Программа и материалы методического семинара преподавателей хгу «нуа» 30 января 2009 г. Харьков Издательство нуа 2009


Н.Г. Чибісова РОЛЬ ГУМАНІТАРНОЇ СКЛАДОВОЇ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ СУЧАСНОГО ВНЗ



страница4/20
Дата12.05.2016
Размер1.26 Mb.
ТипПрограмма
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20

Н.Г. Чибісова

РОЛЬ ГУМАНІТАРНОЇ СКЛАДОВОЇ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ СУЧАСНОГО ВНЗ

З кінця ХХ ст. в Україні, незважаючи на офіційне не прийняття технократизму, в системі вищої освіти з’явилися установки на підготовку вузького спеціаліста.

Відмова суспільства від гуманізації вищої освіти може привести до соціального та духовного краху, як окремої людини, так і усього соціуму. У цьому зв’язку, гуманізація вищої освіти постає важливим завданням для сучасного вищого навчального закладу.

Модернизаційні перетворення в українській економіці мають за мету створення засад постіндустріального суспільства, а це не може не підштовхувати і процес гуманітаризації, покликаний протидіяти ціннісній кризі в свідомості людини, відновити її соціальні засади, розвити в людині її цілісне «Я».

До загальних принципів гуманізації освіти можуть бути віднесені наступні принципи:

1. Систематизація та цілеспрямована діяльність усіх структур ВНЗ – кафедр гуманітарного циклу, спеціальних та загальнотеоретичних дисциплін, управлінських структур, студентських колективів тощо.

2. Викладання та постійне оновлення базових та елективних (факультативних, згідно з вибором студентів) курсів гуманітарних дисциплін.

3. Наповнення гуманітарною складовою спеціальних та загальнотеоретичних дисциплін.

4. Відтворення у навчальному процесі умов всебічного розвитку особистості завдяки використанню різноманітних засобів, форм, методів педагогічної діяльності.

5. Створення моделей гуманітарної підготовки фахівців, які б спиралися на профіль університету, факультету, спеціальності та зовнішні особливості регіону, міста тощо [322, с. 90–91].

Ці принципи повинні сприяти відтворенню цілісної особистості, в якій будуть поєднуватися професіональні знання та навички з розвинутою гуманітарною культурою.

Такий підхід має орієнтувати студента на гуманітарний, всебічний його розвиток, а не на вузьку спеціалізацію. Тому в навчальних планах та програмах повинні залишатися часи і на гуманітарну складову, і на професійну підготовку. Має бути знайдене конструктивне, компромісне рішення, яке зможе поєднати ці дисципліни.

Сучасні стандарти вищої освіти є різними щодо гуманітарного блоку дисциплін. В більшості європейських країн він складає приблизно 45–50% від загального обсягу всіх навчальних дисциплін. У США переважна частина навчального часу відведена для предметів гуманітарно-суспільствознавчого циклу (45–47%), серед яких переважає мовна підготовка (рідною та іноземною мовами). При цьому основний тягар соціалізації лежить саме на даних дисциплінах. Це означає, що вони мають не тільки надавати учням інформацію (наприклад, про те, як працює політична система США), але й бути націленими на передання певного набору цінностей, частина з яких є традиційною, а частина – адаптованою до нових історичних реалій (повага до закону, громадянські права, права меншостей, прагнення до розв’язання конфліктів тощо).

Українському суспільству не зайве було б запозичити досвід країн Східної Європи, наприклад Польщі, або таких країн пострадянського простору, як Латвія, Литва, Естонія, де реформування вищої освіти наприкінці 1990-х років спричинилося до збільшення часів на вивчення дисциплін гуманітарного циклу.

В сучасних умовах руйнується фундаментальне знання (з навчальних планів зникають гуманітарні дисципліни або значно зменшуються обсяги їх викладання, така ж доля спіткала фізику і математику в технічних ВНЗ). Повільно, але неухильно їх місце займають різноманітні спеціальні дисципліни, обсяг яких постійно збільшується, а дисципліни, які є суттєвими для тої чи іншої професії зникають. Так, етика зникла з держстандартів юристів та журналістів, немає естетики в держстандартах художніх спеціальностей. Медичні ВНЗ пропонують замінити «Історію України» на «Історію медицини», а економісти – на «Історію економічних вчень».

У гуманітарний цикл мають входити дисципліни, в яких розглядається людина, її культура, духовно-ціннісне ставлення до дійсності (політичне, правове, соціальне, культурологічне, моральне, естетичне тощо).

Але необхідно перетворити зміст гуманітарних дисциплін, щоб в ньому відображалися вищі досягнення української і світової культур, які ґрунтуються на гармонії соціального й індивідуального, особистісного і суспільного.

Важливе місце у формуванні культури належить таким гуманітарним дисциплінам, як «Філософія», «Культурологія», «Етика», «Естетика», «Історія», «Іноземна мова» та інші.

Останнім часом обсяг годин, що виділяються в університетах на дисципліни художньо-естетичного і культурологічного циклів, суттєво скоротився. Якщо раніше студенти вивчали курс «Світова художня культура» (СХК), а також культурологію, знайомилися з етикою, естетикою, то сьогодні в навчальному плані як обов’язковий наданий один гуманітарний модуль, до складу якого входять такі курси, як «Культурологія», «Етика», «Естетика». Цей модуль має зосередити увагу студентів як на проблемах теорії культури і культурологічних концепціях, так і на сучасних проблемах етики і естетики. Такий підхід не допомагає студентам з’ясувати сутність цих дисциплін, а навпаки, заважає їх застосуванню, бо при такому підході губиться специфіка кожного з даних курсів, зникає логічне підґрунтя в їх викладанні. Крім того, в багатьох ВНЗ навіть і цей об’єднаний курс не має права на існування.

Сьогодні чимало філософських дисциплін читається на факультативній основі, ВНЗ обирає їх самостійно.

Наприкінці 80-х – на початку 90-х рр. ХХ ст. при підготовці бакалаврів за спеціальностями «Фінанси», «Маркетинг», «Бухгалтерський облік» у Джорджтаунському університеті на вивчення гуманітарних дисциплін відводилося 40% усього навчального часу. На початку 90-х років у багатьох престижних американських вищих технічних закладах освіти існував обов’язковий для індивідуальних планів студентів індекс «15–17%». Цей індекс означав, що при виборі дисциплін для плану індивідуальних занять спеціалістів будь-якої орієнтації – біологів, математиків, хіміків, правознавців тощо – студент зобов’язаний був включити до свого навчального плану курси з мистецтва та художньої культури обсягом не менш як 15–17% від загальної кількості навчальних годин. У США вивченню «популярних» видів культури присвячено 56% курсів: курси з телебачення, кіно, реклами, журналістики. Статус загальнодержавної в США отримала програма «Назад до витоків». Вона реалізована в провідних університетах країни, зокрема Гарвардському, Йельському, Прістонському та інших, для студентів негуманітарних спеціальностей і передбачає обов’язкове вивчення десяти курсів з п’яти основних сфер культури: три – з літератури та мистецтва, два – з історії, два – із соціально-філософського аналізу, два – з природничої сфери, один – з мови і краєзнавства.

Гуманітарні дисципліни покликані сформувати в студентів методологічні засади пізнання, озброїти їх логічним «апаратом» мислення, познайомити з загальнолюдськими моральними і естетичними цінностями, вказати подальші шляхи прилучення до них. Це стосується й, наприклад, таких навчальних дисциплін, як «Риторика», «Лідерство», які, на жаль, викладаються поки що тільки в окремих ВНЗ України. Тим часом ці дисципліни сприяють становленню життєво важливих якостей людини, таких як активність, відповідальність, комунікабельність тощо.

Гуманітарна основа має бути присутньою як ціле в усіх навчальних дисциплінах. Це зближує між собою гуманітарне, природниче і технічне знання, допомагає створити цілісне уявлення про світ.

Сучасний навчальний процес покликаний сприяти розвитку міжпредметних зв’язків, які дозволять відійти від вузької спеціалізації, дроблення дисциплін і нададуть можливість на основі аналітичного мислення осягнути навчальну дисципліну в цілому. З цією метою необхідно розробити такі програми навчальних дисциплін, які б не були диференційовані за змістом (як це відбувається сьогодні: філософські, математичні, природничі, економічні тощо), а інтегрували б зміст освіти, сприяли б її систематизації, удосконаленню відповідно до специфіки і професійній спрямованості ВНЗ.

Поєднання в навчальному плані різних предметів навчання приведуть до формування цілісної картини світу, інтегрованого знання, співвіднесеного з реальними потребами життя. А саме це і необхідно випускнику сучасного ВНЗ. Конкретним кроком у його вирішенні може стати впровадження інтегративних курсів, сутність яких полягає у взаємопроникненні елементів однієї дисципліни в структуру іншої, у результаті чого формується нова комплексна дисципліна зі своїми властивостями, наприклад, «Розвиток природи і суспільства», «Основи екології й економічних знань», «Економіка природокористування», «Етика як естетика майбутнього» тощо.
ЛІтература


  1. Филиппова О.А., Подольский Н.К. Соотношение профессионального и социально-гуманитарного образования в вузе: дисциплинарная матрица социально-гуманитарного блока // Зб. Наук. Праць гуманітарних кафедр. – Харків, 2005. – С.88 -95.

  2. Чибісова Н.Г. Вищий навчальний заклад як середовище формування цінностей студентської молоді в соціокультурних умовах сучасної України /Н.Г. Чибісова. – Х.: Вид-во НУА, 2004. – 256с.


Каталог: jspui -> bitstream -> 123456789 -> 192
123456789 -> Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад донецький національний технічний університет
123456789 -> Изменения гендерной идентичности взрослых в условиях социальных трансформаций
123456789 -> Народная украинская академия специализированная экономико-правовая школа рабочая тетрадь по правоведению
123456789 -> Народная украинская академия специализированная экономико-правовая школа рабочая тетрадь по правоведению
123456789 -> Учебное пособие для студентов высших учебных заведений
123456789 -> С. Костюка апн украины Иерархические уровни эмоциональной саморегуляции личности как объект психодиагностики
192 -> Средства массовой коммуникации как фактор формирования девиантного поведения подростков
192 -> Исследование проблем профессионального самоопределения студентов Яргу им. П. Г. Демидова, специальности «социальная работа»
192 -> Extremism as a social problem of the xxi-st century Экстремизм как социальная проблема XXI века
192 -> Медицинский статус пожилого человека и его влияние на процессы социальной адаптации в доме-интернате


Поделитесь с Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20


База данных защищена авторским правом ©dogmon.org 2019
обратиться к администрации

    Главная страница