Товариство Української Мови (тум-чикаґо) Український Культурологічний Центр (Донецьк)



страница1/5
Дата12.05.2016
Размер1.03 Mb.
ТипКнига
  1   2   3   4   5
Товариство Української Мови (ТУМ-Чикаґо)

Український Культурологічний Центр (Донецьк)

Донецьке обласне Товариство української мови

Донецьке відділення Наукового товариства ім.Шевченка
МОСТИ

В УКРАЇНУ

НАРИСИ З ІСТОРІЇ ТОВАРИСТВА

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЧИКАҐО


Український Культурологічний Центр

Донецьк-2005

ББК 66.79

М 84 Мости в Україну / Укладачі: Володимир Білецький, Віра Боднарук, Богдан Боднарук. – Донецьк: Український Культуро­логіч­ний Центр, ТОВ “Східний видавничий дім”, 2005. – 116 с.
ISBN 966-78-04-89-5
Книга висвітлює сторінки з історії та діяльності Товариства Української Мови Чикаґо. На основі оригінального матеріалу, який містить архів ТУМ-Чикаґо (українська та американська преса за 1990-2004 рр., листи до ТУМ-Чикаґо з України та проводу ТУМ-Чикаґо до громадських організацій в Україні, буклети тощо) простежено діяльність Товариства Української Мови Чикаґо за 15 років. Показано його непересічний внесок у справу новітнього Українського Відродження, підтримку процесу становлення і розвитку громадянського суспільства в Україні.
This book reflects the history and the activities of the Ukrainian Language Society Chicago (ULS-Chicago). Based on factual material, which includes the archives of ULS-Chicago, the press coverage in Ukrainian and American newspapers from 1990-2004, letters to ULS-Chicago from Ukraine, letters from the leadership of ULS-Chicago to civic organizations in Ukraine, booklets, etc., this is a coverage of the work done by ULS-Chicago during a 15-year period. It shows the unique contribution of ULS-Chicago to the Ukrainian renaissance, its support to the process of creating a democratic and free society in Ukraine.
ISBN 966-78-04-89-5

© Товариство Української Мови Чикаґо

© Укладачі: Володимир Білецький,

Віра Боднарук, Богдан Боднарук

© Макет: «Український

Культурологіч­ний Центр» (Донецьк)


ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ

Коли долетіла до нас в Чикаґо вістка, що в Україні в 1989 році було засноване Товариство Української Мови ім. Шевченка на захист української мови (правопис якої постійно міняли в Україні, щоб наблизити її до російської, або й зовсім принижували її, називаючи хохлацькою), то й зродилася думка створити товариство прихильників української мови в Чикаґо, яке було б в контакті з Товариством Української Мови в Україні і яке старалося б допомогти йому у відповідний спосіб. Якщо не інакше, то хоч би розголосити в Америці про загрозливу мовну ситуацію в Україні.

І вже в березні 1990 року зібралася невелика група уболівальників української мови і заснувала ТУМ-Чикаґо. До членства в Товариство запрошували в першу чергу учителів українознавчих шкіл, педагогів та діячів української громади в Чикаґо й околиць. Через дописи про ТУМ-Чикаґо в українській пресі, яка виходить в Америці, незабаром почали надходити листи від зацікавлених осіб з інших міст Америки та Канади.

Спочатку праця Товариства полягала в збиранні українських книг, журналів та часописів, які друкувалися в Америці чи Канаді або в інших країнах, де були поселення українських еміґрантів, та пересилання їх в Україну до всіх обласних Товариств Української Мови. Щоб зібрати фонди на пересилку книг, була членська вкладка і меценатська поміч від приватних осіб та громадських організацій в Чикаґо. Також Товариство брало участь у всеукраїнських імпрезах, як наприклад "Українські Дні", "Веселі Дні" та святочні базари під українськими церквами, де продавали ковбаски, "гамбурґери", "гат доґи", печиво та каву чи чай на зібрання фондів.

Коли Товариство Української Мови в Україні перейменувалося на Всеукраїнське Товариство "Просвіта" ім. Т. Шевченка, то наше Товариство залишило первісну назву, бо під такою назвою ми були знані в Америці. Але ми й далі тримали тісний контакт з обласними "Просвітами" в Україні. Щоб ближче познайомитися з працею і потребами "Просвіти" в Україні, ми відбували подорожі по Україні під час своїх літніх вакацій, на власний кошт. Взагалі вся праця нашого Товариства виконується на добровільних засадах.

Від 1990 року ми відбули 5 подорожей по Україні і відвідали обласні осередки "Просвіти" чи Товариства Української Мови в Києві, Харкові, Полтаві, Донецьку, Луганську, Запоріжжі, Дніпропетровську, Одесі, Симферопілі, Тернополі, Рівному, Луцькому, Вінниці, Івано-Франківському, Львові, Чернівцях та Ужгороді. Влітку 2005 року плянуємо відвідати Чернігів, Суми, Житомир і Хмельницький, а також мати зустріч з проводом "Просвіти" з Кіровограда, Миколаєва, Херсону, Севастополя і Черкас. І так охопити всі області України!

Крім центральних осередків "Просвіти" ми також маємо зв’язок і допомагаємо деяким університетам та школам, як рівно ж бібліотекам. Від їхнього відновлення ми співпрацюємо з Києво-Могилянським університетом, Острозьким університетом, Миколаївським університетом ім. Петра Могили; з українськими школами в Донецьку, Слов’янську, Сівердонецьку, Свердловську, Києві, Львові і Миколаєві; з бібліотеками в Донецьку, Києві, Рівному і Полтаві. Також посилали українську військову літературу до Міністерства оборони (за міністерства ген. К.Морозова). Частково помагаємо українським осередкам у Владивостоці, Мурманську та Татарстані.

З бігом часу настала потреба помагати не тільки українською літературою, але також і канцелярійним приладдям, комп'ютерами та, останньо, коштами на видавничу працю та на стипендії для незаможних студентів в Україні.

На нинішній день було вислано 818 пачок (чи раніше мішків) української літератури, близько 106.560 одиниць вартістю $ 796.575, оплата за пересилку склала $36.703. Книжки наші передаються до шкіл, читалень "Просвіти", до бібліотек. Отримуємо сотні листів від читачів нашої літератури, які висловлюють глибоку вдячність за надіслані речі. Крім цього було вислано $ 82.373 на видавничу працю; на стипендії для сільських дітей, які будуть студіювати україністику в Києво-Могилянському університеті, або в Острозі чи в Миколаєві - $ 6.000.

Коли засновувалося наше Товариство, то ми думали, що проіснуємо якихось 5-6 років та й припинимо свою працю, бо Україна стане могутньою, свідомою, економічно сильною державою і нашої помочі не буде потрібно. А воно вже 15 років минуло! А стан української мови за час незалежності не дуже покращав (наприклад, під час нашої останньої подорожі в 2002 р. у Києві-столиці України - зовсім не чути було української мови) - кажуть, через економічну кризу! Але сьогодні, вже після "помаранчевої революції" є надія, що єдина державна мова буде забезпечена урядом, що усне і друковане українське слово стане домінуючим, як це і годиться у незалежній державі. А меншини будуть мати змогу і далі користуватися своєю мовою, але не вимагати, щоб вона стала другою державною.

Нам було приємно співпрацювати з членами ТУМ і "Просвіти" в Україні і ми вдячні їм за їхню відданість і добре ставлення до нас. Зустрічі в Україні були захоплюючі і додавали нам охоти далі працювати на користь українського народу.




проф. Віра Боднарук,

голова ТУМ-Чикаґо

4 травня 2005 р.

ВСТУП


ВСТУП
Феномен української діяспори як частини світового українства є унікальним явищем нашої культури, нашої історії. Масові переселення українців за кордон починаються у другій половині - наприкінці ХІХ ст. Прийнято виділяти 4 хвилі української еміграції.

Перша хвиля починається з останньої чверті ХІХ ст. і триває до початку Першої світової війни. Масова трудова еміграція до США розпочалася у 1877 році, до Бразилії - у 1880-і роки, у Канаду - з 1891 року, до Російського Сибіру - після революції 1905-1907 рр. Виїздили й до Арґентини, Австралії, Нової Зеландії, на Гавайські острови. Цю еміграцію спричинили аграрна перенаселеність деяких українських територій, лещата економічних та соціальних і політичних утисків, національний гніт з боку австро-угорської і російської монархії.

Друга хвиля еміграції українців охоплювала період між 1 і 2 світовими війнами у ХХ ст. і була викликана поєднанням соціально-економічних та політичних причин. Емігрували в основному ті українці, які зі зброєю в руках боролися проти радянської влади, підтримували Центральну Раду, Директорію, Гетьманат. Це були великі і середні землевласники, торговці, службовці, священослужителі, інтелігенція, солдати і козаки українських військових з'єднань. Вони виїздили до Польщі, Чехословаччини, Австрії, Румунії, Болгарії, Німеччини, Франції, США і Канади.

Третя хвиля еміграції викликана головно політичними мотивами і розпочалася наприкінці Другої світової війни. Більшою мірою це репатріанти з англійської, американської, французької окупаційних зон. Найчисленнішими серед них були колишні військовополонені, яких сталінсько-беріївський режим вважав зрадниками. Істотну частину переміщених осіб становили люди, силоміць забрані на роботи до Німеччини. Були тут також, звичайно, і ті, хто відверто сповідував антирадянські погляди. Більшість емігрантів цієї хвилі осіла в США, Великобританії, Австралії, Бразилії, Арґентині, Франції.

Четверта хвиля - так звана "заробітчанська" - розпочалася у 1990-х роках. Її головні причини - економічна скрута перехідного періоду в Україні. Деякі дослідники наголошують на умисному створенні безробіття, головно - у Західній Україні. В результаті цього на тимчасову роботу в країни Европи, Америки і у Росію виїхало близько 7-8 млн. людей. Частина з них, напевно, вже не повернеться в Україну.

Ось така коротка історія формування нашого закордонного українства. За оцінкою директора Інституту досліджень діяспори (Київ) Ігоря Винниченка на 2001 р. за межами України проживало 10-13 млн. українців.

Внаслідок того, що за межі власної країни вимушена була виїздити під тиском економічних, політичних і воєнних обставин активна частина нації, а також внаслідок відсутності повноцінної Української держави на етнічних землях українців, у нових країнах поселення за кордоном українство продовжувало і розвивало національні державні (УНР), політичні (практично весь спектр політичних партій у діяспорі), громадські, культурні, наукові, духовні інституції. Для української діяспори однією з найвищих соціокультурних цінностей стала мета відновлення повноцінної Української держави.

Українська діяспора Америки надзвичайно сильно зорганізована. З 1893 р. у США виходить одна з "найстарших" газет - "Свобода" (нині - тижневик). Сьогодні у США працюють численні українські ЗМІ, видавництва, музеї, архіви, церкви, школи українознавства.

У 1915 р. створена Федерація Українців Америки, яка вже у 1916 р. була прийнята в Конгресі і президентом США. Тут діє ряд відомих організацій українців зарубіжжя, зокрема "Український Народний Союз", "Український Конґресовий Комітет Америки", "Злучений Українсько-Американський Допомоговий Комітет", "Наукове Товариство ім. Шевченка в Америці", "Українська Вільна Академія Наук", є молодіжні, ветеранські, фахові (напр., лікарів, інженерів, істориків) організації.

У 1964 р. у столиці США м. Вашингтон відкрито пам'ятник Т.Шевченку. Відкрив монумент президент Д. Айзенгауер. Ряд університетів в США мають кафедри української мови, українознавства: Гарвардський, Пенсільванський, Колумбійський, Каліфорнійський, Іллінойський (Урбана-Шампейн) та 20 коледжів країни.

Процеси українського національно-культурного відродження, які активно почалися у 1988-89 рр. в Україні, стали для зарубіжного українства довгоочікуваним моментом реалізації найвищих мрій. У цей час по всьому світу в країнах перебування українців активізуються вже давно існуючі і виникають нові громадські організації, які ставлять за мету підтримку і розвиток демократичних процесів на старій Батьківщині-Україні.

Книга, яку ми пропонуємо читачу, присвячена одній з таких українських організацій у США - Товариству Української Мови Чикаґо (ТУМ-Чикаґо), 15 років діяльності якого ми відзначаємо у 2005 році.



УКРАЇНСТВО ЧИКАҐО
У 1893 р. до Чикаґо прибув молодий український діяч Володимир Сіменович, який розпочав тут свою лікарську практику і протягом сорока років очолював українську громаду міста. У 1893 р., за записами В.Сіменовича, вже існувала православна церква, яку відвідували робітники-українці.

Перша українська громада була зорганізована при парафії св. Отця Миколая у 1905 р. і мала на меті "піднестися через школу, читальню, політичні клюби чи в інший спосіб". У 1906 р. о. Микола Струтинський, д-р Володимир Сіменович та його колега адвокат Стефан Янович засновують у Чикаґо Братство св. Миколая, яке стало першим у Чикаґо відділом Українського Народного Союзу (УНСоюзу, який первинно виник у Шамокін, Пенсильванія у 1894 р.). Ця організація у місті швидко росте. У 1918 р. у Чикаґо було вже 9 відділів УНСоюзу. У 1912 р. при УНСоюзі заснована Рада Освіти - "Просвіта", яку очолив д-р В.Сіменович, секретарем була п. Емілія Струтинська, дружина о. М.Струтинського. Саме п. Емілія у 1917 р. зорганізувала краєвий з'їзд жінок, що привело до заснування "З'єднання Українських Жінок в Америці".

Парафія св. Отця Миколая довгий час виконувала роль одного з основних центрів українського культурного життя у місті. Саме тут у 1918 р. почав виходити квартальник "Рання зоря" (було підготовлено декілька випусків).

У 1915 р. Юрій Маслій, Йосиф Коцовський і Лука Різа засновують з громадою Українську Народну Церкву з парафією св. Трійці, яку відомий дослідник Мирон Куропась вважає "першою чисто українською православною церквою в Америці".

У 1917 р. д-р Володимир Сіменович і його колега лікар д-р Стефан Гриневецький засновують перший у Чикаґо український журнал "Україна", який мав на меті об'єднати українську громаду міста.

Події в Україні у 1918 р., проголошення незалежної держави, активізувало культурне і політичне життя українців. 30 травня 1918 р. відбулося велике українське віче. У марші містом і вічі брало участь близько 10 000 українців.

Політичний портрет української громади Чикаґо того часу по суті повторює у мініатюрі політичну палітру тодішньої України - тут діяли державники, українські комуністи, гетьманці, пізніше - націоналісти та ін., які утворили партії, спортові товариства, просвітницькі, жіночі, культурні й інші громадські структури. У 1935 р. українська громада штату Іллінойс мала понад 110 різних організацій, товариств на близько 41000 мешканців штату українського походження.

Дуже яскравою сторінкою життя українців Чикаґо (та й, зрештою, українців будь-де) є їх культурна діяльність. М.Куропась, описуючи період життя українців у цьому краї від 1890 до 1948 р. уже у 1909 р., нараховує два хори, у 1920-х роках діє драматичний гурток, у 1930-х роках - цілий ряд хорів, танцювальних ансамблів, драматичних гуртків, оркестрів, музичних груп. У цей час створено "Український Хор", про який музичний критик Юджін Стінсон писав у "Чикаґо Дейлі Нювс" таке: "Це один з найкращих хорів, які можна в Америці почути". У 1932 р. стараннями Василя Авраменка у Чикаґо було зорганізовано "Український фестиваль", водночас театральні самодіяльні трупи ставили українські класичні вистави - "Катерину", "Запорожця за Дунаєм", "Сорочинський ярмарок", "Марусю Богуславку" тощо.

Культура, привезена з далекої України, шанувалася і цікавила не тільки наших земляків, але й ширше коло громадян. Так у 1933 р. під час виставки "Століття Поступу", присвяченій 100-ньому ювілею Чикаґо, український павільйон відвідало 1800000 людей.

Але життя і діяльність українських діячів у США, зокрема в Іллінойсі, не було безхмарним. Уже у 1930-х роках гостро дала про себе знати асиміляція.

І все ж досягнення української громади у період до 1948 р., як то, наприклад, робить Мирон Куропась, треба оцінити дуже високо.

Піонери Чикаґо з України "збудували одну з найкращих церков у Америці. Вони вислали тисячі доларів (рівнозначні з мільйонами на сьогоднішні стандарти) до Европи (на закуп харчів, ліків тощо українцям з СРСР - прим. ред.). Вони організували український національний павільйон на Світовій Виставці (1933 р.), збудували цілоденну школу. Вони створили один з найкращих українських хорів в Америці. Вони були політично активними"1. І все це - за гострої економічної кризи в Америці.

Непересічною, але досить ще неналежно оціненою є участь українців з діяспори у Другій світовій війні. Американські українці зі штату Іллінойс воювали у Американській армії на всіх фронтах у Европі, Північній Африці, на Далекому Сході, у Тихому океані.

По Другій світовій війні до Америки прибуло до сотні тисяч політичних емігрантів-українців з таборів DP. У 1965 р. у штаті Іллінойс українська громада вже нараховувала близько 70, а у 1988 - 75 тисяч осіб. У цей період трансформувалися старі і постали нові потужні українські організації - серед них Український Конґресовий Комітет Америки (УККА) та Злучений Українсько-Американський Допомоговий Комітет (ЗУАДК). Основну духовно-організуючу роль в українській громаді відігравали українські Церкви. Новоприбулі по війні емігранти активізували громадське і політичне життя - в Чикаґо утворилося дві українські громадсько-політичні централі: Ліґа Американців Українського Походження та Об'єднання Українських Американських Організацій в Іллінойсі.

Поряд зі старими в основному аполітичними культурницькими і чисто політичними організаціями-партіями повоєнна еміграція ініціювала створення суспільно-харитативної "Самопомочі", товариського клюбу "Бесіда", ряду професійних організацій - лікарів, вчителів, правників, інженерів, молодіжні спортові товариства. Розвинулося шкільництво українського Чикаґо, зокрема, українознавчі суботні школи, що до сьогодні перебувають під егідою "Шкільної Ради", УККА, Консисторії УПЦеркви та інш. організацій. Створено ряд нових хорів. Діяли естрадні оркестри, тріо співаків, квартети тощо.

У 1953 постало і надалі розвинулося "Українське Театрально-Музичне товариство "Нова Сцена", у 1971-81 рр. діяла молодіжна Театральна Студія. При церквах, школах, організаціях молоді і окремо діяли танцювальні ансамблі.

Активним було й мистецьке, літературне, наукове життя української громади Чикаґо. Тут у 1971 р. засновано унікальний Український Інститут Модерного Мистецтва, ряд відомих українських науковців працює в університетах штату Іллінойс, тут діє осередок НТШ-Америка, працює Редакційна колегія унікального видання "Енциклопедія діяспори" (д-р Василь Маркусь), у Іллінойському університеті Урбана-Шампейн вже десятиріччя діє Українська науково-дослідна програма (Дмитро Штогрин, Богдан Рубчак).

До початку 1990-х років українці Чикаґо потужно розбудували цілий ряд напрямків духовно-патріотичного, мистецького, літературного, пресового, наукового, бізнесового життя. Про це красномовно говорить один перелік українських інституцій кінця ХХ ст.: українські католицькі церкви в Ілліной, українські автокефальні православні церкви, євангельсько-баптистські церкви, Церква Євангельських Християн та інші.

Українці Чикаґо створили ряд прицерковно-парафіяльних організацій.

Наприкінці ХХ ст. у Чикаґо діяли такі українські громадсько-суспільні організації: Комітет Оборони Традицій Української Католицької Церкви, Комітет Українців Америки (відділ Чикаґо), Товариство Українських Сеньйорів при парафії св. Володимира й Ольги, Українське Бюро Суспільної Опіки Метрополітального Чикаґо, Українське Патріархальне Товариство, Українське Товариство Старших Громадян при катедрі св. Отця Миколая, УККА (відділ Чикаґо), Українсько-американський Клюб та інші.

У цей же час утворилися основні політичні організації українців Чикаґо: "Американці за людські права в Україні", "Організація Державного Відродження України", "Організація Оборони Чотирьох Свобід України", Середовище УГВР - "Об'єднання Прихильників Визвольної Боротьби України" (ОПВБУ), Українська Станиця Американських Прихильників Антибольшевистського Блоку Народів" (ПАБНА).

Культурно-освітні організації: Комісія Зв'язку Енциклопедії Українознавства, Товариство "Рідна Школа", Українська Католицька Катедральна Школа св. Отця Миколая, Українська Учительська Громада, Українське Академічне і Професійне Товариство ім. Міхновського (УАПТМ), Український Інститут Модерного Мистецтва, Український Національний Музей ім. Мирослава Сіминовича, Школа українознавства при катедральному соборі св. кн. Володимира, Школа українознавства при парафії св. Йосифа.

Братсько-забезпеченєві організації: Союз українців католиків "Провидіння", Українська Народна Поміч, Окружна Рада Українського Братського Союзу в м.Чикаґо й околиці, Округа Українського Народного Союзу в Чикаґо.

Мистецькі ансамблі: Парафіяльний хор при українській парафіяльній парафії св. Андрія, Український ансамбль "Байда", Хор "Боян", Український дитячий хор "Молода думка", Хор "Ірмос", Парафіяльний хор св. Йосифа, Хор "Прометей", Хор "Славута", Український чоловічий хор "Сурма", Хор Тисячоліття єпархії св. Отця Миколая, Катедральний хор ім. Лисенка, Хор "Троянда", мистецькі одиниці осередку СУМ, Український танцювальний ансамбль "Громовиця", Школа балету і народно-сценічного танцю.

Жіночі організації: Допомогове Товариство Українських Жінок, ОЖ-ОЧСУ відділ ім. Алли Горської, Об'єднання Жінок ОЧСУ ім. Оксани Мешко, ОЖ-ОЧСУ ім. Олени Пчілки, Об'єднання Українських Жіночих Організацій м.Чикаґо і околиці, Союз Українок Америки (СУА) - округа Чикаґо, відділи СУА (6-й, 22-й, 29-й, 31-й, 36-й, 51-й, 74-й, 77-й, 84-й, 101-й, 102-й), Український Золотий Хрест в США.

Ветеранські організації: Станиця Братства Колишніх Вояків Першої Української Дивізії УНА, Об'єднання Колишніх Вояків УПА в ЗСА, Відділ Товариства Вояків УПА в Чикаґо.

Молодіжні та спортивні організації: Об'єднання Демократичної Української Молоді в Чикаґо (ОДУМ), "Пласт", Спілка Української Молоді (СУМ), Українсько-Американське Спортове Товариство "Леви", Спортові команди СУМ "Крила".

Професійні організації: Об'єднання Українських Ветеринарних Лікарів (ОУВЛ), Світова Федерація -Українських Лікарських Товариств, Секція українських Фармацевтів (при Українському Лікарському Товаристві Північної Америки), Товариство Українських Інженерів Америки (відділ Чикаґо), Товариство Українських купців, Промисловців і Професіоналістів, Українське Лікарське Товариство в Чикаґо.

Економічні і фінансові організації та установи: 1-й Український Федеральний Щадний Банк "Певність" в Чикаґо, Українська Федеральна Кооперативна Каса "Самопоміч", Українсько-Американське Товариство "Самодопомога" в Чикаґо.

Наукові установи: Осередок НТШ в Чикаґо, Українська науково-дослідна програма при Іллінойському університеті, Філія Українського Католицького університету в Чикаґо.

Фундації: Літературний фонд Романа Завадовича, Український Літературний Фонд ім. Івана Франка, Фундація Українських Студій в Іллінойському університеті.

Ось вона яка, дорогий читачу, Чиказька Україна. Чи не здивований ти, друже-читачу? Чи знав ти про існування такої України, викоханої і вистражданої в серцях наших земляків, вибудуваної за свої кревні гроші, важко зароблені чесною роботою. І не одним поколінням, а зусиллями багатьох - і "західних", і "східних" і "центральних" і "кубанських" та інших українців.

Корисно було б "приміряти" те все до нашої сучасної України, особливо до "української пустки" на Сході і Півдні і зробити висновки. По-перше, про наше минуле - як ретельно і як досконало все українське (школи, інститути, мистецтво, письменство, газети та часописи, театр, бібліотеки, громадські організації і т.д.і т.п.) тут - на Сході і Півдні (в суто українських краях!) було винищено у ХХ ст. По-друге, на прикладі української громади Чикаґо ми бачимо, як може розквітнути національно-громадське, політичне, духовне, наукове, мистецьке, спортивне та ін. життя при наявності ініціятиви, розумної і тривалої праці організаторів-патріотів. І, по-третє, - оптимістичний вислід - хоч нас чекає важка і довга робота в Україні, але побудувати громадянське суспільство МОЖЛИВО, як зробили те у по-своєму важких умовах українці Чикаґо.

А тепер - про новий час - вже після проголошення Незалежної України. Він приніс нові зміни не тільки в українське суспільство в самій Україні, але й покликав до життя нові українські ініціятиви, нові українські громадські організації в українській діяспорі. Одна з таких організацій, вже знана у США і Україні - Товариство Української Мови-Чикаґо (ТУМ-Чикаґо). Про нього наша розповідь.


Каталог: txt -> biletskv
txt -> Психологическая характеристика личности старшеклассника
txt -> А. А. Завельский, Д. А. Завельская, С. И. Платонов. Текст и его интерпретация
biletskv -> Бахмутчини Донецьк "Східний видавничий дім"
txt -> Приведены психологи­ческие причины, способствующие возникновению различных заболеваний
txt -> V. Право на смерть и власть над жизнью
txt -> Справочник практического врача Под редакцией А. Г. Гофмана м г
txt -> Развитие саморегуляции у детей дошкольного возраста
txt -> Роль меркурия в нервной системе
txt -> Донозологические формы нервно-психических расстройств у детей


Поделитесь с Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База данных защищена авторским правом ©dogmon.org 2019
обратиться к администрации

    Главная страница