Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською (російською) мовою

5-9 класи

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською (російською) мовою

2012


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Кримськотатарська мова є бага­тою, мелодійною, довершеною, гідною того, щоб нею пиша­тись. Рідна мова єднає сучасні покоління з попередніми і прий­дешніми в єдине нерозривне ціле. Вона неоціненна національна святиня, скарбниця духовних надбань народу, запорука його подальшого культурного прогресу.

Курс кримськотатарської мови виконує ряд важ­ливих освітніх функцій. Зокрема вона - об'єкт пізнання, ос­мислення її суті як соціального феномена. Але головна функ­ція рідної мови полягає в тому, що вона є засобом спілкування, пізнання людством культурних цінностей, а також засобом самовираження особистості. Завдяки їй діти прилучаються до національної і світової культури. Мислеформуюча функція рідної мови сприяє розвитку інтелек­ту учнів, їхньої пам'яті, мислення, уяви, творчих здібностей. Через мову вони засвоюють моральні поняття, ідеї та ідеали, виробляють власні переконання, ціннісні орієнтири. Рідна мова формує почуття прекрасного, робить естетичне чуття тоншим, чутливішим. Вона найповніше вбирає в себе особливості кримськотатарської ментальності, а відтак сприяє засвоєнню її учнями. Як форма вияву національної і особистісної свідомості вона є засобом самопізнання, саморозвитку і самореалізації людини. Вільне володіння рідною мовою забезпечує здійснення творчих можливостей учнів.

Отже, виходячи із суспільних і зокрема освітніх функцій кримськотатарської мови, основна мета її вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах Криму на сучасному етапі полягає у фор­муванні національно свідомої, духовно багатої мовної особис­тості, яка володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови - її стилями, типами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо).

Відповідно до поставленої мети головними завданнями на­вчання кримськотатарської мови є:

- виховання потреби у вивченні рідної мови;

- формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів шляхом при­лучення через мову до культурних надбань рідного народу і людства;

- вироблення у школярів умінь і навичок комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях під час сприймання, відтворення і створення вислов­лювань із дотриманням кримськотатарського мовленнєвого етикету;

- засвоєння учнями базових орфоепічних, граматичних, лексичних, правописних, стилістичних умінь і навичок;

- ознайомлення учнів з мовною системою як основою для формування мовних, мовленнєвих умінь і навичок.

Основна освітня мета і завдання засвідчують, шо змінюється стратегія і тактика у навчанні рідної мови. На перший план висувається необхідність різнобічного особистісного і мовлен­нєвого розвитку учнів, якому підпорядковується завдання си­стемного вивчення мови, тобто головна увага приділяється актуальнішій, природнішій, важливішій меті мовної освіти.

Реалізація нової освітньої мети передусім передбачає усві­домлення того, шо мова, мовна система — це засіб збагачення розвитку і реалізації мовлення кожної особистості, що загаль­ноосвітня 'школа повинна готувати передусім гуманних, осві­чених людей, які спроможні критично осмислювати супереч­ливу інформацію, давати їй відповідну оцінку з позицій загальнолюдських і національних цінностей, а також на на­лежному рівні практично користуватися рідною мовою в най­різноманітніших життєвих ситуаціях.

Аби забезпечити розв'язання поставленої мети і завдань, що з неї випливають, а також щоб надати рідної мови більшої практичної спрямованості, зміст програ­ми диференційовано на чотири взаємопов'язані змістові лінії; мовленнєву, мовну, соціокультурну і діяльнісну, а та­кож внесено певні корективи до змісту та структури змістових ліній, зумовлені здійсненням чергового етапу реформування освітньої системи.

Необхідно зауважити, шо пропоновані зміни в змісті та структурі мовної змістової лінії мають рекомендаційний характер, а не обов'язковий. Тому в період рефор­мування мовної освіти неприпустимо вимагати від учителів обов'язкового здійснення нововведень. Цілком прийнятим є збереження обсягу навчального змісту, а також лінійного ви­кладу навчального матеріалу, визначених у попередньому виданні навчальних програм і чинних підручниках.

Мовленнєва змістова лінія містить:

1) відомості про мовлення;

2) перелік основних видів робіт.

У процесі її опрацювання учні ознайомлюються з такими мовленнєвознавчими поняттями, як спілкування і мовлення, ситуація спілкування, текст, монолог і діалог, типи, стилі і жанри мовлення та ін.

Способом формування мовленнєвих умінь традиційно є різні види роботи, основне місце серед яких займають перека­зи і твори, що проводяться в тісному зв'язку і в єдиній системі: від переказу до твору того самого типу і стилю мовлення. Пе­рекази (докладні, стислі, виборкові) і твори виступають як підготовчі вправи до оволо­діння учнями життєво необхідними жанрами мовлення (монолог, діалог, полілог).

Для активізації мовленнєвої діяльності школярів серед тем творів слід надавати перевагу таким, які були б пов'язані з життєвим досвідом учнів, зацікавлювали б їх, викликали інте­рес, прагнення поділитися думками, зближували реальну і на­вчальну мовленнєву діяльність.

Заняття з кримськотатарської мови треба будувати так, шоб кожен із проведених видів робіт виконував свою роль у формуванні певного комунікативного вміння, щоб учні успішно оволоді­вали і монологічним, і діалогічним мовленням, спираючись на знання про текст, стилі, типи, жанри мовлення, ситуацію спілкування, набували культури мовлення (уважно, не пере­биваючи, слухали співрозмовника, були ввічливими, перекон­ливо і тактовно відповідали на запитання та ін.).

Ефективність роботи над формуванням в учнів мовленнєвих умінь пов'язана з умінням вибирати мовні засоби відповідно до стилю, типу і жанру мовлення з урахуванням ситуації спілкування.

Мовленнєва діяльність має здійснюватися в ході розв'я­зання учнями системи усних і письмових мовленнєвих зав­дань, розташованих у порядку наростання їх складності. Аби надати школярам більше можливостей спілкуватися, вислов­лювати власні думки і почуття, необхідно зокрема ширше впро­ваджувати групову форму проведення занять, індивідуалізувати систему письмових робіт. Отже, комунікативний лінгводидактичний принцип має належати до основоположних у навчанні мови.

Формування в учнів умінь і навичок зв'язного мовлення тісно пов'язане з іншими напрямами роботи з розвитку мов­лення, що здійснюються у процесі реалізації змісту інших змістових ліній:

- збагаченням мовлення з погляду лексичної і граматич­ної будови;

- засвоєнням норм кримськотатарської літературної мови;

- розширенням культурного кругозору учнів і формуван­ням їх особистісних якостей;

- розвитком інтелекту тощо.

Мовна змістова лінія — це курс мовної си­стеми, якою, без сумніву, мають оволодіти учні, щоб поліпшити своє мовлення. У ній подано основні мовознавчі поняття, ви­моги до роботи над орфоепічними і граматичними нормами кримськотатарської літературної мови, правилами з орфографії та пунк­туації. Перед­бачено вивчення ряду тем із загального мовознавства, зокрема суспільної ролі мови, її розвитку, поширеності кримськотатарської мови у світі.

Програма визначає вивчення таких мовних понять, фактів і закономірностей, які забезпечують необхідний для учнів обсяг знань із кримськотатарської мови. Ці знання є основою для формування правильного уявлення про структуру кримськотатарської мови у всій сукупності її виявлень, забезпечують оволодіння літературним мовленням.

Важливе пізнавально-практичне значення має розкриття існуючих міжмовними явищами різних рівнів взаємозв"язків (лексики і словотвору, словотвору і морфології, морфології і синтаксису, орфографії і фонетики, орфографії і морфології, пунктуації і синтаксису та ін.). Це допоможе учням усвідоми­ти системний характер мови, специфіку кожного виучуваного явища, які необхідні для здобуття глибоких і міцних знань.

Оволодіння учнями граматичними засобами мови відбу­вається за допомогою спеціальних вправ, які дають можливість учням використовувати вивчені мовні категорії і конструкції.

Оволодіти мовною системою — це не просто її зна­ти, а передусім свідомо використовувати як знаряддя для вдос­коналення власного мовлення. Отже, опрацьовуючи теми за­значеного курсу, потрібно намагатися, наскільки це можливо, сприяти мовленнєвому розвиткові учнів. Для здійснення цьо­го задуму, по-перше, необхідно організувати вивчення теоретичного матеріалу укрупненими, логічно завершеними частинами (там, де цей матеріал є значним за обсягом, його виділено окремими абзацами) з метою економії навчального часу; по-друге, варто системніше і цілеспрямованіше вивчати правописні теми кур­су; по-третє, слід більше приділяти уваги питанням культури мовлення (правописні теми, а також питання культури мов­лення в програмі теж виділено окремими блоками).

Збагачення словникового запасу і граматичної будови ус­ного і писемного мовлення учнів проводиться систематично на кожному уроці. У доборі слів учитель орієнтується в основ­ному на тематику соціокультурної змістової лінії, теми май­бутніх переказів і творів, мовний матеріал підручника, на тексти художніх творів із літератури, які вивчаються в певному класі. В активний словник учнів слід цілеспрямовано включа­ти характерні для кримськотатарської мови слова, етнокультурознавчі лексеми, у тому числі символи, пов'язані з народними традиціями, звичаями, побутом, ремеслами, споконвічною духовною культурою на­роду, фразеологізми, прислів'я, приказки, крилаті вислови тощо. Необхідно розвивати в учнів уміння бачити незнайомі слова і вислови, виховувати у них звичку звертатися до вчите­ля за поясненням їх семантики, а також користуватися слов­никами і довідниками.

Велике значення в навчально-виховному процесі на уро­ках рідної мови мають мовленнєві взірці, тобто система текстів і усних висловлювань, зміст яких концентровано представляє національну культуру кримськотатарського народу, а форма відзначається довершеністю. Ознайомлення з такими текстами і усними висловлюваннями, побудованими по можливості на базі вже засвоєних відомостей, — один з важливих шляхів входження юного покоління в кримськотатарську культуру, покликану сприяти формуванню патріотично настроє­ної, інтелігентної особистості. З цією метою у програмі виді­ляється як самостійна соціокультурна змістова лінія, що являє собою перелік соціокультурних тем, які орієнтуватимуть учителів-словесників, а також авторів підручників, навчальних посібників на добір відповідних текстів, що знайомлять з істо­рією, звичаями і традиціями, мистецькими скарбами, духов­ною культурою, кращими синами і дочками рідного народу, із загальнолюдськими моральними нормами і становлять певну цілісність, систему. Зміст зазначених текстів має стати опо­рою для творення учнями власних висловлювань, збагачення словникового запасу на основі використання поданих взірців, формування особистісних переконань, вигранення власного ду­ховного світу. Тому соціокультурний принцип навчання рідної мови також належить до базових і має реалізуватися практично на кожному уроці, а не лише на уроках зв'язного мовлення.

Отже, мовленнєва і соціокультурна змістові лінії на уро­ках рідної мови відіграють основну роль у набутті особою дос­віду емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього, тобто в трансформації її в особистість чи індивідуальність.

Велике значення в оволодінні мовленнєвою культурою має систематичний розвиток мисленнєвих здібностей учнів у про­цесі навчання рідної мови, тобто оволодіння базовими мислительними прийомами і методами — порівнянням, узагальнен­ням, моделюванням та ін., а також усвідомлення школярами структури власної пізнавальної діяльності, що і відображено у діяльнісній змістовій лінії, яка має суто процесуальний харак­тер. Тобто її зміст на рівні знань у програмі не відображено, а подано на рівні узагальнених умінь. І реалізуватися вона має через систему завдань і вправ комплексного характеру, як їх органічна складова.

Реалізація проблемно-пошукового принципу, а також діяльнісної змістової лінії забезпечує цілеспрямоване формування досвіду творчої діяльності, яким має оволодіти кожен учень.

Таким чином програма з кримськотатарської мови має двовимірну структуру:

1) 4 змістові лінії: мовна, мовленнєва, соціокультурна і діяльнісна, кожна з яких є відносно самостійним ком­понентом програми, хоч і органічно пов'язаним з іншими;

2) окремі змістові лінії (лінгвістична і комунікативна) по­діляються на якісно відмінні складові:

а) відомості про кримськотатарську мову та норми літературної мови, включаючи норми правопису; основні відомості про мов­лення, види робіт;

б) вимоги до знань і вмінь учнів.

За своїм характером вимоги до знань і вмінь становлять певну систему, в якій виділяються знання і вміння загального і часткового (спеціального) характеру. Зокрема до загально-навчальних умінь належить уміння аналізувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати, конкретизувати, моделювати, мисленно експериментувати, доводити і спростовувати; вміння користуватися словниками і довідниками різного характеру.

Наявність у програмі вимог до знань і вмінь учнів сприяє практичному спрямуванню викладання кримськотатарської мови, вільному володін­ню кримськотатарською мовою в усіх видах мовленнєвої діяльності.

Вивчення кримськотатарської мови в 5-9-х класах має бути спря­моване на підвищення культури мовлення і рівня грамотності учнів. Систематизація і поглиблення вивченого в попередніх класах проводиться на більш високому рівні узагальнення. Заняття передбачають удосконалення основних мовних і мов­леннєвих умінь та навичок.

Робота зі зв'язного мовлення повинна забезпечити даль­ший розвиток у випускників школи і навичок, потрібних у їхній майбутній мовленнєвій діяльності.

Години для роботи над темами, які визначає сам учитель, можуть використовуватися на засвоєння недостатньо вивче­ного або забутого, проведення консультацій, індивідуальних занять з учнями тощо.

У програмах подано орієнтовний розподіл годин. Учитель має змогу в разі потреби вносити в нього деякі корективи, не скорочуючи при цьому кількість уроків з розвитку зв'язного мовлення
АНЪЛАТМА ТЕЗКЕРЕСИ
Миллий тасиль ве тербиенинъ эсасы, халкъымызнынъ бутюн рухий мирасынынъ менбасы – ана тилимиздир. Миллет оларакъ сакъланып къалмамыз ичюн, язма ве агъзаки ана тилимизни мукеммель бильмек зарурдыр.

Тиль гъайыбы – миллет гъайыбыдыр, буны бутюн вуджудынен бугунь эр бир къырымтатары анъламалы. Онынъ ичюн мектеплерде чалышкъан оджаларнынъ фаалиети месулиетли ве муреккептир. Къырымтатар тили къырымтатар халкъынынъ тувгъан тили оларакъ эр бир шахыснынъ икишафы, озь бильгилерини амельге кечирюв, ватанпервер шахысларны шекиллендирювде, мустакъиль бильги алмагъа, омюри девамында макъсаткъа ынтылув аркетлеринде буюк роль ойнай.

Фен оларакъ къырымтатар тили бир сыра тасиль вазифелерини беджере. Лякин энъ эсас вазифеси — бу къонушув вастасыдыр. Талебелер тильни огренип, миллий медениетке къошулалар. Тильнен берабер талебелер аяттаки ахлякъий нормаларнен, дюньядаки аджайип ве чешит медениетлернен таныш олалар.

Шу себептен, тильни огренмек ичюн бойле эсас макъсатлар олмакъ керек:

— миллий рух ве гъурур ашланмалы;

— шахыснынъ тильнен сербест къулланылувы;

— чешит нутукъ шекиллернен, услюплернен, жанрларнен файдаланмалы.

Макъсаткъа эсасланып, бойле вазифелер олмалы:

— тувгъан тильни буюк истекнен огренмек;

— тильнен берабер халкънынъ медениетини бильмек ве инкишаф этмек;

— къырымтатар халкъынынъ урф-адетлерни козьде тутып, талебелернинъ бильгилерини ве алышкъанлыкъларыны инкишаф этмек;

— имля, лексик, фонетик, орфоэпик, услюп акъкъында терен бильгилерге иришмек ве огренмек.

Тильни фен оларакъ огренгенде нутукъ инкишафына буюк эмиет бермели. Бу макъсат ве вазифелерни беджергенде, мектепнинъ огюнде талебелернинъ келеджеги, оларнынъ аятта ери ве эмиети олмакъ керек. Юкъарыдаки макъ­сат ве вазифелернинъ нетиджеси амелий олмалы. Шу себептен программада дёрт мундериджевий ёнелиш козьде тутула:

— тиль бильгилери енёлиши;

— нутукъ инкишафы енёлиши;

— ичтимаий-медений енёлиши;

— мундериджевий арекет енёлиши.

Теклиф этильген программада мундеридженинъ денъишмелери тевсие оларакъ бериле. Лякин окъув малюматнынъ колеми, дёрт мундериджевий ёнелишлер темелли ве бутюнлей берильмек керек.

Нутукъ инкишаф ёнелиши бойле болюклерден ибарет:

— нутукъ акъкъында умумий малюмат;

— эсас иш шекиллернинъ тертиби.

Нутукъ инкишаф ёнелиши устюнде чалышкъанда талебелер къонушув ве ну­тукъ, метин, монолог, диалог, нутукънынъ жанрлары, шекиллери, услюплеринен таныш олалар.

Талебелернинъ нутукъ инкишафыны илерилетмек ичюн беянлар ве иншалар буюк роль ойнай.

Беянлардан иншаларгъа — бойле тертипте талебелерни аяткъа азырламалы; келеджекте конспект, реферат, маруза, мушавере, топлашувларда чыкъышлар, такъриз киби нутукъ жанрларнен таныш этмели.

Нутукъ инкишаф ёнелиши меракълы олсун деп, беян, иншаларнынъ мевзулары аятнен багъламалы.

Къырымтатар тили дерслери ойле олмалы ки, эр бир иш шекили талебе­лернинъ коммуникатив къабилиетлерини осьтюрмек керек. Демек, эр бир иш шекили адий жанрлардан, услюплерден башлап, муреккеп вазифелерге кетирмели.

Талебелернинъ нутукъ инкишафы алышкъанлыкъларыны, илерилетмек ичюн бойле вазифелер беджермек керек:

— лексик ве грамматик джеэтинден нутукъны зенгинлештирмек;

— къырымтатар эдебий тиль нормаларыны менимсемек;

— талебелернинъ дюнья бакъышыны кенълештирмек.

Тиль бильгилери ёнелиши. Мектепте тиль фен оларакъ система киби бериле. Тале­белер грамматик ве орфоэпик нормаларынен таныш олалар, имля ве токътав ишаретлерини къаиделерини огренип, нутукъта къулланалар. Тильнинъ болюклери бир-биринен багълы олмалы (лексика ве сёз теркиби, сёз теркиби ве морфология, морфо­логия ве синтаксис, имля ве фонетика, имля ве морфология, токътав ишаретлер ве синтаксис). Бойле янашув талебелерге терен бильгилер бермек ичюн имкян ярата.

Программада фенлер арасындаки багъ ичюн айры ер козьде тутула ве талебелернинъ дюнья бакъышыны кенълештире.

Лякин тиль бильгилерини бергенде, эр бир дерсте талебенинъ нутукъ инкишафына буюк эмиет бермек керек. Шу себептен:

1) назарий материалны система оларакъ бермели;

2) имлягъа багъышлангъан дерслерни даа да терендже ве темеллидже огренмели.

Талебелернинъ сёз байлыгъыны эр бир дерсте инкишаф этмели. Дерске сёзлерни, мевзуларны оджа ичтимаий-медений ёнелиши мевзусына эсасланып сечип ала. Бу сёзлер, мевзулар келеджекте талебелернинъ беянларында, иншаларында расткельмек мумкюн. Талебелернинъ лугъатына къырымтатар халкъынынъ медениетинен, урф-адетлеринен, аньанелеринен багълы олгъан сёзлерни, джумлелерни, метинлерни киритмели.

Къырымтатар тили дерслеринде оджалар, талебелер ичюн эдебиятнен, медениетнен, тарихнен багълы олгъан метинлерни, эсерлерден парчаларны сечип ала ве оларнен дерсте чалыша. Бойле иш талебелерни къырымтатар халкъынынъ медениетине, Ватангъа севги, буюклерге урьмет, гъурур киби дуйгъуларыны ашламагьа чалышаджакъ. Бу вазифени беджермек ичюн ичти­маий-медений ёнелиш ярдымджы оладжакъ. Ичтимаий-медений ёнелиш бир къач ичтимаий-медений мевзулардан ибарет. Мевзулар халкънынъ медение­тине, тарихына, урф-адетлерине, аньанелерине багъышлангъан. Бу ёнелиш эр бир дерсте олмалы, чюнки янъы девлет стандартларынынъ талаплары — талебенинъ келеджекте шахыс оларакъ, аятта озь ерини тапып, Ватанына буюк хызмет этмектир. Шу себептен нутукъ инкишафы ве ичтимаий-медений ёнелиш программада айры ве эсас ерни тута.

Талебелер тиль бильгилеринен, нутукъ инкишафынен, ичтимаий-медений ёнелишнен таныш олгъанда, озь бильгилерини, алышкъанлыкъларыны аяткъа ве келеджекке келиштирмек кереклер — бойле вазифеге мундериджевий арекет ёнелиши ярдымджы ола. Программада эр бир сыныфнынъ программасындан сонъ бу ёнелиш ерлешкен ве бу ёнелишнинъ шекили амелий. Шу себептен, оджа дерслерде мундериджевий арекет ёнелишини козьде тутып, вазифелерни бир тертипте (системада) азырлай.

Демек, къырымтатар тили программасынынъ бойле теркиби бар:

1) мундериджевий 4 ёнелиш: нутукъ инкишафы, тиль бильгилери, ичтимаий-медений, мундериджевий арекет; эр бир ёнелиш айры, лякин бир-биринен багълы;

2) 4 ёнелишлерден гъайры лингвистик ве коммуникатив макъсатлар бойле вазифелер беджерелер:

а) къырымтатар тили фен оларакъ, къырымтатар тилининъ эдебий нормалары; нутукъ инкишафы акъкъында умумий малюмат, иш шекиллери;

б) талебелернинъ бильгилерине ве алышкъанлыкъларына талаплар. Талаплар исе ойле олмалы ки, талебелер къырымтатар тилинде сербест

къонушмагъа азыр.

Программада саатлар тевсие оларакъ берильген. Оджа саат микъдарыны денъиштире биле, лякин нутукъ инкишафы ичюн айырылгъан дерслерни эксильтмек олмаз.

5 сыныф

(35 саат, афтада 1 саат)

Окъув материалынынъ теркиби	Талебелернинъ умумтасиль севиелерине девлет стандартларнынъ талаплары
Кириш. Аятта тильнинъ эмиети.
Нутукъ акъкъында малюмат Къону­шув ве нутукъ акъкъында умумий малю­мат. Нутукънынъ чешитлери (аудирлев, окъув, язув, лаф юрсетюв); монолог ве диалог; агъзавий ве язма нутукъ: къонушувнынъ къаиделери. Нутукънынъ мевзу ве гъаеси. Нутукънынъ талапла­ры (мундеридже, зенгинлик ифаделиги, догърулыкъ, мантыкъ). Метин, метиннинъ парчалары; азыр олгъан метинге план тизюв (адий). Метинде джумлелернинъ багъланувында тиль васталарынынъ эмиети (багълайыджылар, мунасебетчилер, замирлер, синонимлер, тамырдаш сёзлер). Ус­люплер акъкъында умумий малюмат, оларнынъ эмиети ве къулланылувы. Лакъырды, ильмий, бедиий услюплер акъкъында умумий малюмат. Услюп хаталары. Нутукънынъ чешитлери: икяе, тасвир, фикир юрьсетюв. Икяе нутукъ хусусиет­лери; предметлернинъ, айванларнынъ тасвири; фикир юрьсетюв нутукънынъ адий шекили. Иш чешитлери: Аудирлев (динълев ве анълав), чешит тюрлю метинлерни окъув. Чешит шекилли ве услюпли олгъан метинлерни ифадели окъув. Беянлар (адий план иле). Агъзавий ве язма беянлар (бедиий эсерлерден парчалар; предмет, айван тасвири иле метинлернинъ беяны; фикир юрьсетюв иле беян). Ильмий услюпте олгъан метиннинъ (агъзавий) беяны. Диалог: талебенинъ аятынен багълы олгъан вакъиалар. Иншалар (плансыз). Икяе-иншасы (агъзавий ве язма). Тасвир икяеси (агъ­завий ве язма); предмет, айванларнынъ тасвири ве ресим устюнде чалышувы. Фикир юрьсетюв иншасы (агъзавий ве язма), талебелернинъ аятындан алынгъан вакъиа. План я да джедвельге эсасланып, ильмий услюпнен къулланып, къырым­татар тили дерслеринде агъзавий джевап. Достунынъ нутугъына агъзавий сесленюв. Аяттан алынгъан вакъиагъа эсасла­нып, агъзавий икяе-инша тизмек. Газетагъа макъале (мектеп аятын­дан). Ресмий весикъалар. Мектюп. Фенлер арасындаки багъ. Эдебий эсерлерден парчанынъ мундериджеси, мевзу, гъаеси, къараманларнынъ, айванларнынъ, предметлернинъ та­свири; къараманлар акъкъында фикир юрьсетюв. Тасвирий санат эсерлерге эсасланып ресимнинъ мундериджеси, предмет, адам, айванларнынъ тасвири.	Талебелер: дикъкъатнен динълей; эшиткенини анъ­лай ве озь фикирини анълата; имля хаталарыны тапа ве тюзете; мевзугъа эсасланып умумий мундериджени анълата, чешит тюрлю шекильде, услюпте ол­гъан метинлерни ифа­дели окъуй, метинде энъ эсасыны сечип ала ве хатырлай; окъугъан ве эшиткен метиннинъ мундериджесини ве тиль васталарыны акъылында тута; окъугъан ве эшиткен метинни тенкъид эте; метинге адий план тизе, шеклини ве услюбини сечип ала. Метинни азырлагъанда: чешит услюпли ме­тинлерни ифадели окъуй (лакъырды, иль­мий, бедиий); окъувы ифадели, эдебий тиль севиесинде, орфоэпик ве интонация нормаларына эсаслана; окъугъаныны ве эшит­кенини адий план иле беян эте (тафсилятлы ве тафсилятсыз). Озь нутугъыны азырлагъанда: тевсие этильген мев­зугъа диалог тизе, диа-логы эдебий севиеде ве келишкен реплика-лар иле; агъзавий ве язма иншаларны тизе, иншалары макъсадына коре келише; инша-ларында тиль бильгилерини козьде тута, метинни абзацларгъа боле; нутукънынъ че­шит шекиллеринен ве услюплеринен къул­лана; озь нутугъында хаталарыны тапа ве догъурлай.