Податковий кодекс України


РОЗДІЛ ХІ. ПЛАТА ЗА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ



страница30/39
Дата12.05.2016
Размер9.64 Mb.
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   39

РОЗДІЛ ХІ. ПЛАТА ЗА КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ

Стаття 1. Плата за користування надрами

Плата за користування надрами – загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді:

плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.


Стаття 2. Плата за користування надрами для видобування корисних копалин

2.1. Визначення термінів

У цій статті терміни вживаються у розумінні розділу І Кодексу.

2.2. Платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – платники)

2.2.1. Платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які провадять господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці, та які у встановленому законодавством порядку отримали спеціальні дозволи на користування надрами в межах конкретних ділянок надр і набули право користування об’єктом (ділянкою) надр та провадять господарську діяльність з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення надр з подальшою дослідно-промисловою розробкою).

2.2.2. У випадках укладення платниками – власниками спеціальних дозволів з третіми особами договорів на виконання робіт, пов’язаних з використанням надр, платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є зазначені власники спеціальних дозволів.

2.2.3. Для цілей оподаткування платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат та доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об’єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.

2.3. Об’єкт оподаткування

2.3.1. Об’єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин.

2.3.2. До об’єкта оподаткування належить:

а) обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною;

б) обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої (вилученої) з відходів (втрат, хвостів і т.п.) гірничодобувного виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл;

в) обсяг погашених запасів корисних копалин.

2.3.3. До об’єкта оподаткування не належать:

а) не включені до державного балансу запасів корисних копалин корисні копалини місцевого значення і торф, видобуті землевласниками та землекористувачами для власного споживання, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, загальною глибиною розробки до двох метрів і прісні підземні води до 20 метрів;

б) видобуті (зібрані) мінералогічні, палеонтологічні та інші геологічні колекційні зразки, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них;

в) корисні копалини, видобуті з надр при створенні, використанні, реконструкції геологічних об’єктів природно-заповідного фонду, якщо використання цих корисних копалин не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них;

г) дренажні та супутньо-пластові підземні води, які не враховуються в державному балансі корисних копалин, що видобуваються при розробці родовищ корисних копалин або при будівництві та експлуатації підземних споруд і використання яких не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, у тому числі від використання для власних технологічних потреб, за виключенням обсягів, які використовуються для власних технологічних потреб, пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

д) видобуті корисні копалини, які без набуття та/або збереження платником права власності на такі корисні копалини відповідно до затвердженого в установленому законодавством порядку технологічного проекту розробки запасів корисних копалин відповідної ділянки надр спрямовуються на формування запасів корисних копалин техногенного родовища;

е) природний газ, визнаний рециркулюючим відповідно до розділу І, в частині видобутого на ділянці надр, для якої передбачено його використання;

є) обсяги мінеральних вод, що видобуті державними дитячими спеціалізованими санаторно-курортними закладами, в частині обсягів, що використовується для лікування на їх території.

2.4. Види видобутої корисної копалини (мінеральної сировини)

Види видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначаються платником відповідно до затверджених законодавством переліків видів корисних копалин, а також кодифікації товарів та послуг, з урахуванням затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції.

2.5. Види погашених запасів корисних копалин.

Види погашених запасів корисних копалин визначаються платником на підставі висновків державної експертизи запасів корисних копалин відповідної ділянки надр, що виконана не раніше ніж десять років до дати списання запасів корисних копалин з балансу гірничодобувного підприємства.

2.6. База оподаткування

2.6.1. Базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства).

2.6.2. Порядок визначення вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлено пунктом 2.7 цієї статті.

2.6.3. Для видів корисних копалин, для яких у таблиці пункту 2.10 затверджено абсолютні ставки плати (Сазн) у вартісному (грошовому) вираженні, база оподаткування тотожна об’єкту оподаткування.

2.7. Визначення вартості одиниці видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

2.7.1. Вартість відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) за більшою з таких її величин:

за фактичними цінами реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

за розрахунковою вартістю відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

2.7.2. У разі обчислення вартості видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичними цінами реалізації вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлюється платником за величиною суми доходу, отриманого (нарахованого) від виконаних у податковому (звітному) періоді господарських зобов’язань з реалізації відповідного обсягу (кількості) такого виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

Сума доходу, отриманого (нарахованого) від реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за податковий (звітний) період зменшується на суму витрат платника, пов’язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу в розмірах, установлених у договорі купівлі-продажу згідно з умовами постачання.

Суми попередньої оплати вартості обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що надійшли до моменту фактичного виконання господарських зобов’язань (фактичної поставки) або до моменту настання строку виконання господарських зобов’язань (поставки) за відповідним договором, включаються до суми доходу для обчислення вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді, коли такі господарські зобов’язання (поставки) виконані або мали бути виконаними за відповідним договором.

Сума доходу, отримана від реалізації обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) в іноземній валюті, обраховується у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату реалізації таких корисних копалин.

2.7.3. До витрат платника, пов’язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу, належать:

а) витрати, пов’язані з доставкою (перевезенням, транспортуванням) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) із складу готової продукції платника (вузла обліку, входу до магістрального трубопроводу, пункту відвантаження споживачу або на переробку, межі розділу мереж із споживачем) споживачу, а саме:

з доставкою (перевезенням, транспортуванням) магістральними трубопроводами, залізничним, водним та іншим транспортом;

із зливанням, наливанням, навантаженням, розвантаженням та перевантаженням;

з оплатою послуг портів, зокрема портових зборів;

з оплатою транспортно-експедиторських послуг.

б) витрати з обов’язкового страхування вантажів, обчислені відповідно до законодавства;

в) митні податки і збори (обов’язкові платежі) у разі реалізації за межі митної території України.

2.7.4. Вартість одиниці кожного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється як співвідношення суми доходу, отриманого платником від реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), визначеної відповідно до підпункту 2.7.2 пункту 2.7 цієї статті, та обсягу (кількості) відповідного виду реалізованої видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що визначається за даними бухгалтерського обліку запасів готової продукції платника.

2.7.5. У разі обчислення вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за розрахунковою вартістю до витрат платника за податковий (звітний) період включаються:

а) матеріальні витрати, що належать до витрат згідно із розділом ІІІ цього Кодексу, у тому числі витрати, пов’язані з виконанням господарських договорів із давальницькою сировиною, за винятком матеріальних витрат, пов’язаних із:

зберіганням;

транспортуванням;

пакуванням;

проведенням іншого виду підготовки (включаючи передпродажну підготовку), крім операцій, що віднесені до операцій первинної переробки (збагачення) у значенні наведеному у розділі І цього Кодексу, для реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

виробництвом і реалізацією інших видів продукції, товарів (робіт, послуг);

б) витрати з оплати праці, що належать до витрат згідно із розділом ІІІ цього Кодексу, крім витрат з оплати праці працівників, які не зайняті в господарській діяльності з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

в) витрати з ремонту основних засобів, що належать до складу витрат згідно із розділом ІІІ цього Кодексу, крім витрат на ремонт основних засобів, не пов’язаних технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

г) інші витрати, що належать до складу витрат, у тому числі витрати розподілені згідно з принципами облікової політики платника, понесені ним в періоди коли господарська діяльність з видобування корисних копалин не провадилася у зв’язку із сезонними умовами провадження видобувних робіт, згідно із розділом ІІІ цього Кодексу, крім витрат, не пов’язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), у тому числі:

які виникають в результаті формування фінансових резервів;

на сплату процентів боргових зобов’язань платника;

на плату за користування надрами для видобування корисних копалин;

на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду.

Під час обчислення розрахункової вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) також враховуються:

а) сума нарахованої амортизації, що визначається згідно із розділом ІІІ цього Кодексу, крім суми нарахованої амортизації на основні фонди і нематеріальні активи, що підлягають амортизації, але не пов’язані технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

б) сума амортизації витрат, пов’язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), згідно із розділом ІІІ цього Кодексу.

2.7.6. У випадку, коли мають місце державні субвенції для гірничодобувних підприємств, визначення вартості видобутої мінеральної сировини (корисної копалини) здійснюється без урахування субвенції, розміри якої для кожної ділянки надр обчислюються на підставі калькулювання собівартості видобутої корисної копалини за матеріалами бухгалтерського обліку провадження господарської діяльності в межах такої ділянки надр.

2.7.7. Сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, стосовно яких у податковому (звітному) періоді завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, повністю включається до розрахункової вартості видобутих корисних копалин за відповідний податковий (звітний) період.

У випадках, коли після виникнення податкових зобов’язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), платник у будь-якому наступному податковому (звітному) періоді прийняв рішення про застосування до неї (відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) або її частини інших операцій первинної переробки, в результаті чого виник новий вид товарної продукції гірничодобувного підприємства, що відрізняється від продукції, за якою платником визнані та виконані відповідні зобов’язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, платник у такому податковому (звітному) періоді визначає розмір податкових зобов’язань з плати для нового відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) з урахуванням виконаних податкових зобов’язань за обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що був використаним на створення нової товарної продукції гірничодобувного підприємства, за вирахуванням сум податкових зобов’язань, які виникали за попередніми операціями з даним видом корисної копалини.

2.7.8. Сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, стосовно яких у податковому (звітному) періоді не завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, включається до розрахункової вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді, в якому завершується такий комплекс технологічних операцій (процесів).

2.7.9. Розрахункова вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (Цр) обчислюється за такою формулою:

Вмп + (Вмп х Крмпе)

Цр = ————————— ,

Vмп

де Вмп – витрати, обчислені згідно з підпунктами 2.7.5-2.7.8 цього пункту (гривень);



Крмпе – коефіцієнт рентабельності гірничодобувного підприємства, обчислений у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених Державною комісією по запасах корисних копалин (десятковий дріб);

Vмп – обсяг (кількість) корисних копалин, видобутих за податковий (звітний) період.

2.7.10. Вартість руд урану та золота, видобутих з корінних родовищ, обчислюється з урахуванням ціни реалізації за податковий (звітний) період (у разі відсутності реалізації у цей період – за найближчі попередні податкові періоди) хімічно чистого металу без урахування податку на додану вартість, зменшеної на суму витрат платника на збагачення (афінаж) та доставку (перевезення, транспортування) споживачу. Вартість одиниці видобутих корисних копалин визначається з урахуванням частки (в натуральному вимірі) вмісту хімічно чистого металу в одиниці видобутих корисних копалин.

2.8. Порядок обчислення податкових зобов’язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин

2.8.1. Для видів корисних копалин, для яких у таблиці пункту 2.10 цієї статті ставки плати (Свнз) встановлено у відносних показниках (відсотках), податкові зобов’язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Пзн) для відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), в межах однієї ділянки надр за податковий (звітний) період обчислюються за такою формулою:

Пзн = Vф  Вкк  Свнз  Кпп,

де Vф – обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді (в одиницях маси або об’єму);

Вкк – вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), обчислена згідно з пунктом 2.7 цієї статті;

Свнз – величина ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин, встановлена у пункті 2.10 цієї статті;

Кпп – коригуючий коефіцієнт, встановлений у пункті 2.12 цієї статті.

2.8.2.  Для видів корисних копалин, для яких у таблиці пункту 2.10 цієї статті встановлено абсолютні ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Сазн) у вартісному (грошовому) вираженні, податкові зобов’язання з плати (Пзн) для відповідного виду видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) або погашених запасів корисних копалин в межах однієї ділянки надр за податковий (звітний) період обчислюються за такою формулою:

Пзн = Vф  Сазн(і)  Кпп,

де Vф – обсяг (кількість) відповідного виду видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) або погашених запасів корисних копалин в межах однієї ділянки надр у податковому (звітному) періоді (в одиницях маси або об'єму);

Сазн(і) – величина визначеної в абсолютних значеннях ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин, встановлена у пункті 2.10 цієї статті, проіндексована з дотриманням порядку визначеного у пункті 2.11 цієї статті;

Кпп – коригуючий коефіцієнт, встановлений у пункті 2.12 цієї статті.

2.9. Порядок визначення обсягу (кількості) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) та обсягу (кількості) погашених запасів корисних копалин

2.9.1. Обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначається платником плати у журналі обліку видобутих корисних копалин самостійно відповідно до вимог затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції та нормативних актів, що регламентують вимоги до відповідного виду товарної продукції гірничодобувних підприємств стосовно визначення якості сировини та кінцевого продукту, визначення вмісту основної та супутньої корисної копалини в лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі.

Залежно від відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) її кількість визначається в одиницях маси або об’єму.

2.9.2. Обсяг (кількість) погашених запасів корисних копалин визначається платником самостійно з дотриманням вимог актів законодавства з питань гірничого нагляду за раціональним використанням надр.

Залежно від відповідного виду погашених запасів корисних копалин їх кількість визначається в одиницях маси або об’єму.



2.10. Ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин:

корисні копалини

одиниця виміру

за одиницю погашених запасів корисних копалин

за одиницю видобутих корисних копалин

від вартості видобутих корисних копалин

 

 

грн.

грн.

%

Корисні копалини загальнодержавного значення 

Горючі корисні копалини 

нафта, конденсат

тонн




147,63




газ природний, у тому числі газ, розчинений у нафті (нафтовий (попутний) газ), етан, пропан, бутан

тис. куб. метрів




37,78




газ (метан) вугільних родовищ

- " -




22,77




вугілля кам'яне марки антрацит

тонн

4,79







енергетичне та інші марки кам'яного вугілля 

- " -

3,15







вугілля буре 

- " -

0,51







торф, сапропель

- " -




0,53




Металічні руди

залізна для збагачення 

- " -

3,27







залізна руда для збагачення з вмістом магнетитового заліза менше 20 відсотків

тонн

0,80







залізна багата

- " -

10,29







марганцева

- " -

13,00







титанова (розсипних родовищ)

- " -

2,39







титано-цирконієва (розсипних родовищ)

- " -

4,43







нікелева (силікатна)

- " -

5,82







хромова

- " -

6,58







ртутна

- " -

0,35







уранова

- " -

1,91







золота

- " -

9,57







Сировина формувальна та для огрудкування залізорудних концентратів

глина бентонітова

- " -

2,15







Сировина вогнетривка

доломіт 

- " -

10,15







кварцит та пісок кварцовий для металургії 

- " -







7,50

пісок формувальний 

- " -

15,12







кварцит для виробництва кремнію 

- " -

2,37







сировина високоглиноземна за виключенням глин (кіаніт (дистен), силіманіт, ставроліт)

куб. метрів

0,74







Сировина флюсова

вапняк (флюсовий) 

тонн

10,15







Сировина хімічна

сірчана руда 

- " -

3,89







сіль кам'яна (галіт) 

- " -

5,26







сіль кам'яна (галіт) для харчової промисловості

- " -

5,26







сіль калійно-магнієва

- " -







3,00

крейда для виробництва соди

- " -

15,44







вапняк для цукрової промисловості

- " -

15,28







крейда для хімічної промисловості

- " -

15,37







Сировина агрохімічна

фосфорити (агроруди)

тонн

1,38







Сировина для мінеральних пігментів

сировина для мінеральних пігментів 

- " -

3,63







Електро- та радіотехнічна сировина

графітова руда 

- " -

2,32







пірофіліт 

- " -

20,41







озокерит 

- " -

20,73






Сировина оптична та п'єзооптична

сировина оптична та п'єзооптична

кілограмів




8,16




Сировина адсорбційна

бентоніт, палигорскіт, цеоліт, сапоніт

тонн

2,19







Сировина абразивна

сировина абразивна

- " -

1,25







Сировина ювелірна (дорогоцінне каміння) 

бурштин, топаз, моріон, берил тощо

кілограмів

грамів


каратів







5,00

Сировина ювелірно-виробна (напівдорогоцінне каміння) 

сировина ювелірно-виробна (напівдорогоцінне каміння)

кілограмів







4,00

Сировина виробна

сировина виробна

тонн

куб. метрів









4,00

Сировина для облицювальних матеріалів (декоративне каміння)

сировина для облицювальних матеріалів (декоративне каміння)

куб. метрів







3,00

Сировина скляна та фарфоро-фаянсова

польовий шпат (пегматит) 

тонн







5,00

пісок для виробництва скла

- " -







7,50

Сировина цементна

сировина цементна 

- " -




10,18




Сировина для пиляних стінових матеріалів

сировина для пиляних стінових матеріалів 

куб. метрів







3,00

Сировина петрургійна та для легких заповнювачів бетону

перліт 

тонн

2,11







сировина для виробництва мінеральної вати (андезит, андезито-базальт, базальт) 

- " -







7,50

Сировина для покриття доріг

бітуми 

- " -

5,05







Підземні води

мінеральні для промислового розливу

куб. метрів




23,54




мінеральні (лікувальні та лікувально-столові питні) для внутрішнього використання лікувальними закладами

куб. метрів




8,49




мінеральні (лікувальні) для зовнішнього використання лікувальними закладами

- " -




5,67




промислові (розсіл) 

- " -




0,55




теплоенергетичні (термальні) 

- " -




0,46




прісні підземні води

100
куб. метрів




5,36




Поверхневі води

ропа (лікувальна, промислова)

куб. метрів




0,51




Грязі лікувальні

грязі лікувальні

- " -




6,13




Корисні копалини місцевого значення 

Сировина для будівельного вапна та гіпсу

крейда і вапняк на вапно, крейда будівельна

тонн

15,12







гіпс 

- " -

15,41







Сировина для хімічних меліорантів ґрунтів

вапняк

- " -

10,02







Сировина для бутового каменю

сировина для бутового каменю (всі види гірських порід, придатність яких визначається державними стандартами, в тому числі для щебеневої продукції) 

- " -







7,50

Сировина піщано-гравійна

сировина піщано-гравійна 

тонн







5,00

сировина піщано-глиниста для закладки вироблених просторів, будівництва дорожніх насипів, дамб тощо 

куб. метрів

0,82







Глинисті породи

глина тугоплавка 

тонн







5,00

каолін первинний 

- " -







5,00

глина вогнетривка 

- " -







5,00

каолін вторинний 

- " -







5,00

сировина керамзитова 

- " -







5,00

сировина цегельно-черепична 

- " -







5,00

2.11. Індексація ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин

2.11.1. З 1 січня року набрання чинності цим Кодексом щороку наростаючим підсумком проводиться індексація ставок плати для видів корисних копалин, для яких у таблиці пункту 2.10 цієї статті затверджено абсолютні ставки плати (Сазн) у вартісному (грошовому) вираженні, за формулою:

Сазн(і) = Сазн(б) × дІ,

де Сазн(і) – проіндексована ставка плати за користування надрами для видобування корисних копалин у поточному році, гривень за відповідну одиницю виміру;

Сазн(б) – базова ставка плати за користування надрами для видобування корисних копалин, гривень за відповідну одиницю виміру;

дІ – добуток індексів цін виробників промислової продукції за попередні роки починаючи з року, який передує року набрання чинності цим Кодексом, а для нововведених ставок плати – починаючи з року їх введення, десятковим дробом з точністю до чотирьох знаків;

І – офіційно оприлюднений індекс цін виробників промислової продукції за попередній рік, відсотків.

У разі коли індекс цін виробників промислової продукції за попередній рік не перевищує 100 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 100 відсотків.

2.11.2. Індекс цін виробників промислової продукції розраховується центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, а інформація про його розмір подається щороку до 1 лютого центральному органу державної податкової служби та оприлюднюється у засобах масової інформації.

2.11.3. Під час проведення індексації базовими вважаються ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин, встановлені пунктом 2.10 цієї статті, а для нововведених – ставки станом на 31 грудня року їх введення.

2.12. Коригуючі коефіцієнти

До ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин застосовуються коригуючі коефіцієнти, які визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування:



Критерії застосування коефіцієнта

Величина коефіцієнта

Видобування позабалансових запасів корисних копалин*

0,5

Видобування запасів (ресурсів) корисних копалин з техногенних родовищ

0,5

Видобування піщано-гравійної сировини в межах акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах (крім видобування, пов’язаного з плановими роботами з очищення фарватерів річок)

2

Видобування вуглекислих мінеральних підземних вод (гідрокарбонатних) із свердловин, що не обладнані стаціонарними газовідділювачами

0,85

Видобування запасів з родовищ, які в порядку, визначеному законодавством, визнані як дотаційні запаси

0,01

Видобування платником запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане ним за власні кошти

0,7

* За умови, що запаси корисних копалин віднесено до такої категорії на підставі річного плану гірничих робіт або за результатами геолого-економічної оцінки, проведеної не раніше ніж за 10 років до виникнення податкових зобов’язань.

2.13. Порядок подання податкових розрахунків

2.13.1. Платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин до закінчення визначеного розділом ІІ цього Кодексу граничного строку подання податкових розрахунків за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає за встановленою центральним органом державної податкової служби формою податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин органу державної податкової служби:

за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини;

за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

2.13.2. У разі коли місце обліку платника не збігається з місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, копія податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин подається органу державної податкової служби за місцем обліку платника.

2.13.3. Податковий розрахунок подається платником починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав дозвіл на початок (продовження) виконання роботи підвищеної небезпеки або експлуатації об’єкта.

2.14. Порядок сплати податкових зобов’язань

Платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачує податкові зобов’язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби:

за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини;

за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

2.15. Контроль та відповідальність платників

2.15.1. Платник несе відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно із нормами цього Кодексу та інших законів України.

Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин до бюджету здійснюють органи державної податкової служби.

Органи державної податкової служби для забезпечення контролю за правильністю обчислення платником суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині визначення обсягу (кількості) видобутих корисних копалин у межах наданої йому ділянки надр, а також коригуючих коефіцієнтів згідно з пунктом 2.12 цієї статті, у встановленому законодавством порядку можуть залучати органи державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду.

2.15.2. За фактами, які відбуваються протягом шести місяців, щодо невнесення, несвоєчасного внесення платником сум податкових зобов’язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин або невиконання платником податкових зобов’язань з цієї плати центральний орган державної податкової служби порушує перед відповідним спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади питання зупинення терміну дії відповідного спеціального дозволу.

2.15.3. До доходів, що виникли у платника в результаті реалізації таким платником прав користування ділянкою надр в період невнесення, несвоєчасного внесення платником сум податкових зобов’язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (за виключенням випадків донарахувань та штрафних санкцій за результатами перевірок контролюючих органів) протягом шести місяців, а також на період зупинення терміну дії відповідного спеціального дозволу, застосовується адміністративно-господарська санкція у вигляді вилучення отриманого (нарахованого) платником або відповідним контролюючим органом прибутку (доходу) від господарської діяльності з видобування корисних копалин.

2.15.4. Органи державного гірничого нагляду у місячний термін після прийняття відповідного рішення надсилають до органу державної податкової служби за місцем податкової реєстрації платника, який буде здійснювати видобуток корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення, повідомлення про надання такому платнику дозволу на початок ведення видобувних робіт або погодження на проведення дослідно-промислової розробки.

2.15.5. Органи спеціально уповноваженого органу управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у місячний термін після прийняття відповідного рішення надсилають до органу державної податкової служби за місцем податкової реєстрації платника, який буде здійснювати видобуток корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення, копію затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції з конкретизацією порядку визначення якості сировини та кінцевого продукту, визначення вмісту основної та супутньої корисної копалини в лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі.
Стаття 3. Плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин
3.1. Платники плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин

3.1.1. Платниками плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, є юридичні та фізичні особи – суб’єкти господарської діяльності, які використовують у межах території України ділянки надр для:

а) зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів;

б) витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції;

в) вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин;

г) зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів;

ґ) провадження інших видів господарської діяльності.

3.2. Об’єкт оподаткування

3.2.1. Об’єктом оподаткування платою за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, є обсяг підземного простору (ділянки) надр:

а) для зберігання природного газу та газоподібних продуктів – активний об’єм зберігання газу в пористих чи тріщинуватих геологічних утвореннях (пластах-колекторах);

б) для зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів – об’єм спеціально створених та існуючих гірничих виробок (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнин (печер);

в) для витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції, вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин, зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів, провадження інших видів господарської діяльності – площа підземного простору, що надана у користування в спеціально створених та існуючих гірничих виробках (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнинах (печерах).

3.3. Плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, не справляється:

3.3.1) з військових частин, закладів, установ і організацій Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, що фінансуються за рахунок державного бюджету;

3.3.2) за використання транспортних тунелів та інших підземних комунікацій, колекторно-дренажних систем та об’єктів міського комунального господарства;

3.3.3) за використання підземних споруд на глибині не більше ніж 20 метрів, збудованих відкритим способом без засипання або з подальшим ґрунтовим засипанням.

3.4. Ставки плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин

Ставки плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, встановлюються окремо для кожного виду користування надрами у гривнях до одиниці виміру залежно від корисних властивостей надр і ступеня екологічної безпеки під час їх використання:



Характер користування надрами

Вид користування надрами

Одиниця виміру

Ставка плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, за одиницю обсягу користування надрами, гривень на рік

Використання підземного простору надр – пористих чи тріщинуватих геологічних утворень (пластів – колекторів)

зберігання природного газу та газоподібних продуктів

тис. куб. метрів активного об’єму

0,19

Використання підземного простору – спеціально створених та існуючих гірничих виробок (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнин (печер) 

зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів 

куб. метрів

0,19

витримування виноматеріалів, виробництво і зберігання винопродукції 

кв. метрів

0,54

вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин 


- " -


0,31

зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів 

- " -


0,23

провадження іншої господарської діяльності 

- " -

0,77

3.5. Індексація ставок плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин

3.5.1. З 1 січня року набрання чинності цим Кодексом щороку наростаючим підсумком проводиться індексація ставок плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, за формулою:

Сі = Сб × дІ,

де Cі – проіндексована ставка плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у поточному році, гривень за


1 куб. метр (1 тис. куб. метрів);

Сб – базова ставка плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, гривень за 1 куб. метр (1 тис. куб. метрів);

дІ – добуток індексів цін виробників промислової продукції за попередні роки починаючи з року, який передує року набрання чинності цим Кодексом, а для нововведених ставок плати – починаючи з року їх введення, десятковим дробом з точністю до чотирьох знаків;

І – офіційно оприлюднений індекс цін виробників промислової продукції за попередній рік, відсотків.

У разі коли індекс цін виробників промислової продукції за попередній рік не перевищує 100 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 100 відсотків.

3.5.2. Індекс цін виробників промислової продукції розраховується центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, а інформація про його розмір подається щороку до 1 лютого центральному органу державної податкової служби та оприлюднюється у засобах масової інформації.

3.5.3. Під час проведення індексації базовими вважаються ставки плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, встановлені пунктом 3.4 цієї статті, а для нововведених – ставки станом на 31 грудня року їх введення.

3.6. Порядок обчислення податкових зобов’язань та строк сплати

Платник плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, до закінчення визначеного розділом ІІ цього Кодексу граничного строку подання податкових розрахунків за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає за встановленою центральним органом державної податкової служби формою податкові розрахунки з плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, органу державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр.

У разі коли місце обліку платника не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, копія податкового розрахунку з плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, подається органу державної податкової служби за місцем його податкової реєстрації.

3.7. Порядок сплати податкових зобов’язань

Платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачує податкові зобов’язання з плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр.

У разі коли місце обліку платника не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період додатково подає (надсилає) до органу державної податкової служби за місцем його податкової реєстрації копію платіжного документа про сплату податкових зобов’язань з плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, за податковий (звітний) період.

3.8. Контроль та відповідальність платників

3.8.1. Платник несе відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно із нормами цього Кодексу та інших законів України.

Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, до бюджету здійснюють органи державної податкової служби.

Контроль за правильністю визначення обсягів використання надр в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, здійснюють органи державного гірничого нагляду в установленому порядку.

Органи державного гірничого нагляду у місячний строк з дня видачі чи вилучення акта про надання гірничого відводу подають органам державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр інформацію про зміни у переліку користувачів надр.



Каталог: files
files -> Рабочая программа дисциплины «Введение в профессию»
files -> Рабочая программа по курсу «Введение в паблик рилейшнз»
files -> Основы теории и практики связей с общественностью
files -> Коммуникативно ориентированное обучение иностранным языкам в Дистанционном образовании
files -> Варианты контрольной работы №2 По дисциплине «Иностранный (англ.) язык в профессиональной деятельности» для студентов 1 курса заочной формы обучения, обучающихся по специальности 030900. 68 Магистратура
files -> Контрольная работа №2 Вариант №1 Text №1 Use of Non-Police Negotiators in a Hostage Incident
files -> Классификация основных человеческих потребностей по А. Маслоу Пирами́да потре́бностей
files -> Рабочая программа для студентов направления 42. 03. 02 «Журналистика» профилей «Печать», «Телевизионная журналистика»


Поделитесь с Вашими друзьями:
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   39


База данных защищена авторским правом ©dogmon.org 2019
обратиться к администрации

    Главная страница