основі розбудови наземного сегменту індустрії космічних вражень; сконцентрувати ресурсні можливості на реалізації найбільш реальних проектів, а саме – відновленні польотів на МКС та організації суборбітальних подорожей. Останні мають всі перспективи стати масовими вже до 2020 р. (за існуючими оцінками до 2022 р суборбітальними туристами стануть 15 тис. людей [4] ).(рис.2)



Рис.2 Прогноз розвитку різних видів космічного туризму [7].



Висновки. Проведений аналіз ринку космічного туризму дозволяє стверджувати його величезний потенціал. Вже нині державні корпорації, приватні компанії, окремі особи інвестують сотні мільярдів доларів на рік у розвиток космічних технологій, щоб зробити космічні подорожі реальними. І хоча залишається малоймовірним, що в найближчому майбутньому космічний туризм стане масовим, індустрія космічних вражень, річний оборот якої вже зараз складає біля 10 млрд. доларів [9] буде розвиватися приголомшливими темпами, стимулюючи виникнення десятка прибуткових субринків.


  1. Бундина Алла Коммерциализация гражданского космоса России / Алла Бундина. – М: Центр политической информации, 2002. – 74с.

  2. Васильева В.С. Космический туризм: состояние и перспективы / Васильева В.С. // Туризм: право и экономика. 2007, № 3 с.31.

  3. Каденюк Л. Місія – космос. Сер. «Українці у світовій цивілізації» / Каденюк Л. – К.: Пульсари. – 328 с.

  4. Космонавтика ХХІ века / [отв.ред. Б.Е.Черток]. – М.: Вид-во «РТСофт», 2010. – 864с.

  5. Пісаревський Е.Л. Правовые основы космического туризма / Пісаревський Е.Л. // Туризм: право и экономика. 2006, № 2 с.14.

  6. Anderson Eric The space tourist's handbook: where to go, what to see, and how to prepare for the ride of your life /Eric Anderson, Joshua Piven. – Quirk Books, 2005. – 192 р.

  7. Branson Richard Adventures of a Global Entrepreneur / Branson Richard. – Virgin Books, 2010. – 352 р.

  8. Goehlich R.A. Space Tourism: Economic and Technical Evaluation of Suborbital Space Flight for Tourism / Goehlich R.A. – Osnabrueck: Andere Verlag, 2002. –107р.

  9. Goehlich, R.A. Space Tourism / Goehlich, R.A. // Trends and Issues in Global Tourism. – Berlin, Heidelberg: Springer-Verlag, 2007. – pp. 213-226.

  10. Kemp Kenny Destination Space: Making Science Fiction a Reality / Kenny Kemp. – Virgin Books, 2009. – 262 р.

  11. Kortenkamp Steve Space Tourism / Steve Kortenkamp. – Capstone Press, 2008. – 24 р.

  12. Michel Van Pelt Space tourism: adventures in Earth's orbit and beyond / Michel Van Pelt. – N.Y.: Praxis Publiching Ltd.,2005. – 217 p.

  13. Michel Van Pelt Space invaders: how robotic spacecraft explore the solar system / Michel Van Pelt. – N.Y.: Praxis Publiching Ltd., 2007. – 312 p.

  14. Spencer John Space tourism: do you want to go? / John Spencer, Karen L. Rugg. – Apogee Books, 2004 – 220 р.


В.В. Маслов

кандидат философских наук, доцент кафедры философии и социальных наук Киевского университета туризма, экономики и права
Космос в философской культуре
Философия, как известно, судит обо всем с позиции вечности. Это высказывание о философии настолько уместно при рассуждении на тему данной научной конференции, что кажется, будто оно родилось именно в связи с изучением космоса.

Когда совершился исторический переход в мировоззрении человечества от мифа к логосу, - что явилось грандиозной культурной революцией тогдашней ойкумены, - началось становление теоретического знания. Появилась философия как первая форма такого знания. Философское мышление стало качественно отличаться от мифологического. Философы начали познавать мир с помощью абстрактных понятий, которые они старались обосновать, используя новый, то есть научный, инструментарий разума.

И первым объектом философского познания стал космос. Именно космос стал идеальным принципом философского мировоззрения Античности. Его древнегреческое название указывает на принципиальное значение, которое придавали античные философы изучению Вселенной как совершенного универсума, гармоничного целого.

Именно космос, как первый объект философии, повлиял на постановку главного для философского познания вопроса (так называемого «основного вопроса философии»): «Что есть все?». Это был вопрос о первооснове всего сущего и о возможности познания мира человеком. Решая этот вопрос, философы разделились на два лагеря: материалистов и идеалистов.

Начав изучать космос, философия начала формировать свои важнейшие категории: «субстанция», «материя», «идея», а также методы познания – метафизику и диалектику. Создание логического категориального аппарата мышления имело первостепенное значение для оформления и дальнейшего развития научного знания. И на первых порах оно выступало в форме философии.

Всё это сказалось на изучении космоса в античный период европейской культуры. Прежде всего философы отвергли антропоморфные и зооморфные представления космогонических мифов. На смену космогонической мифологии пришла философская космология, в которой уже не было места для субъективно-личностного начала, для волюнтаризма. В ней космос предстал в качестве самодостаточного и вечного абсолюта, диалектического единства материально-чувственных вещей, души и мысли. Русский философ Лосев определил античный космос как цельно-диалектическое объединение всех идей и вещей, как их идеальный принцип.

Космос становился, таким образом, астрономичным. Весь чувственно-материальный мир отразился в античном понятии «космос». Понятие это охватывает все бытие. Ничего другого кроме вечного космоса не существует. Космос имеет причину своего существования только в себе самом и его движение определяется только им же самим. Именно такой космос стал объектом пристального изучения античными философами.

Первый в истории философ-диалектик Гераклит, произнесший фразу «Panta rei», ставшую хорошо известной всем последующим поколениям философов, писал о космосе: «Этот космос, один и тот же для всех, не создал никто из богов, никто из людей, но он всегда был, есть и будет вечно живой огонь, мерно возгорающийся, мерно угасающий».

Античный космос пребывает в постоянном изменении, в нем все подвержено периодическому уничтожению и возрождению. Правда, космос этот будто бы не порождает ничего нового, а лишь циклично повторяет сам себя. Но даже в этом случае у античных философов проявляется диалектический взгляд на мир. К тому же в их рассуждениях намечается идея эволюции космоса в направлении все большей и лучшей упорядоченности.

В дошедших до нас фрагментах сочинений античных философов на данную тему обращает на себя внимание то, что они часто пишут об уме и душе, когда создают свою картину космоса. Одной идеи материи им было недостаточно для объяснения изменений действительности. Наблюдая жизнь, античные философы отождествляли ее с понятием души, а целенаправленное развитие жизни - с умом. Душа и ум трактовались поэтому не как только субъективно-человеческие, а в первую очередь как объективно-космические. Космическая душа была принципом самодвижения и движения. Космический ум – целенаправляющей идеей. А так как космические душа и ум внеличностны, то они выражают принцип природной целесообразности космоса. Таким образом, античные философы первыми совершили умозрительный выход в открытый ими космос.

Итак, античный космос имеет душу и разум. Но космический разум – это не человеческий разум. Это вообще безличный разум. То есть, космос одушевлен и разумен весь как единое целое.

Но ведь разумом и душой наделены также люди, проживающие на Земле. Откуда они взялись, такие умные? Мифы – космогонические и теогонические – содержали ответ на этот вопрос. Для мифологического (а затем и религиозного) сознания было все предельно ясно: людей создали боги, и они же наделили их разумом и душой. А боги откуда взялись? Их то кто создал? И вот что интересно. Олимпийские боги греков и римлян были антропоморфными и своими взглядами и поведением во многих ситуациях напоминали людей. Так кто и кого создал по своему образу и подобию? Боги считались небожителями. Но Олимп, где они имели постоянную «прописку», это еще не космос. Олимп находится все-таки на Земле, где жили и созданные богами люди.

Космос античных мыслителей и его дальнейшее изучение свидетельствуют о том, что космогонические и космологические проблемы тесным образом связаны с проблемами мировоззренческими, философскими. Они породили и два основных направления в философии – материализм и идеализм – и борьбу между ними, а также борьбу между религией и наукой. И они же в конце концов заставили философов поставить вопрос о происхождении человека и его сущности. А это в свою очередь означало необходимость исследования в космическом масштабе происхождения живой материи и жизни на Земле.

Этот вопрос чрезвычайно интересен и актуален. Он привлекает к себе также современных философов и ученых разных специальностей ( и – что весьма характерно – способствовал появлению научно-фантастической литературы и кинематографии, столь популярных во всем мире). Выдающийся русский ученый и мыслитель Э.К. Циолковский, которого по-праву называют основоположником космонавтики, писал: «Судьба существ зависит от судьбы Вселенной. Поэтому всякое разумное существо должно проникнуться историей Вселенной» [3, 104].

Очередной этап изучения космоса наступил в эпоху Возрождения. В это время природа, природное начало в человеке и сам человек как субъект культуры привлекали постоянное внимание философов и ученых. Джордано Бруно был одним из первых мыслителей-гуманистов, возродивших и развивших космологические идеи античных материалистов. При этом он опирался на концепцию Николая Коперника, изложенную в работе «Об обращении небесных сфер» (1543г.). Гелиоцентрическая система Коперника пришла на смену геоцентрической системе Птоломея (II в. н.э.). Джордано Бруно в своих замечательных сочинениях «О причине, начале и едином» и «О бесконечности, вселенной и мирах» а также других своих диалогах и поэмах изложил основные положения своей космологии. Согласно им, Вселенная предстала как единый, бесконечный и неуничтожимый универсум с бесчисленным множеством миров. Земля была лишь одним из таких миров, населенным разумными существами. Человечество – всего лишь одна из разнообразных форм жизни звездных миров. Продуктивна мысль Бруно об активной деятельности человека – «героическом энтузиазме», возвышающем его и приобщающем к космическим помыслам и деяниям. Сам Джордано Бруно проявил мужество и героизм в отстаивании своих убеждений перед инквизицией католической церкви, приговорившей его к сожжению на костре.

В Новое время европейской истории философы все больше и больше проникались научными идеями естествознания. В 1610 году вышло в свет сочинение Галилео Галилея «Звездный вестник». С этого времени космологические идеи Коперника и Бруно обрели экспериментальное и математическое обоснование. Галилей впервые в истории человеческой мысли сформулировал понятие объективного закона природы, что имело огромное философское значение [6,231]. Галилей был выдающимся астрономом, сделавшим важные открытия: он исследовал с помощью сконструированной им подзорной трубы Луну, Млечный путь, Юпитер и его спутники. В 1632 году Галилей написал «Диалог о двух главнейших системах мира – птоломеевой и коперниковой». И уже в следующем году был привлечен к суду инквизиции католической церкви.

Философское и научное наследие Коперника, Галилея, Кеплера обобщил Исаак Ньютон в своем труде «Математические начала натуральной философии» (1687г.). И наконец просветители Века Разума окончательно закрепили новую картину мира, открывавшую перед прогрессивными философами перспективу космологических исследований.

Иммануил Кант и Пьер Симон Лаплас независимо друг от друга пришли к выводу о возникновении и эволюции Вселенной из первоначальной газовой «туманности» или раскаленного газового «облака». Небесная механика Лапласа и космогоническая концепция Канта по существу утверждали материалистические взгляды на космос.

Накопленные философские и научные знания о космосе в ХХ веке перешли в новое качество. Огромная заслуга в этом принадлежит русскому ученому К.Э. Циолковскому, соединившего в себе и конструктора, и инженера, и философа-мыслителя. Он первый указал на ракету как на средство осуществления межпланетных космических полетов и обосновал свои идеи в работах «Свободное пространство», «Исследование мировых пространств реактивными приборами», «Космический корабль», «Космические ракетные поезда», «Будущее Земли и человечества» и других трудах [3, 12].

В 1927 году в Москве Ассоциация изобретателей организовала Первую международную выставку по космонавтике. Экспонировались труды ученых из России, Германии, Австрии, Франции, США и других стран. В начале 30-х годов в СССР вышла серия из 9 книг под названием «Межпланетные сообщения». Это была своего рода первая энциклопедия космонавтики.

Начало космической эры – непосредственного проникновения человека в космос – было положено 12 апреля 1961 года полетом в космос Юрия Алексеевича Гагарина, летчика-космонавта СССР. На космическом корабле «Восток» Гагарин облетел Землю. После этого последовали полеты советских космонавтов в одноместных и многоместных космических кораблях и выход в открытый космос. В 1971 году в космосе появилась первая в мире долговременная орбитальная станция «Салют» с тремя советскими космонавтами. Начала успешно решаться задача создания длительно действующих в космосе научных лабораторий со сменяемыми экипажами. Для доставки и возвращения экипажей, транспортировки необходимых материалов, инструментов, оборудования предусматривалось использование космических кораблей серии «Союз» [5,7]. Был создан орбитальный комплекс «Салют» - «Союз Т» - «Прогресс».

В ХХ веке философы, ученые-мыслители ясно осознали диалектическую связь между Землей и космосом. Земные и космические процессы взаимосвязаны, и жизнь на Земле – это всего лишь одна из форм жизни Вселенной. Теперь известно, что человечество отделено от космоса весьма условной границей (только 100 км отделяет Землю от околоземного космического пространства) – ближний и дальний космос оказывает постоянное влияние на биосферу Земли. Эту связь отмечал В.И. Вернадский в работе «Биосфера как область превращения космической энергии». А религиозный философ, член иезуитского ордена Мари-Жозеф Пьер Тейяр де Шарден связывал появление и развитие «великого земного феномена» – человека – с космическими процессами. Его работу «Феномен человека» иезуитский орден запрещал печатать. А опубликованные после смерти Шардена труды философа и ученого изымались из библиотек католических учебных заведений. Однако прогресс в этой сфере человеческого познания уже ничто и никто не остановит. Сбываются слова, осуществляются идеи выдающихся философов и ученых. А.Ф. Лосев писал, что азбука всякого мировоззрения заключается в том, чтобы хаос превратить в космос [4].

Интересный аспект современного изучения космоса рассматривает в своих работах философ О.А. Базалук. Используя философско-антропологическую методологию, он связывает естественно научную модель «Эволюционирующей Вселенной» со своей космологической концепцией происхождения человечества и формирования планетарно-космического типа личности [1].

После полета в космос Ю.А. Гагарина академик С.П. Королев сказал ему в беседе, что уже готовы чертежи многоместных космических кораблей и скоро рядом с летчиком-космонавтом займут свое место ученые, инженеры различных специальностей [2, 32]. Слова главного Конструктора стали реальностью.

Со слова «космос» началось познание,

Замыслился философ о Вселенной.

Наука родилась, а с ней и знание.

С тех пор стремленье в космос неизменно.

(Владимир Маслов)


  1. Базалук О.А. Философия образования в свете новой космологической концепции. Учебник. – К.: Кондор, 2010. – 458с.

  2. Гагарин Ю.А. Дорога в космос. Записки космонавта. – М.: Воениздат, 1969. – 352с.

  3. Коваль А.Д., Успенский Г.Р., Космос – человеку. – М.: Машиностроение, 1974. – 200с.

  4. Лосев А.Ф. Страсть к диалектике. Литературные размышления философа. – М.: Мысль, 1990.

  5. «Салют» на орбите. – М.: Машиностроение, 1973. – 160с.

  6. Соколов В.В. Европейская философия XV-XVIII веков. – М.: Высшая школа, 1984.

  7. Шарден П.Т. Феномен человека. – М.: Прогресс, 1989.

  8. экскурсия в Звездный: Сборник. – М.: Молодая Гвардия, 1979. – 96с.


Каталог: wp-content -> uploads -> 2014
2014 -> Справочник практического психолога «И. Г. Малкина -пых Техники гештальта и когнитивной терапии»
2014 -> Г. У. Психология межэтнической напряженности. М.: Смысл, 1998, 389 с. Фундаментальная монография
2014 -> Г. А. Ананьева. Семья: химическая зависимость и созависимость. Работа с созависимостью
2014 -> Фундаментальных понятий, описывающих часть объективной реальности, на которую начелены методы исследования данной науки
2014 -> Толерантность. Профилактика ксенофобии и экстремизма Список новых публикаций
2014 -> Тамбовское областное государственное бюджетное
2014 -> Легкая атлетика и материнство: тренировка, беременность и рождение ребенка Бег на средние и длинные дистанции и его влияние на женские гормоны и плотность костей Кармен Леон
2014 -> Православная религиозная организация-учреждение высшего профессионального религиозного образования казанская духовная семинария г. Казани республики татарстан казанской епархии русской православной церкви


Поделитесь с Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   14


База данных защищена авторским правом ©dogmon.org 2019
обратиться к администрации

    Главная страница