Шкала «Ступінь зусиль на виконання шкільних завдань»
5
|
Дитина працює легко, вільно, без напруження
|
|
|
|
|
|
4
|
Виконання шкільних завдань не викликає в дитини особливих ускладнень
|
|
|
|
|
|
3
|
Інколи працює легко, виявляє впертість, завершення завдань вимагає певного напруження
|
|
|
|
|
|
2
|
Виконання шкільних завдань потребує від дитини напруження зусиль, сторонньої допомоги
|
|
|
|
|
|
1
|
Дитина відмовляється працювати, може плакати, кричати, виявляти агресію
|
|
|
|
|
|
Шкала «Самостійність дитини у виконанні шкільних завдань»
5
|
Дитина сама може впоратися зі шкільними завданнями
|
|
|
|
|
|
4
|
Працює самостійно, майже не звертаючись по допомогу до дорослого
|
|
|
|
|
|
3
|
Інколи звертається по допомогу, але частіше виконує завдання сама
|
|
|
|
|
|
2
|
Дитина могла б упоратись зі шкільними завданнями самостійно, але воліє робити їх із допомогою дорослого
|
|
|
|
|
|
1
|
Для виконання дитиною шкільних завдань потрібна ініціатива, допомога і постійний контроль з боку дорослого
|
|
|
|
|
|
Шкала «Настрій, з яким дитина йде до школи»
5
|
Дитина усміхається, сміється, з гарним настроєм іде до школи
|
|
|
|
|
|
4
|
Спокійна, організована, немає проявів зниженого настрою
|
|
|
|
|
|
3
|
Інколи бувають прояви зниженого настрою
|
|
|
|
|
|
2
|
Трапляються прояви негативних емоцій:
А) тривожність, смуток, інколи страх;
Б) уразливість, запальність, дратівливість
|
|
|
|
|
|
1
|
Переважання депресивного настрою або агресії (вибухи гніву, злості)
|
|
|
|
|
|
Шкала «Взаємини з однокласниками»
5
|
Дитина товариська, ініціативна, легко контактує з дітьми, у неї багато друзів, знайомих
|
|
|
|
|
|
4
|
Малоініціативна, але легко вступає в контакт, коли до неї звертаються діти
|
|
|
|
|
|
3
|
Сфера спілкування трохи обмежена: спілкується тільки з деякими дітьми
|
|
|
|
|
|
2
|
Воліє бути поруч, але не вступати з ними в контакт
|
|
|
|
|
|
1
|
Замкнена, ізольована від інших дітей, воліє бути на самоті; ініціативна у спілкуванні, але часто виявляє негативізм стосовно дітей: свариться, дражниться, б’ється
|
|
|
|
|
|
Шкала «Загальна оцінка адаптованості дитини»
5
|
Високий рівень адаптованості
|
|
|
|
|
|
4
|
Рівень адаптованості вищий за середній
|
|
|
|
|
|
3
|
Середній рівень адаптованості
|
|
|
|
|
|
2
|
Рівень адаптованості нижчий за середній
|
|
|
|
|
|
1
|
Низький рівень адаптованості
|
|
|
|
|
|
Батько _____________________________
Дата _____________________
ДОДАТОК 2.
СХЕМА-ХАРАКТЕРИСТИКА
(для виявлення шкільних труднощів та рівня адаптованості учнів класу, заповнює вчитель)
Запитання до схеми-характеристики учнів класу
-
Чи охоче, з інтересом дитина вчиться?
-
Чи достатньо відповідально ставиться до навчання?
-
Чи переживає свої навчальні успіхи і невдачі?
-
Чи прагне до поліпшення своїх результатів?
-
Чи активна на уроках? Чи часто хоче висловитися, відповісти на запитання?
-
Чи дисциплінований учень (учениця)?
-
Чи вміє організувати себе в роботі?
-
Чи досить при цьому уважний, наполегливий, цілеспрямований?
-
Чи відповідає працездатність дитини пропонованим школою вимогам?
-
Чи досить контактний, довірливий учень, чи легко піддається виховним впливам?
-
Чи добре складаються відносини з іншими дітьми у класі?
-
Чи можете ви покластися у роботі з дитиною на допомогу її батьків?
-
Чи потребує дитина додаткової індивідуальної допомоги на уроках?
-
Чи легко відгукується для допомоги?
-
Чи успішно пройшов процес адаптації дитини до школи?
-
Чи цілком задовільно засвоює дитина програмні знання, уміння й навички?
Інструкція до заповнення
Відповіді на запитання в схемі позначати цифрами – у графі відповідного питання проти прізвища учня ставити:
«1», якщо можна стверджувати «безумовно так»;
«2», якщо можна сказати «скоріше так, ніж ні»;
«3», якщо ви відповідаєте «швидше ні, ніж так»;
«4», якщо «безумовно ні».
У тих випадках, коли відповісти важко, залишіть графу незаповненою.
Інтерпретація результатів
Показники до 1,5 – норма;
1,6 до 2,2 – незначні прояви дезадаптації;
2,3 до 3,0 – яскраво виражена дезадаптації.
СХЕМА-ХАРАКТЕРИСТИКА
виявлення шкільних труднощів та рівня адаптованості учнів класу
Клас _________
Учитель ___________________________________
№ з/п
|
Прізвище, ім’я учня
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
13
|
14
|
15
|
16
|
Середній бал
|
Висновок
|
1
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ДОДАТОК 3.
Зразок аналітичного звіту за результатами дослідження адаптації учнів 5-х класів.
АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ
за результатами дослідження адаптації учнів 5-х класів ЗОШ №… до нових умов навчання
у 20… / 20… н.р.,
проведеного психологом (П.І.П.)
Перехід учня з початкової школи другого ступеня супроводжується низкою специфічних проблем, що потребують особливої уваги. Складність цього періоду зумовлена, насамперед, сукупністю психофізіологічних та особистісних змін, які відбуваються у внутрішньому світі дітей на межі 3-4 і 5-х класів. До того ж, нові умови навчання в середній школі пред’являють більш високі вимоги до інтелектуального розвитку учня, підвищують темпи навчальної діяльності. Усе це викликає напруження психіки дитини і може призвести до перевтоми, високого рівня тривожності, труднощів у соціально-психологічній адаптації.
Для попередження можливих негативних явищ на даному етапі розвитку особистості школяра, виявлення труднощів адаптації психологічною службою проведено спеціальне психологічне дослідження.
Мета дослідження – виявлення потенційної «групи ризику», тобто дітей, чиє подальше навчання та виховання пов’язані із суттєвими труднощами (діти з емоційними розладами, порушеннями поведінки, зниженням рівня навчальних досягнень).
Завдання дослідження – дослідити такі адаптаційні процеси:
-
процес міжособистісної взаємоадаптації між окремими членами класного колективу, між колективом і кожним учителем;
-
процес реадаптації раніше сформованих і переадаптації актуалізованих міжособистісних контактів учнів у змінених, оновлених обставинах навчання;
-
внутрішні процеси самопристосування учнів у змінених умовах шкільного життя.
Для досягнення поставленої мети була розроблена Програма дослідження, яка складається із:
-
визначення характеру психологічного комфорту учня у класі, емоційного стану (проективні методики «Неіснуюча тварина» і «Дерево», Дж.Лампен).
-
Визначення ставлення до навчальних предметів (анкета «Моє ставлення до шкільних предметів»).
-
Діагностики структури взаємин в учнівському колективі, виявлення «зірок» та «знехтуваних» (Соціометрія, адаптована Бітяновою).
-
Діагностики особистісної адаптації школярів (методика Фурмана).
-
Діагностики шкільної тривожності (методика Філіпса).
Допомогти дітям найменш болісно пройти період адаптації до нових умов, пов’язаних зі зміною зовнішніх обставин і внутрішніми змінами, - важливе завдання для всіх дорослих, що беруть участь у навчанні й вихованні школярів.
Розуміючи важливість вчасного виявлення дезадаптації учнів та залучення всіх учасників навчально-виховного процесу до її недопущення або подолання психологічною службою проводиться психологічна просвіта батьків (перелік виступів у системі батьківських зборів) і вчителів (індивідуальні консультування, семінари-практикум «Гуманізація взаємин: учитель-учень», психолого-педагогічні консиліуми; «Супроводження учнів «групи ризику»). Такі заходи дають можливість полегшити процес адаптації, уникнути деформації формування особистості, утрати контакту з дітьми і зниження мотивації до навчання.
Враховуючи результати дослідження, є доречним проведення такого комплексу психолого-педагогічних заходів, спрямованих на створення умов для кращого пристосування учнів до нового рівня вимог та профілактику дезадаптації у школі другого ступеня:
-
Забезпечення наступності вимог до учнів під час їхнього переходу до середньої школи через:
-
включення в навчальні плани й опрацювання з учнями 4-х класів додаткових тем з метою забезпечення наступності у програмових вимогах;
-
взаємне відвідування уроків учителями молодшої і середньої школи з метою виключення додаткових труднощів для учнів, пов’язаних із різкими відмінностями у вимогах до організованості й самостійності, темпу, а також індивідуальними особливостями педагогів початкової і середньої школи.
-
Виявлення «групи ризику» - учнів, що мають ризик шкільної дезадаптації під час переходу у п’ятий клас.
-
Складання на учнів «групи ризику» психолого-педагогічних характеристик та ведення індивідуальних діагностичних карт.
-
Консультування батьків учнів «групи ризику».
-
Проведення психолого-педагогічного консиліуму щодо вироблення напрямів супроводження учнів «групи ризику» згідно з результатами дослідження адаптації п’ятикласників (жовтень).
-
Організація і проведення семінару для вчителів за темою «Особливості адаптації п’ятикласників».
-
Проведення батьківських зборів щодо актуальних проблем виховання дітей молодшого підліткового віку. «Психологія співпраці: як будувати свої взаємини з підлітком?»
-
Індивідуальна корекційно-відновлювальна, консультаційна робота:
-
спостереження на уроках з метою дослідження взаємин учителя з учнями («МОРВ» - методика оцінювання роботи вчителя, адаптована Московським інститутом підвищення кваліфікації вчителів);
-
бесіди з учителями, батьками з метою виявлення дітей з ознаками дезадаптації.
Дослідження проводилося протягом жовтня-листопада 20… року. Обстеженню підлягали 5-А клас (кл. керівник – В.Покотило); 5-Б клас (кл. керівник – Р.Кушнір); 5-В клас (кл. керівник – А.Осипчук).
Загальна кількість респондентів склала 89 осіб.
Із них: дівчаток – 48, хлопчиків – 41.
У результаті дослідження виявлено дітей з високим рівнем тривожності і труднощами у соціально-психологічній адаптації (кількість таких дітей становить 21% від загальної кількості досліджуваних). Під час відвідування уроків була оцінена робота вчителів-предметників щодо їхньої психолого-педагогічної майстерності. Майже на всіх уроках спостерігається сприятлива психологічна атмосфера, доброзичливе ставлення поєднується з вимогливістю вчителів до учнів. За результатами дослідження надані рекомендації класним керівникам, батькам щодо індивідуального підходу до кожної дезадаптованої дитини відповідно до причин труднощів адаптації.
Порівнюючи результати дослідження адаптації п’ятикласників 20…/20… н.р., можна казати про більш швидке пристосування учнів до нових умов навчання. Так, показники загальної адаптованості п’ятикласників цього року збільшилися на 17%. Таке поліпшення ситуації невипадкове. Взаємодія і наступність початкової і середньої школи у підтримці та підвищеній увазі до учнів, систематичне висвітлення даної проблеми на педрадах, нарадах, психологічний семінар-практикум для вчителів, які викладають у 5-х класах, щодо гуманізації взаємин з учнями, робота класних керівників, виступи психолога на батьківських зборах – усе це є ефективною системою роботи щодо профілактики дезадаптації п’ятикласників.
Поделитесь с Вашими друзьями: |