Податковий кодекс України



страница24/39
Дата12.05.2016
Размер9.64 Mb.
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   39

чисельність працівників, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, перевищує 10 осіб у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів);

заробітна плата усіх працівників перевищує мінімальну у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів);

платник має основні фонди для ведення задекларованої діяльності (відношення амортизаційних відрахувань до валових витрат вище середнього по галузі);

здійснюють операції, до яких застосовується нульова ставка (питома вага яких протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно становить не менше 50 відсотків загального обсягу поставок

рівень визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток до сплати до бюджету (податкова віддача) є вищим від середнього по галузі у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів);

не існує розбіжностей між податковим кредитом і податковими зобов’язаннями платника та його контрагентів, постачальниками є виключно підприємства реального сектора економіки.

22.18.1. Порядок обрахунку обов’язкових та інших критеріїв затверджується центральним контролюючим органом.

22.18.2. Автоматичне бюджетне відшкодування податку здійснюється за результатами камеральної перевірки платникам, які відповідають встановленим центральним податковим органом критеріям. Камеральна перевірка проводиться протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання податкової декларації та відповідно до вимог, визначених статтею 41 Глави 5-3 Розділу ІІ цього Кодексу.

22.18.3. Орган державної податкової служби зобов’язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу Державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету.

22.18.4. Орган Державного казначейства надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом трьох операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

22.18.5. Посадові особи органів державної податкової служби та органів Державного казначейства у разі порушення визначених у п.п.22.18.4 термінів відшкодування несуть відповідальність згідно із законодавством.

22.18.6. Суми податку, не відшкодовані протягом визначеного у п.п.22.18.4 терміну, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії включаючи день погашення.

22.18.7. Платники податку, які мають право на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ, можуть надавати органам державної митної служби податковий вексель на суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість за товарами, що ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту.
Стаття 23. Податкова накладна
23.1. Платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повне або скорочене найменування, зазначене у статутних документах отримувача;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

23.2. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

23.3. У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 19 цього розділу, у податковій накладній робиться запис “Без ПДВ” з посиланням на відповідний пункт і підпункт статті 19 цього розділу.

23.4. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов’язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

23.5. Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

23.6. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов’язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов’язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

23.7. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на отриманий аванс. У разі коли частка товару, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов’язань.

23.8. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 5 цього розділу.

23.9. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду.

23.10. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або у разі порушення ним порядку її заповнення покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за такою операцією.

23.11. Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Порядок обчислення та накопичення електронними контрольно-касовими апаратами сум податку встановлює Кабінет Міністрів України.

23.12. У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку або погашений податковий вексель.

Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, податкові зобов'язання за якою включені до податкової декларації попереднього періоду.

23.13. Для фізичних осіб, не зареєстрованих як суб’єкти господарювання, що ввозять товари (предмети) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню згідно із законодавством, оформлення митної декларації прирівнюється до подання податкової накладної.

23.14. Платники податку зобов’язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають обкладенню податком, а також які не є об’єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

23.15. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких встановлюються центральним органом державної податкової служби. Платник податку веде реєстри отриманих та виданих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу ІІ цього Кодексу.

Разом з поданням податкової звітності за відповідний звітний період платник податку подає органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Орган державної податкової служби розробляє та розміщує на своєму офіційному веб-сайті програму ведення обліку записів у Реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді та забезпечує її безкоштовне розповсюдження (включаючи необхідні зміни та доповнення) шляхом надання доступу до копіювання такої програми як через Інтернет, так і шляхом запису на магнітні носії інформації платника за його запитом.


Стаття 24. Звітні (податкові) періоди


24.1. Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим періодом) є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.
Стаття 25. Порядок надання податкової декларації та строки розрахунків з бюджетом
25.1. Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

25.2. Платник податку зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 25.1 цієї статті для подання податкової декларації.


Стаття 26. Порядок оподаткування ввезення на митну територію України давальницької сировини іноземним замовником та вивезення виробленої з неї готової продукції
26.1. При ввезенні давальницької сировини на митну територію України іноземним замовником відповідно до митного режиму переробки на митній території України повне умовне звільнення від оподаткування застосовується у разі надання на суму податкового зобов’язання простого авальованого векселя органу державної податкової служби з відстроченням платежу на строк переробки давальницької сировини, що не перевищує максимального строку, встановленого законодавством України, яке регулює проведення операцій з давальницькою сировиною.

Порядок видачі, обліку, відстрочення та оплати (погашення) авальованих векселів визначається законодавством України, яке регулює проведення операцій з давальницькою сировиною.


Стаття 27. Порядок оподаткування вивезення з митної території України давальницької сировини українського замовника та ввезення виготовленої з неї готової продукції


27.1. Давальницька сировина, що вивозиться з митної території України українським замовником, за умови дотримання всіх вимог митного режиму переробки за межами митної території України податком не обкладається.

27.2. Готова продукція, вироблена з давальницької сировини українського замовника, яка ввозиться на митну територію України, обкладається податком у порядку, встановленому для операцій з ввезення товарів на митну територію України.

27.3 У разі повернення в Україну валютної виручки від постачання готової продукції за межами митної території України податок, сплачений за поставлені послуги, придбані матеріали, паливо, нематеріальні активи, відшкодовується українському замовнику в порядку, встановленому для експортних операцій.
Стаття 28. Особливості оподаткування операцій при переміщенні товарів через митний кордон України
28.1. При ввезенні товарів на митну територію України суми податку, нараховані митним органом, підлягають зарахуванню платниками податку до або на день подання митної декларації, безпосередньо на рахунки державного бюджету (державного казначейства) за винятком операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування або платник надає податковий вексель.

28.2. У разі ввезення товарів на митну територію України залежно від митного режиму, у який розміщуються ці товари, оподаткування здійснюється у такому порядку:

28.2.1) у митних режимах імпорту та реімпорту податок сплачується у повному обсязі (крім товарів, що звільняються від оподаткування при ввезенні на митну територію України відповідно до статті 19 цього розділу);

28.2.2) у митних режимах транзиту та відмови на користь держави податок не сплачується;

28.2.3) у митних режимах митного складу, знищення або руйнування, магазину безмитної торгівлі застосовується повне умовне звільнення від оподаткування;

28.2.4) у митних режимах тимчасового ввезення (вивезення) застосовується умовне звільнення від оподаткування, а саме:

а) повне умовне звільнення застосовується при:

тимчасовому ввезенні на митну територію України та подальшому вивезенні товарів відповідно до Митного кодексу України та Додатків В.1 - В.9, С, D до Конвенції про тимчасове ввезення;

тимчасовому ввезенні на митну територію України та подальшому вивезенні повітряних суден, які ввозяться на митну територію України українськими авіакомпаніями за договорами оперативного лізингу;

тимчасовому вивезенні товарів з митної території України та їх подальшому ввезенні до закінчення строку тимчасового вивезення;

б) часткове умовне звільнення застосовується у разі тимчасового ввезення товарів, визначених згідно із статтею 4 додатка Е до Конвенції про тимчасове ввезення (крім підакцизних та визначених підпунктом “а” цього підпункту), на митну територію України з метою виробництва чи виконання робіт.

За кожний повний або неповний місяць заявленого строку перебування зазначених товарів на митній території України сплачується 3 відсотки суми податку, який підлягав би сплаті у разі випуску товарів у вільний обіг відповідно до митного режиму імпорту. Сплачені суми податку включаються до складу сум податку, що відносяться до податкового кредиту періоду, в якому було сплачено податок.

У такому ж порядку сплачується податок у разі продовження строку тимчасового ввезення зазначених товарів відповідно до Митного кодексу України.

Без сплати податку здійснюється продовження строку тимчасового ввезення зазначених товарів після закінчення трирічного періоду їх перебування на митній території України та сплати податку в попередні періоди такого перебування.

Загальна сума податку, яка підлягає сплаті в разі часткового звільнення від оподаткування товарів, не повинна перевищувати суми, яка підлягала б сплаті, якби товари було випущено у вільний обіг у митному режимі імпорту станом на дату, коли на них було поширено дію режиму тимчасового ввезення.

Сума податку, сплачена на підставі часткового звільнення від оподаткування товарів, які тимчасово ввозилися на митну територію України для використання з метою виробництва чи виконання робіт, у разі розміщення цих товарів в інші митні режими поверненню не підлягає.

У разі припинення дії режиму тимчасового ввезення з частковим звільненням від оподаткування товарів та випуску їх у вільний обіг або передачі ввезених за цим режимом товарів у користування іншій особі податок сплачується в обсязі, передбаченому законодавством для ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми вже сплаченого на підставі часткового звільнення від оподаткування товарів податку. При цьому за період, коли застосовувалося таке звільнення, підлягають сплаті проценти з сум податкових зобов’язань, що підлягали б сплаті, коли б стосовно таких сум надавалося розстрочення податкових зобов’язань відповідно до розділу II цього Кодексу;

28.2.5) у разі розміщення товарів у митному режимі переробки на митній території України, податок не підлягає сплаті.

При цьому повне умовне звільнення надається за умови надання на суму податкового зобов’язання простого векселя та за умови вивезення продуктів переробки з митної території України у визначений строк.

У разі коли платник податку не подає простий вексель, податкове зобов’язання сплачується на загальних підставах.

Випуск, обіг та погашення простих векселів здійснюються у порядку, визначеному законодавствам, яке регулює здійснення операцій з давальницькою сировиною.

28.2.6) під час ввезення на митну територію України продуктів переробки товарів, що вивозилися у митному режимі переробки за межами митної території України, податок сплачується у порядку, встановленому для митного режиму імпорту, за винятком операцій з ввезення в Україну продуктів переробки товарів, що вивозились за її межі з метою ремонту в митному режимі переробки за межами митної території України, які не підлягають оподаткуванню.

28.3. У разі порушення умов митних режимів, під час розміщення в які надано повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, особа, відповідальна за дотримання режиму, зобов’язана сплатити суму податкового зобов’язання, на яку було надане умовне звільнення. При цьому з дня надання умовного звільнення від оподаткування на суму податкового зобов’язання нараховується пеня відповідно до розділу II цього Кодексу.

28.4. У разі ввезення на митну територію України фізичними особами особистих речей, товарів та транспортних засобів порядок стягнення податку, що підлягає сплаті у разі переміщення товарів через митний кордон України, а також умови, на яких товари підлягають звільненню від оподаткування, визначаються митним законодавством.

28.5. У разі подальшого вивезення товарів з магазинів безмитної торгівлі за межі митної території України податок не справляється (у тому числі за нульовою ставкою).

Постачання товарів магазинами безмитної торгівлі без нарахування податку може здійснюватися виключно фізичним особам, які виїжджають за межі митної території України та юридичним особам, які обслуговують пасажирів міжнародних рейсів після проходження ними паспортного та митного контролю.

У разі вивезення з магазинів безмитної торгівлі або митних ліцензійних складів товарів, що перебувають у митних режимах магазину безмитної торгівлі або митного складу, для вільного обігу на митній території України (крім переміщення до інших магазинів безмитної торгівлі або митних складів), оподаткування здійснюється у порядку, передбаченому для операцій з ввезення товарів на митну територію України.

У разі виявлення митним органом нестачі товарів у магазині безмитної торгівлі або на митному ліцензійному складі нараховується податок згідно з пунктом 12.1 статті 12 цього розділу. Відповідальність за перерахування податку до бюджету несе власник магазину безмитної торгівлі або власник митного ліцензійного складу.

28.6. У разі надання фінансових гарантій, встановлених митним законодавством при переміщенні товарів через митний кордон України, податок обчислюється відповідно до законодавства і за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на день оформлення таких гарантій, як при випуску товарів для вільного обігу у митному режимі імпорту.
Стаття 29. Порядок оподаткування туристичних послуг
29.1. Цією статтею встановлюються правила оподаткування туристичних послуг, що надаються особою, яка діє від свого власного імені, не є агентом іншої особи і використовує товари чи послуги інших осіб у процесі надання цих туристичних послуг.

29.2. Туристична послуга - послуга з тимчасового розміщення туриста у готелі, мотелі, кемпінгу, інших місцях тимчасового проживання, а також послуги з харчування, транспортного, екскурсійно-інформаційного та іншого туристичного обслуговування, включаючи послуги із страхування життя або здоров’я такого туриста чи його цивільної відповідальності перед третіми особами, які включаються до вартості послуги з тимчасового розміщення туриста або вартості туристичного ваучера (путівки).

Зазначений комплекс туристичних послуг з метою оподаткування розглядається як єдина туристична послуга.

29.3. Туристичний оператор - особа, що безпосередньо надає послугу з тимчасового розміщення туриста чи придбаває послуги інших платників податку, що включаються до складу туристичної послуги згідно з пунктом 29.2 цієї статті, з метою їх надання туристам як безпосередньо, так і через туристичного агента шляхом постачання туристичного ваучера (путівки).

29.4. Туристичний агент - особа, яка згідно з умовами цивільно-правового договору, укладеного з туристичним оператором, придбаває туристичний ваучер (путівку) або проводить посередницькі операції з його постачання від імені та/або за дорученням туристичного оператора туристам або іншим туристичним агентам.

29.5. Базою оподаткування у разі проведення операції з постачання туристичної послуги туристичним оператором або туристичним агентом є вартість такої послуги (без урахування податку), яка дорівнює сумі винагороди (маржі) такого туристичного оператора (агента), тобто різниці між загальною сумою, що сплачується їх покупцем (без урахування податку), та фактичними витратами туристичного оператора з проведення оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, вартість яких включається до вартості такої туристичної послуги, а для туристичних агентів - вартість туристичного ваучера (путівки), придбаного у туристичного оператора, крім туристичних агентів, які діють у цій операції як посередники.

29.6. Базою оподаткування у разі проведення операції з постачання на території України туристичним оператором (агентом) туристичної послуги (туристичного ваучера (путівки), призначеної для її споживання (отримання) за межами території України, є вартість такої послуги (туристичного ваучера (путівки). Податкове зобов’язання платника податку, пов’язане з таким постачанням, виникає за результатами податкового періоду, в якому таке постачання відбувається, а право на збільшення сум податку, що відносяться до податкового кредиту, виникає за результатами податкового періоду, протягом якого такий платник податку надає грошову або іншу компенсацію продавцю зазначеної туристичної послуги (туристичного ваучера (путівки).

29.7. Ставка податку, зазначена у підпункті "а" пункту 15.1 статті 15 цього розділу, нараховується на базу оподаткування, визначену згідно з пунктами 29.5 та 29.6 цієї статті.

29.8. У разі коли постачання туристичної послуги (туристичного ваучера (путівки) здійснюється нерезидентом через резидентів, що не зареєстровані як платники податку, обов’язок із сплати податку покладається на осіб, що отримують такі послуги.

29.9. Сума податку, нарахованого (сплаченого) туристичним оператором (агентом) відповідно до цього пункту, не підлягає включенню до складу податкового кредиту та бюджетному відшкодуванню.


Стаття 30. Оподаткування послуг, що постачаються нерезидентами місце постачання яких розташоване на митній території України
30.1. Цією статтею встановлюються правила оподаткування у разі постачання особою-нерезидентом, яку не зареєстровано як платника податку, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України особі, яку зареєстровано як платника податку, чи будь - якій іншій юридичній особі - резиденту.

30.2. Отримувач послуг, що постачаються нерезидентами на митній території України нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 12.2 статті 12 цього розділу.

При цьому отримувач послуг - платник податку у порядку, визначеному статтею 23 цього розділу складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.

Податкова накладна складається в одному примірнику і залишається у отримувача послуг - платника податку.

30.3. Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника податку, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов’язань декларації за відповідний звітний період.

30.4. Якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника податку, то податкова накладна не виписується. Форма розрахунку у вигляді додатку до декларації з цього податку, порядок нарахування та сплати податку таким отримувачем послуг, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

30.5. Отримувач послуг прирівнюється до платника податку для цілей застосування правил цього розділу щодо сплати податку, стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування.

Стаття 31. Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства


31.1. Резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 31.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

31.2. Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

31.3. Якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню.

31.4. При вивезенні сільськогосподарських товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство - виробник таких товарів/послуг має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку.

31.5. Платник податку, який придбаває сільськогосподарські товари/послуги у сільськогосподарського підприємства, який обрав спеціальний режим оподаткування, має право збільшити податковий кредит на суму сплаченого (нарахованого) податку у загальному порядку.

31.6. Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Ця норма діє з урахуванням того, що:

а) для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб’єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж дванадцять календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду;

б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з постачання капітальних активів, що перебували у складі його основних фондів не менше ніж дванадцять послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.

31.7. Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України “Про Митний тариф України”, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб’єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

31.8. Норми цієї статті не поширюються на виробників підакцизних товарів, крім підприємств первинного виноробства, які поставляють виноматеріали (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30).

31.9. Сільськогосподарське підприємство надає покупцю податкову накладну в порядку, встановленому цим розділом.

31.10. Для отримання свідоцтва про реєстрацію як суб’єкта спеціального режиму оподаткування сільськогосподарське підприємство реєструється у відповідному органі державної податкової служби з дотриманням правил та у строки, що визначені статтею 5 цього розділу для реєстрації платників податку на додану вартість.

У свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб’єкта спеціального режиму оподаткування, крім відомостей, передбачених у свідоцтві про реєстрацію платника податку на додану вартість на загальних підставах, повинен міститися перелік видів діяльності такого сільськогосподарського підприємства.

31.11. Якщо суб’єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів (послуг), то:

а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов’язане визначити податкове зобов’язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку;

б) орган державної податкової служби виключає таке підприємство з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних дванадцяти послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею;

в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

У разі запровадження в установленому порядку правового режиму надзвичайної екологічної ситуації, надзвичайного або воєнного стану норми цього пункту починають застосовуватися після закінчення дії відповідного правового режиму.

Якщо суб’єкти спеціального режиму оподаткування не можуть самостійно покрити збитки, що виникли внаслідок дії правового режиму надзвичайної екологічної ситуації, надзвичайного або воєнного стану в строки, зазначені у попередньому абзаці, то за поданням хоча б двох з таких суб’єктів Кабінет Міністрів України має право продовжити строк застосування спеціального режиму оподаткування для всіх сільськогосподарських підприємств, що перебувають у зоні такої надзвичайної екологічної ситуації, надзвичайного або воєнного стану, без дотримання розміру питомої ваги, встановленої цим пунктом. Це правило не застосовується, якщо ризики втрати товарів (запасів) були належно застраховані.

31.12. Свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб’єкта спеціального режиму оподаткування підлягає анулюванню у разі, коли:

а) сільськогосподарське підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб’єкта спеціального режиму оподаткування та/або заяву про його реєстрацію як платника зазначеного податку на загальних підставах;

б) сільськогосподарське підприємство підлягає реєстрації платником податку на загальних підставах;

в) сільськогосподарське підприємство припиняється шляхом ліквідації або реорганізації;

г) сільськогосподарське підприємство не подає податкової звітності з податку протягом останніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів.

У таких випадках сільськогосподарське підприємство зобов’язане повернути органу державної податкової служби свідоцтво про реєстрацію як суб’єкта спеціального режиму оподаткування.

31.13. Сільськогосподарське підприємство - суб’єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку. Форма податкової декларації, яка подається сільськогосподарським підприємством - суб’єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується відповідно до пункту 23.15 статті 23 цього розділу.

31.14. Сільськогосподарське підприємство - суб’єкт спеціального режиму оподаткування здійснює оподаткування операцій з продажу (постачання) сільськогосподарської продукції за ставкою, визначеною підпунктом "а" пункту 15.1 статті 15 цього розділу.

У разі експорту сільськогосподарської продукції застосовується ставка податку, визначена підпунктом "б" пункту 15.1 статті 15 цього розділу.

31.15. Для цілей цієї статті застосовуються такі терміни:

31.15.1. виробничі фактори, за рахунок яких сформовано податковий кредит:

а) товари (послуги), які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

У разі коли товари (послуги), основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів/послуг, основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях;

б) послуги, супутні постачанню сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку:

сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин;

пакування та підготовка до продажу, в тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції (01.41.0 КВЕД);

зберігання сільськогосподарської продукції;

вирощування, розведення, відгодівля та забій свійських сільськогосподарських тварин, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів;



Каталог: files
files -> Рабочая программа дисциплины «Введение в профессию»
files -> Рабочая программа по курсу «Введение в паблик рилейшнз»
files -> Основы теории и практики связей с общественностью
files -> Коммуникативно ориентированное обучение иностранным языкам в Дистанционном образовании
files -> Варианты контрольной работы №2 По дисциплине «Иностранный (англ.) язык в профессиональной деятельности» для студентов 1 курса заочной формы обучения, обучающихся по специальности 030900. 68 Магистратура
files -> Контрольная работа №2 Вариант №1 Text №1 Use of Non-Police Negotiators in a Hostage Incident
files -> Классификация основных человеческих потребностей по А. Маслоу Пирами́да потре́бностей
files -> Рабочая программа для студентов направления 42. 03. 02 «Журналистика» профилей «Печать», «Телевизионная журналистика»


Поделитесь с Вашими друзьями:
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   39


База данных защищена авторским правом ©dogmon.org 2019
обратиться к администрации

    Главная страница