Податковий кодекс України



страница27/39
Дата12.05.2016
Размер9.64 Mb.
1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   ...   39
розрахунок декларацію акцизного податку виходячи із фактично отриманої кількості спирту. Цей акт є коригуванням вже сплаченої суми податку або наданого податкового векселя із зазначенням остаточної суми податку, яка підлягає сплаті.

15.3. Скоригована сума податку в податковому векселі сплачується частково у разі придбання марок акцизного податку в період дії такого векселя.

15.4. Податковий вексель вважається погашеним векселедавцем у разі сплати суми податку в повному обсязі та в зазначений у податковому векселі строк.

15.5. Сума податку, на яку погашається вексель, визначається виходячи з фактично отриманої кількості спирту (згідно з актом) та ставок податку на готову продукцію, зменшується на суму податку, розраховану виходячи з фактично втраченої кількості спирту етилового при транспортуванні та зберіганні, у процесі виробництва готової продукції в межах норм, затверджених в установленому порядку, а також фактично повернутого невиправного браку. Розрахунок суми зменшення податку проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

15.6. У разі експорту (вивезення) підакцизних товарів (продукції) за межі митної території України сума податку для погашення податкового векселя визначається з урахуванням обсягів відвантаженої на експорт продукції згідно з належно оформленою вантажною митною декларацією.

15.7. У разі коли передбачений цією статтею податковий вексель не погашається у визначений строк, векселедержатель вчиняє протест такого векселя у неплатежі згідно із законодавством та звертається протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту до банку, який здійснив аваль цього векселя, з опротестованим векселем. Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, що настає за датою звернення векселедержателя з опротестованим векселем, переказати суму, зазначену в цьому векселі, векселедержателю. Забороняється часткове погашення податкового векселя після закінчення строку, на який він виписаний.

15.8. У разі коли податковий вексель, строк сплати за яким настав, не погашений, наступний вексель не може бути виданий таким суб’єктом.

15.9. Виноматеріали, що реалізуються підприємствам вторинного виноробства, які використовують ці виноматеріали для виробництва готової продукції, не оподатковуються. В інших випадках реалізація виноматеріалів оподатковується за ставками податку на виноробну продукцію, встановленими підпунктом 5.3.1. статті 5 цього розділу.
Стаття 16. Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів
16.1. У разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

16.2. Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

16.3. Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

16.4. Марки акцизного податку для вироблених в Україні алкогольних напоїв і тютюнових виробів відрізняються від марок для ввезених на митну територію України алкогольних напоїв і тютюнових виробів дизайном та кольором.

16.5. Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.

16.6. Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8, 5 об’ємних відсотка одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового від 1, 2 до 8, 5 відсотка об’ємних одиниць не здійснюється

16.7. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, місяць і рік випуску марки.

16.8. Кожна марка акцизного податку на тютюнові вироби повинна мати окремий номер та позначення про квартал і рік випуску марки.

16.9. Вважаються такими, що немарковані:

алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного збору;

алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюється виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

алкогольні напої з марками акцизного збору, на яких зазначення суми акцизного збору, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного збору, міцності продукції та місткості тари.

16.10. Не підлягають маркуванню:

алкогольні напої і тютюнові вироби, які постачаються для реалізації магазинами безмитної торгівлі безпосередньо вітчизняними виробниками такої продукції за прямими договорами, укладеними між вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів і власниками магазинів безмитної торгівлі. При цьому митне оформлення алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що спрямовуються до магазинів безмитної торгівлі, здійснюється у момент відвантаження такої продукції від виробника;

еталонні (моніторингові) чи тестові зразки тютюнових виробів, які не призначені для продажу вроздріб і ввозяться на митну територію України акредитованими державними випробувальними лабораторіями та/або суб’єктами господарювання, які мають ліцензії на право на виробництво відповідної продукції, для проведення досліджень чи випробувань (калібрування лабораторного обладнання, проведення дегустацій, вивчення фізико-хімічних показників, дизайну).

16.11. Ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняється.

16.12. Продаж марок акцизного податку вітчизняним виробникам алкогольних напоїв та тютюнових виробів, провадиться на підставі:

довідок про сплату суми податку, яка розрахована за ставками на готову продукцію (для алкогольних напоїв, на виробництво яких використовується спирт етиловий не денатурований);

заявки-розрахунку кількості марок акцизного податку (далі - заявка-розрахунок);

звіту про використання марок, придбаних у попередньому місяці, за затвердженою центральним органом податкової служби формою у двох примірниках, один з яких залишається у продавця марок, другий (з відміткою продавця) - у виробника;

платіжного документа на перерахування плати за марки з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення.

Форма довідок та заявки-розрахунку затверджується центральним органом державної податкової служби.

16.13. Кількість марок акцизного податку, яку можуть отримати виробники алкогольних напоїв, на виробництво яких використовується спирт етиловий не денатурований, визначається відповідно до сплаченої суми податку. Виробники тютюнових виробів та алкогольних напоїв, для виробництва яких не використовується спирт етиловий неденатурований, визначають потребу марок акцизного податку з урахуванням планових щомісячних обсягів реалізації продукції.

16.14. Для одержання марок акцизного податку імпортер повинен подати продавцю таких марок заявку-розрахунок у трьох примірниках за встановленою продавцем марок формою, платіжні документи, що підтверджують внесення плати за марки та сплату податку до відповідного бюджету. Один примірник заявки-розрахунку залишається у продавця марок акцизного податку, другий - з відміткою продавця марок про сплату податку повертається імпортеру для передачі органу державної митної служби, третій - з відміткою продавця марок залишається у покупця (імпортера).

16.15. Продаж (передача) придбаних марок акцизного податку покупцем марок іншим особам забороняється, крім випадків, передбачених у підпункті “б” пункту 17.2 статті 17 цього розділу.

16.16. Марки акцизного збору, не використані для маркування товарів через їх пошкодження, приймаються від покупців марок для утилізації з відшкодуванням фактично сплачених сум податку відповідно до Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Плата за марки поверненню не підлягає.


Стаття 17. Ввезення на митну територію України імпортних алкогольних напоїв і тютюнових виробів
17.1. Суб’єкти господарювання - юридичні та фізичні особи, які уклали з іноземними виробниками контракт (договір) про постачання в Україну алкогольних напоїв і тютюнових виробів, мають право ввозити на митну територію України імпортні алкогольні напої і тютюнові вироби, якщо:

а) ввезення їх на митну територію України здійснюється виключно через визначені Кабінетом Міністрів України пункти пропуску через державний кордон, які зазначені покупцями марок (імпортерами) у заявці-розрахунку;

б) маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється в установленому порядку марками акцизного податку встановленого зразка;

в) алкогольні напої в автомобільних і залізничних цистернах, а також у баках, бачках та інших ємностях місткістю більш як 5 літрів ввозяться в Україну з метою продажу або обміну на митній території України та не підлягають маркуванню. У такому разі податок сплачується до або під час митного оформлення. Контроль за його сплатою здійснюється органами державної митної служби;

г) покупець марок (імпортер) подав органу державної митної служби вантажну митну декларацію, копію декларації про максимальні роздрібні ціни (для тютюнових виробів) та примірник заявки-розрахунку з відміткою продавця марок акцизного податку про сплату сум податку до відповідного бюджету в повному обсязі.

17.2. У разі ввезення покупцем марок (імпортером) на територію України за контрактом (договором) про постачання алкогольних напоїв і тютюнових виробів кількома партіями у такому контракті (договорі) робляться відмітки про кількість виданих марок акцизного податку із зазначенням дати їх видачі та про кількість кожної партії ввезених маркованих товарів із дотриманням таких вимог:

а) строк одержання марок акцизного податку для кожного контракту визначається покупцями марок (імпортерами) за погодженням із продавцем марок залежно від обсягу товарів, що ввозяться;

б) придбані марки акцизного податку передаються покупцями марок (імпортерами) іноземним виробникам для маркування імпортованих алкогольних напоїв і тютюнових виробів у процесі їх виробництва.

17.3. Транзитні перевезення алкогольних напоїв і тютюнових виробів через митну територію України здійснюються з додержанням вимог, установлених пунктом 9.1. статті 9 цього розділу.

17.4. У разі порушення порядку маркування ввезених алкогольних напоїв і тютюнових виробів та/або неповної сплати податку товар (продукція) не допускається до митного оформлення, і ввезення його на митну територію України забороняється.

17.5. Алкогольні напої і тютюнові вироби, які ввозяться на митну територію України, не підлягають розміщенню на митних ліцензійних складах.

Стаття 18. Контроль за надходженням податку з алкогольних напоїв і тютюнових виробів


18.1. Контроль за сплатою податку на митній території України з алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюють органи державної податкової служби.

18.2. Контроль за наявністю марок акцизного податку на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють органи державної податкової служби, а під час ввезення таких товарів на митну територію України - органи державної митної служби.

18.3. У разі виявлення фактів ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування та продажу на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів без наявності марок акцизного податку встановленого зразка контролюючі органи, зазначені у пункті 18.2 цієї статті, вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).

18.4. Виконання постанови суду про вилучення в дохід держави (конфіскацію) алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється відповідно до законодавства України.

18.5. Вилучені в дохід держави (конфісковані) підакцизні товари (крім спирту етилового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів) у разі їх реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку обкладаються акцизним податком та іншими податками відповідно до законів України.

18.6. Вилучені в дохід держави (конфісковані) спирт етиловий та алкогольні напої підлягають знищенню або промисловій переробці у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

18.7. Вилучені в дохід держави (конфісковані) тютюнові вироби підлягають знищенню у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

18.8. У разі виявлення нестачі марок акцизного податку, які отримані без сплати податку, у їх покупця (у зв’язку з їх розкраданням, знищенням, маркуванням алкогольних напоїв і тютюнових виробів, призначених для продажу на експорт, тощо) виробники такої продукції несуть повну майнову відповідальність у розмірі розрахункової суми податку, яка повинна бути сплачена до бюджету в разі реалізації підакцизних товарів, для маркування яких придбавалися марки акцизного податку. Зазначені суми стягуються з виробника в установленому порядку.

18.9. Відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи згідно з цим Кодексом та законодавством України.

Стаття 19. Особливості оподаткування спирту етилового залежно від напряму його використання


19.1. Податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із:

а) спирту етилового, який використовується підприємствами первинного та змішаного виноробства для виготовлення виноградних та плодово-ягідних виноматеріалів і сусла;

б) спирту етилового, який використовується для виробництва лікарських-засобів (у тому числі компонентів крові і виготовлених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів;

в) спирту етилового денатурованого (спирту технічного), який реалізується суб'єктам господарювання з метою його використання як сировини для виробництва продуктів органічного синтезу, які не містять у своєму складі більш як 0, 1 відсотка залишкового етанолу;

г) біоетанолу, що використовується підприємствами для виготовлення бензинів моторних сумішевих із вмістом біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру (ЕТБЕ), інших добавок на основі біоетанолу;

д) біоетанол, який використовується для виробництва біопалива.

19.2. До отримання спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (спирту технічного), біоетанолу з акцизного складу, що використовується для виготовлення окремих видів продукції та на який підпунктом 19.1 цієї статті встановлено ставку податку 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, видається податковий вексель на суму податку, нарахованого на обсяг спирту, що отримується виходячи із ставки, визначеної у пункту 5.3 статті 5 цього розділу.

19.3. Строк, на який видається податковий вексель підприємствами-виробниками для виготовлення окремих видів продукції, не може перевищувати 90 календарних днів, а підприємствами первинного виноробства та виробниками лікарських засобів - 180 календарних днів.

19.4. Видача податкового векселя здійснюється до моменту отримання спирту етилового з акцизного складу.

19.5. Податковий вексель може бути виданий:

а) підприємством первинного виноробства, яке є виробником виноградних, плодово-ягідних та інших виноматеріалів і сусла;

б) виробником лікарських засобів;

в) виробником продуктів органічного синтезу;

г) нафтопереробними заводами (чи іншими суб'єктами господарювання), які використовують біоетанол для виготовлення бензинів моторних сумішевих із вмістом біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру (ЕТБЕ), інших добавок на основі біоетанолу;

д) виробниками біопалив.

19.6. Обов'язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам незалежно від їх відносин з векселедавцем.

19.7. За користування податковим векселем не нараховуються відсотки або інші види плати, передбачені законодавством для інших видів векселів.

19.8. Податковий вексель вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання спирту етилового для виготовлення продукції, визначеної в підпункті 19.1 цієї статті.

19.9. У разі коли передбачений цією статтею податковий вексель не погашається в установлений строк, векселедержатель здійснює протест такого податкового векселя у неплатежі згідно із законодавством та протягом одного робочого дня з дати вчинення протесту звертається до банку, який здійснив аваль цього податкового векселя, з опротестованим податковим векселем. Банк-аваліст зобов'язаний не пізніше операційного дня, що настає за датою звернення векселедержателя з опротестованим податковим векселем, переказати суму, зазначену в податковому векселі, векселедержателю.

19.10. Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, що видаються до отримання спирту етилового з акцизного складу, який використовується суб'єктами господарювання для виготовлення окремих видів продукції, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

19.11. Переліки виробників біоетанолу та спирту етилового денатурованого (спирту технічного) для потреб підприємств, що виробляють продукти органічного синтезу, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

19.12. Відвантаження спирту етилового денатурованого (спирту технічного) для потреб підприємств, що виробляють продукти органічного синтезу, проводиться в межах квот, установлених Кабінетом Міністрів України.

19.13. Відвантаження спирту етилового для виробництва лікарських засобів, проводиться в межах квот, установлених Кабінетом Міністрів України. Перелік лікарських засобів, для виробництва яких використовується спирт етиловий, затверджується Кабінетом Міністрів України.

19.14. На підприємствах, де використовують спирт за нульовою ставкою, встановлюються податкові пости, порядок роботи яких визначається центральним органом державної податкової служби.

19.15. Під час виробництва біоетанолу на спиртових заводах забороняється:

а) виробництво та зберігання спирту етилового на підприємствах з виробництва біоетанолу;

б) зберігання біоетанолу на складах виробника без денатурації його бензином (1-10 відсотків);

в) зберігання на складах виробника спирту етилового.

19.16. Підприємствам, які є одночасно виробниками біоетанолу та біопалива на його основі, авальований вексель (банківська розписка) не оформляється.

19.17. У разі нецільового використання суб'єктами господарювання спирту етилового та біоетанолу, що отримані як сировина для виробництва продукції, зазначеної в пункті 19.1 цієї статті, з таких суб'єктів справляється штраф у розмірі, який обчислюється виходячи із обсягів використаних не за призначенням спирту етилового та біоетанолу та ставки акцизного збору, передбаченої пунктом 5.3 статті 5 цього розділу, збільшеної в 1, 5 рази.


Стаття 20. Акцизні склади


20.1. Акцизні склади утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку.

20.2. На акцизних складах постійно діють представники органу державної податкової служби за місцем розташування акцизного складу.

20.3. Орган державної податкової служби за місцем розташування акцизного складу призначає свого постійного представника (представників) на такому складі.

20.4. Копія наказу про призначення представника (представників) органу державної податкової служби надсилається у день прийняття такого рішення розпоряднику акцизного складу.

20.5. Представник (представники) органу державної податкової служби здійснює (здійснюють) постійний безпосередній контроль за дотриманням установленого порядку відпуску спирту етилового та сплати податку з нього.

20.6. При цьому розпорядок роботи представників органу державної податкової служби повинен відповідати режиму роботи акцизного складу, встановленому його розпорядником.

20.7. Посадові особи органу державної податкової служби, які призначаються представниками державної податкової служби на акцизному складі, повинні пройти спеціальне навчання або інструктаж щодо специфіки контролю за виробництвом та обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, методикою користування вимірювальними приладами та непрямими методами контролю.

20.8. Порядок проведення спеціального навчання або інструктажу затверджується центральним органом державної податкової служби.

20.9. У наказах про призначення керівник органу державної податкової служби визначає режим роботи представника державної податкової служби з урахуванням режиму роботи акцизного складу, порядок контролю за роботою представника державної податкової служби, розробляє заходи матеріально-технічного забезпечення представника державної податкової служби, транспортного обслуговування, інші умови, необхідні для забезпечення ефективності контролю.

20.10. Копія наказу надсилається розпоряднику акцизного складу, який зобов’язаний видати у триденний строк відповідний наказ, передбачивши створення належних умов для ефективної роботи представника органу державної податкової служби.

20.11. Основним завданням представника органу державної податкової служби на акцизних складах є здійснення постійного безпосереднього контролю за дотриманням установленого порядку виробництва, зберігання, відпуску спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів і сплати податку, вжиття заходів для недопущення порушення законодавства України.

20.12. Представник органу державної податкової служби на акцизному складі відповідно до покладених на них завдань:

а) здійснює контроль за виробництвом, зберіганням, відпуском та обліком спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів за даними бухгалтерського обліку акцизного складу;

б) здійснює контроль за обліком, зберіганням та використанням марок акцизного податку і маркуванням продукції;

в) здійснює контроль за обліком надходження, витрачання сировини, яка використовується для виробництва спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів і кількістю виготовленої продукції;

г) здійснює контроль за додержанням установленого порядку обчислення та сплати податку;

ґ) бере участь у проведенні інвентаризації сировини, спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, витратних матеріалів і марок акцизного податку;

д) надає у разі виявлення порушень установленого законодавством порядку ведення обліку, зберігання і відпуску спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, марок акцизного податку, сировини і витратних матеріалів розпоряднику акцизного складу пропозиції щодо усунення виявлених порушень та контролюють їх виконання;

е) вносить пропозиції щодо вдосконалення системи контролю за обліком, зберіганням, відпуском і транспортуванням горілки та лікеро-горілчаних виробів;

є) присутній у разі опломбування місць можливого доступу до спирту (в тому числі лічильників спирту), спиртосховища, цеху розливу та складу готової продукції після закінчення робочого дня.

20.13. Під час ввезення спирту представник органу державної податкової служби на акцизному складі підприємства, на якому виробляються горілка та лікеро-горілчані вироби:

а) робить відмітку на товарно-транспортній накладній про погодження його ввезення шляхом проставляння штампа "В'їзд дозволено" та особистого підпису, а також запис в журналі реєстрації отримання спирту етилового;

б) надсилає протягом трьох діб довідку про отримання спирту етилового представнику органу державної податкової служби на акцизному складі підприємства, що відпустило спирт, про що робиться відмітка у зазначеному журналі.

20.14. У разі виявлення фактів неоприбуткування або неповного оприбуткування спирту етилового органи державної податкової служби вживають відповідних заходів згідно із законодавством.

20.15. Під час відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів заповнюється товарно-транспортна накладна, в якій представник органу державної податкової служби на акцизному складі робить відмітку про погодження відпуску шляхом проставляння штампа "Виїзд дозволено" та особистого підпису, а також запис у журналі реєстрації відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів.

20.16. Усі документи, які є підставою для відпуску горілки та лікеро-горілчаних виробів, обов'язково перевіряються представником органу державної податкової служби на акцизному складі.

20.17. Під час ввезення горілки та лікеро-горілчаних виробів на акцизний склад представник органу державної податкової служби робить відмітку на товарно-транспортній накладній про погодження їх ввезення шляхом проставляння штампа "В'їзд дозволено" і особистого підпису та запис в журналі реєстрації отримання горілки та лікеро-горілчаних виробів.

20.18. Транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства, на якому виробляються горілка та лікеро-горілчані вироби, без товарно-транспортних накладних з відміткою представника органу державної податкової служби на акцизному складі, забороняється.

20.19. Розпорядник акцизного складу зобов’язаний:

а) надати постійному представнику органу державної податкової служби окреме приміщення, яке відповідає санітарно-гігієнічним нормам, обладнане телефоном, телефаксом, персональним комп’ютером, підключеним до Інтернету, а також вжити заходів для запобігання несанкціонованому втручанню в роботу представника органу державної податкової служби і користуванню службовою та іншою інформацією, що зберігається представником органу державної податкової служби на акцизному складі;

б) установлювати та підтримувати у належному стані необхідні замки, пломби, лічильники чи інші подібні пристрої, які можуть бути затребувані постійним представником органу державної податкової служби на акцизному складі з метою забезпечення повноти сплати належної суми податку із спирту, горілки та лікеро-горілчаних виробів, що виробляються на акцизному складі;

в) забезпечувати облік наявності та руху сировини, спирту етилового, та водно-спиртових розчинів у незавершеному виробництві горілки та лікеро-горілчаних виробів і готової продукції, розміщених на акцизному складі, та подавати постійному представнику органу державної податкової служби достовірну інформацію з цього питання у письмовому вигляді, а також відповідні форми первинного обліку та звітності для ознайомлення. Книга обліку повинна перебувати у визначеному місці, доступному для перевірки записів постійним представником органу державної податкової служби на акцизному складі і надаватися йому за першою вимогою. Форма книги обліку та порядок її заповнення встановлюються центральним органом державної податкової служби;

г) надавати представнику органу податкової служби за вимогою бухгалтерські документи щодо обліку виробництва продукції на всіх етапах, інші документи та інформацію для виконання завдань, визначених у пункті 20.12 статті 20 цього розділу.


Розділ VII. Податок на транспортні засоби
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому розділі терміни вживаються у розумінні розділу І Кодексу.
Стаття 2. Платники податку
2.1. Платниками податку є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів в Україні та/або мають зареєстровані в Україні згідно із законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 3 цього розділу є об’єктами оподаткування.
Стаття 3. Об’єкти оподаткування податком
3.1. Транспортні засоби, які є об’єктами оподаткування податком:

3.1.1) колісні транспортні засоби, крім:

а) транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що закріплені на праві оперативного управління за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, які повністю утримуються за рахунок бюджету, крім тих, що віднесені до транспортної групи, в порядку визначеному головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, оборони і військового будівництва;

б) транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що закріплені на праві оперативного управління за військовими формуваннями головного органу у системі центральних органів виконавчої влади у сфері охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, які повністю утримуються за рахунок бюджету, крім тих, що віднесені до транспортної групи, в порядку визначеному таким головним органом;

в) транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що закріплені на праві оперативного управління за підрозділами служби цивільного захисту, які повністю утримуються за рахунок бюджету, крім тих, що віднесені до транспортної групи, в порядку визначеному головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту населення;

г) транспортних засобів вантажних, самохідних, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані, – код 8709 за УКТ ЗЕД;

ґ) транспортних засобів швидкої медичної допомоги;

д) машин і механізмів для сільськогосподарських робіт – коди 8432 і 8433 за УКТ ЗЕД;

е) причепів (напівпричепів);

є) мопедів;

ж) велосипедів;

3.1.2) судна, зареєстровані у Державному судновому реєстрі України або у Судновій книзі України;

3.1.3) літаки і вертольоти, зареєстровані у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України або у Реєстрі державних повітряних суден України, крім:

а) літаків і вертольотів Збройних Сил України;

б) літаків і вертольотів головного органу у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту населення, а також органів управління та сил цивільного захисту, що виконують завдання цивільного захисту.
Стаття 4. База оподаткування податку
4.1. База оподаткування визначається:

4.1.1) у колісних транспортних засобів:

а) для мотоциклів, легкових автомобілів (крім легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном), автобусів (у тому числі мікроавтобусів), тракторів, вантажних автомобілів (у тому числі сідельних тягачів, інших спеціалізованих та спеціальних вантажних транспортних засобів) – за об’ємом циліндрів двигуна в куб. сантиметрах;

б) для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, – за потужністю двигуна в кВт;

4.1.2) у суден:

а) для суден, обладнаних двигуном, – за потужністю двигуна в кВт;

б) для суден, які не обладнані двигуном, – за довжиною корпусу судна в сантиметрах;

4.1.3) у літаків, вертольотів – за максимальною злітною масою.

4.2. База оподаткування для транспортних засобів, зазначених у пункті 4.1 цієї статті, визначається окремо для кожного транспортного засобу.
Стаття 5. Ставки податку
5.1. Ставки податку для колісних транспортних засобів:

5.1.1) для мотоциклів:



Група

Об’єм циліндрів двигуна,

куб. сантиметрів



Ставка податку, гривень

за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна



від

до (включно)

1

до 500

3

2

501

800

5

3

понад 800

10

5.1.2) для легкових автомобілів (крім автомобілів, обладнаних електродвигуном):



Група

Об’єм циліндрів двигуна,

куб. сантиметрів



Ставка податку, гривень

за 100 куб. сантиметрів

об’єму циліндрів двигуна


від

до (включно)

1

до 1 000

3

2

1 001

1 500

5

3

1501

1 800

7

4

1801

2 500

10

5

2 501

3 500

25

6

3 501

4 500

40

7

4 501

5 500

45

8

5 501

6 500

55

9

понад 6 500

60

5.1.3) для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, – 0,5 гривень за 1 кВт потужності двигуна;

5.1.4) для автобусів, в тому числі мікроавтобусів, – 5 гривень за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна;

5.1.5) для тракторів – 2,5 гривень за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна;

5.1.6) для вантажних автомобілів:

Група

Об’єм циліндрів двигуна,

куб. сантиметрів



Ставка податку, гривень

за 100 куб. сантиметрів

об’єму циліндрів двигуна


від

до (включно)

1

до 8 200

15

2

8 201

15 000

20

3

понад 15 000

25

Податок з власників транспортних засобів для вантажо-пасажирських автомобілів сплачується у розмірах, установлених для вантажних автомобілів.

5.1.7) для сідельних тягачів – 15 гривень за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна;

5.1.8) для автомобілів спеціального призначення – 5 гривень за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна.

5.2. Ставки податку для суден:

5.2.1) для суден, які оснащені стаціонарним або підвісним двигуном (двигунами):



Група

Потужність двигуна, кВт

Ставка податку, гривень

за 1 кВт потужності двигуна



1

до 55 (включно)

2,5

2

понад 55

3

5.2.2) для суден, які не оснащені двигуном:



Група

Довжина корпусу судна, метрів

Ставка податку, гривень

за 100 сантиметрів довжини корпусу судна



1

до 7,5 (включно)

7

2

понад 7,5

14

5.3. Ставки податку для літаків і вертольотів:

5.3.1) для літаків – 0,2 гривні за кожний кілограм максимальної злітної маси;

5.3.2) для вертольотів – 0,3 гривні за кожний кілограм максимальної злітної маси.

5.4. При першій реєстрації транспортних засобів ставки податку, встановлені пунктами 5.1-5.3 цієї статті, застосовуються:

5.4.1) для нових транспортних засобів – з коефіцієнтом 1;

5.4.2) для транспортних засобів (крім транспортних засобів, зазначених у підпунктах 5.1.3 і 5.1.5 пункту 5.1 цієї статті), які використовувались до 8 років, – з коефіцієнтом 2;

5.4.3) для транспортних засобів, зазначених у пунктах 5.2. і 5.3 цієї статті, які використовувались понад 8 років, – з коефіцієнтом 3;

5.4.4) для транспортних засобів, зазначених у пункті 5.1 цієї статті (крім, транспортних засобів, зазначених у підпунктах 5.1.3 і 5.1.5 пункту 5.1 цієї статті), які використовувались понад 8 років, – з коефіцієнтом 40.

5.5. При реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів, проходженні транспортними засобами чергового технічного огляду ставки податку, встановлені пунктами 5.1-5.3 цієї статті, застосовуються з коефіцієнтом 1.
Стаття 6. Індексація ставок податку
6.1. З 1 січня року набрання чинності цим Кодексом щороку наростаючим підсумком проводиться індексація ставок податку за формулою:

Сі = Сб х дІ,

де Сі – проіндексована ставка податку у поточному році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків після коми) за 100 куб. сантиметрів об’єму циліндрів двигуна (1 кВт потужності двигуна; 100 сантиметрів довжини; кілограмів);

Сб – базова ставка податку, гривень за 100 кубічних сантиметрів об’єму циліндрів двигуна (1 кВт потужності двигуна; 100 сантиметрів довжини; кілограмів);

дІ – добуток індексів споживчих цін (індексів інфляції) за попередні роки, починаючи з року, який передує року набрання чинності цим Кодексом, десятковим дробом з точністю до чотирьох знаків;

І – офіційно оприлюднений індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік, у відсотках.

6.2. У разі коли індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік не перевищує 100 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 100 відсотків.

6.3. Індекс споживчих цін (індекс інфляції) розраховується центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, а інформація про його розміри щороку до 1 лютого подається центральному органу державної податкової служби та оприлюднюється у засобах масової інформації.

6.4. Під час проведення індексації базовими вважаються ставки податку, встановлені цим розділом.
Стаття 7. Пільги щодо податку

7.1. Від сплати податку звільняються:

7.1.1) фізичні особи, зазначені в пунктах 1 і 2 частини першої статті 14 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, статтях 4 – 11 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, статтях 6 і 8 Закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”, а також інваліди незалежно від групи інвалідності (у тому числі діти-інваліди за поданням органів соціального захисту) – щодо одного легкового автомобіля (мотоколяски) з об’ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. сантиметрів або одного мотоцикла з об’ємом циліндрів двигуна до 750 куб. сантиметрів чи одного човна моторного або катера з довжиною корпусу не більш як 7,5 метра, крім морських;

7.1.2) фізичні особи, зазначені в пунктах 3 і 4 частини першої статті 14 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, щодо одного легкового автомобіля з об’ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. сантиметрів або одного мотоцикла з об’ємом циліндрів двигуна до 750 куб. сантиметрів чи одного човна моторного або катера з довжиною корпусу до 7,5 метра, крім морських, до їх відселення та протягом трьох років після переселення із зони гарантованого добровільного відселення чи зони посиленого радіоекологічного контролю;

7.1.3) на 50 відсотків – фізичні особи, у власності яких перебувають легкові автомобілі з об’ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. сантиметрів та вантажні автомобілі з об’ємом циліндрів двигуна до 6001 куб. сантиметрів, взяті на облік в Україні до 1990 року включно, – щодо одного із зазначених автомобілів;

7.1.4) на 50 відсотків – сільськогосподарські підприємства за трактори колісні (крім сідельних тягачів) та вантажні автомобілі;

7.1.5) державні підприємства “Міжнародний дитячий центр “Артек” і “Український дитячий центр “Молода гвардія” – за автобуси, в тому числі мікроавтобуси;

7.1.6) будинки-інтернати, територіальні центри соціального обслуговування пенсіонерів, одиноких непрацездатних громадян та відділення соціального допомоги вдома, центри обліку та заклади соціального захисту для бездомних громадян, центри соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, реабілітаційні центри та заклади охорони здоров`я, що повністю утримуються за рахунок бюджету.

7.2. Пільги, визначені цією статтею, не поширюються на транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, крім легкових автомобілів для інвалідів з об’ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. сантиметрів, що придбані за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та/або безоплатно передані інвалідам відповідно до законодавства України.

7.3. Органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень мають право приймати рішення щодо звільнення від сплати податку осіб, які мають посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, щодо одного легкового автомобіля з об’ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. сантиметрів або одного вантажного автомобіля з об’ємом циліндрів двигуна до 6001 куб. сантиметрів на одну особу, крім транспортних засобів, які вперше реєструються в Україні.


Стаття 8. Податковий період
8.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Стаття 9. Строк сплати податку
9.1. Податок сплачується фізичними та юридичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортного засобу, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів.

9.1. Податок сплачується:

9.1.1) фізичними особами – перед проведенням першої реєстрації транспортного засобу, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед черговим технічним оглядом транспортних засобів щороку або один раз на два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд;

9.1.2) юридичними особами – щокварталу рівними частинами (від річної суми податку, зазначеної у поданому до органу державної податкової служби розрахунку) до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

9.2. За придбані протягом року юридичними особами транспортні засоби, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх реєстрацією за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. За транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, податок сплачується за весь рік перед їх першою реєстрацією. Розрахунок суми податку за такі транспортні засоби в десятиденний строк після їх реєстрації подається до відповідного органу державної податкової служби з обов’язковим наданням копій реєстраційних документів, завірених відповідним уповноваженим державним органом України, який проводив таку реєстрацію.


Стаття 10. Порядок обчислення і сплати податку
10.1. Сума податку обчислюється стосовно кожного транспортного засобу як добуток відповідної бази оподаткування, ставки (проіндексованої ставки) податку та відповідного коефіцієнту, зазначеного у пунктах 5.4 і 5.5 статті 5 цього розділу.

10.2. Податок сплачується за місцем реєстрації транспортних засобів за ставками, які діють на день сплати.



10.3. Юридичні особи в десятиденний строк після реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів подають відповідному органу державної податкової служби за місцем свого знаходження та за місцем реєстрації транспортного засобу розрахунок суми податку за такі транспортні засоби за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби. До розрахунку обов’язково надаються копії реєстраційних документів, завірених відповідним уповноваженим державним органом України, який проводив таку реєстрацію.

10.4. Платники податку зобов’язані при першій реєстрації в Україні, реєстрації, перереєстрації, знятті з обліку або черговому технічному огляді транспортних засобів пред’являти квитанції або платіжні доручення про сплату податку з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення, а платники, звільнені від сплати податку, – відповідний документ, що дає право на користування такими пільгами.

10.5. У разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і черговий технічний огляд транспортних засобів не проводяться.

10.6. У разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок, такі особи зобов’язані сплатити його не більш як за три попередні роки. Перерахування неправильно сплаченого податку здійснюється не більш як за три попередні роки.

10.7. Органи, що проводять державну реєстрацію транспортних засобів, зобов’язані повідомляти органи державної податкової служби про транспортні засоби, зареєстровані або зняті з реєстрації, а також про осіб, на яких вони зареєстровані. Форма та порядок подання інформації затверджуються центральним органом державної податкової служби за погодженням відповідного центрального органу, який реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху і державної реєстрації транспортних засобів.



Каталог: files
files -> Рабочая программа дисциплины «Введение в профессию»
files -> Рабочая программа по курсу «Введение в паблик рилейшнз»
files -> Основы теории и практики связей с общественностью
files -> Коммуникативно ориентированное обучение иностранным языкам в Дистанционном образовании
files -> Варианты контрольной работы №2 По дисциплине «Иностранный (англ.) язык в профессиональной деятельности» для студентов 1 курса заочной формы обучения, обучающихся по специальности 030900. 68 Магистратура
files -> Контрольная работа №2 Вариант №1 Text №1 Use of Non-Police Negotiators in a Hostage Incident
files -> Классификация основных человеческих потребностей по А. Маслоу Пирами́да потре́бностей
files -> Рабочая программа для студентов направления 42. 03. 02 «Журналистика» профилей «Печать», «Телевизионная журналистика»


Поделитесь с Вашими друзьями:
1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   ...   39


База данных защищена авторским правом ©dogmon.org 2019
обратиться к администрации

    Главная страница