Методичні рекомендації для проведення виховних заходів в загальноосвітніх навчальних закладах


Олександра Рязанцева, Катерина Бутко, Олена Максименко, Олесь Кромпляс, Євген Рахно



страница3/5
Дата11.05.2016
Размер0.74 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5

Олександра Рязанцева, Катерина Бутко, Олена Максименко, Олесь Кромпляс, Євген Рахно

9 березня 2014 на КПП в м. Армянськ при в’їздідо Криму з боку Херсонської області невідомі озброєні люди затримали два автомобілі, в яких знаходилися активістки Автомайдану Олександра Рязанцева і Катерина Бутко, журналістка Олена Максименко, фотограф Олесь Кромпляста водій Євген Рахно.

Після того, як в багажнику знайшли український прапор, дівчат поставили на коліна і влаштували справжній обшук, під час якого на руці у Олександри Рязанцевої помітили татуювання, присвячене Небесній сотні.

З виступу Олександри Рязанцевої:



Вони мені хотіли відрізати руку, вони відрізали волосся мені. Жінок почали тягати за волосся, Катю Бутко били прикладом, нам говорили: «Біжіть в полі, ми будемо по вам стріляти, кому пощастить –поранимо, кому ні –вб’ємо.

Після декількох годин знущань затриманих кинули в підвал стаціонарного поста ДАІ. Увечері того ж дня бранців перевезли під Севастополь. Тримали на базі Чорноморського флоту Росії в одиночних камерах і влаштовували допити про акції Автомайдану, джерела фінансування та про депутатів, які їх підтримують.

З інтерв’ю Катерини Бутко

Серед чоловіків булибійці «Беркуту», найбільш злі, нападали, кричали. До мене підійшов, судячи з усього, один з їхніх ватажків, всі його слухалися. Він був з таким великим кинджаломі сказав: «Я колекціоную вуха. Яке тобі відрізати – ліве або праве?» Після цього взяв язички на моїх кросівках і відрізав обидва. Після наказав іншим скласти всі наші документи в пакет і спалити. А нас спочатку пустити «по колу», а потім розстріляти.

Вони вийшли на свободу 11 березня. Дівчата кажуть, що дивом вижили і своїм порятунком зобов’язані активістам, котрі підняли тривогу. Розповідають, що, відпускаючи, їх викрадачі намагалися переконати їх, що ситуація в Криму стабільно спокійна.


Олексій Гриценко, Наталія Лук’янченко і Сергій Супрун

Вночі з 13 на 14 березня 2014 були викрадені активісти Автомайдану Олексій Гриценко, Наталія Лук'янченко та Сергій Супрун. Олексій – син народного депутата України Анатолія Гриценка.

Активісти на двох машинах Автомайдану везли гуманітарну допомогу українським військовослужбовцям до Криму. У машинах були продукти харчування, шкарпетки, білизна, ліхтарі, сигарети та інші речі.

Перед викраденням невідомі переслідували активістів Автомайдану на машині і відкрили стрілянину, після чого доставили волонтерів у військкомат у Сімферополь. Черезкілька днів після викрадення, 20 березня, їх звільнили в районіЧонгара після переговорів та обміну.

Впродовж окупації на півострові зникають люди, це неповний перелік зниклих





Зниклі

Інформація

1

Учасники Євромайдану

Іван Бондарець (1990 р.н.)

Орієнтовна дата зникнення: 7 березня 2014 року

Орієнтовне місце зникнення: м. Сімферополь
Владислав Ващук (1985 р.н.)

Орієнтовна дата зникнення: 7 березня 2014 року

Орієнтовне місце зникнення: м. Сімферополь
Василь Черниш (1978 р.н.)

Орієнтовна дата зникнення: 15 березня 2014 року

Орієнтовне місце зникнення: м. Севастополь


2

Члени громадскої ініціативи “Український народний дім”

Леонід Корж

Орієнтовна дата зникнення: 22 травня 2014 року

Орієнтовне місце зникнення: м. Сімферополь
Тимур Шаймарданов

Орієнтовна дата зникнення: 26 травня 2014 року

Орієнтовне місце зникнення: м. Сімферополь
СейранЗєйнедінов (34 роки)

Орієнтовна дата зникнення: 30 травня 2014 року

Орієнтовне місце зникнення: м. Сімферополь





Представники кримськотатарської спільноти

ІслямДжепаров (20 років)

Орієнтовна дата зникнення: 27.09.2014 року

Орієнтовне місце зникнення: шосе Сімферополь-Феодосія
ДжевдетІслямов (24 роки)

Орієнтовна дата зникнення: 27.09.2014 року

Орієнтовне місце зникнення: шосе Сімферополь-Феодосія
ЕскендерАпселямов (1992 р.н. ?)

Орієнтовна дата зникнення: 3.10.2014 року

Орієнтовне місце зникнення: с. Калініно Червоногвардійського району
Мухтар Арісланов (1970 р.н.)

Орієнтовна дата зникнення: 27.08.2015 року

Орієнтовне місце зникнення: м. Сімферополь





Представники мусульманських общин Криму

АрленТерехов (44 роки)

Орієнтовна дата зникнення: 15.12.2015 року

Орієнтовне місце зникнення: м. Керч
Руслан Ганієв (42 роки)

Орієнтовна дата зникнення: 15.12.2015 року

Орієнтовне місце зникнення: м. Керч






Справа Ф. Костенка

Федір Костенко, батько незаконно утримуваного окупаційною владою Криму Олександра Костенка

Орієнтовна дата зникнення: 3 березня 2015 року

Орієнтовне місце зникнення: при перетині адміністративного кордону в напрямку Криму

Крім того, діє заборона для в’їзду до Криму для лідеровкрімськотатарського народу:



  1. Мустафа Джемілєв

  2. РефатЧубаров

  3. СинаверКадиров

  4. ІсметЮксель


Е. Справи.
«Справа 26 лютого»

Звинувачення: організація та участь у масових заворушеннях (ст. 212 КК РФ), покарання – позбавлення волі від трьох до п’ятнадцяти років; спричинення смерті з необережності (ст. 109 КК РФ), покарання – позбавлення волі до двох років.

Заарештовані: 29 січня 2015 заарештований АхтемЧийгоз, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, 7 лютого 2015 –ЕскендерКантеміров, 18 лютого 2015 –ЕскендерЕмірваліев, 11 березня 2015 –ТалятЮнусов.

Події: 26 лютого 2014 в м. Сімферополі (столиці Криму) біля парламенту Автономної республіки Крим пройшов мітинг на підтримку суверенітету України і статусу Автономної республіки Крим, організований Меджлісом кримськотатарського народу. В акції брали участь кілька тисяч кримчан.

21 березня 2014 Росія прийняла закон РФ №6-ФКЗ, за яким включила Крим до складу РФ. Сам закон набув чинності 1 квітня 2014 р., тому Росія визнає свою юрисдикцію в Криму з цього дня. Незважаючи на це, слідчий комітет РФ став порушувати кримінальні справи за події, які відбулися до 1 квітня і не потрапляють під юрисдикцію РФ. При цьому згідно зі ст. 70 Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року про захист цивільного населення під час війни держава-окупант не може піддати арешту, переслідуванню чи засудженню осіб за дії або думки, вчинені або висловлені до окупації або в період тимчасового її припинення, за винятком випадків порушень законів і звичаїв війни.

У січні 2015 р. Слідчий комітет РФ порушив кримінальну справу за організацію та участь у масових заворушеннях 26 лютого 2014 р.Саме по цій справі був затриманий і досі перебуває під вартою заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу АхтемЧийгоз. У його будинку був проведений обшук. У рамках цієї справи ФСБ провела обшук кримськотатарською каналі ATR, щоб вилучити відеозаписи подій 26 лютого.

Слідство вважає, що під час цих подій з необережності загинули двоє людей (один з них – від серцевого нападу). Було заарештовано ще троє кримських татар та допитано більше 150 осіб. Слідчі вимагають від заарештованого ЕскендераЕмірваліева дати неправдиві свідчення проти АхтемаЧийгоза, але він відмовляється. Сам АхтемЧийгоз свою провинуне визнає і впевнений, що звинувачення надумані і політизовані.


«Справа О. Костенко»

Звинувачення: навмисне заподіяння легкої шкоди здоров’ю з мотивів політичної, ідеологічної, расової, національної чи релігійної ненависті або ворожнечі чи з мотивів ненависті або ворожнечі відносно якої-небудь соціальної групи (ч. 2 ст. 115 КК РФ), покарання – до двох років позбавлення волі.

Заарештовані: 5 лютого 2105 р. заарештований Олександр Костенко.

Справа Костенко є безпрецедентною. Його звинувачують за участь у подіях, що не тільки відбулися ще в лютому 2014 р., але й відбулися навіть не в Криму, а в Києві. Сам О. Костенко є активістом Євромайдану.

Олександр Костенко був затриманий 5 лютого 2015 р. в Сімферополі, але доставили його в поліцію лише наступного дня. За його словами, перед цим вночі співробітники ФСБ під тортурами намагалися домогтися від нього свідчень.

Слідство вважає, що Костенко, «відчуваючи почуття ідеологічної ненависті і ворожнечі до співробітників органів внутрішніх справ», озброївся «каменями розмірами 10х10х12 см (бруківкою)» і прицільно кинув «камінь із зазначеними характеристиками» в прапорщика В. В. Полієнко, котрий стояв в оточенні. Як наполягає слідство, в результаті співробітник кримського «Беркута» отримав пошкодження. В який спосіб слідчі Сімферополя змогли провести розслідування подій у Києві річної давності – невідомо.

О. Костенко написав відкритого листа, де повідомляє про постійне застосування до нього тортур. Адвокат О. Костенко також підтверджує, що до заарештованого застосовувалися тортури. Йому під нігті вводилися оголені дроти і пропускався електричний струм. На його тілі є очевидні гематоми, зламана рука і пальці. Тортури над О. Костенко тривають і в СІЗО, його змушують відмовитися від адвоката і дати свідчення проти інших українських активістів Євромайдану.

15 травня 2015 р. Київський районний суд Сімферополя засудив Олександра Костенка до чотирьох років і двох місяців ув’язнення.




«Справа Сенцова»

Олег Геннадійович Сенцов (нар. 13 липня 1976 року, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Українська РСР) — український кінорежисер, сценарист та письменник, громадський активіст. Генеральний директор кінокомпанії «Край Кінема»

11 травня 2014 року співробітники російських окупаційних силових структур затримали Олега Сенцова, Геннадія Афанасьєва, Олексія Чірнія та Олександра Кольченка в Сімферополі. Їм було пред’явлено звинувачення у підготовці терористичного акту. За інформацією спецслужби, затримані готувалися «у складі терористичної організації до здійснення вибуху у ніч на 9 травня 2014 року саморобних пристроїв біля меморіалу „Вічного вогню“ і пам’ятника Леніну в Сімферополі, а також підпалів офісів громадської організації „Русская община Крыма“ та представництва партії „ЕдинаяРоссия“ в Сімферополі 14 і 18 квітня 2014 року»

25 серпня 2015 у Ростові-на-Дону засудив Олега Сенцова до 20 років позбавлення волі з відбуванням покарання у колонії суворого режиму. О. Сенцов, до якого долучився інший обвинувачуваний у його справі Олександр Кольченко, під час оголошення вироку заспівав гімн України та вигукнув «Слава Україні!»

З листа Олега Сенцова:



«Я теж до Революції Гідності був байдужий до політики, зрештою, як і зараз. Просто настає іноді момент у твоєму житті і в житті твоєї країни, коли не можна залишатися осторонь. Ось я і не залишився...»

«Справа 3 травня»

Звинувачення: застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я, відносно представника влади (ч. 2 ст. 318 КК РФ.)., покарання – позбавлення волі до десяти років; незаконний перетин Державного кордону Російської Федерації (ст. 322 КК РФ), покарання – від штрафу до позбавлення волі на строк до шести років.

Заарештовані: 16 жовтень 2014 р. арештований Муса Апкерімов, 17 жовтня 2014 р.– Рустам Абдурахманов, 22 жовтня 2014 р.–ТаїрСмедляєв, 25 листопада 2014 р. – Едем Ебулісов, 20 січня 2015 р.– Едем Османов.

Окупаційна влада заборонила Мустафі Джемілєву в’їзд на територію Криму під час його перебування на материковій частині України. Так, 2 травня 2014 йому не дали вилетіти з Москви до Сімферополю. Тоді лідер кримськотатарського руху спробував потрапити на півострів на авто, але був зупинений на пункті пропуску «Турецький вал» в Армянську. На знак протесту кримські татари рушили йому на зустріч, перекрили дорогу і заблокували нейтральну смугу. Проте окупаційна влада так і не пустила М. Джемілєвадо Криму. Аби не допустити загострення ситуації, Мустафа Джемілєв закликав учасників протесту повернутися в Криму, а сам повернувся до Києва. В акції взяли участь кілька тисяч кримських татар. Коли соратники М. Джемілєва перейшли адміністративний кордон з Кримом, бійці «Беркута» заблокували їх і не пропускали назад.

Самопроголошена прокурор КримуНаталія Поклонська направила постанову в Слідчий комітет і ФСБ РФ з метою «організації кримінального переслідування стосовно винних осіб за ст. ст. 212, 318 і 322 КК РФ » – про масові заворушення, застосуванні насильства відносно представника влади і незаконному перетині державного кордону.

Через тиждень учасники акцій стали отримувати повістки до суду, в результаті близько 200 осіб були оштрафовані на суми від 10 до 40 000 рублів по адміністративним статтями про «несанкціонований мітинг»(20,2 КоАП РФ) і непокору поліції (19,3 КоАП РФ). Потім відбулася хвиля обшуків у будинках учасників мирного зібрання «3 травня» під приводом пошуку зброї, наркотиків і заборонених екстремістських матеріалів. У жовтні були затримані 4 кримських татарина: Муса Апкерімов, Рустам Абдурахманов, ТаїрСмедляєв і Едем Ебулісов. 20 січня 2015 р був заарештований Едем Османов, син Мустафи Османова, активіста кримськотатарського національного руху і учасника євромайдан в Києві. Пізніше всі п’ятеро були звільнені з-під варти під поручительство.

У грудні відбулися перші судові засідання, які винесли вироки: Едем Османов- один рік ув’язнення умовно; ТаїрСмедляєв– два років позбавлення волі умовно.



Словник


Анексія

(лат. annexio, від annexus– приєднаний) – насильницьке приєднання (захват) всій або частини території іншої держави або народу в односторонньому порядку. За міжнародним правом анексія – один з видів агресії і спричиняє міжнародно-правову відповідальність.

Окупація

(від лат. occupatio– захоплення) – зайняття збройними силами однієї держави частини або всієї території іншої держави без отримання суверенних прав на неї.

Гібридна війна

Війна із поєднанням принципово різних типів і способів ведення воєнних дій, які скоординовано застосовуються задля досягнення спільних цілей.

Типовими компонентами гібридної війни є використання:

класичних прийомів ведення війни (із військовослужбовцями в уніформах, військовою технікою та ін.);

нерегулярних збройних формувань (повстанців, терористів, партизан та ін.);

інших типів війни і прийомів, таких як інформаційна і «кібер» війна.

При цьому сторона-агресор може залишатися публічно непричетною до розв’язаного конфлікту



«Зелені чоловічки»

(у російському медіапросторі переважно «ввічливі люди») – жартівливо-іронічна назва російських військових без відзнак на однострояхі техніці, котрі у складі спецпідрозділів проводили таємні, на першому етапі часто небойові, операції з захоплення і блокування об’єктівпід час російськоїокупаціїКриму у 2014 році.

Колабораціонізм

(від фр. collaboration — «співробітництво») – співпраця населення окупованої території тієї чи іншої держави з ворогом в інтересах ворога-загарбника на шкоду самій державі чи її союзників.

Рух Опору

(фр. résistance) – організовані зусилля частини цивільного населення країни, спрямовані на опір легітимній чи окупаційній владі і підрив громадського порядку та стабільності.

Частина ІІІ. Базові конспекти виховних заходівдо Дня початку кримського спротиву
Виховний західдо Дня початку кримського спротиву

Варіант 1.


Мета та завдання:

Формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави та нації; усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;

виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;

сприяння набуттю учнями патріотичного досвіду на основі спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів;

утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства;

спонукання особистості до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму.


Обладнання:

Комп’ютер (ноутбук), мультимедійне забезпечення

Основні поняття і терміни:

Агресія, окупація, гібридна війна, «зелені чоловічки», рух Опору

Імена та дати

20.02.2014 р. – початок окупації Криму, 16.03.2014 р. – «референдум»

Володимир Путін, Олександр Турчинов, Мустафа Джемілєв



Форма проведення:

Інтерактивний захід


Хід заходу.
І. Вступне слово вчителя.

26 лютого 2014 року під стінами Верховної Ради Криму відбулися багатотисячні мітинги. Понад 14 тисяч кримчан виступили за єдину державу, за свою Батьківщину – за Україну. А в цей час, підступно, без оголошення, Російська Федерація вже розпочала вторгнення на територію Криму. Розпочалася російська агресія, яка мала вигляд нової форми війни – «гібридної». «Зелені чоловічки», при підтримці місцевих колаборантів, розпочали окупацію півострову.

Від початку окупації російські пропагандисти переконували весь світ, що все відбувалося мирно та за «повною підтримкою кримчан». Проте факти засвідчують зворотне – Крим не прийняв окупантів, громадяни України встали на захист своєї землі, хоча сили й були нерівними.

Про події лютого – березня 2014 року в Криму, про героїчний спротив агресії російських окупантів ми сьогодні і поговоримо.



ІІ. Актуалізація.

Слова вчителя.

Подивіться уважно на цю медаль. Опишіть її.

Про що вам говорять дати на медалі? Згадайте, що відбувалося в Україні 20 лютого 2014 року?



В цей день на майдані лунали постріли.




ІІІ.

3.1. Обов’язковий блок.

3.1.1. Хронологія окупації.

Робота в групах.

Попередня робота.

Роздрукувати на аркушах (картках) події окупації Криму на основі «Хронології окупації» (дивись «Інформаційний блок Методичних рекомендацій») Аркуш розрізати по датах.

Хід проведення:

Об’єднати учнів в групи відповідно до кількості карток.

Завдання для груп: ознайомитися з інформацією на отриманій картці та підготувати розповідь про події.

Роздати групам картки.

Учні ознайомлюються з інформацією на картках.

Після ознайомлення учнів з інформацією на картках провести опитування, під час якого представники груп знайомлять учнів класу з інформацією, яка була на картках. Опитування проводиться у відповідності хронології подій на картках.

Рекомендації.

Унаочнити розповідь учнів візуальними матеріалами (світлинами з «Методичних рекомендацій» або з Інтернету).

Після ознайомлення учнів з «Хронологією окупації» провести бесіду щодо результатів окупації або підсумувати, пояснивши, що результатом дій Російської Федерації стала повна окупація півострова.
3.1.2. Хронологія спротиву.

Алгоритм ознайомлення учнів з «Хронологією спротиву» дивись у попередньому пункті «3.1.1. Хронологія окупації». Для підготовки використовувати матеріал «Хронологія спротиву окупації» (дивись «Хронологію окупації Методичних рекомендацій»).

Підсумовуючи ознайомлення учнів з «Хронологією спротиву окупації» звернути увагу на те, що під час захоплення півострову відбувався ненасильницький спротив цьому громадян України в Криму.
Загальні рекомендації до обов’язкового блоку.

Можна провести ознайомлення учнів з «Хронологією окупації Криму» та «Хронологією спротиву» окупантам паралельно, розповідаючи про події окупації та акції, які відбувалися в цей день.


3.2. Варіативний блок

Учитель самостійно обирає методи і прийоми для роботи з учням під час проведення варіативної частини.


3.2.1. Робота з відеоматеріалом

Відео «Останній дзвоник в ялтинській школі»

Посилання: https://www.youtube.com/watch?v=ugQk1Ovgb_s

Час: 0,39 хв.

Короткий зміст: У м. Ялта (Крим) випускники на останньому дзвонику заспівали гімн України під музику російського гімну, яку увімкнуло під час свята Останнього дзвоника. Окрім того у хлопців і дівчат були пов’язані шийні хустки кольорів українського прапору.

Дата подій: 31.05.2014 р.

Вступне слово вчителя:

Анексія Російською Федерацією півострова Крим не припинила спротиву окупантам та колаборантам. Найбільш активно виступала молодь – учні та студенти, котрі народились та виросли в Україні.

Робота з відео-фрагментом.

Перед показом запропонуйте учням питання для відповіді після перегляду.

Рекомендація:

Запишіть питання на дошці або фліпчарті, щоб учні бачили їх під час перегляду.

Запитання:


  1. Опишіть, що ви побачили у відео-фрагменті?

  2. Що на Вашу думку є головним сюжетом у відео?

  3. Чи були дії учнів спонтанними? (зверніть увагу на одяг випускників)

  4. Як відреагували присутні на заході учні та батьки?

  5. Чи усвідомлювали випускники наслідки своїх дій?

  6. Що спонукало випускників до цієї акції?

Покажіть фрагмент учням. Після перегляду фрагменту проведіть опитування учнів.

Підсумовуючи відповіді учнів, зверніть увагу на те, що, незважаючи на репресії та тиск, в анексованому Криму завжди були патріоти України, які продовжували спротив російським окупантам.

Рекомендації:

Після перегляду фрагменту та відповіді учнів на поставлені питання можна організувати обговорення теми спротиву окупантам на основі історичного минулого України та світу.


Загальні рекомендації:

Аналогічну вправу можливо провести з використанням інших відео-фрагментів


3.2.2. Робота із світлинами.

Світлина «Протистояння військових» або «Кримські татари на акції та російська військова машина».

Вступне слово вчителя:

Окупація Росією Кримського півострова проходила не так «спокойно», як про це пишуть російські і частина українських ЗМІ.

Рекомендація:

Методику роботи із світлинами дивіться у Додатках.

Покажіть світлину учням та запропонуйте їм відповісти на питання.

Рекомендація:

Для показу світлин використовуйте проектор або Smart-board. Якщо відсутня така можливість – роздрукуйте декілька копій світлин та роздайте їх учням, за необхідністю об’єднавши їх у групи.

Запитання:



  1. Опишіть, що ви бачите на світлини.

  2. Чи можна ідентифікувати людей на світлини?

  3. Зробіть детальний опис «зелених чоловічків».

  4. Чи можливо стверджувати, що зброя, воєнні однострої та інше було придбане приватними особами?

  5. Як ви думаєте, що відчуває український військовий?

  6. Як ви думаєте, чи є загроза українському військовому? Якщо так, то яка це загроза ?

  7. Спробуйте розповісти про протистояння українського військового та «зелених чоловічків».

Після роботи із світлинами підведіть підсумки, звернувши увагу на те, що спротив окупантам проходив у всіх куточках Криму.

3.2.3. Робота з документами.

Резолюція Генеральної Асамблеї ООН про підтримку територіальної цілісності України №68/262 була прийнята 27 березня 2014 року

Робота в групах.

Попередня робота:



Роздрукувати Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН про підтримку територіальної цілісності України №68/262. Розрізати текст на фрагменти у такий спосіб, щоб на картці залишився пункт або абзац з Резолюції.

Генеральна Асамблея,



знову підтверджуючи першочергове значення Статуту Організації Об’єднаних Націй у справі сприяння утвердженню верховенства права в відносинах між державами,



посилаючись на передбачені у статті 2 Статуту зобов’язання всіх держав утримуватися в їхніх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосуванням проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави і вирішувати свої міжнародні суперечки мирними способами,



також посилаючись на свою резолюцію 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, в якій вона схвалила Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту Організації Об’єднаних Націй, і знову підтверджуючи закріплені в ній принципи про те, що територія держави не…



повинна бути об’єктом надбання іншою державою в результаті погрози силою або її застосування і що будь-яка спроба, спрямована на часткове або повне порушення національної єдності і територіальної цілісності держави або країни, або їхньої політичної незалежності, несумісна з цілями і принципами Статуту,



посилаючись далі на Заключний акт Конференції з безпеки і співробітництва в Європі, підписаний у Гельсінкі 1 серпня 1975, Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року ( Будапештський меморандум ), Договір про дружбу , співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 31 травня 1997 року і Алматинську декларацію від 21 грудня 1991 року,



підкреслюючи важливість підтримки в Україні всеохопного політичного діалогу, який відображає різноманіття її суспільства і забезпечує участь у ньому представників всіх частин України,



вітаючи безперервні зусилля Генерального секретаря і Організації з безпеки і співробітництва в Європі, а також інших міжнародних і регіональних організацій на підтримку деескалації ситуації, що стосується України,



відзначаючи, що референдум, проведений в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі 16 березня 2014 року, не був санкціонований Україною,



підтверджує свою прихильність до суверенітету, політичної незалежності, єдності і територіальної цілісності України в межах її кордонів, визнаних на міжнародному рівні,



закликає всі держави відмовитися і утримуватися від дій, спрямованих на часткове або повне порушення національної єдності і територіальної цілісності України, в тому числі будь-яких спроб змінити кордони України за допомогою погроз силою, або іншими незаконними способами,



наполегливо закликає всі сторони негайно приступити до мирного врегулювання ситуації щодо України шляхом прямого політичного діалогу, виявляти стриманість, не вдаватися до односторонніх дій і войовничої риторики, які можуть підсилити напруженість, і повноцінно брати участь у міжнародних посередницьких зусиллях.



вітає зусилля Організації Об’єднаних Націй, Організації з безпеки і співробітництва в Європі та інших міжнародних і регіональних організацій щодо надання Україні допомоги в захисті прав всіх громадян України, зокрема прав осіб із числа меншин;



підкреслює, що референдум, проведений в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь 16 березня 2014, не маючи законної сили, не може бути основою для будь-якої зміни статусу Автономної Республіки Крим або міста Севастополь;



закликає всі держави, міжнародні організації та спеціалізовані установи не визнавати будь-які зміна статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополь на основі вищезгаданого референдуму і утримуватися від будь-яких дій або кроків, які можна було б розуміти як визнання будь-якого таким чином зміненого статусу.

Хід проведення.

Об’єднати учнів в групи.

Роздати картки групам.

Завдання для груп: ознайомитися з текстом на картках, підготувати виступ з коментарем отриманої інформації.

Після підготовки опитати представників груп в порядку розміщення інформації в «Резолюції».

Ознайомити учнів з результатами голосування за «Резолюцію».

Обговорити з класом, які наслідки мала «Резолюція» для України, Росії, міжнародної спільноти.


Рекомендації.

З іншими текстами (дивись частину «Міжнародні документи» Методичних рекомендацій) можлива аналогічна робота. Можна використати для роботи з класом два або більше текстів одночасно.


3.2.4. Робота з текстами

Попередня робота.

Запропонувати учням підготуватися з усними свідченнями людей, котрі постраждали під час окупації Криму російськими військами, або з матеріалами справ (дивись «Методичні рекомендації»).
Вступне слово вчителя.

Окупація Криму Російською Федерацію була кривавою. Не зважаючи на заяви російських пропагандистів «про мирний процес», події були жахливими – гинули люди, громадян України в Криму викрадали, кидали до в’язниць, знущалися над ними.

Хід проведення

Учні представляють підготовлені матеріали.

Рекомендація.

За технічними можливостями супроводжувати виступи вчителя та учнів світлини учасників подій.


3.2.5. Робота зі словником

Розповідь вчителя.

Ознайомити учнів із поняттями зі словника (дивись частину «Словник» з «Методичних рекомендацій»), коментуючи кожен з них та наводячи приклади із використанням матеріалів«Методичних рекомендацій» (інформацію «Хронології окупації», світлин та інше).


Каталог: sites -> default -> files
files -> Вопросы для вступительного экзамена в аспирантуру по специальности
files -> Пояснительная записка Настоящая программа является программой вступительного экзамена в аспирантуру по специальности 19. 00. 01. «Общая психология, психология личности, история психологии»
files -> 1. Предмет философии и структура философского знани
files -> Міністерство освіти і науки України Державний заклад „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”
files -> 12 грудня 2014 р. ІV всеукраїнська науково-практична конференція “Андріївські читання”
files -> Перечень вопросов, по которым участники образовательного процесса (дети, родители, педагоги) могут получить консультации
files -> Что такое агрессивность?
files -> А. Зайцев Научный редактор А. Реан Редакторы М. Шахтарина, И. Лунина, В. Попов Художник обложки В. Шимкевич Корректоры Л. Комарова, Г. Якушева Оригинал-макет
files -> Примерная тематика


Поделитесь с Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База данных защищена авторским правом ©dogmon.org 2019
обратиться к администрации

    Главная страница