Савік Шустер



страница4/9
Дата11.05.2016
Размер0.77 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Савік Шустер

Алёна...

Бабак

Добрий вечір всім. Я зараз хотіла би звернутись до жінок. Да, до жінок... Тому що я дуже сподіваюсь, що те, що я зараз скажу, ви зрозумієте. Ці два рішення: закон про особливий статус, про особливість місцевого самоврядування на цих територіях, і друга постанова про окуповані території – ці два документи було надто важко приймати. І взагалі приймати рішення щодо них. По першому закону: про особливий статус місцевого самоврядування – у мене особисто, як у жінки і політика, не було питань. На відміну від вас. Чому не було питань? Тому що я задала собі питання таке: якщо би мої діти зараз мене спитали: "Мамо, що ти зробила для припинення війни? Ти зробила всі кроки для того, щоби держава Україна могла в дипломатичний шлях вирішити цей конфлікт?" І я думаю, що прийнявши цей закон, я можу сказати своїм дітям: "Так, я зробила все для того, щоби дати додаткові важелі президенту України в переговорах. На міжнародному рівні сказати, що Україна виконує свої зобов’язання". І таким чином, я розумію, що це є правильний крок. Тому що немає такого рішення, яке жінка-політик може прийняти, не підтримавши дипломатичні шляхи вирішення конфліктів. А це є дипломатія. І ми мусимо використовувати кожен можливий шанс для того, щоб на міжнародній арені Україна мала всі важелі для вирішення конфліктів в дипломатичний шлях. Що в цьому законі важливо? Ми вносимо зміни в цей закон, говорячи про те, що ті вибори, про які ви зараз сказали, можливі виключно в тій ситуації, коли будуть виведені з цієї території війська, коли буде виведена зброя, коли там будуть допущені міжнародні спостерігачі: до цих виборів, – коли там буде відбуватися все в той спосіб, який держава Україна визнає. І коли там будуть проводитися вибори за Конституцією України. Тому я вважаю, що це є той шлях, яким ми мусимо йти для того, щоби врегульовувати питання на міжнародній арені. Щодо окупованих територій... Ви, Савік, починали з того, що сказали, що якраз по визнанню окупованих територій не було питань ні в кого. Я можу сказати, що от у мене особисто був величезний внутрішній конфлікт приймати ці території окупованими. І я скажу чому. Саме через те от, що ви, пані Ірина, сказали, що там є люди, які потребують допомоги. І мені було складно визнавати ці території окупованими, тому що я розумію, що це означає: статус окупованих. Це означає, що відповідальність за всіх, хто знаходяться на тій території, мусить нести агресор, якого ми визнали офіційно, тому що це є окупант, фактично. А не ми: держава Україна. Тому мені було, наприклад, особисто дуже важко це рішення приймати. Водночас моя колега, депутат Ірина Подоляк, мені сказала: "Альона, ти зараз як жінка готова віддати все, аби припинити цю війну. Ти готова до того, щоби тільки там було якось врегульовано все, але ти зрозумій, що домовленості... Навіть якщо ти все віддаш: заради дітей наших, заради всіх – та сторона, яка зараз зі зброєю стоїть проти наших хлопців, не признає твоєї жертви. Вони зруйнують тебе і твоїх дітей. Тому ми мусимо визнати факт, що це не війна брата з братом. Це не така війна. Це війна агресора, який зараз стоїть з нами і не звертає уваги на нашу дипломатію. Тому ми мусимо бути тут жорсткими і дійсно визнати цю територію окупованою". Я розумію, що саме так ми правильно вирішили в парламенті, коли в перший раз ми проголосували за закон і підтримали дипломатичні... Дипломатію... Для того, щоб у президента була можливість сказати, що Україна є держава, яка дотримується міжнародних угод. І друге було рішення про визнання цієї території окупованими для того, щоб сказати всім, що тут не війна брата з братом. Це не громадянська війна, а це війна агресора з народом України. Дякую.

Савік Шустер

Юрий Левченко...

Левченко

Знаєте, на превеликий жаль, під час цієї передачі сьогодні, під час дискусій в парламенті і взагалі в мас-медіа відбуваються постійні дві величезні маніпуляції. Перша величезна маніпуляція відбувається зі словом "мир". Постійно говориться "мир", "мир", "мир". Чудове слово! Безперечно... Тільки мир можна досягнути двома шляхами: або шляхом перемоги, або шляхом капітуляції. Більше того, якщо мир досягається шляхом капітуляції, то зазвичай він дуже нетривкий і потім знову: через півроку, через рік – продовжується та ж сама війна. Тому от коли я чую от ці маніпуляції, я чомусь не чую: а чому ніхто не говорить про те, що якщо от це все от так і далі продовжуватиметься, то все одно через півроку буде Путін наступати, через рік буде Кремль наступати? Чому про це ніхто не говорить? Ви людей просто обманюєте. Ви людям просто брешете про те, що це шлях до миру! Тому що якщо ми говоримо про мир не на півроку, не на рік, а якщо ми говоримо про мир на 50 років, якщо ми говоримо про наших нащадків, а не тільки для нас – так? – то такий мир можна досягнути тільки шляхом перемоги за своїми власними умовами. Шляхом перемоги, шляхом відновлення контролю над українським кордоном за своїми власними умовами. От тоді буде у нас справді тривкий, довготривалий і справжній мир. А те, що зараз відбувається, – це поступова здача, власне кажучи, агресору України. І знаєте чому? От тому що говорять постійно... Це друга маніпуляція... Друга дуже цікава маніпуляція... Про те, що нам треба показати заходу, що ми готові до співробітництва, до дипломатії і так далі. Ну, по-перше, ми це вже показуємо рік цілий – так? А по-друге, мені дуже цікаво: а що буде показувати уряд, який буде сидіти в еміграції в Торонто, а Путін буде в Києві? Теж буде показувати здатність до дипломатії, до співробітництва і так далі? Так? Скільки можна це показувати? Ще раз... Єдина причина, чому всі от ці маніпуляції, дві, відбуваються... А тому що... Для того, щоб нам перемогти за нашими власними умовами, нам потрібно, щоб вся держава воювала, а не тільки волонтери і не тільки ті хлопці, які кров проливають. Потрібно вводити воєнний стан! Потрібно вводити воєнний стан! Для чого? Воєнний стан – це не якийсь, там, військовий закон. Воєнний стан – це економічний закон! Для того, щоб олігархат поділився своїми надприбутками і працював на перемогу! Працював на перемогу, а не працював на свою кишеню! А через те, що наша сьогоднішня влада, яка прийшла на спинах і на плечах "майдану", на крові Небесної сотні, на превеликий жаль, попри те, що вона... Так, більше розмовляє українською мовою і більше патріотична, і дає трошки більше грошей на армію, але ця сьогоднішня влада, як і минула, захищає інтереси олігархату. І тому не хоче... Тому не хоче запроваджувати воєнний стан. А якщо би запровадили воєнний стан, якщо би всі підприємства української економіки працювали, власне кажучи, на війну і на перемогу... Якщо б у нас були податки на розкіш, якщо би у нас були прогресивні податки на доходи фізичних осіб, якщо б у нас були закриті офшорні схеми, тоді б у нас було би достатньо можливостей, фінансових, перемогти в цій війні за власними умовами! Бо я вам нагадую... Коли тут розказують про те, наскільки сильна Росія... Я вам нагадую, наскільки був сильний Радянський Союз і як він програв Афганістану! Він програв Афганістану! Не тому, що Афган... Не тому, що таліби зайшли в Москву, а тому що дуже багато гробів верталося в Росію і в Радянський Союз. Так от коли ми зробимо так, щоб багато гробів верталися в Москву, – нам не треба до цієї Москви йти – ми тоді зможемо відновити контроль над нашими кордонами за власними умовами.

Савік Шустер

Юрий Берёза.

Береза

Я хочу відповісти колезі... Йому треба, мабуть, подарувати слуховий апарат. Тому що... Ну, по-перше, ніхто не говорив... І ніхто не говорить, що нам потрібен мир заради миру.

Левченко

То це ж відбувається! Реально!

Береза

Послухайте, колего, чому... Коли почалась пряма військова агресія Росії проти України, у вас була фракція партії "Свобода"... Хвилинку... Чому ви тоді не поставили питання про оголошення військового стану? Конкретно...

Левченко

Ви кажете неправду! Ми ставили це питання! Публічно ставили! Так що... Шановний пане, ви не кажіть неправду! Це зафіксовано на відео...

Береза

Послухайте сюди!

Левченко

Ну я вас прошу...

Береза

Я ще раз кажу...

Левченко

Є звернення до президента, є голосування...

Береза

Також у вашої партії були представники у владі...

Левченко

Так...

Береза

У вас були...

Левченко

І ми постійно ставили це питання!

Береза

Чекайте...

Левченко

Якщо ви говорите реальну неправду...

Береза

У вас дуже багато було представників у владі...

Савік Шустер

Подождите...

Левченко

Чекайте... Ми зареєстрували постанову про звернення до президента про запровадження воєнного стану. Ви зараз просто говорите елементарну неправду! Це м’яко кажучи. Можна ще іншими словами це назвати.

Бабак

Пане Юрій, скажіть, будь ласка: якщо зараз у нас буде військовий стан, в нас стане більше ресурсу кожного з нас для того, щоби фінансувати цю війну?

Левченко

Так! Так! Стане більше ресурсів!

Бабак

Звідки?

Левченко

А я вам пояснюю!

Бабак

Звідки?

Левченко

Читайте, будь ласка, закон про правовий режим воєнного стану, який дозволяє використовувати будь-якого підприємства, будь-якої форми власності безкоштовно на потреби держави в умовах воєнного стану. І тоді не потрібно буде, наприклад, Харківському бронетанковому заводу платити 280 мільйонів гривень за купівлю металу у наших металургійних олігархів. Так? А він може це отримати по собівартості: що в 5 разів дешевше! А не кидати от цю різницю, от цей прибуток, в кишеню олігархів. І це тільки один-єдиний приклад! Я вам вже не кажу навіть про те, що я вже казав: про офшорні схеми і так далі...

Бабак

Тоді я скажу останню фразу: ту, з якої я починала... Я все ж таки хочу звернутись до жінок. Скажіть, будь ласка: ви хочете війни? Ви хочете війни?

Левченко

Запитайте жінок: чи жінки хочуть, щоб їхні онуки жили в мирній Україні, щоб вони через 50-100 років не воювали?

Бабак

Я вам скажу...

Левченко

Тому що краще один раз нормально перемогти, ніж 300 років у ярмі ще бути! Ми вже були 300 років у ярмі. Ви цього ще хочете? Так?

Бабак

Я не буду говорити...

Савік Шустер

После новостей на канале "112" Олег Ляшко....




(РЕКЛАМА).







Савік Шустер

Прямой эфир, телеканал "112". Олег Ляшко – к микрофону. Секунду только, потому что Алёна Бабак хочет завершить разговор о военном положении.

Бабак

Я вам дуже дякую, Савік. Я все ж таки хотіла би ще раз звернутися до усіх із тим, на чому ми закінчили: що Україні потрібен зараз військовий стан. Так, пане Юрію, ви сказали? Я думаю, кожен може зараз задати собі питання: чи готова Україна соціально, економічно до військового стану? І чи вже ми з вами на тій межі, коли б ми хотіли вже миру? Я саме на цьому хотіла завершити свою промову. Дякую.

Левченко

Так само коротко... Україні, думаю, потрібен воєнний стан, тому що ми на економічній межі, тому що якщо буде воєнний стан, то, я ще раз наголошую, надприбутки, які сьогодні йдуть їм у кишеню, а потім на Кіпр, Віргінські острови, Бермуди і так далі, – вони будуть працювати не на їхню кишеню, а на Україну, на українців і на військовий бюджет. От тому нам і потрібен воєнний стан.

Береза 

Послухайте: чому ваш уряд, коли Крим захоплювали, нічого не робив?

Луценко

Друзі, щодо воєнного стану. Можна, дійсно, дискутувати, чи на усій країні це потрібно, чи ні. Але на тих безпосередньо прилеглих територіях – чому його там немає юридично? Чому Авдіївку, де Ахметов має підприємства, захищають мої друзі і я, який їм вожу оці бліндажі? Хоча можна було б у Ахметова попросити ці бліндажі, користуючись режимом воєнного стану. Хоча б у цих районах можна було б увести? Давайте просто не узагальнювати.

Савік Шустер

Семён.

Семенченко

Вы говорите такие вещи, которые, конечно же, находят отклик в сердце каждого украинца. Особенно среди тех людей, которые на передовой. Но мы с вами сейчас являемся политиками и мы должны говорить те вещи, которые мы реально и должны воплощать в жизнь. У нас существует такая штука, которая называется "президент", всенародно избранный. У него свои полномочия. У нас есть разные фракции, которые придерживаются разных взглядов. Давайте: военный стан? С завтрашнего дня, с понедельника, со следующей недели приходите к нам во фракцию, давайте думать, давайте вносить совместные предложения, давайте договариваться и это делать. Потому что от того, что мы к этому призываем, ничего не изменится. Мы не живём в безвоздушном пространстве. Это искусство возможного. Я с вами согласен: жду вас через неделю с законопроектом.

Левченко

Напевно, кожного тижня ми закликаємо президента і коаліцію ввести воєнний стан. І відповідні юридичні документи подаємо. Просто ця теза мені дуже цікава. Я абсолютно із нею не погоджуюся: "От є всенародно обраний президент – і все, ми його більше не чіпаємо". Або у нас є всенародно обраний прем’єр – ми його не чіпаємо. Перепрошую: це що за така логіка? Це індульгенція на 5 років диктатури? Один раз обрали, а потім роби що тобі заманеться, а народ контролювати не має? Я нагадаю, що через таку позицію, власне кажучи, у нас і відбулося: Кучма, Янукович і тому подібне. Народ має контролювати свого президента, свого прем’єр-міністра, свою коаліцію, свого народного депутата із наступного дня після їх обрання, а не чекати 5 років.

Семенченко

Абсолютно согласен с каждым словом. Вы полностью всё правильно говорите. Только вы забываете, что существует два варианта контроля: либо махновщина, и мы неправовое государство, и тогда вот захотел – и сделал; либо у каждого свои полномочия. Вы знаете, как реализует свои полномочия народный депутат. Поэтому полностью с вами согласен. Приходите к нам на фракцию с законопроектом по военному стану, по олигархам. Давайте договариваться, давайте убеждать коллег и давайте делать. Сколько же можно призывать?

Левченко

Один просто приклад, бо це відбувається певная зовнішня маніпуляція. От я вам дам приклад конкретного законопроекту. От ви кажете "давайте делать"... З 27-го листопада, як тільки я набрав повноважень народного депутата, ми зареєстрували законопроект про скасування угоди з Республікою Кіпр про уникнення подвійного оподаткування. Це угода, через яку щомісяця сотні мільйонів доларів вивозяться з України без сплати податків в Україні? І що відбувається? Вже прем’єр-міністр двічі заявляв, що треба скасувати цю угоду. А законопроект футболиться у Верховній Раді вже понад 3 місяці. Чому? А тому що у Верховній Раді до сих пір, на жаль, є більшість депутатів, які думають більше про свою власну кишеню, ніж про інтереси суспільства. Тому не кажіть про "переконуйте". От переконуємо, власне кажучи.

Семенченко

Полностью согласен. Именно поэтому мы совсем недавно приняли закон об изменении закона об акционерных обществах. Вы же проголосовали за?

Левченко

Так. І не просто за – ми блокували трибуну, щоб це зробити. І тепер питання: чому серед коаліції є особи, які 3 місяці блокували ухвалення цього закону? І хто понесе відповідальність за те, що пан Іванчук 3 місяці блокував прийняття цього закону? Його виключили із фракції? Яку він відповідальність поніс, скажіть, будь ласка?

Семенченко

Наверное, не фракция "Самопоміч" будет за это нести відповідальність. Но вы только что показали, как должен действовать парламентарий. Мы добились этого. Давайте теперь добиваться тех отличных вещей, о которых вы говорите. Только делом реально.

Левченко

Тобто ви погоджуєтеся, що треба воєнний стан вводити?

Семенченко

Погоджуюся.

Левченко

Чудово, Семен, дякую.

Савік Шустер

Олег Ляшко, пожалуйста. У меня такой вопрос. Юрий Берёза сказал: "Победа". Мы сейчас все понимаем, что такое победа. Вот есть оккупированные территории, оккупант, его агенты покидают эту территорию – и это, в принципе, победа. Что победа для России? Я не знаю, заметили ли вы, но в годовщину аннексии Крыма: 18-го марта – Владимир Путин подписал документ, который называется "Сотрудничество и интеграция с Южной Осетией". В этом документе Россия обеспечивает безопасность границ, обеспечивает безопасность Южной Осетии, южные осетины служат в российской армии, и упрощённая процедура получения гражданства российского. Вот это для России была бы победа на оккупированных территориях. Так вот скажите мне, пожалуйста: те законы, которые были приняты на прошлой неделе, – как они приближают победу Украины и отдаляют победу России?

Ляшко

Фракція Радикальної партії не голосувала за закони про внесення змін до закону про особливий статус. Ми не голосували за законопроект, який визначає території, на які розповсюджується цей статус. Єдиний закон, за який ми голосували, – це про визнання захоплених російською армією і російськими терористами територій окупованими. Цей закон, до речі, був якраз за моїм наполяганням: президент на нараді перед голосуванням запропонував як компромісний варіант, що, мовляв, давайте, ми ще третій закон, але не від нього, а від лідерів 5-ти фракцій, про окуповані території. Бо ми вважаємо, що це очевидні речі. До речі, ми лише місяць тому визнали Росію агресором. Хоча ми мали визнати це ще у лютому минулого року, як тільки відбулася анексія Криму. Ви згадали 18-те березня, коли Путін підписав договір із частиною Грузії, яку вони анексували так, як зараз наш Крим анексували. У той же день у Москві був величезний мітинг: там 100 тисяч людей зібралося, – де вони святкували повернення Криму до Росії. На цьому мітингу один із депутатів Державної Думи: здається, його прізвище Міронов – він сказав ключові слова: "Прийшов час Росії, наших перемог. Пришло время собирать русские земли". От що у розумінні Росії "победа". Вони, забравши Крим, оголосивши нам війну, – вони почали збирати: вони вважають, що Україна – це частина Російської імперії, – і вони почали збирати ці руські землі. Їхнє завдання – це не просто Донбас. Їхнє завдання – це поневолення усієї країни. Закони, які були проголосовані, – безумовно, це реалізація плану Путіна, Меркель і Олланда. Коли я дивлюся сьогодні на канцлера Німеччини, на президента Франції – ну один до одного, хто читав підручники історії, 38-й рік: президент Франції Даладьє, прем’єр-міністр Великобританії Чемберлен агітують президента Чехословакії Бенеша, щоб він погодився на умови Гітлера віддати Судетську область, де жили у більшості німецькомовні громадяни тодішньої Чехословаччини. Лідери тодішньої Франції, які, до речі, були союзниками, пов’язаними із Чехословаччиною союзницьким договором... Британія, Франція змусили Чехію піти на поступки: віддати частину своєї території. У підсумку Чемберлен повернувся у Британію, сказав: "Я привіз вам мир", – на що йому Черчілль сказав: "Ви обрали ганьбу в намаганні уникнути війни. А у підсумку отримаєте і ганьбу, і війну". Те саме стосується наших законів. Ми голосували ці закони 16-го вересня у таємному режимі. Я тоді ще не мав фракції. Я був один депутат, який голосував проти. Після 16-го вересня сотні українських солдат загинуло, хоча нам теж тоді казали: "Голосуйте – буде мир". Ці закони не дають нам миру. Це ілюзія – ілюзія, як дорого буде нам коштувати. Нам пропонують насправді не мир, шановна колега. Нам пропонують не мир. Якби ж то мир! Якби ці закони давали хоча б один відсоток миру, я б голосував обома руками. Нам пропонують ілюзію миру в обмін на наші території, в обмін на частину нашого суверенітету. Як вони використовують це зараз: наші вороги? Так само, як використовували після перших мінських угод 16-го вересня: вони нарощують свої сили, вони будуть армію. Сьогодні проти нас стоїть на окупованій частині нашого Донбасу потужна армія, яка готова ближчим часом перейти у наступ. Що стосується дій Росії... Я людина не військова, але є здатність до аналізу і до сприйняття інформації. Я абсолютно переконаний, хто б що не говорив: сильніша Росія від нас чи не сильніша, – Росія Україну не переможе, не перебільшуйте військову міць Росії. Так, у них багато солдат. Бо у Росії ніколи не цінилося життя. Але у Росії технології, у порівнянні із американськими, із натівськими, – це позавчорашній день. Проблема полягає у тому, що і Америка, і Європа – вони сьогодні намагаються зупинити конфлікт, війну за наш рахунок: за рахунок нашого суверенітету, за рахунок нашої території. Я у зв’язку із цим хочу нагадати слова, написані у 1941-му році Олександром Олесем: "Європа мовчала, коли Україна в нерівній борьбі вся сходила кров’ю і слізьми стікала і дружної помочі ждала собі. Європа мовчала". От сьогодні, через багато років, повторюється аналогічна ситуація. Президент Франції, канцлер Німеччини – вони змушують президента України Порошенка приймати план Путіна, бо вони не хочуть війни. Ми так само не хочемо війни. Але треба розуміти, що жодна дипломатія нічого не варта, коли за спиною дипломата не стоїть потужна армія. Жодна країна себе не захистить, коли вона йде на поступки. Бо коли вона йде на поступки, це збуджує агресора, агресор хоче отримати ще більше. Подивіться, як відреагувало МЗС Російської Федерації, російські терористи, коли Верховна Рада проголосувала на вимогу президента Порошенка закони, які начебто дають мир і імплементують мінські угоди. МЗС Російської Федерації, контрольовані росіянами бойовики категорично виступили проти.

Каталог: content -> upload doc
content -> С. В. Инклюзивное образование для детей с ограниченными возможностями здоровья // Современные образовательные технологии в работе с детьми, имеющими ограниченные возможности здоровья: монография
content -> Апчел В. Я., Цыган В. Н. Стресс и стрессустойчивость человека. Спб.: 1999. 86 с
content -> Профилактика аддиктивного поведения в условиях образовательной среды
content -> Воспитателя
content -> Психологическая помощь акцентуированным подросткам
content -> 11 сентября 2015 года в нашей стране проводится Всероссийский День трезвости
upload doc -> Савік Шустер Прямой эфир, телеканал «112 Украина». Здравствуйте. Начнём сегодняшнюю программу с представления гостей. Заместитель генерального прокурора Украины Давид Сакварелидзе.


Поделитесь с Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База данных защищена авторским правом ©dogmon.org 2019
обратиться к администрации

    Главная страница