План відновлення україни стратегічний документ
2015-2017



страница1/11
Дата11.05.2016
Размер1.53 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
ПЛАН ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ
СТРАТЕГІЧНИЙ ДОКУМЕНТ
2015-2017

Рівно рік тому, під час Революції гідності, українські громадяни чітко заявили,чого вони хочуть для своєї країни: свободи, демократії, і гідного життя для себе і своїх дітей. Вони хочуть європейського майбутнього для України. Наш вибір інтеграції з Європейським Союзом відображає ці прагнення і надії.

Україна стоїть перед трьома майже екзистенційними проблемами. Ми зіткнулися з російською агресією на Сході, конфлікт коштував життя тисячам наших громадян, а також призвів до незаконної окупації значної частини території нашої країни; ми успадкували країну, майже доведену до банкрутства безвідповідальною політикою колишньої влади, стикаємось з постійними економічними та фінансовими загрозами; і ми повинні задовольнити справедливі очікування наших громадян щодо фундаментальної трансформації та модернізації нашої країни. Ми також повинні запевнити наших міжнародних партнерів, які продовжують надавати підтримку Україні, у нашій рішучості діяти.

Ми повинні прискорити реформи для покращення життя в нашому суспільстві. Зробити Україну стійкою є найбільш ефективним засобом протистояти дестабілізації з боку Росії. І якщо ми хочемо зберегти економічну і фінансову стабільність, то немає альтернативи трансформації нашої економіки і суспільства. Шляхи вирішення наших екзистенційних проблем взаємопов'язані. Без прогресу в одній сфері немає жодного прогресу в інший.

Уряд України, спираючись на тверду більшість у Верховній Раді, орієнтовану на реформи, приступив до реалізації п'яти пріоритетних реформ. Вони включають в себе виконання зобов'язань та умов, про які вже було домовлено з нашими міжнародними партнерами, і які є необхідними: 1) стабілізація макроекономічної ситуації, залучення додаткового фінансування і відновлення фінансової системи; 2) Конституційна реформа, децентралізація, а також продовження національного діалогу і необхідні кроки для зміцнення верховенства права; 3) впровадження нових антикорупційних законів і зниження рівня недоторканості вищих посадових осіб ; 4) кроки з поліпшення бізнес-середовища та підвищення довіри інвесторів; і, нарешті, 5) реформування енергетичного сектора, включаючи реструктуризацію «Нафтогазу України».

Вперше за роки незалежності ми маємо парламентську більшість і Уряд, які по справжньому орієнтовані на реформи. Коаліційна угода визначає конкретні кроки з реформування, які будуть зроблені Урядом. Вона грунтується на «Стратегії реформ 2020», яка є нашим баченням для України в 2020 році. В свою чергу цей «Стратегічний документ 2015-2017», який буде основою для обговорення на конференції донорів, ґрунтується на і інтегрує ці два документи.

Реформувати нашу країну нам. Ми відповідальні перед громадянами. Ми усвідомлюємо, що проведення реформ в Україні це надскладне завдання. Але немає жодної альтернативи, якщо ми хочемо скористатися моментом, задовольнити очікування громадян і поліпшити своє життя. Однак, ми можемо досягти успіху тільки у співпраці з нашими друзями та партнерами.

Ми підготували цей документ з подвійною метою. Він в першу чергу дає нам «дорожню карту» щодо стратегічних дій, які ми повинні зробити, щоб поставити нашу країну, її економіку і своє суспільство на шлях до сталого розвитку. Ми хочемо також, щоб він став основою для наших дискусій з міжнародними партнерами, бажаючими підтримати Україну в її зусиллях з впровадження реформ. Конференція щодо реформ привід зосередити наші дискусії на реформах в ключових областях, які ми визначили, продемонструвати нашу рішучість і зобов'язання зробити ефективні кроки по перетворенню і модернізації нашої країни; і мобілізувати необхідну підтримку, щоб досягти успіху в наших починаннях. Ми впевнені, що ці цілі будуть повністю досягнуті.

Президент України

Петро Порошенко

Прем’єр-міністр України Голова Верховної Ради України

Арсеній Яценюк Володимир Гройсман

Зміст

І. ВСТУП 4

ІІ. ПОРЯДОК ДЕННИЙ РЕФОРМ 6

ІІІ. ВІДПОВІДАЛЬНЕ ВРЯДУВАННЯ 9

ІІІ.1. Реформа державного управління 9

III.1.1  Реформа Кабінету Міністрів України та системи центральних органів влади 10

III.1.2. Реформа державної служби 12

III.1.3. Реформа адміністративних послуг 14

III.1.4. Запровадження електронного урядування 16

III.2 Децентралізація 19

III.3. Регіональна політика 22

III.4. Запобігання та боротьба з корупцією 26

III.5 Реформа системи правосуддя 27

III.6 Реформа правоохоронної системи 28

IV. ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ 32

IV.1 Бізнес і інвестиційне середовище 32

IV.1.1 Бізнес і інвестиційне середовище 32

IV.1.2 Підтримка малих та середніх підприємств 35

IV.2. Розвиток інфраструктури 37

IV.2.1. Транспорт 37

IV.2.2. Комунікації 40

IV.2.3. Житлово-комунальне господарство 45

IV.3. Реформа енергетичного сектора 53

IV.4. Промислова політика, у тому числі реструктуризація та приватизація 56

IV.4. 1. Промислова політика 57

IV.5 Сільське господарство: до якісного зростання 66

IV.6 Підвищення ефективності фінансових послуг 70

IV.6.1.  Консолідація та зміцнення банківського сектору 70

IV.6.2.  Розвиток ринку небанківських фінансових послуг 73

IV.6.3.  Розвиток фондового ринку 75

V ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ 79

V.1. Освіта, наука та інновації 79

V.1.1 Освіта 79

V.1.2 Наука та Інновації 82

V.2 Охорона здоров’я 86

V.3 Соціальний захист 90

І. ВСТУП

Цей документ є баченням Уряду шляхів досягнення пріоритетів реформ і в ньому закладено підґрунтя для сталого відновлення та розвитку України: наші зусилля будуть спрямовані на виконання завдань щодо євроінтеграції, відновлення макроекономічної стабільності та зміцнення управління і прозорості, таким чином, створюючи основу для значного економічного зростання, при цьому забезпечуючи захист малозабезпечених та вразливих верств населення.

Стратегічне бачення, яке визначене у цьому документі, охоплює період 2015-2017 рр., ґрунтується на різних стратегічних документах, включаючи Стратегію розвитку України на період до 2020 року, де визначено програму реформ з 4 основних елементів, до якої також включено План дій з упровадження реформ; Коаліційну Угоду від 21 листопада 2014 року, яка є, спрямованим на дії, політично узгодженим переліком реформаторських кроків, що мають бути реалізовані новим урядом; нещодавно підписану Угоду про Асоціацію, яка є стратегічним вибором України щодо дотримання курсу політичної асоціації та економічної інтеграції з ЄС; Угоду з МВФ про кредит Stand-by (резервний кредит), яку також підтримує Європейський Союз, a також низку інших базових документів, узгоджених Україною з міжнародними її партнерами. Цей документ ґрунтується на зобов’язаннях, взятих у контексті вищезгаданих документів та міжнародних угод. Він є середньостроковою програмою на період наступних трьох років і визначає рамкову стратегію співпраці з нашими міжнародними партнерами.

Вибір Урядом курсу на євроінтеграцію є екзистенційним та найважливішим пріоритетом його внутрішньої та зовнішньої політики. Угода про Асоціацію з Європейським Союзом втілює в собі цей вибір і є прийнятною основою для здійснення необхідних політичних, соціальних та економічних перетворень в нашій країні. Вона буде реалізована шляхом реформ, які упроваджуватимуться з метою дотримання та виконання зобов’язань, взятих в рамках Угоди.

Макроекономічна позиція України за останні кілька років різко погіршилася, на цей процес значно вплинула нездатність та відсутність політичної волі у попереднього уряду вирішувати це критично важливе питання. Тому навесні цього року Україна та МВФ підписали Угоду Stand-by. Метою документу є повернення України на шлях сталого макроекономічного зростання, стимулювання підвищення ефективності енергетичного сектору та скорочення бюджетних видатків, а також вирішення деяких високопріоритетних питань управління та прозорості. Крім цього цю програму підтримує Європейський Союз у рамках Програми макрофінансової допомоги, та інші донори, включаючи Японію і Норвегію. Реалізація Програми відбувається належно, але в умовах інтенсифікації конфлікту на Сході України та загострення суперечки щодо газу та газових боргів. Це має негативний вплив на економічну діяльність та виконання бюджету, а також на платіжний баланс, депозити у банках та курс валют. Цим, в свою чергу, створено тиск на досягнення цілей Програми. Тому у серпні цього року Уряд домовився з МВФ про низку заходів, спрямованих на забезпечення подальшого виконання Програми. Втім, небезпідставно очікувати подальшого погіршення цих показників внаслідок продовження ситуації підвищеної безпеки та продовження поглиблення економічної кризи. Уряд бажає знову підтвердити свої зобов’язання за підписаним макроекономічним документом і тому, визнаючи значну складність ситуації, в якій він перебуває, вживає необхідних заходів задля підтримки макроекономічної стабільності. Більш того, заплановані дії з реформування системи державних фінансів мають покращити планування та виконання бюджету у майбутньому (див., будь ласка, параграф II та XX).

Насамперед, ми повинні відновити довіри своїх громадян до держави та її інституцій. Управління та уряд мають бути прозорими і некорумпованими, а державне управління ефективним і підзвітним громадянам. Тільки тоді можна буде утримати довіру громадян, інвесторів та наших міжнародних партнерів. Боротьба з корупцією, судова реформа, децентралізація та реформа державного управління мають бути в центрі уваги нашої діяльності з реформування.

Після Революції Гідності та відновлення демократичних повноважень Уряду і Президента в результаті останніх виборів, Україна наразі має унікальні можливості розірвати хибне коло та піти курсом давно вже назрілих і необхідних реформ економіки та суспільства у відповідності до цінностей та норм ЄС. Це також відображено у нашій Стратегії України на період до 2020 року і у Коаліційній Угоді. Обидві вони демонструють повну прихильність Уряду до курсу реформ, які, зміцнюючи економічну стабільність, пришвидшать економічне зростання та реалізують основні стратегічні цілі інтеграції з Європейським Союзом. Тому, мета цього документу і пов’язаної з ним Конференції донорів є двоякою: поділитися цим баченням з нашими міжнародними партнерами і звернутися до них із проханням щодо надання допомоги Уряду України у реалізації цього бачення. Ми не маємо ілюзій щодо гігантських масштабів та нагальності цього завдання, але інших альтернатив, щоб заслуговували на довіру, немає, якщо хочемо задовольнити очікування України та реалізувати її потенціал у повному обсязі. Окрім того, хочемо запевнити наших міжнародних партнерів у серйозності намірів дотримуватись курсу невідкладного упровадження реформ та у прагненні наших громадян до змін, що було чітко доведено під час Революції Гідності та виборів. Цей Стратегічний документ ґрунтується на нашому виборі євроінтеграції, дотриманні узятих міжнародних зобов’язань, а також встановленні реалістичних пріоритетів та визначенні послідовності необхідних реформ.
ІІ. ПОРЯДОК ДЕННИЙ РЕФОРМ

Україна не має гаяти часу. Ми повинні почати реформи без зволікання. Коаліційна угода, Угода про асоціацію з ЄС, наші зобов'язання в рамках Угоди (Stand-by Agreement) з МВФ окреслюють дуже термінові і чіткі кроки щодо реформування, які повинні бути здійснені зараз, як в політичній так і економічній сфері.

Процес реформування України буде довгим і зачіпатиме всі верстви суспільства, економіки та управління. Документ «Стратегія реформ 2020» представляє середньострокове бачення для Україні, яке повинно бути досягнуте к 2020 року. На основі структури з 4 компонентів, яка включає тематичні цілі розвитку, безпеки, відповідальності і гордості, визначено дорожню карту з 60 амбітних реформ і програм. Пріоритетними визначено 8 реформ, що включають боротьбу з корупцією та судову реформу; децентралізацію і державне управління; дерегулювання і розвиток підприємництва; реформу правоохоронної системи та системи національної безпеки і оборони; реформу системи охорони здоров’я і податкову реформу.

Пріоритетні реформи також включають дві державні програми: енергетичної незалежності та популяризації України ц світі. Для кожного компонента були визначені ряд об'єктивних і кількісних показників, які повинні досягатися в 2020 році. Уряд хоче підкреслити, що ця стратегія є відображенням потреб України в "швидких змінах і радикальних ... реформах", згаданих у Коаліційній угоді. Коаліційна угода ретранслює стратегію в конкретні дії та заходи політики, які повинні бути впроваджені протягом перших 12 місяців роботи уряду, відображаючи високий пріоритет, який ми надаємо реформам. Вона також відображає зобов'язання, взяті по відношенню до міжнародних партнерів.

Угода про асоціацію з ЄС дає важливий інструмент для перетворення і модернізації України. Це вимагає гармонізації законів і стандартів та секторальних зобов'язань щодо ЄС для всіх сфер, охоплених Угодою.

Реформи вимагають ресурсів. Ми усвідомлюємо необхідність покращення бюджетної процедури щоб вивільнити такі необхідні кошти, забезпечити середньострокове планування реформ і пов'язаних з ними витрат. Для цього Коаліційна угода передбачає ряд важливих кроків з реформування державних фінансів. Середньострокове державне планування і система бюджетного прогнозування будуть вдосконалюватися і замінять існуючу систему. Правила бюджетування буде змінено в тому числі виключаючи зміни до бюджету протягом року, тим самим відбудеться зміцнення бюджетної дисципліни. Крім того, ряд заходів передбачені з метою раціоналізації та обмеження бюджетних витрат. Нарешті, ряд передбачених змін призведуть до вдосконалення системи державних закупівель, важливих для підвищення ефективності використання ресурсів, що матиме вирішальне значення в боротьбі з корупцією.

Ефективне державне управління необхідне для просування реформ вперед. Відсутність інтересу до реформи державного управління протягом останніх двох десятиліть призвела до того, що наша влада не дуже готова до нинішніх завдань і викликів. Реформа державного управління повинна бути в центрі наших зусиль з реформування. Однією з основних цілей цієї реформи має бути суттєво посилити функцію прийняття Урядом рішень з питань політики.

Уряд несе відповідальність за планування та здійснення реформ, і буде підзвітний парламенту і суспільству в цілому за вирішення цього завдання. На цьому етапі демократичного та політичного розвитку України вкрай важливо поважати і відповідати сподіванням нашого суспільства, висловленим в ході Революції гідності. Реформи будуть обговорюватися і плануватися відкрито і прозоро. Ми як і раніше прагнемо надати громадянському суспільству свою роль у цьому процесі, зокрема, щодо моніторинуг реалізації.

Національна рада реформи (НРР) є належною структурою для початку цього процесу. До складу будуть включені представники органів виконавчої влади, законодавчої, а також громадянського суспільства та експертного співтовариства. Це забезпечить загальний стратегічний напрям, обговорення варіантів і пріоритетів, а також моніторинг погоджених реформ. Центральне місце в структурі НРР будуть посідати галузеві робочі групи, очолювані представниками Уряду, які будуть напрацьовувати проекти для окремих реформ. Підтримку НРР надаватиме Консультативна рада, що складатиметься з відомих українських та міжнародних експертів. Ця структура потребуватиме зовнішньої технічної допомоги.

Ми вважаємо, що ця модель буде на даний момент найбільш прийнятною для початку реформ і забезпечить ефективне представництво ключових зацікавлених сторін, в тому числі наших міжнародних партнерів. Вона також дозволить забезпечити належну послідовність реформ. Ми усвідомлюємо її тимчасовий характер, а також те, що вона базуватиметься на робочих групах. З підвищенням потенціалу Уряду щодо формування політики ми будемо міняти структуру, роблячи більший наголос на питаннях методологічного забезпечення та консультацій з різними зацікавленими сторонами у процесі реформ.

Уряд буде поважати важливі наскрізні політики і принципів в реалізації своєї програми реформ. Ми забезпечимо щоб наша політика була сталою, соціально- та екологічно відповідальною. Ми будемо консультуватися з соціальними партнерами, вирішувати гендерні диспропорції і впроваджувати принцип рівних можливостей та недискримінації.

Пріоритетні напрямки реформ в Україні будуть вимагати постійної підтримки з боку наших міжнародних партнерів. Визначення наших потреб у фінансовій та технічній підтримці у відповідності з цими пріоритетами повинно стати невід'ємною частиною нашого планування реформ. Уряд, на центральному рівні, візьме на себе відповідальність за це для обговорення та узгодження пріоритетів підтримки з донорами. В той же час, на операційному рівні, існуючі структури для координації донорів мають бути суттєво покращені. Реалізація програм буде координуватися в рамках тематичних кластерів на чолі з відповідними державними комітетами, за участю донорів.

Це вже працює в деяких сферах (наприклад, XXXX), які можуть служити в якості корисних моделей. Європейська інтеграція є міжгалузевим, тематичним кластером з огляду на всеохоплюючу роль процесу політичної асоціації та економічної інтеграції з ЄС. Таким чином, майбутній Урядовий комітет з питань європейської інтеграції спільно з Офісом уряду з питань європейської інтеграції відповідальні за керівництво виконанням зобов'язань України в рамках Угоди про асоціацію, і будуть залучені у всіх секторах. Належне фінансове та контрактне адміністрування донорських коштів є третім важливим елементом системи координації діяльності донорів. В даний час це відповідальність Міністерства економічного розвитку і торгівлі.

Уряд розраховує на підтримку з боку донорів та приватного сектору для проведення реформ в першу чергу в трьох ключових областях – відповідальне управління, відновлення економіки, а також зміцнення людського капіталу, що викладено більш детально в наступних розділах.

Наступні розділи Документу окреслюють заплановані реформи в тих трьох ключових областях:


  •  відповідальне управління,

  •  відновлення економіки

  •  зміцнення людського капіталу,

де Україна/Уряд розраховує на підтримку з боку донорів та приватного сектору.

ІІІ. ВІДПОВІДАЛЬНЕ ВРЯДУВАННЯ

ІІІ.1. Реформа державного управління

Ефективна система організація публічної влади має стати однією з головних головних рушійних сил реформ в Україні.



Метою реформ є побудова ефективної та прозорої системи державного управління, створення професійного інституту державної служби, забезпечення її ефективності та результативності, виходячи з принципів, , які висуваються до країн-кандидатів на вступ до ЄС і є предметом оцінки програми SIGMA, а також принципів «належного врядування», які закріплені рішеннями Ради Європи. Існуюча система організації влади в Україні як на центральному так і на регіональному та місцевому рівнях залишається пострадянською й не відповідає сучасним вимогам та суспільним потребам. Основними проблемами в системі публічної адміністрації досі залишаються:

  •  значна централізація публічної влади;

  •  високий рівень корупції;

  •  відсутність ефективних та прозорих механізмів підготовки та прийняття урядових рішень на основі аналізу політики;

  •  політизація державної служби, відсутність прозорих механізмів вступу на державну службу, її низький професійний рівень;

  •  низький рівень оплати праці державних службовців;

  •  наявність функціональних конфліктів в повноваженнях органів державної влади, їх неефективна внутрішня структура та слабка інституційна спроможність;

  •  низький рівень впровадження інформаційно-комунікаційних технологій;

  •  неефективна система управління державними підприємствами та система публічних фінансів

  •  не урегульованість на законодавчому рівні питання адміністративної процедури

Попередні Уряди України в різні часи починали реформу публічної адміністрації, але за браком політичної волі та узгодженого стратегічного бачення жодна з них не була якісно підготовлена та успішно завершена. Поточний Уряд повністю усвідомлює важливість та необхідність якісного проведення комплексної реформи публічної адміністрації. Стратегія розвитку «Україна 2020» визначає показник оновлення кадрового складу державних службовців на 70% до 2020 року. У цьому контексті Уряд вже почав вживати необхідних заходыв, включаючи наступні кроки:

      • ♣ План заходів з імплементації Угоди про асоціацію на 2014-2017 роки, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року 
№ 847-р, який передбачає розробку законодавства, організацію та проведення заходів, спрямованих на підвищення професійної компетентності державних службовців;

      • ♣ Угода про фінансування Контракту для України з розбудови держави, підписана 13 травня 2014 року між Україною та ЄС, якою зокрема передбачена реформа державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, що включає розробку та прийняття:

      • ♣ прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні» від 1 квітня 2014 року № 333-р

Результатом ефективного впровадження реформи має стати створення ефективної, прозорої, відкритої та гнучкої структуру публічної адміністрації, яка здатна виробляти і реалізовувати цілісну державну політику, спрямовану на суспільний сталий розвиток і адекватне реагування на внутрішні та зовнішні виклики. Державні службовці мають високий професійний рівень та компетентний рівень оплати праці.

Реформа публічної адміністрації розглядається через призму наступних її обов’язкових складових:



      1. 1. Реформа Кабінету Міністрів України та системи центральних органів влади – побудувати прозору систему підготовки та прийняття урядових рішень на основі аналізу політики, а також систему центральних органів виконавчої влади спроможних до їх ефективного виконання

      2. 2. Реформа державної служби – створити професійну, престижну та політично нейтральну державну службу

      3. 3. Реформа адміністративних послуг – підвищити якість надання адміністративних послуг та взаємодії органів державного управління з громадянами

      4. 4. Запровадження електронного урядування – спростити та автоматизувати процеси у системі публічної адміністрації та електронних послуг, запровадити електроні системи взаємодії органів влади між собою та з громадянами, як один із інструментів підвищення ефективності роботи публічної адміністрації


III.1.1  Реформа Кабінету Міністрів України та системи центральних органів виконавчої влади

a) Основна мета реформи - підвищення ефективності роботи Кабінету Міністрів України та всієї системи центральних органів виконавчої влади.

Досягненню цієї мети будуть підпірядковані усі інституційні та процедурні зміни. Зокрема, передбачається посилення колегіальності та прозорості в діяльності Кабінету Міністрів України, закріплення на рівні закону ключових принципів прийняття рішень Кабінетом Міністрів України та посилення відповідальності профільного міністра за їх підготовку та прийняття. Одним із важливих чинників має стати запровадження посади Державного секретаря Кабінету Міністрів України.

b) Побудова ефективної системи центральних органів виконавчої влади вимагає ряду послідовних та взаємоузгоджених дій, спрямованих на оптимізацію процесу прийняття рішень міністерствами та відомствами, удосконалення міжсекторальноїї взаємодії та координації.

Ми будемо цього досягати через визначення чіткої місії, задач та відповідальності кожного міністерства та центрального органу виконавчої влади, мінімізацію функціональних конфліктів, недопустимість поєднання в компетенції одного ЦОВВ надання адміністративних послуг і нагляд за дотриманням законності в цій же сфері. Одним із важливих кроків у цьому напряму буде введення посад державних секретарів міністерств та відповідно скорочення політичних посад заступників міністра, а також укрупнення департаментів міністерств із посиленням відповідальності та збільшенням повноважень їх керівників, відповідно до задач та сфер відповідальності державного органу. Буде визначено чіткі правила та процедури здійснення ліквідації/реорганізації/утворення центральних органів виконавчої влади. Існуючу систему аналізу та стратегічного планування державної політики по секторах буде удосконалено, буде запроваджено систему моніторингу діяльності та показників ефективності діяльності центральних органів виконавчої влади.

c) Реформа системи публічних фінансів та державних закупівель включатиме в себе:



    •  Запровадження середньострокового (3-5 років) бюджетного прогнозування та планування та системи стратегічного планування

    •  Зменшення видатків бюджету на утримання державного апарату на 25% та введення мораторію на прийняття видатків бюджету, що не збалансовані доходами, зокрема за рахунок зменшення нехарактерних для державного бюджету видатків, зменшення кількості органів влади та зменшення чисельності державних службовців

    •  Запровадження та подальше вдосконалення системи внутрішнього та зовнішнього контролю і аудиту відповідно до стандартів ЄС

    •  Запровадження повноцінної системи планування і оцінки виконання державного бюджету за результатами (запровадити комплексну систему ключових показників ефективності, зокрема, результативні показники ефективності надання державних послуг та впровадження політичних цілей)

    •  Запровадження системи «Прозорий бюджет» з метою забезпечення доступності інформації про державні фінанси для суспільних потреб (у 2015 році)

    •  Законодавче визначення та гармонізація з директивами ЄС процедур державних закупівель у одного учасника

    •  Запровадження системи електронних державних закупівель для стандартних лотів

    •  Законодавча вимога до усіх компанії, які хочуть взяти участь у державних закупівлях, встановлювати та оголошувати кінцевих власників (фізичних осіб)

    •  Публічне розміщення моніторингової бази на етапах пропозицій та результатів виконання робіт

    •  Забезпечення обов’язкового оприлюднення на порталі уповноваженого органу усіх документів, пов’язаних з проведенням тендеру та визначенням переможця в обсязі необхідної достатності. Оприлюднення має включати пропозиції всіх учасників для можливості стороннього всебічного аналізу результатів.




Виклики

    •  Розподіл повноважень та відповідальності між органами виконавчої влади

    •  Процес підготовки та прийняття рішень в КМУ та в органах виконавчої влади

    •  Прозорість державних закупівель

    •  Запровадження систем планування, оцінки виконання, контролю та публічного звітування державного бюджету




Послідовність ключових реформаторських кроків

    1.  Затвердити нову Концепцію реформування публічної адміністрації України

    2.  Внести зміни до Бюджетного кодексу

    3.  Внести відповідні зміни до законів України про Кабінет Міністрів, про центральні органи виконавчої влади та деякі пов’язані з ними закони

    4.  Забезпечити внесення необхідних змін до положень Конституції України




Ключові показники ефективності

    1.  Робота КМУ відповідає новому Регламенту:

    1. a. 100% рішень КМУ проходять через урядові комітети

    2. b. 90% проектів урядових рішень завчасно оприлюднені на сайті КМУ

    3. c. не більше 20% рішень повертаються з засідання КМУ на доопрацювання

    4. d. не менше 30% рішень КМУ складають стратегічні та політичні ініціативи міністерств

    1.  90% проектів рішень міністерств та інших ЦОВВ завчасно оприлюднені на відповідних сайтах

    2.  Зменшення кількості доручень Кабінету Міністрів України на 50%

    3.  Уніфікована структура Міністерств та ЦОВВ. Кількість департаментів більшості міністерств складає від 4 до 7.

Каталог: files
files -> Рабочая программа дисциплины «Введение в профессию»
files -> Рабочая программа по курсу «Введение в паблик рилейшнз»
files -> Основы теории и практики связей с общественностью
files -> Коммуникативно ориентированное обучение иностранным языкам в Дистанционном образовании
files -> Варианты контрольной работы №2 По дисциплине «Иностранный (англ.) язык в профессиональной деятельности» для студентов 1 курса заочной формы обучения, обучающихся по специальности 030900. 68 Магистратура
files -> Контрольная работа №2 Вариант №1 Text №1 Use of Non-Police Negotiators in a Hostage Incident
files -> Классификация основных человеческих потребностей по А. Маслоу Пирами́да потре́бностей
files -> Рабочая программа для студентов направления 42. 03. 02 «Журналистика» профилей «Печать», «Телевизионная журналистика»


Поделитесь с Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База данных защищена авторским правом ©dogmon.org 2019
обратиться к администрации

    Главная страница