План відновлення україни стратегічний документ
2015-2017


IV.2.3. Житлово-комунальне господарство



страница6/11
Дата11.05.2016
Размер1.53 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


IV.2.3. Житлово-комунальне господарство

Сектор характеризується відсутністю ринкових механізмів у сфері управління житловим фондом та забезпечення споживачів комунальними послугами. Існуюча система тарифоутворення, незначна кількість організованих власників житла, монополізація постачальників, несприятливі умови залучення приватних інвестицій у сферу надання комунальних послуг, відсутність повного обліку на всіх етапах надання комунальних послуг, санкцій за несплату рахунків споживачами, спричиняють високу зношеність (80-85%) основних фондів галузі - генеруючого обладнання, транспортних мереж а також будівель, та як наслідок - важку фінансову ситуацію всіх учасників відносин житлово-комунального сектору. Сектор зберігає високу залежність від імпортованих енергоресурсів. При цьому фактично відсутні дієві фінансові механізми стимулювання заходів з енергозбереження.

Останнім часом для вирішення зазначених проблем було вжито наступних заходів:


      • • Прийнято нові ДБН і стандарти щодо енергоефективності будівель, які гармонізуються із законодавством ЄС;

      • • Прийнято ISO 50001 «Енергетичний менеджмент: Рекомендації та настанови з використання»

      • • Створено механізм квазіконкуренції між виробниками теплової енергії із палив окрім природного газу в умовах збереження державних дотацій на природний газу в сфері постачання теплової енергії населенню;

      • • Розпочато поступове приведення тарифів на усі комунальні послуги до економічно обґрунтованого рівня;

      • • На рівні закону встановлено механізм переходу від принципу тарифоутворення «витрати плюс» на принципи стимулюючого тарифоутворення (RAB- регулювання та встановлення норми доходності на вкладений капітал)

      • • За підтримки Програми USAID з розвитку державно-приватного партнерства спрощено залучення приватних інвестицій в розвиток місцевої інфраструктури, розпочато впровадження пілотних проектів в комунальній сфері.

      • • Вдосконалено майнові питання, процедуру конкурсу, скасовано дискримінаційні положення щодо концесіонера та запроваджено загальне правило – винна сторона відшкодовує збитки в повному обсязі.

      • • Запроваджено розподільчі рахунки для підприємств теплопостачання (закон 1198) з метою покращення розрахунків за спожитий природний газ підприємствами теплоенергетики;

      • • Розроблено Національний план дій щодо енергоефективності до 2020 року (в рамках зобов’язань щодо договору про Енергетичне співтовариство);

      • • 84 міста України стали підписантами Ініціативи ЄС Угода Мерів, Міністерство Регіонального Розвитку підписало угоду з ЄС про статус національного координатора Угоди, 30 міст закінчили розробку планів дій зі сталого енергетичного розвитку, які стають основою розробки комплексних інвестиційних проектів та програм з енергоефективності та впровадження відновлюваних джерел енергії в ЖКГ.

      • • Підготовлено пакет законодавчих змін для запровадження ринкових механізмів у сфері управління житловим фондом (за сприяння Міжнародної фінансової корпорації).

В наслідок підвищення тарифів на комунальні послуги для населення, вдвічі зменшився обсяг коштів з державного бюджету, передбачених на покриття “різниці в тарифах”. Власники приватних будинків отримали право на компенсацію за рахунок держави частини вартості інвестицій, спрямованих на заміщення природного газу іншими видами палива;

Впроваджується комплекс адміністративних та технічних заходів, за результатами яких очікується скорочення протягом опалювального періоду споживання природного газу для цілей теплопостачання на 30%;



Основні цілі політики у сфері ЖКГ на середньостроковий період:

    •  Створити умови для повноцінного формування та належного функціювання учасників місцевого ринку комунальних послуг, надійного і безпечного надання якісних та доступних комунальних послуг.

    •  Створити компетенцію та потенціал для кваліфікованого і професійного управління на місцях процесами залучення приватних інвестицій для розвитку місцевої інфраструктури, сталого енергетичного розвитку поселень, а також, відокремлених місць праці та проживання людей.

    •  Створити правове та інституційне поле для широкого залучення інвестиційних ресурсів

Для досягнення зазначений цілей планується:

    • • Визначити міста відповідальними за управління сталим енергетичним розвитком своїх територій та передати їм максимум повноважень для цього за досвідом діяльності міст в рамках ініціативи ЄС Угода Мерів.

    • • Створити систему енергоменеджменту, виходячи з принципів сталого розвитку та енергобезпеки в усіх органах місцевої влади та комунальних підприємствах. Затвердити Національний план дій з енергоефективності до 2020 року;

    • • Забезпечити синхронний перехід до економічно обгрунтованих тарифів на житлово-комунальні послуги, теплову та електричну енергії. Провести роз’яснювальну кампанію в ЗМІ.

    1. • Прийняти та почати реалізовувати Закон про енергетичну ефективність (функційність) будівель на виконання вимоги Директив ЄС щодо енергетичних характеристик будівель

    2. • Прийняти та почати імплементацію закону та програми державної підтримки термомодернізації будинків, що надасть співвласникам багатоквартирних житлових будинків можливість компенсації частини вартості інвестицій, спрямованих на їх термомодернізацію;

    3. • Створити систему механізмів та стимулів енергозбереження в секторі бюджетних установ шляхом прийняття закону про енергосервісні закупівлі, який створить можливість монетизації та реінвестування коштів зекономлених на закупівлі енергетичних послуг;

    • • Прийняти Верховною Радою закон «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який створює ефективного власника житла та визначає механізм управління своєю власністю в багатоквартирних будинках;

    • • Підготувати зміни до законів, з метою розвитку ДПП для залучення інвестицій в розвиток місцевої інфраструктури сфери комунальних послуг (зокрема, Закони України «Про державно-приватне партенство», «Про концесії», «Про оренду державного та комунального майна» тощо).

    • • Прийняти зміни до відповідних актів КМУ, що направлені на спрощення процедур підготовки проектів ДПП, залучення приватних інвестицій до розвитку місцевої інфраструктури та надання публічних послуг.

    • • Запровадження програми 100 % комерційного обліку у споживанні всіх енергоресурсів - до січня 2016 року

    1. • Розвиток ефективних власників житла та механізмів для ефективного прийняття рішень щодо забезпечення житла якісними послугами;

    2. • Розвиток  ринку послуг управління житлом.

    3. • Запровадження револьверного та/або компенсаційного фінансування заходів з енергоефективності в житлових будинках, бюджетній сфері та ТКЕ шляхом спрямування сум видатків дотації газового сектору з державного бюджету, які звільнилися за рахунок скорочення споживання газу, на цілі стимулювання інвестицій в енергоефективність;

    4. • Перехід до встановлення тарифів для підприємств водопостачання, водовідведення та теплопостачання на принципи стимулюючого тарифоутворення (RAB- регулювання та встановлення норми доходності на вкладений капітал);

    5. • Збільшення частки утилізації твердих побутових відходів, їх максимального повторного залучення у господарський оборот як вторинних ресурсів. Надання повноважень органам місцевого самоврядування на встановлення тарифів на послуги з перероблення та захоронення побутових відходів;

Фінансування реформи житлово-комунального господарства здійснюватиметесь за рахунок залучення інвестиційного ресурсу українських та міжнародних приватних інвесторів, кредитних ресурсів фінансових установ, а також з залученням власних коштів населення, міських та державних бюджетів.

Орієнтовна потреба в допомозі на першочергові реформи в підгалузях житлово-комунального включатиме :



    1. 1) Створення та запровадження інституту енергоменеджерів у містах, запровадження постійного і регулярного збору та аналізу даних про споживання енергоресурсів у всіх будівлях – до червня 2016 року. Cтворення системи мотивації цих працівників для запобігання їх відходу зі служби в органах місцевого самоврядування.

Донорська допомога потрібна на адаптацію стандарту ISO 50001 для потреб муніципалітетів та навчання енергоменеджерів міст.

    1. 2) Розробка механізму монетизації економії енергоресурсів за рахунок впровадження енергоефективних заходів та реінвестування цих коштів в проекти енергоефективності, наприклад, ЕСКО, револьверний механізм

Донорська підтримка потрібна на розробку та імплементацію таких механізмів.

    1. 3) Комплексна термомодернізація багатоквартирних та приватних житлових будинків.

Донорська підтримка потрібна у вигляді технічної допомоги розробки механізмів залучення коштів за зазначені цілі, а також, для надання кредитних та грантових ресурсів для практичного впровадження.

    1. 4) Термомодернізація будівель бюджетної сфери, заміна газових котелень на інші ( відновлювані та альтернативні) види палива.

Донорська підтримка потрібна для надання кредитних та грантових ресурсів, залучення інвестицій

    1. 5) Приведення системи подачі споживачам питної води та очищення стоків до европейских стандартів.

    2. 6) Підвищення енергоефективності підприємств та мереж в сфері теплопостачання.

Донорська підтримка потрібна у вигляді технічної допомоги на розробки проектної документації, надання кредитних ресурсів.

    1. 7) Забезпечення комерційного обліку споживання енергоресурсів

Пропонується у співпраці з європейськими інвестиційними банками невідкладно створити офонд кредитування встановлення засобів обліку споживання, який міг би надавати кредити постачальниками енергоресурсів або обєднанням співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) на їх встановлення. Обсяг необхідного кредитного ресурсу.

8) Створення конкурентного ринку управління житлом.

Донорська допомога потрібна на розробку стандартів діяльності управителів, проведення підготовки спеціалістів у сфері управління житловим фондом

    1. 9) Розробка концепції реформування ринку поводження з твердими побутовими відходами, з метою визначення збільшення частки утилізації твердих побутових відходів, їх максимального повторного залучення у господарський оборот як вторинних ресурсів

Донорська підтримка потрібна у вигляді технічної допомоги на розробку зазначеної концепції.

    • -

Виклики

    •  Відсутність ринкових механізмів у сфері

    •  незначна кількість організованих власників житла,

    •  монополія постачальників,

    •  несприятливі умови залучення приватних інвестицій у сферу,

    •  відсутність повного обліку на всіх етапах надання комунальних послуг,

    •  високу зношеність (80-85%) основних фондів галузі та як наслідок - важка фінансова ситуація всіх учасників відносин.

    •  Висока залежність від імпортованих енергоресурсів.

    •  Відсутність дієвих фінансових механізмів стимулювання заходів з енергозбереження




Послідовність ключових реформаторських кроків

    •  Формування ефективного власника житлового фонду;

    •  Надання містам прав, повноважень та ресурсів для формування місцевої політики та планів сталого енергетичного розвитку.

    •  Запровадження 100% комерційного обліку у споживанні всіх енергоресурсів - до січня 2016 року;

    •  Синхронний перехід до економічно обгрунтованих тарифів на комунальні послуги, теплову та електричну енергії. Проведення роз’яснювальної кампанії для населення

    •  Створення системи механізмів та стимулів енергозбереження в житловому, бюджетному секторі та ТКЕ, в тому числі - за рахунок державної підтримки;

    •  Запровадження револьверного механізму фінансування заходів з енергоефективності в житлових будинках, бюджетній сфері та ТКЕ шляхом спрямування сум видатків державного бюджету на дотації газового сектору, які звільнилися за рахунок скорочення споживання газу, на цілі стимулювання інвестицій в енергоефективність;

    •  Розвивати Державно-приватне партнерств для залучення інвестицій в розвиток місцевої інфраструктури сфери комунальних послуг (теплопостачання, водовідведення і водопостачання, переробка сміття, каналізація, зовнішнє освітлення)

    •  Забезпечення сталого функціонування та розвитку  комунальних систем централізованого водопостачання, водовідведення та теплопостачання за рахунок включення інвестиційних витрат до складу тарифу та оптимізації тарифної політики;

    •  Скорочення енергоємності ЖКХ до рівня, який дозволить максимально обмежити використання імпортного газу за рахунок впровадження програм енергоефективності та енергозбереження;

    •  Запровадження роздільного збору та збільшення частки переробки твердих побутових відходів;

    •  Розвиток системи громадського транспорту та збільшення відсотку мешканців міст, які ним користуються

Ключові показники ефективності

    •  Скорочення споживання та імпорту газу на 15% щороку до 2017 року.

    •  Скорочення питомого енергоспоживання в будівлях на 15% щороку.

    •  Скорочення втрат в мерех води та тепла.

    •  Ріст кількості ОСББ та управляючих компаній

    •  Ріст обсягів залученого недержавного фінансування в ЖКГ

    •  Кількість імплементованих директив ЄС

IV.3. Реформа енергетичного сектора
Український сектор енергетики є дуже неоднорідним і має розглядатися за підгалузями. Ключовим питанням, що впливає на всю економіку країни є дуже неефективне використання енергетичних ресурсів. Основною проблемою галузі, спільною для всіх секторів, є величезна залежність від імпорту енергетичних ресурсів від одного постачальника (російський газ і ядерне паливо). Основними проблемами в енергетичному підсекторі (електроенергія) є недосконала модель ринку електроенергії, дуже незбалансована та суперечлива тарифна система, недосконале регулювання (Національний регулятор не має достатньо ні сили, ні влади, ані практичної незалежності) і величезний брак інвестицій (особливо стратегічних). Відсутність вугілля антрацитової групи – нова, але дуже серйозна проблема для сектору. Підгалузь нафти і газу спотворюється вкрай неефективною монополією НАК "Нафтогаз України", де дуже не вистачає фіскального обліку, відсутністю газового ринку, суперечливою тарифною системою і залежністю від одного (дуже ненадійного) зовнішнього постачальника газу. Частина підсектору вугілля, що є власністю держави – це вкрай неефективна "прірва" субсидування, яка повинна бути продана або закрита. Для іншої частини підгалузі основною проблемою є відсутність ринку збуту вугілля. Перелік нових проблем (знищення шахт, нездатність діставати з них вугілля і т.д.) була викликана останнім часом війною на Донбасі.

Протягом 2014 року в Україні було розпочато поступове приведення тарифів на газ, електричну та теплову енергію до економічно обґрунтованих. Розпочато впровадження нового Закону України “Про засади функціонування ринку електричної енергії”. Розпочато розробку та впровадження програм та інших механізмів державної підтримки проектів по заміщенню природного газу на інші (альтернативні) види палива для цілей теплопостачання житлових та бюджетних будівель. Україна також розпочала диверсифікацію постачань природного газу та розширила диверсифікацію постачань палива для АЕС. В секторі енергоефективності та відновлюваних джерел енергії прийнято Національний план дій щодо відновлюваних джерел енергії до 2020 та розроблено Національний план дій щодо енергоефективності до 2020 р. Враховуючи нинішній стан сектору було розроблено проект Національного плану реагування на надзвичайні ситуації в паливно-енергетичному комплексі (разом з американськими та канадськими партнерами). Крім того, розпочато реструктуризацію Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” та розроблено план помісячного погашення боргу клієнтів НАК до кінця 2015 року.



В результаті вищезазначених дій було підвищено тарифи на електричну та теплову енергію (до 40 %) та ціни на газ для населення (до 79 %), але поточный рівень цін є далеким вид ринкового. Було утворено Координаційний центр для забезпечення впровадження нової моделі ринку електроенергії, розпочався процес її реалізації.

Основні цілі секторальної політики на середньостроковий період є зниження енергоємності ВВП (на 20 % до кінця 2020 року), забезпечення максимально широкої диверсифікації джерел первинних енергоносіїв та максимального використання внутрішніх джерел енергії та первинних енергоносіїв власного видобутку, лібералізація ринків енергії та палива згідно Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, повна реформа (перегляд та балансування, відмова від перехресного субсидування та державного дотування, а також вирішення проблеми непогашеної заборгованності усіх груп клієнтів НАК «Нафтогаз України») системи ціно- та тарифоутворення на енергію та паливо, а також залучення великих міжнародних інвестицій (включаючи стратегічних інвесторів) в енергетичний сектор України.

У 2015-2017 рр. планується

    •  Прийняття закону про статус Національного регулятора з метою забезпечення незалежності та розширення компетенції до повного спектру регуляторних та нормотворчих повноважень та цілей, передбачених третім енергетичним пакетом

    •  Визначення вразливих та незахищених категорій споживачів, розробка та запровадження системи адресної грошової допомоги цим споживачам для забезпечення впровадження реформи тарифів на електричну енергію та паливо (природний газ)

    •  Гармонізація нормативної та правової бази ринків електроенергії та природного газу з третім енергетичним пакетом ЄС, включаючи розподіл транспортування та дистрибуції електроенергії та природного газу одне від іншого та від інших видів діяльності

    •  Створення ринку вугілля

    •  Завершення повномасштабної реформи НАК «Нафтогаз України» (включаючи реформування виробництва та постачання газу та бізнесу з його транспортування та зберігання)

    •  Ретельний перегляд національного законодавства та системи підтримки відновлювальної енергетики, балансування «зелених» тарифів, скасування вимоги щодо місцевої складової

    •  Забезпечення (впровадження) 100% обов’язкового комерційного обліку споживання енергоресурсів (електроенергії, тепла та природного газу) для всіх категорій та груп споживачів

    •  Приведення цін на електроенергію, тепло та природний газ для населення до ринкового рівня

    •  Відмова від будь-яких видів перехресного субсидування та державного дотування будь-яких тарифів в енергетичному секторі для всіх груп та категорій споживачів

    •  Завершення будівництва газогону-інтерконектору між Україною і Польщею

    •  Реалізація плану технічних та організаційних заходів щодо інтеграції (синхронізації) об’єднаної енергосистеми України до енергосистем країн Європи ENTSO-E

    •  Розробка Державним Агенством з Енергоефективності (ДАЕЕ) детальних цільових програм з енергоефективності для головних енергоспоживальних секторів: промисловості, житлового фонду, громадських споруд та муніціпальних комунальних підприємств

Донорська допомога у сфері енергетики є необхідною за такими напрямами як розробка системи адресної фінансової допомоги малозабезпеченим та незахищеним споживачам, підвищення компетенцій Національного регулятора, забезпечення 100 % обліку споживання (технічна підтримка, кредитні лінії), створення законодавства з ЕЕ, ЕСКО, створення системи заохочення енергозбереження в громадському і житловому секторі, розроблення законодавства у відповідності до вимог третього енергетичного пакету, забезпечення технічної можливості підключення ОЕС України до Європейських енергетичних систем, вирішення питання зберігання та переробки відпрацьованого ядерного палива та управління високоактивними радіоактивними відходами, імплементація заходів з підвищення ядерної і радіаційної безпеки, підвищення безпеки АЕС, диверсифікація джерел постачання ядерного палива, створення фонду для виведення з експлуатації закритих АЕС тощо (спеціальні фінансові механізми).




Виклики

    •  Реформування ринків енергії (електричної та теплової) та палива (газ та вугілля) та реформування системи тарифів та цін




Послідовність ключових реформаторських кроків

    •  Впровадження 100 % обов’язкового комерційного (фіскального) обліку споживання енергії та палива – до січня 2016 року

    •  Негайна розробка системи адресної допомоги вразливим та незахищеним верствам населення для забезпечення впровадження реформи тарифів та цін на енергію та паливо – до липня 2015 року

    •  Створення системи стимулювання енергозбереження в бюджетному та житловому секторі – до січня 2016 року

    •  Гармонізація нормативної та правової бази для ринків електроенергії та природного газу у відповідності з третім енергетичним пакетом ЄС – до грудня 2016

    •  Повне впровадження закону “Про засади функціонування ринку електричної енергії” – до грудня 2016 року

    •  Створення повноцінного ринку вугілля

    •  Усунення будь-якого перехресного субсидування та державного дотування між тарифами в енергетичному секторі для будь-яких категорій споживачів – до кінця 2015 року

Ключові показники ефективності

    •  Закони про ринок електроенергії та про газовий ринок, доповнені відповідно до вимог третього енергетичного пакету ЄС, прийняті до грудня 2016 року

    •  Наявність комерційного (фіскального) обліку споживання електричної енергії, теплової енергії та природного газу всіма категоріями споживачів до січня 2016 року

    •  Приведення тарифів на теплову та електричну енергію та ціни на газ до ринкового рівня до кінця 2015 року

    •  Скорочення споживання первинних енергоресурсів на одиницю ВВП на 20 % до 2020 року


IV.4. Промислова політика, у тому числі реструктуризація та приватизація

Декілька років тому Україна остаточно увійшла до числа економік, що орієнтовані на ефективність, за класифікацією Всесвітнього економічного форуму, яка використовується при розрахунку Глобального індексу конкурентоспроможності країн світу. На цій стадії для досягнення сталого економічного зростання у довгостроковій перспективі країна має приділяти більше уваги забезпеченню вільної конкуренції та створенню сприятливих умов для розвитку секторів економіки з більшою доданою вартістю. Торгівля ресурсами або продукцією нізьких виробничих переділів вже не має домінувати в економіці.

Україна має диверсифікувати структуру економіки з метою збільшення частки власної продукції з високою доданою вартістю у внутрішньому споживанні та експорті – таких як електроніка, ІТ-технології, машинобудування, оборонна промисловість. У той же час необхідно розвивати переробну промисловість, особливо щодо продукції сільского господарства, добувної промисловості та металургії. Також в загальному обсязі виробництва треба нарощувати частку малого та середнього бізнесу. Все це дозволить країні забезпечити зростання продуктивності економіки та у підсумку ВВП.

На сьогодні державні підприємства здебільшого неефективні або взагалі збиткові. Необхідно суттєво скоротити кількість виробничих активів у державному володінні, провівши ефективну приватизацію. До підприємств, що залишаться у державній власності, мають застосовуватись сучасні підходи корпоративного управління.

При цьому скорочення інших витрат Державного бюджету (завдяки скороченню кількості державних службовців, реалізації заходів з енергоефективності тощо) дозволить збільшити державні інвестиції на приблизно 2% ВНП у середньостроковій перспективі.


Каталог: files
files -> Рабочая программа дисциплины «Введение в профессию»
files -> Рабочая программа по курсу «Введение в паблик рилейшнз»
files -> Основы теории и практики связей с общественностью
files -> Коммуникативно ориентированное обучение иностранным языкам в Дистанционном образовании
files -> Варианты контрольной работы №2 По дисциплине «Иностранный (англ.) язык в профессиональной деятельности» для студентов 1 курса заочной формы обучения, обучающихся по специальности 030900. 68 Магистратура
files -> Контрольная работа №2 Вариант №1 Text №1 Use of Non-Police Negotiators in a Hostage Incident
files -> Классификация основных человеческих потребностей по А. Маслоу Пирами́да потре́бностей
files -> Рабочая программа для студентов направления 42. 03. 02 «Журналистика» профилей «Печать», «Телевизионная журналистика»


Поделитесь с Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База данных защищена авторским правом ©dogmon.org 2019
обратиться к администрации

    Главная страница