Податковий кодекс України



страница15/39
Дата12.05.2016
Размер9.64 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   39

орендар не має права на збільшення витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування, у разі якщо такі платежі здійснюються на користь фізичної особи, нерезидента або юридичної особи, які відповідно до статті 23 цього розділу звільнені від сплати цього податку чи сплачують цей податок за ставкою, іншою, ніж встановлена у пункті 20.1 статті 20 цього розділу; осіб, що сплачують податок у складі інших податків;

передача майна у фінансовий лізинг (оренду) для цілей оподаткування прирівнюється до його продажу в момент такої передачі. При цьому орендодавець збільшує доходи, а в разі передання у фінансовий лізинг майна, що на момент такого передання перебувало у складі основних засобів орендодавця, - прирівнює до нуля балансову вартість відповідного об'єкта основних засобів згідно з правилами, визначеними статтею 15 цього розділу для їх продажу, а орендар включає вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування процентів, нарахованих або таких, що будуть нараховані, відповідно до договору) до вартості відповідної групи основних засобів з метою амортизації, за наслідками податкового періоду, в якому відбувається така передача.

При нарахуванні лізингового платежу орендодавець збільшує доходи, а орендар збільшує витрати на таку частину лізингового платежу, яка дорівнює сумі процентів або комісій, нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу), за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування.

У разі коли у майбутніх податкових періодах орендар повертає об'єкт фінансового лізингу орендодавцю без придбання такого об'єкта у власність, таке передання прирівнюється для цілей оподаткування до зворотного продажу орендарем такого об'єкта орендодавцю за ціною, яка визначається на рівні суми лізингових платежів в частині компенсації вартості об'єкта фінансового лізингу, що є несплаченими за такий об’єкт лізингу на дату такого повернення.

У разі, коли вартість об’єкта фінансового лізингу, що вперше або повторно вводиться в експлуатацію, визначається договором у сумі, що є меншою від вартості витрат на його придбання або спорудження, орган державної податкової служби має право провести позачергову перевірку для визначення рівня звичайної ціни;

передача в оренду житлового фонду або землі здійснюється за правилами оперативного лізингу;



орендар не має права на збільшення витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування, якщо такі платежі здійснюються на користь фізичної особи, нерезидента або юридичної особи, які відповідно до статті 23 цього розділу звільнені від сплати цього податку чи сплачують цей податок за ставкою, іншою, ніж встановлена у пункті 20.1 статті 20 цього розділу; осіб, що сплачують податок у складі інших податків.

передання житлового фонду у фінансовий лізинг здійснюється за правилами цього підпункту;

перехід права власності на об’єкт лізингу від орендодавця (власника майна) до іншої особи (нового власника майна) із збереженням відповідних прав та обов'язків орендодавця за договором фінансового лізингу не змінює податкових зобов'язань орендодавця, орендаря та нового власника майна, сформованих до моменту передачі у власність такого майна (об’єкту лізингу) іншій особі (новому власнику майна).

Відображення в податковому обліку операцій передачі житла в оренду з викупом здійснюється з урахуванням особливостей, що встановлені у розділі XIX цього Кодексу.

22.8. Оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами та деривативами.

Платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Норми цього підпункту поширюються також на визначення балансових збитків або прибутків, отриманих платником податку від операцій із корпоративними правами, що виражені в інших, ніж цінні папери, формах.

Норми цього підпункту не стосуються операцій із придбання матеріальних цінностей на строкових умовах.

Операції з конверсії цінних паперів, здійснені за рішенням Кабінету Міністрів України, оподаткуванню не підлягають.

22.10. Доходи та витрати від проведення товарообмінних (бартерних) операцій визначаються відповідно до договірної ціни такої операції, але не нижчої від звичайних цін.

22.11. Податок, передбачений цим розділом, не справляється із суми перевищення доходів над витратами, пов’язаними з випуском та проведенням державних грошових лотерей.

22.12. Оподаткування прибутку, отриманого платником податку в умовах дії угоди про розподіл продукції, здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених розділом ХVІІІ цього Кодексу.

22.13 Особливості оподаткування діяльності, що здійснюється за договорами управління майном.

22.13.1 Платник податку, який отримав майно на підставі договору управління (управитель), веде окремо від власного податковий облік доходів та витрат в розрізі кожного договору управління.

22.13.2 До складу доходів в окремому обліку відносяться доходи від управління майном, отримані в будь-якому вигляді.

22.13.3 До складу витрат в окремому обліку відносяться всі витрати, які є витратами згідно із статтями 7-12 цього Кодексу, у тому числі винагорода управителю.

Для цілей цього підпункту в окремому обліку амортизація отриманих в управління основних засобів здійснюється за балансовою вартістю на момент передачі в управління.

22.13.4 Прибуток від кожного договору управління оподатковується на загальних підставах та податок сплачується до бюджету управителем майна.

22.13.5 Виплата доходу установнику управління здійснюється лише після оподаткування прибутку згідно із підпунктом 22.13.4 цього пункту.

22.13.6 Сума отриманого прибутку не включається до складу доходу установника управління та витрат управителя майна.

22.13.7 Сума утриманої (виплаченої) винагороди за управління майном включається до складу доходу управителя майна від його власної діяльності.

22.13.8 Для цілей оподаткування цим пунктом господарські відносини між учасниками договору управління прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.

22.13.9 Форма звітності про результати діяльності, що здійснюється за договорами управління майном, встановлюється центральним податковим органом.
Стаття 23. Звільнення від оподаткування
23.1.Звільняється від оподаткування прибуток підприємств та організацій, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх повною власністю, отриманий від продажу товарів, виконання робіт, надання послуг, крім підакцизних товарів, послуг із поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари, де протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких організацій інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який видається Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів відповідно до Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

У разі порушення вимог цього пункту зазначені громадські організації інвалідів, їх підприємства та організації зобов’язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням рівня інфляції, а також штраф згідно цим Кодексом.

Підприємства та організації, на які поширюється дія цього пункту, реєструються у відповідному органі державної податкової служби в порядку, передбаченому для платників цього податку.

23.2. Звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий від продажу на митній території України спеціальних продуктів дитячого харчування власного виробництва, спрямований на збільшення обсягів виробництва та зменшення роздрібних цін таких продуктів.

Перелік спеціальних продуктів дитячого харчування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

23.3. На період підготовки до зняття і зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему звільняється від оподаткування прибуток Чорнобильської АЕС, якщо такі кошти використовуються на фінансування робіт з підготовки до зняття і зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему.

У разі порушення цільового використання коштів платник податку зобов’язаний визначити прибуток, не оподаткований у зв’язку з наданням податкових пільг, та оподаткувати його в поточному податковому періоді, а також сплатити пеню в розмірах та за період, визначені законодавством.

23.4. Звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка надається на безоплатній та безповоротній основі або за рахунок коштів, які передбачаються в державному бюджеті як внесок України до Чорнобильського фонду „Укриття” для реалізації міжнародної програми - Плану здійснення заходів на об’єкті „Укриття” відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку, для подальшої експлуатації, підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації, перетворення об’єкта „Укриття” на екологічно безпечну систему та забезпечення соціального захисту персоналу Чорнобильської АЕС.

У разі порушення цільового використання міжнародної технічної допомоги її одержувач зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання, а також сплатити пеню, нараховану на суму отриманих пільг, виходячи зі

120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення зобов’язань, та за період від дати отримання пільг до дати збільшення зобов’язань у встановленому законодавством порядку.

23.5. Звільняється від оподаткування прибуток державних підприємств "Міжнародний дитячий центр "Артек" і "Український дитячий центр "Молода гвардія" від провадження діяльності з оздоровлення та відпочинку дітей.



23.6 Установити, що на період з 1 січня 2011 року до 1 січня 2016 року для платників податку, які протягом трьох послідовних років декларували щорічний обсяг доходів у сумі, що не перевищує три мільйони гривень та середньооблікова кількість працівників яких не перевищувала за цей період десять осіб, застосовується ставка податку на прибуток 0%.

У разі, якщо у звітному періоді платник податку декларує обсяг валових доходів, що наростаючим підсумком з початку року перевищує 3 мільйони гривень та/або якщо середньооблікова кількість працівників такого платника перевищує 10 осіб, прибуток такого платника податку оподатковується за ставкою встановленою пунктом 20.1 статті 20.

Перелік видів економічної діяльності на які поширюється дія цього пункту встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суми коштів, вивільнених у зв’язку із використанням податкової пільги спрямовуються платником податку на переоснащення матеріально – технічної бази.

У разі порушення вимог щодо цільового використання коштів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання з податку на прибуток за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до розділу ІІ цього Кодексу.
Стаття 24. Податкові канікули
24.1 З метою залучення інвестицій в оновлення основних засобів, створення додаткових робочих місць, збільшення обсягів виробництва продукції, робіт, послуг, для новоутворених суб’єктів господарювання - юридичних осіб до 1 січня 2016 року запроваджуються податкові канікули шляхом застосування понижуючого коефіцієнту до ставки оподаткування.

На час дії податкових канікул новоутворений суб‘єкт господарювання застосовує понижуючий коефіцієнт “0” шляхом множення на нього ставки оподаткування, визначеної пунктом 20.1 статті 20 цього розділу.

24.2 Під новоутвореними суб’єктами господарювання розуміються суб’єкти господарювання, державна реєстрація яких відбулась після набрання чинності цим Кодексом, розмір інвестицій в які перевищує 5 млн.грн. та які спрямовують отриманий прибуток у розвиток або модернізацію виробництва.

Не вважаються новоутвореними суб'єкти господарювання, які утворені шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення), приватизації та корпоратизації, зміни розміру та структури статутного фонду, складу учасників (засновників), інших змін, що вносяться до державного реєстру і підлягають державній реєстрації, у тому числі з метою приведення статутних документів у відповідність до Закону України "Про акціонерні товариства".

24.3 Порядок надання податкових канікул встановлюється Кабінетом Міністрів України.

24.3 Дія податкових канікул не поширюється:

на суб’єктів господарювання, які будуть здійснювати види діяльності, що оподатковуються збором за провадження деяких видів підприємницької діяльності, визначеним статтею 3 розділу ХІІ цього Кодексу;

на суб’єктів господарювання, які будуть здійснювати діяльність по виробництву продукції на давальницькій сировині, експорту, імпорту і торгівлі підакцизної продукції;

на суб‘єктів господарювання, засновниками яких є пов‘язані особи діючих суб’єктів господарювання;

на суб’єктів господарювання, засновниками яких є особи, які в будь-який період протягом за останні два роки до реєстрації такого суб’єкта були пов’язаними особами ліквідованих суб‘єктів господарювання.

24.4 Під час податкових канікул новоутворений суб‘єкт господарювання застосовує понижуючий коефіцієнт шляхом множення на нього ставки оподаткування, визначеної пунктом 20.1 статті 20 цього розділу:
Податковий (звітний) рік, з моменту реєстрації Коефіцієнт

1 0


2 0

3 0,25


4 0,50

5 0,75


24.5 Вивільнені за рахунок застосування податкових канікул кошти спрямовуються на капітальні вкладення у розвиток або модернізацію виробництва

24.6 У разі порушення вимог щодо цільового використання коштів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання з податку на прибуток за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до розділу ІІ цього Кодексу.


Стаття 25. Особливості оподаткування виробників сільськогосподарської продукції
Підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, сплачують податок у порядку і в розмірах, передбачених цим розділом, за підсумками звітного податкового року.

Підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, подають декларацію з податку у строки, визначені законом для річного податкового періоду.

Сума нарахованого податку зменшується на суму податку на землю, що використовується в сільськогосподарському виробничому обороті.

Для цілей оподаткування до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній звітний (податковий) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу.

Дія абзацу першого цієї статті не поширюється на підприємства, основною діяльністю яких є виробництво та/або продаж продукції квітково-декоративного рослинництва, дикорослих рослин, диких тварин і птахів, риби (крім риби, виловленої в річках та закритих водоймах), хутряних товарів, лікеро-горілчаних виробів, пива, вина й виноматеріалів (крім виноматеріалів, що продаються для подальшої переробки), які оподатковуються в загальному порядку.
Стаття 26. Особливості оподаткування страховика
26.1 Об’єктом оподаткування від провадження страхової діяльності з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення є прибуток від страхової діяльності, визначений відповідно до цього пункту, який оподатковується за ставкою, встановленою в пункті 20.2) статті 20 цього розділу, в разі виконання вимог до укладення таких договорів, визначених абзацом четвертим цього підпункту.

У разі порушення вимог договору довгострокового страхування життя, встановлених підпунктом 16.1.22 пункту 16.1 статті 16 розділу І цього Кодексу, або договору недержавного пенсійного забезпечення, укладеного відповідно до Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення”, в тому числі їх дострокового розірвання, прибуток, отриманий страховиком за такими договорами, оподатковуються за ставкою та за правилами, встановленими пунктом 26.2 цієї статті, в податковому періоді, в якому відбувся факт такого порушення, з нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день виникнення податкового зобов’язання з податку страховика, яке мав би сплатити платник податку у встановлений строк у разі, коли б він не користувався нормою, встановленою пунктом 26.1 цієї статті, обчислених до суми такого податкового зобов’язання та розрахованих за кожен день недоплати, закінчуючи днем включення доходів у вигляді страхових внесків до доходів страховика.

Якщо договір довгострокового страхування життя чи з недержавного пенсійного забезпечення розривається з будь-яких причин до закінчення мінімального строку його дії або до настання відповідного страхового випадку, встановлених цим Кодексом та іншим законодавством, в результаті чого відбувається часткова страхова виплата, виплата викупної суми чи повне припинення зобов’язань страховика за таким договором перед таким платником податку або порушуються інші вимоги, встановлені цим Кодексом до таких договорів, то платник податку, який збільшив витрати згідно з нормами пункту 11.2 статті 11 цього розділу, зобов’язаний включити до складу своїх доходів за відповідний звітний період суму таких попередньо сплачених платежів, внесків, премій із нарахуванням штрафу у розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день виникнення у страхувальника податкового зобов’язання з податку, що виникає внаслідок такого збільшення доходів, обчислених з урахуванням суми такого податкового зобов’язання, що розраховується з початку податкового періоду, наступного за періодом, в якому такий платник податку вперше збільшив витрати на суму таких страхових платежів у межах такого договору, до дня подання податкової декларації за наслідками податкового періоду, на який припадає факт такого дострокового розірвання або порушення таких інших вимог. При цьому викупна сума або її частина, яка повертається платнику податку страховиком, не включається до складу доходів такого платника податку.

26.2. До доходів страховика, крім доходів, передбачених статтями 4, 5 даного розділу, які визначаються з урахуванням особливостей, передбачених даною статтею, належать також доходи від страхової діяльності.

Для цілей оподаткування під доходом від страхової діяльності розуміється сума доходів страховика, нарахованих протягом звітного періоду, у тому числі (але не виключно) у вигляді:

страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих страховиком за договорами страхування, співстрахування і перестрахування ризиків на території України або за її межами протягом звітного періоду, зменшених з урахуванням вимог цього підпункту на суму страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих страховиком за кожним з видів страхування за договорами перестрахування. При цьому страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами співстрахування включаються до складу доходів страховика (співстраховика) тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої договором співстрахування;

суми зменшення страхових резервів, які сформовані в попередні звітні періоди з урахуванням зміни частки перестраховиків в страхових резервах, за видами страхування іншими, ніж страхування життя, сформованих відповідно до закону;

інвестиційний дохід, отриманий страховиком від розміщення коштів резервів страхування життя;

суми винагород, належних страховику за укладеними договорами страхування, співстрахування, перестрахування;

частки від страхових внесків, страхових премій та страхових виплат, нарахованих перестраховиками за договорами перестрахування;

доходи від реалізації права регресної вимоги страховика до страхувальника або іншої особи, відповідальної за заподіяні збитки;

нараховані відсотки на депоновані премії по ризикам, прийнятим в перестрахування;

сума санкцій за невиконання умов договору страхування визнана боржником добровільно або за рішенням суду;

суми винагород, нараховані страховиком за надання послуг сюрвейера (огляд майна, яке приймається на страхування та надання висновку про оцінку страхового ризику), аварійного комісару (визначення причин, характеру та розмірів збитку під час страхового випадку), страхового брокера та агента;

інші доходи отримані страховиком.

До витрат страховика, крім витрат, передбачених статтями 7, 8 даного розділу, належать також витрати, понесені при здійсненні страхової діяльності, передбачені даним пунктом.

До витрат страховика в цілях даного пункту відносять наступні витрати, понесені при здійсненні страхової діяльності, у тому числі (але не виключно) у вигляді:

суми відрахувань в страхові резерви (з урахуванням зміни частки перестраховиків в страхових резервах) за видами страхування іншими, ніж страхування життя, сформованих відповідно до закону;

нараховані суми страхових виплат, (страхових відшкодувань), за страховими випадками, настання яких підтверджено відповідними документами в порядку, встановленому чинним законодавством, за договорами страхування, співстрахування та перестрахування. В цілях даного підпункту до страхових виплат належать виплати ануїтетів, пенсій, рент та інші виплати, передбачені умовами договору страхування;

аквізаційні витрати в розмірі, що не перевищують 20 відсотків суми валових внесків за звітний період;

витрати на оплату праці та внески на соціальні заходи в частині проведеної працівниками роботи з виконання (супроводження) договорів страхування та перестрахування, оцінки ризику та збитків, завданих об’єктам страхування, розроблення умов, правил страхування та проведення актуарних розрахунків;

витрати на винагороди страховому агенту, перестраховому брокеру та іншим страховикам за надані послуги з виконання (супроводження) договорів страхування та перестрахування;

суми винагороди та тантьєми, за договорами перестрахування, співстрахування;

нараховані відсотки на депоновані премії по ризикам, переданим на перестрахування;

повернення частини страхової премії (платежу), а також викупних сум за договорами страхування, співстрахування, перестрахування у випадках передбачених законодавством та/(або) умовами договору;

витрати на оплату за видачу ліцензій на ведення страхової діяльності;

витрати на оплату послуг фізичним та юридичним особам за надані послуги, пов’язані зі страховою діяльністю, в тому числі:

витрат на оформлення та надання довідок, висновків, статистичних даних лікувально-профілактичних закладів, органів МВС, МНС тощо;

оплату послуг асистансу;

витрати на оплату послуг, пов’язаних з розробленням умов, правил страхування;

послуги актуаріїв;

медичне обслуговування при укладені договору страхування життя, здоров’я, якщо оплата такого медичного обстеження, відповідно до договору страхування, здійснюється страховиком;

детективні послуги юридичних та фізичних осіб, які мають відповідні дозволи на здійснення такої діяльності, пов’язані з встановленням обґрунтування страхових виплат;

витрати на виготовлення страхових свідоцтв (полісів), бланків суворої звітності, квитанцій та іншої подібної страхової документації;

послуги спеціалістів (в тому числі експертів, сюрвейерів, експертних установ, аварійних комісарів, юристів, яких залучають для оцінки ризику, визначення страхової вартості майна та розміру страхової виплати, оцінки наслідків страхових випадків, урегулювання страхових випадків;

витрати на оплату послуг організацій та установ за тендерну документацію, якщо такий тендер відкритий для вибору страховика;

витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно

послуг у сфері страхування, що надаються страховиком;

витрати в частині, що стосується страхової діяльності, на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, у тому числі безоплатне надання послуг у сфері страхування з рекламними цілями, але не більше 2 відсотків оподатковуваного прибутку від страхової діяльності за попередній звітний податковий рік.

інші витрати, пов’язані зі страховою діяльністю.

Для цілей цієї статті страхові резерви розраховуються згідно з методикою формування резервів із страхування життя та правилами формування, обліку та розміщення страхових резервів за видами страхування іншими, ніж страхування життя, затвердженими спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг за погодженням з Міністерством фінансів України.

26.3. Платники податку ведуть окремий облік доходів та витрат, пов’язаних з отриманням прибутку, що звільняється від оподаткування або оподатковується за ставкою нижчою, ніж визначена в пункті 20.1 статті 20 цього розділу.


Стаття 27. Оподаткування неприбуткових установ та організацій
27.1. Ця стаття застосовується до неприбуткових установ та організацій, зареєстрованих згідно з вимогами законодавства та внесених органами державної податкової служби в установленому порядку до Реєстру неприбуткових організацій та установ, які є:

а) органами державної влади України, органами місцевого самоврядування та створеними ними установами або організаціями, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів;

б) благодійними фондами і благодійними організаціями, створеними у порядку, визначеному законом для провадження благодійної діяльності; громадськими організаціями, створеними з метою надання соціальних послуг, провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, а також творчими спілками та політичними партіями, громадськими організаціями інвалідів та їх місцевими осередками, створеними згідно із відповідним законом науково-дослідними установами та вищими навчальними закладами III-IV рівня акредитації, внесеними до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави; заповідниками, музеями та музеями-заповідниками;

в) кредитними спілками, пенсійними фондами, створеними в порядку, визначеному відповідними законами;

г) іншими, ніж визначені в підпункті „б” цього пункту, юридичними особами, діяльність яких не передбачає отримання прибутку згідно з нормами відповідних законів;

ґ) спілками, асоціаціями та іншими об’єднаннями юридичних осіб, створеними для представлення інтересів засновників, що утримуються лише за рахунок внесків таких засновників та не провадять господарську діяльність, за винятком отримання пасивних доходів;

д) релігійними організаціями, зареєстрованими в порядку, передбаченому законом;

е) житлово-будівельними кооперативами та об’єднаннями співвласників багатоквартирного будинку;

є) професійними спілками, їх об’єднаннями та організаціями профспілок, а також організаціями роботодавців та їх об’єднаннями, утвореними в порядку, визначеному законом.

27.2. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті „а” пункту 27.1 цієї статті, отримані у вигляді:

коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;

пасивних доходів;

коштів або майна, які надходять до таких неприбуткових організацій як компенсація вартості отриманих державних послуг, у тому числі доходів державних навчальних закладів, отриманих від виготовлення та реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг, пов’язаних з їх основною статутною діяльністю;

дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги, що надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.

27.3. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті „б” пункту 27.1 цієї статті, отримані у вигляді:

коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;

пасивних доходів;

коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям від ведення їх основної діяльності, з урахуванням положень підпункту 27.1 цієї статті;

дотацій або субсидій, отриманих із державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або в межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги, що надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх одержувачам згідно із законодавством з метою зниження рівня таких цін.

27.4. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті „в” пункту 27.1 цієї статті, отримані у вигляді:

коштів, які надходять до кредитних спілок або пенсійних фондів у вигляді внесків на недержавне пенсійне забезпечення або внесків на інші потреби, передбачені законодавством;

доходів від здійснення операцій з активами (у тому числі пасивних доходів) недержавних пенсійних фондів та кредитних спілок, за пенсійними вкладами (внесками), рахунками учасників фондів банківського управління відповідно до закону з цих питань;

дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги, що надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх одержувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.

27.5. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті „г” пункту 27.1 цієї статті, отримані у вигляді:

коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям від провадження їх основної діяльності та у вигляді пасивних доходів;

дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевих бюджетів, державних цільових фондів або в межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги, що надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх одержувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.

27.6. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті „ґ” пункту 27.1 цієї статті, отримані у вигляді:

разових або періодичних внесків засновників і членів;

пасивних доходів;

дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги, що надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх одержувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.

27.7. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті „д” підпункту 27.1 цієї статті, отримані у вигляді:

коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;

будь-яких інших доходів від надання культових послуг, а також пасивних доходів.

Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті „е” пункту 27.1 цієї статті, отримані у вигляді внесків, коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям для забезпечення потреб їх основної діяльності та у вигляді пасивних доходів.

Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті „є” пункту 27.1 цієї статті, отримані у вигляді вступних, членських та цільових внесків, відрахувань коштів підприємств, установ і організацій на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу, безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань і пасивних доходів.

27.8. Доходи або майно неприбуткових організацій, за винятком неприбуткових організацій, визначених у підпунктах „а” і „в” пункту 27.1 цієї статті, не підлягають розподілу між їх засновниками, учасниками або членами та не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого засновника, учасника або члена такої неприбуткової організації, її посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).

Доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці „а” підпункту 27.1 цієї статті, у тому числі доходи закладів і установ освіти, науки, культури, охорони здоров’я, а також архівних установ та реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають відповідну ліцензію, які утримуються за рахунок бюджету, зараховуються до складу кошторисів (на спеціальний рахунок) для утримання таких неприбуткових організацій і використовуються виключно на фінансування видатків такого кошторису (у тому числі фінансування господарської діяльності згідно з їх статутами), розрахованого та затвердженого в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі, коли за наслідками звітного (податкового) року доходи, зараховані до кошторису для утримання зазначених організацій, перевищують суму визначених кошторисом витрат, сума перевищення враховується у складі кошторису наступного року.

При цьому із суми перевищення доходів над витратами зазначених неприбуткових організацій податок, передбачений у статті 4 цього розділу, не сплачується.

Перелік платних послуг, які можуть надаватися зазначеними закладами, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Доходи неприбуткових організацій, визначених у підпункті „в” підпункту 27.1, розподіляються виключно між їх учасниками в порядку, встановленому відповідним законодавством.

27.9. У разі, коли доходи неприбуткових організацій, отримані протягом звітного (податкового) року з джерел, визначених пунктом 27.5 цієї статті, на кінець першого кварталу наступного за звітним року перевищують 25 відсотків загальних доходів, отриманих протягом такого звітного (податкового) року, така неприбуткова організація зобов’язана сплатити податок із нерозподіленої суми прибутку за ставкою, встановленою пунктом 20.1 статті 20 цього розділу, до суми такого перевищення. Внесення до бюджету зазначеного податку здійснюється за результатами І кварталу наступного за звітним року у строки, встановлені для інших платників податку.

Незалежно від положень абзацу першого цього підпункту, у разі, коли неприбуткова організація отримує дохід із джерел, інших, ніж визначені пунктами 27.2-27.7 цієї статті, така неприбуткова організація зобов’язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих із таких інших джерел, що зменшена на суму витрат, пов’язаних з отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів.

У підрахунку суми перевищення доходів над витратами згідно із абзацом першим цього підпункту, а також при визначенні сум оподатковуваного прибутку згідно з абзацом другим цього підпункту сума амортизаційних відрахувань не враховується.

27.10. З метою оподаткування центральний орган державної податкової служби веде реєстр всіх неприбуткових організацій та їх відокремлених підрозділів, які звільняються від оподаткування згідно з положеннями цього пункту.

Право неприбуткової організації на користування пільгами в оподаткуванні податком на прибуток виникає після внесення такої організації до Реєстру неприбуткових організацій та установ органами державної податкової служби в порядку, встановленому законодавством.

Державна реєстрація неприбуткових організацій здійснюється в порядку, передбаченому відповідним законодавством.

Перереєстрація такої неприбуткової організації у випадках, передбачених законом, здійснюється без справляння будь-якої плати з такої неприбуткової організації.

27.11. У разі ліквідації неприбуткової організації її активи повинні бути передані іншій неприбутковій організації відповідного виду або зараховані до доходу бюджету, якщо інше не передбачено законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

27.12. Центральний орган державної податкової служби встановлює порядок обліку і подання податкової звітності про використання коштів неприбуткових організацій (визначених у підпункті „ж” пункту 27.1 цієї статті у частині обліку і подання податкової звітності за доходами, що підлягають оподаткуванню) та вирішує питання про виключення організацій із Реєстру неприбуткових організацій і оподаткування їх доходів у разі порушення ними положень цього Кодексу та інших законодавчих актів про неприбуткові організації. До порушень також належить використання звільнених від оподаткування коштів на цілі, не передбачені статутом, зокрема, для провадження господарської діяльності. Кошти та майно, використані не за цільовим призначенням, вважаються доходом і підлягають оподаткуванню за ставкою, встановленою пунктом 20.1 статті 20 цього розділу. Рішення центрального органу державної податкової служби можуть бути оскаржені в судовому порядку.

27.13. Термін „державні послуги” слід розуміти будь-які платні послуги, обов’язковість отримання яких встановлюється законодавством та які надаються фізичним чи юридичним особам органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та створеними ними установами і організаціями, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів. До терміна „державні послуги” не включає податки, збори (обов’язкові платежі), визначені цим Кодексом.

Під терміном „пасивні доходи” слід розуміти доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань, а також роялті.

Під терміном „основна діяльність” для цілей цього підпункту слід розуміти діяльність неприбуткових організацій з надання благодійної допомоги, просвітніх, культурних, наукових, освітніх та інших подібних послуг для суспільного споживання, з створення систем соціального самозабезпечення громадян (недержавні пенсійні фонди та інші подібні організації). До основної діяльності також включається продаж неприбутковою організацією товарів, виконання робіт, надання послуг, які пропагують принципи та ідеї, для захисту яких було створено таку неприбуткову організацію, та які є тісно пов’язаними з її основною діяльністю, якщо ціна таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг є нижчою від звичайної або коли така ціна регулюється державою. До основної діяльності не включаються операції з надання товарів, виконання робіт, надання послуг неприбутковими організаціями, визначеними в підпунктах „в” - „д” пункту 27.1 цієї статті, особам, іншим, ніж засновники (члени, учасники) таких організацій. Кабінет Міністрів України може вводити тимчасові обмеження щодо поширення норм цього пункту на продаж неприбутковими організаціями окремих товарів чи послуг у разі, коли такий продаж загрожує або суперечить правилам конкуренції на ринку визначеного товару, при існуванні достатніх доказів, наданих особами, які оподатковуються цим податком та надають аналогічні товари, виконують роботи, надають послуги, про таке порушення. Статутні документи неприбуткових організацій повинні містити вичерпний перелік видів їх діяльності які не передбачають одержання прибутку згідно з нормами законів, що регулюють їх діяльність.

27.14. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, отримані у вигляді коштів як третейський збір.


Стаття 28. Особливості оподаткування прибутку підприємств, отриманого у зв’язку із впровадженням енергозберігаючих технологій
28.1. Звільняється від оподаткування 80 відсотків прибутку підприємств, отриманого від продажу на митній території України таких видів товарів власного виробництва за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України:

устаткування, що працює на нетрадиційних та поновлюваних джерелах енергії;

енергозберігаюче обладнання і матеріали, вироби, експлуатація яких забезпечує економію та раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів;

засоби вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів;

устаткування для виробництва альтернативних видів палива.

Платник повинен забезпечити окремий облік прибутку або збитку, отриманого від продажу на митній території України товарів, зазначених в абзаці першому цього пункту.

Суми коштів, вивільнених у зв’язку з наданням податкової пільги, спрямовуються платником податку на збільшення обсягів виробництва в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі порушення цільового використання коштів платник податку зобов’язаний визначити прибуток, не оподаткований у зв’язку з наданням податкової пільги, та оподаткувати його в поточному періоді, а також сплатити пеню в розмірах та за період, визначені законодавством.

28.2. Звільняється від оподаткування 50 відсотків прибутку, отриманого від здійснення енергозберігаючих заходів та реалізації енергоефективних проектів підприємств, що включені до Державного реєстру підприємств, установ та організацій, які здійснюють розроблення, впровадження та використання енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів.

До Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які здійснюють розроблення, впровадження та використання енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів, включаються підприємства, установи та організації, включені до галузевих програм із енергозбереження і за результатами проведення експертизи в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, та отримали висновок такого органу про відповідність енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів, що вже впроваджені або перебувають на стадії розроблення та впровадження, критеріям енергозбереження та включені до галузевих програм з енергозбереження.

Ведення Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які здійснюють розроблення, впровадження та використання енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів, покладається на центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів. Порядок включення підприємств до Державного реєстру підприємств, установ, організацій, які здійснюють розроблення, впровадження та використання енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів, затверджується центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.

При впровадженні платником податку енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів такий платник повинен забезпечити окремий облік прибутку/збитку, отриманого від здійснення зазначених заходів та реалізації проектів, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.


Стаття 29. Особливості оподаткування суб’єктів господарювання, які застосовують спеціальні податкові режими
Суб’єкти господарювання, які застосовують
Каталог: files
files -> Рабочая программа дисциплины «Введение в профессию»
files -> Рабочая программа по курсу «Введение в паблик рилейшнз»
files -> Основы теории и практики связей с общественностью
files -> Коммуникативно ориентированное обучение иностранным языкам в Дистанционном образовании
files -> Варианты контрольной работы №2 По дисциплине «Иностранный (англ.) язык в профессиональной деятельности» для студентов 1 курса заочной формы обучения, обучающихся по специальности 030900. 68 Магистратура
files -> Контрольная работа №2 Вариант №1 Text №1 Use of Non-Police Negotiators in a Hostage Incident
files -> Классификация основных человеческих потребностей по А. Маслоу Пирами́да потре́бностей
files -> Рабочая программа для студентов направления 42. 03. 02 «Журналистика» профилей «Печать», «Телевизионная журналистика»


Поделитесь с Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   39


База данных защищена авторским правом ©dogmon.org 2019
обратиться к администрации

    Главная страница