План відновлення україни стратегічний документ
2015-2017

Існуюча в країні нераціональна структура зайнятості, надмірний обсяг неформальної зайнятості, низький рівень заробітних плат зумовлюють низькі надходження до державного бюджету та фондів державного соціального страхування. Попри значну частку перерозподілу державного бюджету на соціальний захист населення (25 %) та високий рівень соціального внеску стандарти соціального забезпечення залишаються низькими. Недостатнім є обсяг фінансових ресурсів, передусім щодо забезпечення фінансової життєздатності пенсійних систем, покриття видатків на реалізацію програм соціального захисту, а також необхідності розв’язання інших складних соціальних проблем.

Система соціального захисту України залишається нереформованою, що призводить до додаткових навантажень на сектори економіки, які створюють додану вартість.

Незавершеність реформування системи пенсійного забезпечення спричиняє незбалансованість солідарної системи та стримує запровадження накопичувальної системи пенсійного страхування.

Більшість державних програм соціальної підтримки мають низьку адресність та соціальну ефективність. Пріоритетною формою підтримки населення залишається надання матеріальної допомоги, а не заходиз інтеграції громадян на ринок праці.

Неефективні форми надання соціальних послуг, що залишились у спадок від колишнього СРСР, не відповідають потребам їх отримувачів попри високі бюджетні витрати (насамперед, стаціонарні форми догляду за інвалідами, літніми людьми та виховання дітей-сиріт в інтернатах).

Потребує осучаснення застаріле трудове законодавство України та система контролю за його дотриманням, що має забезпечити підвищення мобільності робочої сили по галузях економіки, регіонах; розвиток альтернативних видів діяльності, включаючи самозайнятість та підприємництво; своєчасну перекваліфікацію та перенавчання як зайнятих, так і безробітних, забезпечення безпеки і охорони праці працюючих, удосконалення державного регулювання трудової міграції.

У 2014 році:

- Оптимізовано видатки державного бюджету та фондів державного соціального страхування, що спрямовуються на соціальний захист громадян.

- Посилено адресність та доступність окремих систем соціальної підтримки населення, зокрема, програми житлових субсидій, а також грошової підтримки вразливих та незахищених категорій споживачів електричної енергії та природного газу.

- Розпочато реформу системи привілейованих пенсій.

- Запроваджені визначені у новому Законі України „Про зайнятість населення” механізми стимулювання роботодавців до створення нових робочих місць, працевлаштування безробітних, розвитку підприємницької ініціативи, підвищення конкурентоспроможності громадян на ринку праці.

- Створено Державну службу України з питань праці, що передбачає реформування низки існуючих державних органів у сфері здійснення нагляду та контролю у сфері праці та створення на їх базі інтегрованої інспекції праці з функціями контролю за всіма аспектами безпеки робочого середовища та дотримання прав працівників.

Протягом 2014 року:

- Забезпечено виплату у повному обсязі пенсій та соціальних допомог.

- Посилено державний контроль за використанням коштів державного соціального страхування. Зменшено адміністративні видатки фондів соціального страхування на 225 млн гривень.

- Дефіцит Пенсійного фонду України зменшиться на 4,7 млрд. грн. (до 17,1 млрд грн. з 21,8 млрд грн. у 2013 році).

- Програма субсидій стала доступною та адресною.

- Реалізуються активні програми зайнятості населення, спрямовані, зокрема на працевлаштування внутрішньо переміщених осіб.

Метою реформи є:

- Подальше удосконалення системи загальнообов'язкового державного соціального страхування та пенсійного забезпечення з метою досягнення її фінансової стабільності, гарантування надійного захисту працюючого населення та своєчасної виплати пенсій у розмірах, адекватних життєвим потребам пенсіонерів. При цьому ми підтримаємо купівельну здатність пенсій на колишньому рівні і націлюватиметимемось на витрати Пенсійного фонду на рівні 15,2% ВНП.

- Посилення адресності соціальної підтримки вразливих верств населення, перенесення акцентів з надання матеріальної підтримки до залучення безробітних громадян на ринок праці, приведення витрат на соціальний захист населення у відповідність до фінансових можливостей держави.

- Формування сучасного трудового законодавства та гнучкого ринку праці для створення умов для структурно-інноваційного розвитку економіки та сприяння створенню нових якісних робочих місць, підвищення конкурентоспроможності та мобільності робочої сили, вартості праці та посилення соціального захисту працівників.

Приєднання України до Зони вільної торгівлі з ЄС супроводжуватиметься технологічними змінами, вимагає від України наявності сучасного трудового законодавства та гнучкого ринку праці.

Прискорення процесів створення нових конкурентоспроможних виробництв, модернізація та реконструкція діючих забезпечать вищу, ніж сьогодні, продуктивність праці, якість робочих місць та збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів.

Мають бути усунені перешкоди у сфері трудових відносин для створення робочих місць, а також забезпечення захисту інтересів найбільш вразливих верств населення. Прийняття у 2015 році Трудового кодексу забезпечить правове регулювання нетипових форм зайнятості, надання роботодавцю можливості швидко оптимізувати наявний трудовий ресурс відповідно до економічної ситуації підприємства та стану ринкової кон’юнктури.

У результаті змін планується зростання питомої ваги якісних нових робочих місць з високим рівнем оплати праці – з нинішніх 6,2% до не менш як 12-15% від загальної кількості новостворених робочих місць у 2017 році.

Будуть розроблені зміни до законодавства щодо реформування ринку праці з урахуванням положень Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, які стосуються питань зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей, використовуючи кращий досвід країн ЄС.

Буде проведено всебічний аналіз та перегляд нормативно-правової бази з безпеки праці та охорони здоров’я працівників з метою адаптації її до норм 24 директив ЄС, законодавства про зайнятість та соціальний захист населення – 14 директив ЄС.

Приведення умов бізнесу та підприємництва до європейських стандартів сприятиме безумовному дотриманню законодавства про працю, що, в свою чергу, забезпечить створення безпечних умов праці, легалізацію зайнятості та детінізацію доходів населення, упорядкування нетипових форм зайнятості, розвитку соціальної відповідальності бізнесу.

Підвищення мобільності робочої сили буде забезпечено шляхом поширення інформації про становище на регіональних ринках праці, розвитку індустріальних парків, „точок зростання”, надання сприяння безробітним громадянам та членам їх родин у переселенні до трудодефіцитних регіонів, зокрема сільської місцевості, впровадження вахтових методів тимчасового працевлаштування.

Урядом будуть вжиті заходи з мінімізації негативних соціальних наслідків у зайнятості населення внаслідок закриття підприємств деяких секторів внутрішнього ринку (насамперед можливого зростання структурного безробіття), а саме:

- створена ефективна система перепідготовки та підвищення кваліфікації дорослого населення з числа безробітних в системі державної служби зайнятості;

- реалізовані державні та регіональні програми зайнятості населення, у тому числі – із залученням коштів міжнародної технічної допомоги в ті регіони, де існує високий ризик зростання безробіття внаслідок закриття підприємств.

Крім цього, Уряд проводитиме активну політику на ринку праці, стимулюючи підвищення якості робочої сили на основі модернізації професійної освіти та системи професійного розвитку відповідно до перспективних потреб роботодавців в трудових ресурсах з урахуванням демографічної ситуації. Показники якості підготовки та перепідготовки кадрів будуть відповідати структурним зрушенням в економіці. Очікується збільшення рівня охоплення підвищенням кваліфікації працівників з 9,9% у 2013 році до 12% у 2017 році.

Будуть розроблені та реалізовані також активні заходи на ринку праці для осіб, віддалених від ринку праці, у тому числі шляхом створення транзитних робочих місць, насамперед для тих категорій осіб, які найбільше цього потребують.

Крім цього, планується розробити та реалізувати комплекс заходів щодо забезпечення сталої реінтеграції громадян, які залишили постійне місце проживання в Донецькій та Луганській областях і були переміщені в інші регіони країни.

Має бути досягнуто забезпечення легалізації заробітної плати шляхом зниження ставки єдиного соціального внеску та посилення відповідальності роботодавців та працівників, а також приватних кадрових агентств за порушення законодавства про працю, створення ефективної інспекції праці зі збалансованими функціями.

Легалізації доходів у сфері зайнятості, зменшенню соціального навантаження на роботодавців також сприятиме удосконалення системи соціального страхування, що здійснюватиметься шляхом звільнення фондів державного соціального страхування, у тому числі солідарної системи пенсійного страхування, від нестрахових та невластивих видатків, об’єднання фондів соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та з тимчасової втрати працездатності із подальшим запровадження на базі цього фонду медичного страхування.

Крім цього, планується поетапно знижувати ставку єдиного соціального внеску для роботодавця шляхом поетапного перерозподілу розміру єдиного внеску між роботодавцем та працівником (до досягнення 50/50), зменшити фінансове навантаження на роботодавців з відшкодування витрат Пенсійному фонду України на виплату пенсій, які призначені на пільгових умовах або за вислугу років.

Реалізація комплексу заходів зі стабілізації солідарної системи пенсійного страхування, а також очікуване збільшення надходжень до Пенсійного фонду внаслідок відновлення економічного зростання та детінізації відносин у сфері зайнятості дасть змогу поетапно розв’язати до 2017 року проблему диспропорцій у розмірах пенсій між особами, які вийшли на пенсію в різні роки, підвищити рівень мінімальних стандартів пенсійного забезпечення громадян. Плагується також продовження реформи системи привілейованих пенсій.

До 2017 року планується забезпечення функціонування обов’язкової професійної пенсійної системи, за результатами планується розпочати запровадження ІІ рівня системи пенсійного забезпечення. Передбачається, що ці реформи будуть проходити одночасно з реформуванням ринку фінансових послуг та підвищенням фінансової грамотності громадян.

Планується продовжити реформування, спрямоване на побудову нової моделі соціальної підтримки населення, що базується на засадах адресності надання допомоги найбільш вразливим верствам населення. Для цього буде здійснено:

- Остаточне скасування системи пільг та привілеїв для усіх високопосадовців.

- Запровадження надання окремим категоріям громадян соціальної підтримки з урахуванням рівня доходів їх одержувачів (пільг, державної соціальної допомоги, компенсаційних виплат).

- Проведення постійного аудиту ефективності соціальних програм у розв’язанні проблем бідності та модернізація цих програм на основі результатів аудиту.

- Поєднання надання матеріальної допомоги малозабезпеченим сім’ям із заходами щодо соціальної інтеграції та підвищення конкурентоспроможності на ринку праці для виведення сімей зі стану нужденності.

Завдання щодо посилення адресності надання соціальної підтримки будуть реалізовуватися за рахунок коштів проекту Світового банку „Модернізація системи соціальної підтримки населення”.

Вивільнені та заощаджені внаслідок цих реформ фінансові ресурси будуть спрямовані на розширення програм соціальної підтримки бідного населення та задоволення зростаючої потреби у допомозі особам з інвалідністю, літнім людям, сім’ям з дітьми, внутрішньо переміщеним особам.

Буде удосконалено адміністрування програм державної соціальної підтримки населення на місцевому рівні, у тому числі з урахуванням завдань, визначених реформою місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, а саме: зміна механізму фінансування програм, більш чіткий розподілл повноважень між рівнями управління, налагодження горизонтальних зв’язків (у тому числі з службами зайнятості та установами, що надають соціальні послуги), створення єдиної інформаційної бази отримувачів соціальної допомоги та соціальної інспекції для здійснення контролю за недопущенням випадків помилок та шахрайства при призначенні різних видів соціальної підтримки.

Для досягнення цілей щодо розвитку системи соціальних послуг в Україні будуть поетапно реалізовані такі кроки:

1) Удосконалення діючого законодавства, що регулює надання соціальних послуг (2015 рік).

2) Запровадження стандартизації соціальних послуг. Удосконалення механізму соціального замовлення соціальних послуг у недержавних організацій (2016 рік).

3) Посилення потенціалу органів місцевого самоврядування провадити діяльність у сфері соціальних послуг, у тому числі з залученням недержавних організацій, відповідно до потреб громади. Запровадження інформаційно-аналітичної системи надання соціальних послуг, системи моніторингу та оцінки якості соціальних послуг. Перехід на фінансування соціальних послуг, а не закладів та установ, що їх надають (2017 рік).

З метою реалізації деяких з цих заходів розпочалася підготовка спільного зі Світовим банком проекту „Соціальна підтримка громад”. Зокрема, в межах проекту передбачається створення та відновлення соціальної інфраструктури громад, підтримка реалізації місцевих програм зайнятості населення, зокрема, в частині працевлаштування внутрішньо переміщених осіб, залучення населення до громадських та інших робіт тимчасового характеру, в тому числі під час відбудови економіки та соціальної інфраструктури східних областей, а також заходи щодо розвитку послуг в громадах та інноваційних послуг, залучення недержавних організацій до надання послуг та удосконалення управління системою соціальних послуг.

Для досягнення поставлених цілей реформування сектору існує потреба у залученні додаткової донорської допомоги:

- створення ефективної інспекції праці (вивчення досвіду, інституційна розбудова);

- формування додаткових механізмів стимулювання роботодавців до створення нових робочих місць (вивчення досвіду, міжнародна технічна допомога в ті регіони, де існує високий ризик зростання безробіття внаслідок закриття підприємств);

- реалізації національних та регіональних проектів щодо створення та відновлення транспортної, виробничої та соціальної інфраструктури (міжнародна технічна допомога щодо відбудови інфраструктури на сході країни);

- реалізації регіональної політики зайнятості населення, у тому числі програм переміщення робочої сили; працевлаштування внутрішньо переміщених осіб (вивчення досвіду);

- удосконалення системи управління професійним навчанням (вивчення досвіду);

- запровадження стандартів ЄС з безпеки праці та здоров’я (вивчення досвіду, міжнародна технічна допомога).

У сфері соціальної підтримки:

- удосконалення адміністрування програм соціального захисту населення (інституційна розбудова);

- запровадження системи оцінки якості та економічної ефективності соціальних послуг (вивчення досвіду, інституційна розбудова);

- створення моделі стаціонарного догляду людей похилого віку, осіб з розумовою відсталістю та психічними захворюваннями європейського рівня, яка забезпечуватиме високу якість життя (вивчення досвіду, міжнародна технічна допомога).