Ноосфера і цивілізація



страница14/35
Дата12.05.2016
Размер2.98 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   35

Литература

  1. Соловьев В.С. Кризис западной философии/ Владимир Сергеевич Соловьев// Сочинения в 2 т. Т.2. – М.: Мысль, 1988. – С. 3–138.

  2. Маркс К., Энгельс Ф. Тезисы о Фейербахе/ Карл Маркс, Фридрих Энгельс // Сочинения. В 50 томах. 2-изд. 1955–1981. Т. 3. – М. : Гос. изд. полит. лит-ры, 1955. – С. 1–4

  3. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология //Эдмунд Гуссерль. Пер. Д.В. Скляднева– Спб.: Владимир Даль, 2004.- 400 с.

  4. Слинин Я.А. Кризис европейского человечества: в чём он состоит и какие средства предлагает Эдмунд Гуссерль для его преодоления/ Я.С. Слинин// Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология. – Спб., 2004 – С. 359–384

  5. Гумилевский Л.И. Вернадский. –3-е изд. –М.: Мол. гвардия, 1988. – 255 [1] с. – (Жизнь замечат. Людей. Серия биогр. Вып 6 (325))

  6. Баландин Р.К. Вернадский: жизнь, мысль, бессмертие/ Р.К. Баландин. – М: Знание. 1988. – 142 с.- Режим доступа: http://vernadsky.name/vernadskij-zhizn-my-sl-bessmertie-r-k-balandin/

  7. Казначеев В. П. Учение о биосфере (Этюды о научном творчестве В. И. Вернадского)/ В.П. Казначеев.— М.: Знание, 1985.—80 с.— (Нар. ун-т. Естественнонаучный факультет).

  8. Мочалов И. И. В. И. Вернадский – человек и мыслитель/ И. И. Мочалов. – М.: Наука, 1970. – 175 с.

  9. Яковлев В. П. В. И. Вернадский о соотношении науки, философии, религии и морали/ В. П. Яковлев /Некоторые вопросы исторического материализма. –Ростов н/Д, 1962.- С.73–100

  10. Берг Л. С. Значение трудов В. И. Вернадского для географии//Л. С. Бер// Избранные труды: В 5-и томах. – М., «Наука, 1956.-Т. 1. – С. 198–210

  11. Григорьев Д. П. В. И. Вернадский - реформатор русской минералогии: К 60-летию со дня рождения// Изв. АН СССР. Серия «Геология» – 1944- No. 1. –С. 25-30

  12. Козиков И. А. Философские воззрения В. И. Вернадского/ И. А. Козиков. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1963. – 78с.

  13. Личков Б. Л. В.И. Вернадский как биолог / Б. Л. Личков// Журнал общей биологии. –1945. – Т. 6. – No. 5.- С. 285–304

  14. Личков Б. Л. Владимир Иванович Вернадский (1863-1945)/ Б. Л. Личков. – М.: МОИП, 1948. – 103 с.

  15. Ферсман А. Е. Жизненный путь академика Владимира Ивановича Вернадского (1863-1945)/ А. Е. Ферсман// Избранные труды. Т. V. – М.: Изд-во АН СССР, 1959.858.– С. 787-805

  16. Вернадский: pro et contra: Антология литературы о В. И. Вернадском за 100 лет(1898-1998)/ Ред. А.Л. Яншин Сост., вступ ст., коммент. А.В. Лапо.– Спб.: Изд-во Русского христианского гуманитарного института, 2000.- 833 с.- (Серия «Русский путь»)

  17. Труды по всеобщей истории науки/В. И. Вернадский.- 2-е и зд .- М:Наука, 1988. 336 С

  18. Вернадский B. И. Философские мысли натуралиста/ В.И.Вернадский. –М.: Наука, 1988. –520 с.

  19. Вернадский B. И. Живое вещество/ В.И.Вернадский – М.: Наука, 1978. – 358с.

  20. Шрайнер Ю.А. Концепция интеллектуальных систем / Ю.А. Шрайнер; Научно-информационный обзор. – М.: Наука,1988. – 134 с.

  21. Вернадский В.И. Несколько слов о ноосфере [Электронный ресурс]// Библиотека Максима Мошкова : [веб-сайт]. – Режим доступа: http://lib.ru/filosof/wernadski/noos.txt. – Заголовок с экрана).

  22. Вернадский B. И. Автотрофность человечества // В.И. Вернадский/ Русский космизм. Антология философской мысли : [Составление С.Г. Семеновой, А.Г. Гачевой]. – М.: Педагогика-Пресс, 1993. –.C. 288–303 – Режим доступа: http://www.pobeda.ru/mbnff/biblio/knigi/antrukos/ vern1. html

  23. Вернадский B. И. Химическое строение биосферы Земли и её окружения. –М.: Наука, 2001. – 376 с. – (Серия «Библиотека трудов академика В.И.Вернадского»)

  24. Фёдоров Н.Ф. Сочинения/ Николай Фёдорович Фёдоров. – М.: Мысль, 1982. – 711 с. – (Философское наследие)

  25. Циолковский К.Э. Путь к зве здам / К.Э. Циолковский. М.: Изд. АН СССР, 1960.- 352 с.


В.М. Шелюто (Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля). Пошуки діалогу між наукою і філософієюв концепії В. І. Вернадського.

У статті розглядається синтез наукового і філософського знання, зроблений академіком В.І. Вернадським. Прагнення до діалогу між наукою і філософією, їх взаим-ве збагачення було характерною рисою всієї творчої діяльності В.І. Вернадс-кого. Революційні наукові ідеї В.І. Вернадського збагатили природознавство Принципом-льно новими підходами. Збагатили вони і філософську науку, оскільки тісно пов'язана з його заняттями природознавством концепція ноосфери була реальною альтернативою го-сподствующім на початку ХХ століття філософським течіям, в тому числі і пануючому в СРСР марксизму. Фундаментальні знання В.І. Вернадського в галузі природничих наук дали йому можливість вийти на філософський рівень розуміння відносин при-пологи і людини, що виразився у формуванні вчення про біосферу і ноосферу.
В.І. Вернадський, наука, філософія, світогляд
V.М. Shelyuto (Eastern-Ukrainian National University named of Vladimir Dal). Searches of the dialog between science and philosophy in the studies of V.I. Vernadskiy

The article deals with the study of the synthesis of scientific and philosophical knowledge in the theory of academician V.I. Vernadskiy. Scientific and philosophical activity of V.I. Vernadskiy was connected with the search of exit from the crisis in the field of scientific and philosophical world view, with the search of the dialog between science and philosophy, with the attempt of creation of synthetic world view, included in itself scientific, philosophical and religious elements.

Attention of the views of V. I. Vernadskiy is intended on correlation of science, philosophy, religion and moral. In the article underline, that aspiring to the dialog between science and philosophy, their mutual enriching was the personal touch of all of creative activity of V.I. Vernadskiy. Scientific ideas of V.I. Vernadskiy enriched not only natural science but also rendered the serious influence in philosophical science. The conception of the noosphere that closely related with the natural science was the real alternative to the dominating philosophical intentions, including Marxism.

The activity of academician V.I. Vernadskiy in area of natural sciences, in area of geology, mineralogy and other sciences has the general philosophical level of understanding of relations of nature and man, expressed in forming of studies about a biosphere and noosphere. Name of V.I. Vernadskiy is occupied the honored place not only in philosophy of Russian cosmism.

Also this name is occupied the honored place in one row with such «planetary» thinkers as «Christian evolutionists» P. Teyar de Chardin, E. Leroi, and the representatives of the «Roman club». Belonging simultaneously Russian and Ukrainian science V.I. Vernadskiy created the paradigm of noosphere world view, which in future has got development in science of Russia and Ukraine.

V.I. Vernadskiy examined the noosphere as «reasonable cover» of the Earth which is functioned on permanent co-operation of nature and human society is. He underlined that exactly creative activity of people changes an environment. The theory of V.I. Vernadskiy included ways and prospects of the becoming of «reasonable» space, «reasonable cover» of the Earth on pages both the natural and philosophical works. To the number basic factors, which forms the noosphere V.I. Vernadskiy added such factors, as distribution of humanity on all of surface of the Earth; development of methods of connection and exchange, which are instrumental in integration of humanity in single unit; opening of new energy sources; democratization of the political system; development of scientific creation and others.

The article deals with the separate aspects of the thought V.I. Vernadskiy such as connection between natural science and philosophy in traditions of the Russian cosmism, connection between science and religion, place and role of ideas and theories of V.I Vernadskiy in the overcoming of crisis of world view in modern world.
Надійшла до редакції 28.03.2013 р.

УДК 001.18



Л.Ф. МАРАХОВСЬКИЙ (докт. техн.. наук, професор)

Київський державний економіко-технологічний університет транспорту



І.М. КОЗУБЦОВ (канд. техн. наук)

НТТУ «Киїський політехнічний інститут)



kozubtsov@mail.ru

ФІЛОСОФІЯ ФОРМУВАННЯ ЦІЛІСНОЇ ДИНАМІЧНОЇ НАУКОВОЇ КАРТИНИ СВІТУ ЗНАНЬ: РЕАЛІЗАЦІЯ ІДЕЇ
АКАДЕМІКА ВОЛОДИМИРА ІВАНОВИЧА ВЕРНАДСЬКОГО

Досліджено історично хвилююче питання побудови цілісності наукової картини світу знань. Починаючи з ХХІ століття, нарешт,і розпочалась реалізація фантастичної мрії В.І.Вернадського та інших вчених бажання швидкого доступу до суспільних наукових знань. Фантастичну ідею дозволило реалізувати сучасна: обчислювальна техніка, хмарна технологія Інтернет, філософія Будапештської ініціативи відкритого доступу до всесвітньої наукової інформації .

цілісна динамічна наукова картина світу знань, ідея, наукова стаття, Інтернет, комп’ютер, Будапештської ініціативи відкритого доступу до всесвітньої наукової інформації .
Постановка проблеми та зв’язок її з важливими науковими завданнями. Проблемою синтезу цілісної наукової картини світу (НКС) переймалися всі відомі діячі науки та освіти всього світу. Титанічний заслужений в всьому світі вклад в розвиток НКС здійснив видатний вітчизняний вчений, мислитель, суспільний діяч, організатор науки та освіти академіка Володимир Іванович Вернадський. Власне з формування природничої НКС сформувалася фантастична мрія вченого створити цілісну НКС. Майже через 140 років від дня народження В.І. Вернадського його фантастично-утопічна мрія реалізовано. Такого висновку прийшла група українських вчених лабораторії Міждисциплінарних досліджень Наукового центру зв’язку та інформатизації Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут” під загальним керівництвом д.т.н., профессора Л.Ф. Мараховського та його учня к.т.н. професора РАЕ І.М. Козубцова. Результат виявився чисто випадково при пошуках оптимального варіанту друку квінтесенції ідеї дисертаційного дослідження описана і представлена у вільному доступі науковому товариству в роботі [1]. Тактика друку ідеї авторів обрано в збірнику міжнародного науково-методичного семінару з стратегічної точки зору, а не у фаховому виданні за профілем [2]. По-перше, вузька рецензія ідеї не припустима на етапі ідеї, а ось колективна реакція наукового суспільства є більш предметною та обґрунтованою. По-друге, автор дослідження ще під час написання кандидатської дисертації помітив факт, що чисельному науковому суспільству більш простіше знайомитися з публікаціями наукових заходів конгресів, а ніж відшуковувати фахові журнали в бібліотеках. Така науково-видавнича картина спостерігалася до початку ХХІ століття до створення Будапештської ініціативи відкритого доступу до всесвітньої наукової інфориації [3]. Проект на наш погляд несе більшого позитивного соціально-економічного ефекту ніж усвідомлює наукове співтовариство, та ті індивіди, що в свій час ставали на завадах.

Мета статті є дослідження питання філософії реалізації цілісності наукової картини світу знань.

Аналіз останніх досліджень і публікацій за проблемою. Проблемою синтезу цілісності наукової картини світу (НКС) переймалися всі вчені в тій чи іншій формі. Форми залежали від життєво необхідних потреб самих вчених. Тривалий час істотних зрушень не було внаслідок відсутності принципово нових підходів, методів та засобів технічної реалізації інформаційного обміну та об’єднання.

Тривалий час існувала НКС сформована Платоном. Аристотелю вдалось сформувати на тривалий час єдине фізичне представлення античності.

Віддзеркалення спроби єдності уявлення світу є у працях: М. Коперніка, Г. Галілея, І. Кеплера, Р. Декарта. Вдалою того часу була вперше описана адекватна цілісна НКС Декартом в роботі „Начала философии” [4, с. 5]. Підсумок їх досліджень підвів І. Ньютон, сформулювавши базові принципи нової НКС в загальному вигляді.

Основи сучасної класифікації наук заклав А. Сен-Симон, а О. Конт в XIX столітті систематизував його ідеї, склавши „енциклопедичний ряд” основних наук, розташувавши їх у порядку зменшення абстрактності [6].

В мікросвіт НКС заглянули без сумніву Д.І. Менделєєв, А .Беккерель, Марі і П'єр Кюрі, Є Резерфорд, А. Ейнштейн. Відкриття Є. Резерфордом атомних ядер є основою всіх сучасних теорій будови атома. Одним ударом праця Є. Резерфорда назавжди потрясла традиційне бачення світу [7]. Коли Нільс Бор через два роки опублікував відому працю, що описує атом як мініатюрну сонячну систему, керовану квантовою механікою, він використовував для своєї моделі за відправну точку ядерну теорію Є. Резерфорда [8]. Так само вчинили В. Гейзенберг і Е. Шредінгер, коли вони сконструювали складніші атомні моделі, використовуючи класичну і хвильову механіку.

Без сумніву, що В.І. Вернадський систематизував філософію розвитку НКС і майже наблизився до реалізації її. Однак, як бачимо, НКС постійно перебувала в полі зору вчених і набувала яскравих ознак динамічності, що заважало завершити процес синтезу цілісності НКС.



Результат дослідження. Настання епохи інтенсивного розвиток природничо-наукового, технічного, соціально-гуманітарного знання, що викликало різке зростання об’єму наукової інформації висока мораль і етика вчених затребувало негайних дій. Крім того одночасне збільшення різноманітних наукових знань, диференціації видів науково-дослідницької діяльності істотно ускладнило їх взаємозв’язок. Все це привело до зміни інституційних форм наукового пізнання. Склалася ситуація, що вченому все важче оволодівати накопиченою науковою інформацією, необхідною для успішних досліджень. М.К. Петрова визначила, що для конкретної людини достатньо виразно визначилися нові межі „інформаційної місткості”, пов’язані як з фізіологічними, так і з ментальними обмеженнями людини [9 с. 73, 92]. Століття енциклопедистів минуло [10].

Для професійного оволодівання науковою інформацією, необхідно обмежитися сферою досліджень тобто стати фахівцем з однієї достатньо вузької, галузі знання, одночасно стаючи „стороннім спостерігачем” в інших сферах дослідження і не претендувати на всеосяжне знання. Адекватним викликам є формування у вченого методології організації міждисциплінарного аналізу та синтезу. Світова практика показує, що з часом методологія аналізу у вчених розвилась достатньо високого рівня. А ось синтез результатів окремих досліджень наблизився до тупикового рівня. Все це неминуче веде до знищення знання як цивілізації.

В міру розвитку науки і розширення поля дослідницької діяльності спонукала сформувати потреби в комунікації вчених, яка забезпечувала б їх сумісне обговорення не тільки кінцевих, але і проміжних результатів, не тільки „вічних” проблем, але і кінцевих і конкретних завдань. Слід констатувати відхід в історичне минуле такі наукові комунікації паперового особисте листування, друк фоліантів та наукових статей. Систематичне листування велося на латині, що дозволяло повідомляти свої результати, ідеї і роздуму вченим, що жили в різних країнах Європи [11 с.296]. Мова наукового спілкування – латинь – поступово поступається місцем загальнодоступній національній мові, яка, завдяки спеціальним термінам і особливій системі наукових понять, трансформується у мову наукової комунікації. На жаль, це призвело до істотного звуження кола читачів. Отже розпочалась формуватися невидима прірва що на рівні філологічних наук.

Синтез НКС знань є ключовою умовою забезпечення розуміння не тільки фахівцями з даної галузі знання, але і вченими, що спеціалізуються в інших галузях наук, і, навіть більш широко «освіченими людьми, що не займаються безпосередньо науковою діяльністю. Синтез цілісної НКС ідеї А. Ейнштейна, наочно зображено на схемі (див. рис. 1). На жаль, зі схеми не зрозуміло порядок взаємодії, зв’язки між науковими галузями, спеціальностями, напрямами, течіями наукових досліджень.



Рис. 1. Єдність наукової картини світу Ейнштейна


М.І. Каганов спробував пізнати область, підкріплюючи слова відомими числовими відношеннями і прикладами. Відома людству НКС невідома жодній людині. Найбільше глибоко освідченні людини не знайомі з всією картиною (енциклопедистів більше нема), в найкращому випадку вони знають, що знають де нарисована (або написана), тобто, яка наука „відповідальна” за те або інше явище, і представляють собою вихідні положення різних підходів до вивчення природи. І все ж таки картину світу можна нарисувати, точніше планшет [12]. Автор скористався тим, що, по-перше, основа основ всіх наук про Природу – механіка (класична або квантова), наука про рух частинок і тіл, а по-друге, існує упевненість: частинка не може рухатися з швидкістю у, що перевищує швидкість світла в порожнечі v=3-1010 см/с, а дія S частинки не може бути менше, ніж h/2 (h – постійна Планка, рівна 10-27 ерг с). Тоді всі рухи „розміщуються” в квадраті 1X1 (див. рис. 2), поза яким немає нічого.

Рис. 2. Теоретичні границі розвитку науки та фізичної НКС


Написи усередині частин квадратів повинні нагадувати про тисячі томів, присвячених детальному дослідженню різноманітних рухів і властивостей матерії. Три субквадрати включають логічно здійснені і в цьому сенсі закінчені науки. У четвертому (у правом верхньому), що містить релятивістську квантову механіку, буквально щорічно відбуваються революційні перетворення, переглядаються основні уявлення. На початку минулого століття це – теорія відносності і квантова механіка; сьогодні – релятивістська квантова механіка (теорія елементарних частинок) і астрофізика з її загостреним інтересом до перших митей існування Всесвіту в її нинішньому втіленні. Отже, теоретично ймовірні межі фізичної наукової картини світу представлені на рис. 2 визначаються очевидно межами сучасного фізичного пізнання.

Системний міждисциплінарний погляд В.І. Вернадського дозволило на наше переконання систематизувати філософію розвитку природничої НКС. Практично реалізувати йому не вдалось по ряду об’єктивних причин. Відставання технічної складової яку лише через півстоліття реалізувала кібернетика. А отже, слід підкреслити геніальність В.І. Вернадського, який крізь час передбачив інтерактивну комунікацію. Її час наступи лише на при кінці ХХ століття. Істотні досягненням в обчислювальній техніці, її поширення, розвиток телекомунікації і створення всесвітньої мережі Інтернет можна з достовірністю вважати початком нової ери формування НКС – віртуального наукового світу, віртуальних знань.

Позитивно вплинуло воно: по-перше, на електронне листування, прискоривши спілкування вчених; по-друге, на збільшення ефективності обміну науковими результатами, відмовляючись від традиційного способу публікування в наукових журналах. Не вирішеним лишалася фантастична мрія вчених про швидкий доступу до електронних, каталогів, баз бібліотек, примірників фоліантів.

Зростаючі темпи отримання наукових результатів у різних наукових галузях вимагають оперативного їх поширення, оскільки механізм рецензування робіт при публікації в наукових журналах в багатьох випадках не дозволяв достатньо швидко ознайомлювати наукову спільноту з новими результатами та ідеями досліджень [3]. Цьому сприяла, на наш погляд, криза серійних наукових видань [13]. Вартість передплати провідних наукових журналів протягом кількох останніх десятиліть зростала швидше, ніж індекс інфляції, в той час як кореляції в обсягах фінансування бібліотек не виявлено. Головною причиною зростання є фактично монопольне становище провідних журналів у своїх галузях. Цьому сприяв процес консолідації ринку наукових публікацій та зосередження більшості відомих наукових журналів у руках невеликої кількості комерційних видавництв. Така науково-видавнича картина спостерігалася до створення Будапештської ініціативи відкритого доступу [2, с. 13] (open access). Свідоме підтриманням Будапештської ініціативи відкритого доступу сприяло реалізації фантастичної мрії вчених. Так стало можливе розміщення наукових робіт в Інтернеті з вільним і безкоштовним доступом до них. При цьому в відкритому доступі можна розміщувати не тільки вже опубліковані роботи, а й ті, що прийняті чи тільки надіслані в журнали. Звичайно, це не замінює публікацію робіт у науково виданнях, однак допомагає поширити нові результати досліджень практично одразу після їх отримання і оформлення, в той же час закріплюючи пріоритет автора.

Т.О. Ярошенко проаналізувавши роботу [14], встановив, що світові університети при прийнятті рішень щодо обов’язкового розміщення результатів їх наукової діяльності у відкритому доступі переслідують три мети.

Однак він не усвідомив головної – формування цілісної динамічної наукової картини світу знань (ДНКСЗ).

Переваги відкритого доступу Т.О. Ярошенко [3] відображає на основі результатів колективних публікацій [15 - 16], які порівняли чисельність цитування наукових статей в одних і тих же журналах, що були представлені у відкритому доступі автором, з тими, які не були. Відсутність належного рівня фінансування журналів відкритого доступу зі сторони держави породжує гальмування. Видавці змушують фінансувати їх діяльність за рахунок вчених-авторів. Безумовно, що при підготовці журналу: рецензування, редагування, підготовка до видання потребує неминуче покриття витрат. Автор [3] засвідчує, що «криза серійних видань» у структурі вартості передплати провідних журналів значну частку займає і прибуток комерційних видавців. Ось тому більшість авторів відшуковують потенціал для альтернативних журналів, які можуть, пропонуючи видані праці безкоштовно у відкритому доступі, все ж отримувати доходи, що частково чи повністю компенсують вартість підготовки статей до видання. Отримала розвиток і практичне застосування три моделі фінансування. Модель журналу відкритого доступу, що не стягують оплати за ознайомлення зі всіма чи частиною публікованих у них статей. Такі журнали можуть фінансуватись за рахунок грантів, реклами або вимагати плату за публікацію робіт (на відміну від традиційних журналів, у яких не автори оплачують публікацію робіт, а читачі – їх передплату). Модель журналу гібридного відкритого доступу дозволяють автору оплатити можливість безкоштовного доступу читачів до публікованої роботи. Автори з одного боку, можуть забезпечити відкритий доступ до своїх робіт, з іншого – читачі повинні будуть оплачувати доступ до всіх інших робіт. Ця модель прийнята багатьма видавництвами і може навіть збільшити їх прибуток, у той же час мало впливаючи на ціноутворення друкованих версій журналів. Модель журналу відкритого доступу з затримкою – традиційні журнали, що пропонують відкритий доступ до праць після закінчення певного періоду (періоду ембарго) з моменту публікації. Ці журнали можуть також розміщувати публікації у відкритих депозитаріях. Ця модель підвищує доступність наукової літератури, у той же час зберігаючи певний рівень прибутковості видавничої діяльності, і тому прийнята багатьма комерційними видавництвами.

Будь-яку з трьох моделей доцільно реалізовувати на основі хмарної технології. Узагальнена філософія побудови хмарної технології з аспекту технічних наук наочно представлено на рис. 3.



Рис. 3. Хмарна технологія в основі перспективно НКС

Хмарні обчислення – це парадигма, в рамках якої інформація постійно зберігається на серверах у мережі Інтернет і тимчасово кешується на клієнтській стороні, наприклад на персональних комп'ютерах, ноутбуках, смартфонах тощо [17]. Недоліки „хмарних” рішень зводяться, в основному, до проблеми достовірності постачальнику сервісу, від якого залежить як безперебійна робота, так і збереження важливих даних користувача. Крім того „хмарні обчислення” висувають високі вимоги до якості каналів зв'язку, які гарантують повсюдний якісний доступ в Інтернет. Без сумніву, що саме філософія побудови хмарної технології є фундаментом побудови цілісної динамічної наукової картини світу знань в епоху сучасного інформаційного суспільство. Актуальним напрямом є рішення виявлених (компенсація) недоліків хмарної технології.

Мабуть недаремно сучасники вирішили фантастичну мрію В.І. Вернадського реалізувати на національному ресурсі „Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського” [18] власне в розділі Наукова періодика України: журнали та збірники наукових праць [2] і реалізовано філософію цілісності ДНКСЗ.



Висновки. Отже, сформуємо ряд очевидних нових умовиводів: інтенсивний розвиток науки відобразився на об’ємі наукової інформації; збільшення різноманітності наукових знань ускладнює пошук знань та виявлення взаємозв’язків; поширення обчислювальної техніки та хмарної технології Інтернет прискорило електронне листування вчених; інформатизація суспільства реалізувала фантастичну мрію вчених щодо швидкого доступу до електронних, каталогів, баз, примірників фоліантів бібліотек; гальмуючим чинником реалізації відкритого доступу є відсутність належного фінансування; обмеження доступу до інформації лишається нова інформація, яка становить державну таємницю згідно Зводу відомостей, що становлять державну таємницю [19].

Перспективи подальших досліджень у даному напрямку націлене за такими напрямами: створення завдяки Будапештської ініціативи відкритого доступу гармонійної динамічної наукової картини світу знань; розробка динамічної наукової картини світу знань на основі хмарної технології; розробка методологічного апарату адекватного формування життя та знищення застарілої інформації в динамічній науковій картині світу знань хмарної технології.

Новизною даної роботи є активізація сучасного наукового дослідження щодо створення сучасної ДНКСЗ у вигляді системи формування, зберігання знань.
Каталог: jspui -> bitstream -> 123456789
123456789 -> Севастопольский национальный
123456789 -> Программа и материалы методического семинара преподавателей хгу «нуа» 30 января 2009 г. Харьков Издательство нуа 2009
123456789 -> Глубинно-психологический анализ подростковой агресси
123456789 -> Современные требования к преподаванию физического воспитания в вуз е
123456789 -> Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад донецький національний технічний університет
123456789 -> Изменения гендерной идентичности взрослых в условиях социальных трансформаций
123456789 -> Народная украинская академия специализированная экономико-правовая школа рабочая тетрадь по правоведению
123456789 -> Народная украинская академия специализированная экономико-правовая школа рабочая тетрадь по правоведению
123456789 -> Учебное пособие для студентов высших учебных заведений
123456789 -> С. Костюка апн украины Иерархические уровни эмоциональной саморегуляции личности как объект психодиагностики


Поделитесь с Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   35


База данных защищена авторским правом ©dogmon.org 2019
обратиться к администрации

    Главная страница