Шкала «Ступінь зусиль на виконання шкільних завдань»

Батько _____________________________

Дата _____________________

ДОДАТОК 2.

СХЕМА-ХАРАКТЕРИСТИКА

(для виявлення шкільних труднощів та рівня адаптованості учнів класу, заповнює вчитель)
Запитання до схеми-характеристики учнів класу

1. 
   Чи охоче, з інтересом дитина вчиться?
   
2. 
   Чи достатньо відповідально ставиться до навчання?
   
3. 
   Чи переживає свої навчальні успіхи і невдачі?
   
4. 
   Чи прагне до поліпшення своїх результатів?
   
5. 
   Чи активна на уроках? Чи часто хоче висловитися, відповісти на запитання?
   
6. 
   Чи дисциплінований учень (учениця)?
   
7. 
   Чи вміє організувати себе в роботі?
   
8. 
   Чи досить при цьому уважний, наполегливий, цілеспрямований?
   
9. 
   Чи відповідає працездатність дитини пропонованим школою вимогам?
   
10. 
    Чи досить контактний, довірливий учень, чи легко піддається виховним впливам?
    
11. 
    Чи добре складаються відносини з іншими дітьми у класі?
    
12. 
    Чи можете ви покластися у роботі з дитиною на допомогу її батьків?
    
13. 
    Чи потребує дитина додаткової індивідуальної допомоги на уроках?
    
14. 
    Чи легко відгукується для допомоги?
    
15. 
    Чи успішно пройшов процес адаптації дитини до школи?
    
16. 
    Чи цілком задовільно засвоює дитина програмні знання, уміння й навички?
    

Відповіді на запитання в схемі позначати цифрами – у графі відповідного питання проти прізвища учня ставити:

«1», якщо можна стверджувати «безумовно так»;

«2», якщо можна сказати «скоріше так, ніж ні»;

«3», якщо ви відповідаєте «швидше ні, ніж так»;

«4», якщо «безумовно ні».

У тих випадках, коли відповісти важко, залишіть графу незаповненою.

Інтерпретація результатів

Показники до 1,5 – норма;

1,6 до 2,2 – незначні прояви дезадаптації;

2,3 до 3,0 – яскраво виражена дезадаптації.

виявлення шкільних труднощів та рівня адаптованості учнів класу

Клас _________

Учитель ___________________________________

Перехід учня з початкової школи другого ступеня супроводжується низкою специфічних проблем, що потребують особливої уваги. Складність цього періоду зумовлена, насамперед, сукупністю психофізіологічних та особистісних змін, які відбуваються у внутрішньому світі дітей на межі 3-4 і 5-х класів. До того ж, нові умови навчання в середній школі пред’являють більш високі вимоги до інтелектуального розвитку учня, підвищують темпи навчальної діяльності. Усе це викликає напруження психіки дитини і може призвести до перевтоми, високого рівня тривожності, труднощів у соціально-психологічній адаптації.

Для попередження можливих негативних явищ на даному етапі розвитку особистості школяра, виявлення труднощів адаптації психологічною службою проведено спеціальне психологічне дослідження.

Мета дослідження – виявлення потенційної «групи ризику», тобто дітей, чиє подальше навчання та виховання пов’язані із суттєвими труднощами (діти з емоційними розладами, порушеннями поведінки, зниженням рівня навчальних досягнень).

Завдання дослідження – дослідити такі адаптаційні процеси:

• 
  процес міжособистісної взаємоадаптації між окремими членами класного колективу, між колективом і кожним учителем;
  
• 
  процес реадаптації раніше сформованих і переадаптації актуалізованих міжособистісних контактів учнів у змінених, оновлених обставинах навчання;
  
• 
  внутрішні процеси самопристосування учнів у змінених умовах шкільного життя.
  

• 
  визначення характеру психологічного комфорту учня у класі, емоційного стану (проективні методики «Неіснуюча тварина» і «Дерево», Дж.Лампен).
  
• 
  Визначення ставлення до навчальних предметів (анкета «Моє ставлення до шкільних предметів»).
  
• 
  Діагностики структури взаємин в учнівському колективі, виявлення «зірок» та «знехтуваних» (Соціометрія, адаптована Бітяновою).
  
• 
  Діагностики особистісної адаптації школярів (методика Фурмана).
  
• 
  Діагностики шкільної тривожності (методика Філіпса).
  

Розуміючи важливість вчасного виявлення дезадаптації учнів та залучення всіх учасників навчально-виховного процесу до її недопущення або подолання психологічною службою проводиться психологічна просвіта батьків (перелік виступів у системі батьківських зборів) і вчителів (індивідуальні консультування, семінари-практикум «Гуманізація взаємин: учитель-учень», психолого-педагогічні консиліуми; «Супроводження учнів «групи ризику»). Такі заходи дають можливість полегшити процес адаптації, уникнути деформації формування особистості, утрати контакту з дітьми і зниження мотивації до навчання.

Враховуючи результати дослідження, є доречним проведення такого комплексу психолого-педагогічних заходів, спрямованих на створення умов для кращого пристосування учнів до нового рівня вимог та профілактику дезадаптації у школі другого ступеня:

1. 
   Забезпечення наступності вимог до учнів під час їхнього переходу до середньої школи через:
   

• 
  включення в навчальні плани й опрацювання з учнями 4-х класів додаткових тем з метою забезпечення наступності у програмових вимогах;
  
• 
  взаємне відвідування уроків учителями молодшої і середньої школи з метою виключення додаткових труднощів для учнів, пов’язаних із різкими відмінностями у вимогах до організованості й самостійності, темпу, а також індивідуальними особливостями педагогів початкової і середньої школи.
  

2. 
   Виявлення «групи ризику» - учнів, що мають ризик шкільної дезадаптації під час переходу у п’ятий клас.
   
3. 
   Складання на учнів «групи ризику» психолого-педагогічних характеристик та ведення індивідуальних діагностичних карт.
   
4. 
   Консультування батьків учнів «групи ризику».
   
5. 
   Проведення психолого-педагогічного консиліуму щодо вироблення напрямів супроводження учнів «групи ризику» згідно з результатами дослідження адаптації п’ятикласників (жовтень).
   
6. 
   Організація і проведення семінару для вчителів за темою «Особливості адаптації п’ятикласників».
   
7. 
   Проведення батьківських зборів щодо актуальних проблем виховання дітей молодшого підліткового віку. «Психологія співпраці: як будувати свої взаємини з підлітком?»
   
8. 
   Індивідуальна корекційно-відновлювальна, консультаційна робота:
   

• 
  спостереження на уроках з метою дослідження взаємин учителя з учнями («МОРВ» - методика оцінювання роботи вчителя, адаптована Московським інститутом підвищення кваліфікації вчителів);
  
• 
  бесіди з учителями, батьками з метою виявлення дітей з ознаками дезадаптації.
  

Загальна кількість респондентів склала 89 осіб.

Із них: дівчаток – 48, хлопчиків – 41.

У результаті дослідження виявлено дітей з високим рівнем тривожності і труднощами у соціально-психологічній адаптації (кількість таких дітей становить 21% від загальної кількості досліджуваних). Під час відвідування уроків була оцінена робота вчителів-предметників щодо їхньої психолого-педагогічної майстерності. Майже на всіх уроках спостерігається сприятлива психологічна атмосфера, доброзичливе ставлення поєднується з вимогливістю вчителів до учнів. За результатами дослідження надані рекомендації класним керівникам, батькам щодо індивідуального підходу до кожної дезадаптованої дитини відповідно до причин труднощів адаптації.

Порівнюючи результати дослідження адаптації п’ятикласників 20…/20… н.р., можна казати про більш швидке пристосування учнів до нових умов навчання. Так, показники загальної адаптованості п’ятикласників цього року збільшилися на 17%. Таке поліпшення ситуації невипадкове. Взаємодія і наступність початкової і середньої школи у підтримці та підвищеній увазі до учнів, систематичне висвітлення даної проблеми на педрадах, нарадах, психологічний семінар-практикум для вчителів, які викладають у 5-х класах, щодо гуманізації взаємин з учнями, робота класних керівників, виступи психолога на батьківських зборах – усе це є ефективною системою роботи щодо профілактики дезадаптації п’ятикласників.