Податковий кодекс України


РОЗДІЛ ХVІІІ. ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ В УМОВАХ ДІЇ УГОДИ



страница37/39
Дата12.05.2016
Размер9.64 Mb.
1   ...   31   32   33   34   35   36   37   38   39

РОЗДІЛ ХVІІІ. ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ В УМОВАХ ДІЇ УГОДИ

ПРО РОЗПОДІЛ ПРОДУКЦІЇ
Стаття 1:

У цьому розділі терміни вживаються у розумінні розділу І Кодексу.


Стаття 2. Порядок оподаткування інвестора під час виконання угоди про розподіл продукції
2.1. Протягом строку дії угоди про розподіл продукції і в межах діяльності, пов'язаної з виконанням такої угоди, стягнення з інвестора загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів), передбачених цим Кодексом, крім передбачених пунктом 2.2. цієї статті, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди.

2.2. Під час виконання угоди про розподіл продукції інвестор сплачує такі податки і збори:

а) податок на додану вартість;

б) податок на прибуток підприємств;

в) плату за користування надрами для видобування корисних копалин.

У разі виникнення потреби у сплаті державного збору чи мита, передбачених цим Кодексом, для отримання послуги чи виконання необхідної дії державними органами або установами, інвестор сплачує такий збір та мито.

Інвестор зобов’язаний здійснювати щомісячне утримання із заробітної плати та інших винагород найманих працівників – українських фізичних осіб та іноземних фізичних осіб податку з доходів фізичних осіб.

Інвестор-резидент або інвестор-нерезидент (його постійне представництво – місце управління, філіал, офіс, завод, фабрика, майстерня, шахта нафтова чи газова свердловина, кар'єр або інше місце розвідки чи видобутку корисних копалин) зобов’язаний зареєструватися за місцезнаходженням як платник податків та при взятті на податковий облік подати органу державної податкової служби за місцем своєї реєстрації відповідне повідомлення у письмовій формі і такі документи:

засвідчена в нотаріальному порядку копія зареєстрованої угоди про розподіл продукції;

копія свідоцтва про державну реєстрацію угоди про розподіл продукції;

рішення Кабінету Міністрів України з висновками постійно діючої міжвідомчої комісії (далі - Міжвідомча комісія), що створюється відповідно до Закону України “Про угоди про розподіл продукції”, про визначення переможця конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції.

Після реєстрації як платника податку інвестор зобов’язаний складати і подавати передбачені законодавством податкові декларації і звіти, нести відповідальність за належне виконання своїх обов’язків, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків, зборів (обов'язкових платежів в порядку і розмірах, встановлених цим Кодексом. При цьому податкові декларації і звіти подаються інвестором за кожним податком, збором (обов’язковим платежем) окремо від звітів за результатами діяльності, не пов’язаної з виконанням угоди про розподіл продукції.

Форма свідоцтва про реєстрацію інвестора як платника податків затверджується центральним органом державної податкової служби.

2.3. Дія цього розділу не поширюється на підрядників і субпідрядників, перевізників та інших осіб, у тому числі іноземних, які беруть участь у виконанні передбачених угодою про розподіл продукції робіт (наданні послуг) на підставі договорів (контрактів) з інвестором.

Зазначені особи сплачують податки в порядку, встановленому цим Кодексом.

2.4. Податковий облік, пов'язаний з виконанням передбачених угодою про розподіл продукції робіт (наданням послуг), ведеться відповідно до цього Кодексу та окремо від обліку інших видів діяльності.

Якщо окремий облік не ведеться, застосовується порядок оподаткування без урахування особливостей, передбачених цим розділом.
Стаття 3. Особливості сплати податку на прибуток
3.1. Податок на прибуток сплачується інвестором з його прибутку, отриманого від виконання угод про розподіл продукції, у розмірах, установлених цим Кодексом, з урахуванням таких особливостей:

а) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток інвестора, який визначається шляхом зменшення є доход інвестора, який розраховується з вартості виробленої продукції зменшеної на вартість прибуткової продукції, що належить державі та на суму витрат і амортизаційних відрахувань, визначених відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу на дату підписання угоди про розподіл продукції.

Вартість виробленої продукції визначається згідно з котировками відповідної продукції (товару) на світових біржах з урахуванням умов поставки на дату реалізації продукції.

Вартість прибуткової продукції, що належить державі сплачується державі у грошовому еквіваленті та визначається згідно з котировками відповідної продукції (товару) на світових біржах з урахуванням умов поставки на дату розподілу продукції.

б) склад і порядок витрат регулюються нормами цього Кодексу, що діють на день підписання угоди. При цьому витратами інвестора визнаються витрати, у тому числі витрати, понесені інвестором у відповідності з програмою робіт та кошторисом витрат, затвердженим Міжвідомчою комісією, у порядку, передбаченому угодою про розподіл продукції, підтверджені відповідними розрахунками, платіжними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачені правилами ведення податкового і бухгалтерського обліку.

Податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті визначається та сплачується виключно у грошовій формі;

в) якщо об'єкт оподаткування інвестора за результатами звітного періоду має від'ємне значення (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), дозволяється відповідне зменшення об'єкта оподаткування наступного періоду, а також кожного з наступних періодів до повного погашення такого від'ємного значення об'єкта оподаткування, але не більше строку дії угоди про розподіл продукції;

г) інвестор застосовує норми амортизації (включаючи амортизацію витрат, пов’язаних з видобутком корисних копалин), передбачені розділом ІІІ цього Кодексу.

Інвестор визначає податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті за підсумками кожного звітного податкового періоду на підставі даних податкового обліку;

д) податок на прибуток підприємств від інших видів діяльності, не пов'язаних з виконанням угоди про розподіл продукції, сплачується інвестором відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Інвестор зобов'язаний вести окремий податковий облік податку на прибуток підприємств, одержаного від виконання угоди про розподіл продукції та податку на прибуток підприємств, одержаного від інших видів діяльності, не пов’язаних з виконанням цієї Угоди.

е) пільги щодо податку на прибуток підприємств, передбачені у розділі ІІІ цього Кодексу, при оподаткуванні прибутку, отриманого інвестором під час виконання угоди про розподіл продукції, не застосовуються, якщо інше не передбачене угодою;

Не підлягає утриманню податок на прибуток підприємств з доходу іноземного інвестора з джерелом його походження з України, отриманого від діяльності за угодою про розподіл продукції, що виплачується інвестору його постійним представництвом відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу;

Не є об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств кошти перераховані інвестором-нерезидентом його постійному представництву для фінансування діяльності за угодою про розподіл продукції у відповідності до програми робіт та кошторису витрат, затвердженого Міжвідомчою Комісією.

є) податок на прибуток підприємств за звітний період сплачується інвестором до відповідного бюджету у строк визначений для квартального податкового періоду.

Офіційне підтвердження щодо сплаченого податку на прибуток підприємств надається інвестору на його письмове звернення після граничних термінів сплати податку на прибуток не пізніше 10 календарних днів з дати надходження такого звернення до органу державної податкової служби в якому такого інвестора взято на облік.

ж) особливості застосування визначення механізму, строків і порядок ведення обліку сплати податків за умови укладення багатосторонньої угоди про розподіл продукції або в разі, коли інвестором виступає об'єднання юридичних осіб, встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог цього розділу.

Стаття 4. Особливості сплати податку на додану вартість


4.1. Постачання Реалізація на митній території України продукції, набутої інвестором у власність в результаті її розподілу за угодою про розподіл продукції, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, що обчислюється і сплачується у порядку і строки, встановлені розділом V цього Кодексу.

4.2. За умови ввезення на митну територію України товарів (супутніх послуг) та інших матеріальних цінностей, призначених для використання в рамках виконання угоди про розподіл продукції, у митному режимі імпорту податки (крім акцизного податку), які підлягають сплаті під час митного оформлення товарів (послуг), не справляються.

Під ввезенням товарів (супутніх послуг) на митну територію України у митному режимі імпорту розуміється постачання нерезидентом інвестору (його постійному представництву) товарів (супутніх послуг), місцем постачання яких є митна територія України відповідно до законодавства України.

4.3. З урахуванням вимог статті 22 Закону України “Про угоди про розподіл продукції” у разі вивезення з митної території України продукції, набутої відповідно до умов такої угоди інвестором у власність, податки, які підлягають сплаті під час митного оформлення товарів (супутніх послуг), не справляються, крім податку на додану вартість, який справляється за нульовою ставкою.

4.4. У разі використання зазначених товарів (супутніх послуг) та інших матеріальних цінностей не за призначенням з інвестора стягуються суми податку, не внесеного у зв'язку з наданням пільг, якщо таке невиконання зобов'язань сталося з вини інвестора.
Стаття 5. Особливості справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин
5.1. Порядок, ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин та умови її сплати під час виконання угод про розподіл продукції визначаються такими угодами.

Ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин не повинні бути меншими, ніж установлені розділом ХІ цього Кодексу на момент укладення угоди про розподіл продукції.

5.2. Облік нарахованих і сплачених інвестором сум плати за користування надрами для видобування корисних копалин на умовах угоди про розподіл продукції для цілей використання розміру компенсаційної продукції ведеться в порядку, визначеному угодою.
Стаття 6. Особливості здійснення контролю за виконанням угоди про розподіл продукції
6.1. Бухгалтерський облік фінансово-господарської діяльності інвестора, пов’язаної з виконанням робіт (наданням послуг), передбачених угодою про розподіл продукції, провадиться окремо від обліку інших видів діяльності з метою уникнення подвійного відображення компенсаційних витрат інвестора. Порядок такого обліку, зокрема з метою відшкодування витрат інвестора та розрахунку податку на прибуток, визначається угодою про розподіл продукції відповідно до вимог законодавства України.

У разі коли за угодою про розподіл продукції роботи проводяться на кількох ділянках надр, інвестор веде облік своєї господарської діяльності щодо кожної ділянки надр окремо.

6.2. Річний баланс і звітність інвестора про діяльність, пов'язану з виконанням угоди про розподіл продукції, підлягають обов'язковій щорічній аудиторській перевірці.

6.3. З метою податкового контролю інвестор, який сплачує податки, збори (обов'язкові платежі) під час виконання угоди про розподіл продукції, зобов’язаний зберігати первинні документи, пов’язані з нарахуванням і сплатою податків, протягом всього строку дії угоди про розподіл продукції.

Документальною перевіркою може бути охоплений будь-який період строку дії угоди про розподіл продукції починаючи з року набрання нею чинності.
Стаття 7. Гарантії у разі внесення змін до податкового законодавства
7.1. За узгодженим рішенням сторін в разі внесення змін до податкового законодавства умови оподаткування можуть бути скориговані.

Якщо зміни до податкового законодавства спрямовані на покращення умов оподаткування інвестора, в угоді про розподіл продукції повинні бути скориговані умови оподаткування з метою забезпечення економічних інтересів України.

У разі скасування окремих видів податків, зборів (обов’язкових платежів), передбачених угодою про розподіл продукції, інвестор продовжує сплату їх до бюджету в порядку і розмірах, встановлених цією угодою, до внесення до неї відповідних змін.

Порядок внесення таких змін встановлюється угодою про розподіл продукції.


Розділ XIX. Прикінцеві та перехідні положення


  1. Цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім:

підпункту 22.1.17 пункту 22.1 статті 22 розділу І цього Кодексу, який набирає чинності з 1 січня 2015 року;

статті 41 розділу І цього Кодексу, яка набирає чинності з 1 січня 2015 року;

абзацу третього пункту 8.4 статті 8 розділу II цього Кодексу, який набирає чинності з 1 січня 2014 року, в частині безоплатного забезпечення платників податків формами податкових декларацій стосовно податків і зборів, що подаються до органів державної податкової служби.

підпункту 6.3.4 пункту 6.3 статті 6 розділу ІV цього Кодексу, який набирає чинності з початку податкового року, наступного за роком, в якому набере чинності закон про загальнообов'язкове медичне страхування;

підпункту 3.1.3 пункту 3.1 статті 3, підпункту 4.1.3 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.3 статті 5 розділу VII цього Кодексу, які набирають чинність з 1 січня 2014 року;

пункту 11.3 статті 11 розділу VIII цього Кодексу, який набирає чинності з 1 січня 2015 року;

пункту 9.5 статті 9 розділу ХІІІ цього Кодексу, який набирає чинності з 1 січня 2015 року;

пункту 5.3 статті 5 розділу ХІІІ цього Кодексу, який набирає чинності з моменту скасування мораторію на купівлю-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміну цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв);


  1. З набранням чинності цим Кодексом втрачають чинність:

розділ IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 „Про прибутковий податок з громадян” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 10, ст. 77; 1998 р., № 30 – 31, ст. 195; 1999 р., №25, ст. 211; 2001 р., № 10, ст. 44; 2002 р., № 8, ст. 63; 2003 р., № 23, ст. 149, № 37, ст. 308);

Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 18-92 „Про акцизний збір” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 10, ст. 82; із наступними змінами);

Декрет Кабінету Міністрів України від 17 березня 1993 року № 24-93 “Про податок на промисел” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 19, ст. 208; 1995 р., № 16, ст. 111, № 30, ст. 229; 1996 р., № 45, ст. 237);

Декрет Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року № 56 – 93 “Про місцеві податки і збори” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 30, ст. 336; із наступними змінами);

Закон України „Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів” (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 2, ст.10; 1999 р., № 41, ст. 374; 2003 р., № 23, ст.149);

Закон України „Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 40, ст. 297; із наступними змінами);

Закон України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 20, ст. 82; із наступними змінами);

Закон України „Про ставки акцизного збору на деякі транспортні засоби та кузови до них” (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 32, ст. 151; 1999 р., № 52, ст. 464; 2005 р., № 17 – 19, ст. 267; 2007 р., № 3, ст. 31; 2009 р., №18, ст.246);

Закон України „Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)” (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 42, ст. 201; із наступними змінами);

Закон України „Про плату за землю” (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 45, ст. 238; із наступними змінами);

Закон України „Про систему оподаткування” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 16, ст. 119; із наступними змінами);

Закон України „Про податок на додану вартість” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 21, ст. 156; із наступними змінами);

Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 27, ст. 181; із наступними змінами), крім пункту 1.20 статті 1, який діє до 1 січня 2015 року;

Закон України „Про фіксований сільськогосподарський податок” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 5 – 6, ст. 39; із наступними змінами);

Закон України „Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 52, ст. 471; 2009 р., № 32-33, ст.488);

Закон України “Про економічний експеримент щодо стабілізації роботи підприємств легкої та деревообробної промисловості Чернівецької області” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 10, ст. 78);

Закон України „Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 23, ст. 180; із наступними змінами);

Закон України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 10, ст.44; із наступними змінами);

Закон України „Про податок з доходів фізичних осіб” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 37, ст. 308; із наступними змінами);

Закон України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 9, ст.268);

Пункти 3 – 81 розділу ІІ „Прикінцеві положення”, додатки № 1 і № 2 до Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., № 27-28, ст.. 253; 2009 р., № 16, ст.. 223);

3. У зв'язку з набранням чинності цим Кодексом припиняється відповідно до пункту 4 розділу XV „Перехідні положення” Конституції України дія:

Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (у редакції Указу від 28 червня 1999 року № 746).



Указу Президента України від 28 червня 1999 року № 761/99 "Про впорядкування механізму сплати ринкового збору".

4. Податок на доходи фізичних осіб нарахований, але не сплачений податковим агентом до бюджету всупереч порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, на дату набрання чинності цим Кодексом вважається податковим боргом за узгодженим податковим зобов’язанням, та підлягає відображенню у податковому розрахунку за результатами першого звітного кварталу, протягом якого набирає чинності цей Кодекс, а також стягується з податкового агента із застосуванням заходів відповідальності, передбаченим цим Кодексом.

5. Інвестиційний збиток, отриманий платником податок на доходи фізичних осіб на 1 січня року набрання чинності цим Кодексом, не враховується при обчисленні інвестиційного прибутку, починаючи з результатів за такий рік.

6. Не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб кошти, що сплачені за роботи та/або послуги, виконані та надані на території України або за її межами у період проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, зокрема (але не виключно) у вигляді заробітної плати, відшкодування видатків та добових таким особам (крім резидентів України, незалежно від їх участі у проведенні зазначеного чемпіонату):

представникам або посадовим особам асоціацій - членів УЄФА;

членам делегацій, що беруть участь у чемпіонаті, у тому числі членам команд, які здобули право на участь у чемпіонаті;

фізичним особам, акредитованим УЄФА.

Дохід інших нерезидентів, отриманий у період проведення чемпіонату із джерел походження з України, підлягає оподаткуванню на загальних підставах з урахуванням положень міжнародних договорів України про усунення подвійного оподаткування доходів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.



7. Установити, що:

1) стаття 31 розділу V цього Кодексу діє до 31 грудня 2014 року;



2) починаючи з 1 січня 2012 року, пункт 23.10 статті 23 розділу V цього Кодексу застосовується в такій редакції:

„23.10. Платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, оформлену згідно з вимогами чинного законодавства та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/ послуг, на вимогу покупця та є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється центральним органом державної податкової служби. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

У разі відмови продавця товарів/ послуг надати податкову накладну, або у разі порушення ним порядку її заповнення, покупець товарів/послуг має право подати заяву із скаргою до органу державної податкової служби за місцем реєстрації, що є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту. До заяви додаються разом із податковою декларацією за звітний податковий період копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг ."

3) тимчасово до 1 січня 2015 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, молочну сировину, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Порядок нарахування, виплати і використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Зазначена норма призупиняється, коли у Законі про Державний бюджет України на відповідний рік передбачено, що сума податку на додану вартість, що сплачується до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, молочну сировину, м'ясо та м'ясопродукти та іншу продукцію переробки тварин і птиці, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м'ясо-кісткове борошно), спрямовується до спеціального фонду державного бюджету з подальшим використанням її у такій пропорції: 70 відсотків - на здійснення доплат на одну корову, наявну на 1 січня відповідного року, 30 відсотків - на фінансування на зворотній основі будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів;

4) тимчасово, до 1 січня 2019 року, звільняються від сплати податку на додану вартість операції з:

постачання техніки, обладнання, устаткування, визначених статтею 7 Закону України "Про альтернативні види палива", на території України;

імпорту, за кодами УКТ ЗЕД, визначеними статтею 7 Закону України "Про альтернативні види палива", техніки, обладнання, устаткування, що використовуються для реконструкції існуючих і будівництва нових підприємств з виробництва біопалив і для виготовлення та реконструкції технічних і транспортних засобів з метою споживання біопалив, якщо такі товари не виробляються та не мають аналогів в Україні, а також технічних та транспортних засобів, у тому числі самохідних сільськогосподарських машин, що працюють на біопаливі, якщо такі товари не виробляються в Україні.

Порядок ввезення зазначених техніки, обладнання, устаткування, технічних та транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі порушення вимог щодо цільового використання зазначених товарів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в день ввезення таких товарів, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов'язання, та за період з дня ввезення таких товарів до дня збільшення податкових зобов'язань;

5) протягом дії норм ратифікованих Верховною Радою України міжнародних договорів України з питань космічної діяльності щодо створення космічної техніки (включаючи агрегати, системи та їх комплектуючі для космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів та наземних сегментів космічних систем), але не пізніше 1 січня 2015 року, звільняються від сплати податку на додану вартість операції з:

а) постачання у митному режимі імпорту товарів, визначених у пункті "я" частини першої статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф", у межах граничних обсягів, встановлених Кабінетом Міністрів України, за умови цільового використання таких товарів у виробництві космічної техніки (включаючи агрегати, системи та їх комплектуючі для космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів та наземних сегментів космічних систем), резидентами - суб'єктами космічної діяльності, які отримали ліцензію на право здійснення такої діяльності та беруть участь у реалізації таких міжнародних договорів. Перелік таких резидентів - суб'єктів космічної діяльності встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в галузі космічної діяльності.

У разі порушення цільового використання товарів або перевищення граничних обсягів їх імпорту, встановлених Кабінетом Міністрів України, відповідний суб'єкт космічної діяльності, який фактично скористався правом на податкову пільгу, вважається таким, що умисно ухиляється від оподаткування, і до нього застосовуються штрафні (фінансові) санкції відповідно до вимог чинного законодавства;

б) постачання на митній території України результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, які виконуються платниками податку за рахунок кредитних коштів, залучених під гарантії Кабінету Міністрів України для фінансування ратифікованого Верховною Радою України Договору між Україною та Федеративною Республікою Бразилія про довгострокове співробітництво щодо використання ракети-носія "Циклон-4" на пусковому центрі Алкантара, на користь резидентів - суб'єктів космічної діяльності, які отримали ліцензію на право її здійснення та беруть участь у реалізації цього Договору. З метою застосування цієї пільги Кабінет Міністрів України встановлює порядок ведення реєстру зазначених науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт.

У разі порушення умов звільнення від оподаткування результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, а саме при їх поставці для цілей, не передбачених зазначеним Договором, платник податку, що фактично скористався правом на податкову пільгу, вважається таким, що умисно ухиляється від оподаткування і до нього застосовуються штрафні (фінансові) санкції відповідно до вимог чинного законодавства;

6) тимчасово, до 1 січня 2016 року, суб'єкти літакобудування, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості", звільняються від сплати податку на додану вартість по операціях з:

ввезення (пересилання) на митну територію України під митним режимом імпорту (реімпорту) товарів, крім підакцизних, що використовуються для потреб літакобудівної промисловості, якщо такі товари є звільненими від оподаткування ввізним митом згідно із нормами пункту "р" частини першої статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф";

постачання на митній території України результатів науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт, які виконуються для потреб літакобудівної промисловості.

У разі порушення вимог, встановлених цим пунктом, до платників податку - суб'єктів літакобудування застосовуються норми розділу ІІ цього Кодексу;

7) тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з виконання робіт та постачання послуг суб'єктами підприємницької діяльності - резидентами України, які одночасно здійснюють видавничу діяльність, діяльність з виготовлення, розповсюдження книжкової продукції та виробництва паперу і картону. При цьому валовий дохід такого суб'єкта підприємницької діяльності, отриманий від видавничої діяльності, діяльності з виготовлення, розповсюдження книжкової продукції та виробництва паперу і картону, має становити не менше 100 відсотків від загальної суми його валового доходу за перший звітний (податковий) період з часу створення такого суб'єкта підприємницької діяльності або не менше 50 відсотків від загальної суми його валового доходу за попередній звітний (податковий) рік;

8) тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з виконання робіт та постачання послуг у видавничій діяльності, діяльності з виготовлення та розповсюдження видавництвами, видавничими організаціями, підприємствами поліграфії, розповсюджувачами книжкової продукції, виробленої в Україні, операції з виробництва та/або постачання паперу і картону, вироблених в Україні для виготовлення книжкової продукції, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників українського виробництва а також операції з постачання книжкової продукції, виробленої в Україні, крім реклами, послуг з розміщення матеріалів рекламного та еротичного характеру і видань рекламного та еротичного характеру;

9) тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з імпорту товарів, визначених пунктом "о" частини першої статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф", а також операції з постачання цих товарів переробникам, видавництвам і підприємствам поліграфії на території України.

У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент імпорту таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до законодавства України;

10) на період до 2015 року за нульовою ставкою оподатковується постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей та розважальних ігор та послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва.

Безпосереднім вважається виготовлення товарів/послуг, унаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності реєстрації у відповідному податковому органі, яка здійснюється на підставі подання позитивного рішення міжвідомчої Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів та відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

При порушенні вимог цього підпункту платником податку податковий орган скасовує його реєстрацію як особи, що має право на податкову пільгу, а податкові зобов'язання такого платника податку перераховуються з податкового періоду, за наслідками якого були виявлені такі порушення, відповідно до загальних правил оподаткування, встановлених цим Законом, та з одночасним застосуванням відповідних фінансових санкцій.

Податкова звітність таких підприємств та організацій надається в порядку, встановленому законодавством;

11) до 1 вересня 2012 року податок на додану вартість не справляється під час увезення на митну територію України предметів під митним режимом імпорту (реімпорту), які звільняються від оподаткування ввізним митом згідно з нормами пункту "щ-2" статті 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф".

При порушенні цільового використання таких предметів, або при їх відчуженні на митній території України за будь-яку компенсацію, до платників податків застосовуються штрафні (фінансові) санкції відповідно до вимог чинного законодавства;

12) установити, що за податковими зобов’язаннями з податку на додану вартість, що виникли:

з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно ставка податку становить 20 відсотків;

з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2011 року включно ставка податку становить 20 відсотків;

з 1 січня 2012 року до 31 грудня 2012 року включно ставка податку становить 19 відсотків;

з 1 січня 2013 року до 31 грудня 2013 року включно - 18 відсотків;

з 1 січня 2014 року включно - 17 відсотків.

До 1 січня 2012 року не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб кошти, що відповідно до Закону України "Про проведення експерименту у житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд" виплачуються фізичним особам згідно з договорами пенсійних вкладів, договорами довірчого управління, укладеними з учасниками фондів банківського управління, та укладеними в період проведення такого експерименту (за винятком випадків, коли кошти знімаються вкладником з пенсійного рахунка з порушенням умов, зазначених у договорі пенсійного вкладу або договором довірчого управління, укладеним з учасником фонду банківського управління). Також звільняються від оподаткування на період дії Закону України "Про проведення експерименту у житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд" кошти, внесені юридичними особами (з урахуванням визначених законом обмежень щодо включення до складу валових витрат платника податку) на рахунки учасників фонду банківського управління, та доходи, нараховані платнику податку за договором пенсійного вкладу та договором довірчого управління, укладеним з фондом банківського управління.

13) установити, що глава 1 та глава 3 Розділу ХІV цього Кодексу діють до 31 грудня 2014 року;

9. Якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 розділу ІV цього Кодексу для відповідного року.

10. Положення розділу ІІІ цього Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з дати набрання чинності Кодексу, якщо інше не встановлене цим пунктом.

Операції з цінними паперами та деривативами, що придбані до набрання чинності цим Кодексом, відображаються в обліку при визначенні податку на прибуток підприємств за правилами, що діяли на момент придбання таких цінних паперів.

Положення пункту 29.1 статті 29 розділу ІІІ цього Кодексу не поширюються на заборгованість, що виникла у зв'язку із затримкою в оплаті товарів, виконаних робіт, наданих послуг, якщо заходи щодо стягнення таких боргів здійснювались до набрання чинності цим Кодексом. З метою оподаткування відображення у обліку продавця та покупця такої заборгованості здійснюється відповідно до порядку, визначеного статтею 29 розділу ІІІ, до моменту повного погашення чи визнання такої заборгованості безнадійною.

Для визначення переліку об’єктів основних засобів, інших необоротних активів та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 14.1 статті 14 розділу ІІІ з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності Кодексу застосовуються дані інвентаризації, проведеної перед складанням річного фінансового звіту за попередній фінансовий рік.

Вартість, яка амортизується, по кожному об’єкту основних засобів, інших необоротних активів та нематеріальних активів визначається як первісна або переоцінена за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності Кодексу.

Якщо загальна вартість всіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку менше ніж загальна вартість всіх груп за даними податкового обліку на дату набрання чинності Кодексу, то тимчасова податкова різниця, яка виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об’єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом 3 років.

Строк корисного використання об’єктів основних засобів, інших необоротних активів та нематеріальних активів для нарахування амортизації з дати набрання чинності Кодексу визначається з урахуванням дати введення їх в експлуатацію та мінімально допустимих строків, визначених пунктом 14.1 статті 14 розділу ІІІ.

Дохід не визначається щодо товарів (результатів робіт, послуг), відвантажених (наданих) після дати набрання чинності цим Кодексом у частині вартості таких товарів (результатів робіт, послуг), оплаченої у вигляді авансів (передоплати) до такої дати.

Витрати не визначаються щодо товарів (результатів робіт, послуг), отриманих (наданих) після дати набрання чинності цим Кодексом, у частині вартості таких товарів (робіт, послуг), оплаченої у вигляді авансів (передоплати) до такої дати.

Курсові різниці, накопичені у звітних періодах до моменту набрання чинності цим Кодексом, не враховуються при визначенні доходів і витрат відповідно до цього Кодексу.

Установити, що за результатами діяльності на протязі трьох років з дня набрання чинності цим Кодексом страховики, які отримують доходи від провадження страхової діяльності, крім діяльності з виконання договорів довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення”, а також від діяльності, що не пов’язана із страхуванням, обчислюють та сплачують податок на прибуток таким чином:

протягом звітного податкового року страховики щокварталу сплачують податок за ставкою 3 відсотки з суми страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, отриманих (нарахованих) страховиками – резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування, співстрахування та перестрахування ризиків на території України або за її межами, а також з суми доходу з інших джерел, не пов‘язаних зі страховою діяльністю, з урахуванням витрат, пов‘язаних з одержанням таких доходів, за ставкою, встановленою в пункті 20.1) статті 20 розділу ІІІ цього Кодексу. У разі порушення вимог договору довгострокового страхування життя, встановленого підпунктом 16.1.22 пункту 16.1 статті 16 розділу І цього Кодексу, або договору недержавного пенсійного забезпечення, укладеного відповідно до Закону України „Про недержавне пенсійне забезпечення”, в тому числі їх дострокового розірвання, страховики також щокварталу сплачують податок за ставкою 3 відсотки з суми страхових платежів, отриманих за такими договорами, в податковому періоді, в якому відбувся факт такого порушення з нарахуванням пені за правилами, встановленими у другому абзаці пункту 26.1 статті 26 розділу ІІІ Кодексу;

за результатами звітного року страховики розраховують податкове зобов’язання з податку на прибуток, що обчислюється від оподатковуваного прибутку у порядку, встановленому пунктом 26.2 статті 26 та підпунктом 3.1.1) пункту 3.1 статті 3 розділу ІІІ цього Кодексу;

сума нарахованого страховиком протягом звітного податкового року наростаючим підсумком податку із суми валових внесків, враховується ним у зменшення податкового зобов’язання, обчисленого від оподатковуваного прибутку за результатами того ж року (при цьому, якщо сума податку із суми валових внесків, нарахованого страховиком за результатами звітного податкового року, є більшою, ніж нарахована сума податку на прибуток за той же рік, вважається, що податкове зобов’язання з податку на прибуток дорівнює сумі податку із суми валових внесків, і податок на прибуток не сплачується).

Відображення в обліку з податку на прибуток підприємств операцій лізингу за договорами оренди житла з викупом, що укладені після набрання чинності цим Кодексом, але не пізніше 31 грудня 2020 року, здійснюється в такому порядку:

підприємство – орендодавець збільшує суму доходів на суму нарахованого фізичній особі орендного платежу (з урахуванням частини орендного платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта оренди);

підприємство – орендодавець збільшує суму витрат звітного періоду на частину собівартості об’єкту оренди яка так відноситься до загальної собівартості цього об’єкту як сума нарахованого у цьому періоді фізичній особі орендного платежу (в частині орендного платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта оренди) до загальної суми орендних платежів (в частині орендних платежів, що надаються в рахунок компенсації частини вартості об’єкта оренди), що будуть нараховані за весь період оренди;

передача житла фізичній особі в оренду з викупом не змінює податкових зобов’язань підприємства - орендодавця;

передача житла у власність фізичній особі після закінчення строку дії договору оренди житла з викупом або достроково, за умови повної сплати орендних платежів (з урахуванням частини орендного платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта оренди) не змінює податкових зобов’язань підприємства – орендодавця.

11. Звільнення від оподаткування.

11.1. Тимчасово, до 1 січня 2020 року, звільняється від оподаткування:



Каталог: files
files -> Рабочая программа дисциплины «Введение в профессию»
files -> Рабочая программа по курсу «Введение в паблик рилейшнз»
files -> Основы теории и практики связей с общественностью
files -> Коммуникативно ориентированное обучение иностранным языкам в Дистанционном образовании
files -> Варианты контрольной работы №2 По дисциплине «Иностранный (англ.) язык в профессиональной деятельности» для студентов 1 курса заочной формы обучения, обучающихся по специальности 030900. 68 Магистратура
files -> Контрольная работа №2 Вариант №1 Text №1 Use of Non-Police Negotiators in a Hostage Incident
files -> Классификация основных человеческих потребностей по А. Маслоу Пирами́да потре́бностей
files -> Рабочая программа для студентов направления 42. 03. 02 «Журналистика» профилей «Печать», «Телевизионная журналистика»


Поделитесь с Вашими друзьями:
1   ...   31   32   33   34   35   36   37   38   39


База данных защищена авторским правом ©dogmon.org 2019
обратиться к администрации

    Главная страница