Видавничого



страница1/17
Дата14.05.2016
Размер1.67 Mb.
#7800
ТипЛитература
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

ПРОБЛЕМА

ВИДАВНИЧОГО

ПІРАТСТВА



Збірка публікацій


Київ 2010

Якось славетний британський драматург Бернард Шоу торгувався з літературним агентом щодо продажу прав на п'єси. Письменник твердо стояв на своїх умовах. Агент вигукнув: «Подумайте лишень! Тисячі людей познайомляться з вашими чудовими творами!». Гострий на язик Шоу відказав: «Біда в тому, що ви дбаєте про мистецтво, а я лише про гроші».

Все упоминаемые в тексте торговые марки являются собственностью их уважаемых владельцев, и все права сохранены. Названия товаров и имена политиков не указывают на реально существующие рыночные продукты и относятся только к проекциям элементов торгово-политического информационного пространства, принудительно индуцированным в качестве объектов индивидуального ума. Автор просит воспринимать их исключительно в этом качестве. Остальные совпадения случайны.

Мнения автора могут не совпадать с его точкой зрения. Все мысли, которые могут прийти в голову при чтении данной книги, являются объектом авторского права. Их нелицензированное обдумывание запрещается.

Виктор Пелевин. Generation "П"

Литература по теме:

  1. Костинский А. Цепочки накопления авторского права. // Радио Свобода 25 февраля 2003. archive.svoboda.org/programs/sc/2003/sc.022503.asp

  2. Рэймонд Э. Собор и Базар.

lib.ru/LINUXGUIDE/bazar.txt_with-big-pictures.html

  1. Столлман Р. М. Говорите, «интеллектуальная собственность»? Соблазнительный мираж! linuxrsp.ru/artic/not-ipr.html

  2. О'Рейлли Т. Пиратство — это уравнительный налог. oops.tepkom.ru/~msk/oreilly/oreilly.html

  3. Лессиг Л. Свободная культура. — М.: «Прагматика культуры», 2007.

artpragmatica.ru/lessig

  1. Вербицкий М. Антикопирайт. 2002. imperium.lenin.ru/LENIN/32/C

  2. Учитель Поносов и Microsoft. lenta.ru/story/ponosoff

  3. Серверы свободных программ. linux.org.ua, openoffice.org, fsf.org, gnu.org


В оформленні використано ліногравюри Георгія Малакова




Проблема інтелектуального піратства. Збірка публікацій. Київ 2010.

© Валерій Лисенко, укладач


Сергій СИРОВАТКА

КРОК ЗА КРОКОМ ТРЕБА ЙТИ ВІД ПІРАТСТВА...

День №209 15.11.2001 day.kiev.ua/2001/209/den-ukr/du3.htm
Сьогодні закінчується термін, який США надали Україні для прийняття законодавства із боротьби з піратським ринком компакт-дисків та програмного забезпечення. Законопроект, що розширює функції контролюючих органів у цій сфері, у другому читанні знаходиться на розгляді парламенту. Якщо депутати його не приймуть, Вашингтон автоматично введе торгівельні санкції проти Києва. Виробники та фірми-користувачі піратським програмним комп’ютерним продуктом в Україні вже зараз переживають облави правоохоронців. Микола Струков, власник рекорди­гової фірми ZMS та львівського заводу «Ноїпрокс» з випуску компакт-дисків, упевнений, що тільки прийняття закону та каральні заходи проблеми піратства в Україні не вирішать.

Що таке, на ваш погляд, легальна робота на українському ринку, і чи можлива вона взагалі?

— Цілком можлива. Легальна робота існує тоді, коли існує законодавство, яке точно розставляє всі акценти. Тобто для того, щоб випустити легально продукт, треба його купити. Спочатку купити у автора, потім — у того, хто виконує, потім — у того, хто представляє інтереси цієї людини. Коли всі ці речі чітко розписані, і ви можете їх виконати, тоді ви можете заявити про те, що ви почали легально працювати. Сьогоднішнє законодавство вже ці питання регулює. Тому на сьогоднішній день є можливість працювати легально на ринку, і випускати легальний продукт.

Чи чекаєте ви від уряду заходів щодо знищення піратства в Україні, як такого?

— Пірат в Україні, безумовно, буде завжди. Я більш ніж упевнений, що ті люди, які займаються піратством, будуть продовжувати ним займатися, намагатися заважати тим, хто працює легально. Адже пірати присутні і у США, і в інших країнах; питання тільки у тому, яке відсоткове співвідношення піратського і легального продукту у нас і у них.

Яким шляхом ви йшли до легального бізнесу в цій галузі: стали випускати продукт, який більше ніхто не випускає, чи вирішили все-таки конкурувати з піратами на ринку розкручених брендів?

— Ми працюємо і так, і так. Якщо ми беремо виконавця, якого записали на своїй студії, і випускаємо його альбом, то звичайно ми випускаємо стовідсотково легальний продукт. І після випуску декількох таких продуктів, коли всіх прав дотримано, ми почали працювати і з тими, чий продукт вже розкручено, і домовлятися про його виробництво на території України. На сьогоднішній день ми купували права тільки у Росії.

Ви беретеся конкурувати з піратами, продаючи з ними один і той же товар?

— Пірати однозначно працюють швидше, ніж ми. І, напевно, ці піратські диски вже присутні на ринку. Тому треба усвідомлювати, що така ситуація існує, і її можна подолати тільки поступово, як кажуть американці, степ–бай-степ, крок за кроком.

А чим у такому випадку ви вже зараз маєте намір завоювати уподобання покупців, адже ціна у вас вища?

— За ціною у нас продукція від піратської майже не відрізняється. Вона відрізняється тільки легітимністю, і також тим, що вона виходить у той час, коли вийде офіційний реліз. Тобто вчасно та з якісних джерел.

Піратська продукція є менш якісною?

— Я не можу сказати, що піратська продукція гірша за якістю, порівняно з тією, що випускається легально. Це неправда. Питання лише у тому, що на легальному товарі присутні всі знаки захисту, яких вимагає законодавство: контрольна марка, контракт, складений на цю тему. І люди, які хочуть працювати чесно, безумовно, дочекаються офіційного продукту, і стануть торгувати тільки ним. Ті ж, хто вирішили для себе, що їм вигідніше працювати «у піратстві» — цим займається велика кількість людей — вони ризикують зіткнутися з прикрощами, пов’язаними із законодавством. Така ситуація буде виникати все частіше, так що люди будуть все частіше задумуватися над тим, щоб перейти на легальний ринок.

До цього переходу їх, очевидно, будуть стимулювати і правоохоронні органи?

— Не можна говорити, що ми розраховуємо на застосування якихось силових санкцій, або на застосування вимоги дотримуватися здорової конкуренції. Ні, кожен з бізнесменів сам вибирає для себе той ринок, на якому він працює, і ті способи, якими він себе реалізовує.

Вам не здається, що українські пірати із задоволенням почали б працювати легально, але не мають для цього достатніх умов?

— Я так не думаю. Всі, хто серйозно працює у цьому бізнесі, чудово знають, що треба зробити, щоб розпочати легальну роботу. Питання в тому, що деякі не переходять внаслідок якихсь фінансових проблем, деякі мають зв’язки, що вже устоялися, та звичку видавати на ринок продукти, про які ще ні американці не почули, ні у кіно ніхто не бачив, а у нас цей продукт вже є. Є така звичка у наших людей.

ДО ІСТОРІЇ ПИТАННЯ ЗАПРОВАДЖЕННЯ

АМЕРИКАНСЬКИХ ТОРГІВЕЛЬНИХ САНКЦІЙ:
Випробування боротьбою з піратським

виробництвом компакт-дисків в Україні.

Посольство США у Києві, Україна. 23 січня 2002 року

usinfo.usemb.kiev.ua/press/020123_sanctions-begin-bg_ukr.html
Протягом більше ніж двох років США заохочували Україну припинити піратське виробництво компакт-дисків. Піратство компакт-дисків в Україні продовжує завдавати збитків інтересам американського бізнесу. В 1999 р. американська індустрія звукозапису за її оцінками зазнала збитків на 200 млн. доларів через експорт піратських дисків з України. Є незчисленні документальні докази того, якими є обсяги піратського виробництва компакт-дисків українськими виробниками. Експертиза дисків, ко­трі було вилучено під час перевірок в Європі та інших країнах, не залишають сумнівів, що ці піратські диски були зроблені українськими виробниками. Ці докази надавалися уряду України, а українські пра­воохоронці навіть навчалися користуватися засобами вистежування походження дисків.

Піратське виробництво компакт-дисків продовжує перешкоджати економічному зростанню України. У той час як високий рівень піратського виробництва в Україні шкодить інтересам американського бізнесу, це в рівній, якщо не в більшій, мірі завдає шкоди легальному українському бізнесу. Піратство перешкоджає розвитку індустрії звукозапису в Україні та розвитку інформаційних технологій, тому що місцеві митці та програмісти не зацікавлені вкладатися у твори, котрі, як показує їх досвід, скоріш за все будуть вкрадені. Повінь дешевих піратських західних товарів також ускладнює українським митцям та програмістам продаж власної продукції.

Продовження великомасштабного піратського виробництва в Україні має також ще інший негативний вплив на українську економіку. Це завдає шкоди інвестиційному іміджу України, а також відохочує українських та іноземних інвесторів вкладати гроші та інші ресурси в розвиток українського інтелектуального і творчого потенціалу. Більше того, адекватний захист інтелектуальної власності є передумовою для вступу у Світову Організацію Торгівлі.

У червні 2000 року Президенти Клінтон та Кучма погодили спільний План дій з боротьби проти піратства у галузі оптичних носіїв. Згідно Плану, Україна зобов’язалася запровадити режим ліцензування виробництва компакт-дисків. Інші країни, що мали серйозну проблему піратського виробництва, пересвідчились на досвіді, що режим ліцензування виробництва компакт-дисків є найефективнішим способом боротьби із піратством. Метою такого законодавства є не закриття українських заводів компакт-дисків, а навпаки — створення надійного середовища, в якому законні виробники зможуть продукувати в Україні ліцензовані компакт-диски. Виробництво дисків за зниженими цінами, розрахованими спеціально з оглядом на зростаючий ринок в Україні, буде продовжуватись і при вимогливих умовах режиму захисту інтелектуальної власності. З цієї причини, законним виробникам нема чого побоюватися від встановлення режиму ліцензування. Такий режим привів би до розширення їх бізнесу, тому що західні компанії були б більше зацікавлені виробляти диски в Україні. Тільки ті, хто займається піратським виробництвом, мають боятися цього законодавства.

Через неспроможність України вжити заходів на виконання своїх зобов’язань, взятих в рамках Спільного плану дій, Торгівельний представник США визначив Україну “пріоритетною зарубіжною країною” в березні 2001 року і розпочав розслідування українських заходів з вирішення цієї проблеми. Торгівельний представник США вирішив, що Україна не постаралася покращити захист інтелектуальної власності, і, тому в серпні 2001 року позбавив Україну пільгового статусу за Узагальненою системою преференцій США. Введення санкцій відкладалося декілька раз, з тим, щоб дати Верховній Раді достатньо часу для прийняття ефективного законодавства із впровадження режиму ліцензування виробництва, експорту, та імпорту компакт-дисків. В грудні уряд зобов’язався підтримати ухвалення законодавства з ліцензування компакт-дисків, яке б заспокоїло стурбованість звукозаписуючої індустрії та уряду США. Після того, як Верховна Рада відхилила таке законодавство у грудні, Торгівельний представник США оголосив про запровадження санкцій на суму в 75 млн. доларів, і прийняв рішення, що санкції автоматично набувають чинності 23-го січня 2002 р., якщо Україна не зможе до цього часу вжити значних заходів проти піратства.

17-го січня 2002 року Верховна Рада ухвалила закон, який, за попереднім аналізом, не зможе ефективно протистояти піратству. Американський уряд отримав копію ухваленого закону 23 січня. Торгівельний представник США ретельно вивчає закон і визначить, чи Україна виконала свої зобов’язання із зупинення піратства і чи санкції можуть бути скасовані. Згідно попередніх повідомлень про закон, в ньому є багато положень, що виключають деякі виробничі процеси з-під контролю. Також адміністративні та карні стягнення, які є в законі, дуже незначні, щоб ефективно запобігати кримінальному піратству. Закон також, за повідомленнями, може покарати законних власників, які звертатимуться до державних органів з проханням провести розслідування порушення їх авторських прав. Якщо ці повідомлення відповідають дійсності, то їх втілення могло б призвести до катастрофічних наслідків у намаганнях України побороти піратство, тому що численні лазівки в законі та несуворі процедури ліцензування давали б змогу продовжувати виробництво піратських компакт-дисків, а їх виробникові у той же час стверджувати, що він діє в рамках ліцензійного закону.


США ПРЕУВЕЛИЧИВАЮТ УРОВЕНЬ CD-ПИРАТСТВА В УКРАИНЕ



30 января 2002 podrobnosti.com.ua/opinion/2002/01/30/14280.html
Украинские предприятия по производству компакт-дисков не в состоянии изготовить то количество компакт-дисков, о котором заявляют США, обвиняя Украину в насыщении американского рынка контрафактной продукцией. Об этом заявил в эксклюзивном интервью агентству "Интерфакс-Украина" заместитель генерального прокурора Украины Алексей Баганец, сообщают украинские интернет-издания. Он отметил, что к такому выводу пришло следствие по уголовному делу о возможности украинских предприятий-производителей компакт-дисков изготовить такое количество пиратских CD.

"Наши предприятия-производители отвергают тот факт, что они могли, даже если бы и хотели, произвести такое количество CD, о котором заявляет американская сторона", — сказал он.

По словам замгенпрокурора, еще 7 мая 2001 года Генеральная прокуратура Украины возбудила данное уголовное дело, чтобы "следственным путем установить объективность выдвинутых США в адрес Украины обвинений о наводнении рынков Америки десятками тысяч выпущенных пиратским способом CD".

Он уточнил, что инициатором проведения проверок украинских предприятий выступила Генпрокуратура по первым же сигналам со стороны представителей США.

По словам Алексея Баганца, в ходе расследования было проведено пять технологических экспертиз на пяти предприятиях Украины, которые должны были ответить на вопрос: могли ли быть изготовлены на этих предприятиях диски, предоставленные следствию американской стороной, Кабинетом министров Украины и изъятые следователями в ходе расследования уголовного дела в качестве экспериментальных образцов.

"На основании данных экспертизы мы можем утверждать, что предъявить руководителям этих предприятий конкретные обвинения в производстве пиратским путем контрафактной продукции в данный момент оснований нет. Экспертным путем установлено, что произвести такое большое количество CD из имеющегося на предприятиях сырья невозможно, даже при таком желании", — заявил заместитель генерального прокурора.

По его словам, научно-исследовательский институт судебных экспертиз также провел трассологическую экспертизу, которая должна была установить, были ли предоставленные следствию диски произведены на оборудовании украинских предприятий. "Экспертиза установила, что несколько CD могли быть произведены на оборудовании, которое находится на этих предприятий, но это небольшое количество дисков, которые были предоставлены для исследования", — отметил Алексей Баганец. Замгенпрокурора подчеркнул, что это — "предварительные выводы трассологической экспертизы". "Мы ждем окончательных выводов, также еще необходимо провести следственные действия с руководителями этих предприятий", — отметил он.

Алексей Баганец сообщил, что полученная следствием информация была предоставлена правительству Украины. "Американская сторона знала все, что их интересовало", — считает он.

По мнению замгенпрокурора, официальные власти Украины отреагировали на обращение представителей США "надлежащим образом и оперативно". "Это же касается и принятого Верховной Радой Украины закона. Американская сторона должна уважать наше законодательство", — подчеркнул он.

Роман ЛЮБЕРА

«ПІРАТСЬКІ» ВІЙНИ

Нелегальний ринок цифрових технологій годує тисячі людей

20.05.2003 patent.km.ua/ukr/articles/group3/i73
Вдосконалення і розповсюдження цифрових технологій настільки ж захоплює людство, наскільки й лякає — надто беззахисною у таких умовах є інтелектуальна власність. Саме тому в багатьох країнах за останні 5-10 років запроваджено жорстке антипіратське законодавство. І саме тому міжнародні організації та уряди розвинених країн тиснуть на держави третього світу, аби й ті перекривали кисень піратству на своїх територіях.

Звичайно, що «піратські» диски є дешевшими, ніж ліцензійні. «Пірати» навчили нас слухати музику на компакт-дисках та «завантажувати» у свій комп’ютер програми за 12–15 гривень.

Однак, як вчить український досвід, прийняти відповідний закон мало — необхідно переходити до його виконання. Водночас більшість користувачів персональних комп’ютерів у нашій державі має справу з нелегальними програмними продуктами. Піратський ринок продовжує «годувати» тисячі людей — виробників, продавців, бізнесменів.

У податковій адміністрації в Чернівецькій області «Добі» розповіли, що підприємцям є за що боротися. Адже продаж дисків приносить майже 100-відсотковий прибуток. При цьому підприємця не завжди можна притягнути до відповідальності через те, що в законодавстві чимало дірок. Скажімо, немає системи відстежування піратських продажів. Навіть знайшовши того, хто продає «лівий» компакт-диск, ви не зможете безпосередньо вийти на його виробника, тому що продавець і сам часто-густо не знає, звідкіля надходить товар.

Наприклад, торік у Чернівцях була по­рушена кримінальна справа проти простого приватного підприємця. Він виготовляв та реалізовував аудіокасети з порушенням авторських прав. Вилучений товар відправили на експертизу. Ви­явилося, що права на розповсюдження аудіокасет належали одній з київських фірм.

Начальник управління державної служби по боротьбі з економічною злочинністю УМВС України в Чернівецькій області Сергій Івасюк розповів, що минулого року за порушення прав інтелектуальної власності було складено 22 протоколи. Вилучено 657 піратських аудіокасет, 888 відеокасет та 1039 компакт-дис­ків. Всього на загальну суму 32 тис. грн.

Сьогодні головна проблема, п­ов’я­зана із захистом авторських прав, полягає не у відсутності необхідних нормативно-пра­во­вих документів, а в нездатності дер­жа­ви захистити правовласників. Виробники ж програмного забезпечення хочуть повного ліцензування своєї продукції. За принципом: один ком­п’ю­тер з програмою — одна ліцензія. Як ви будете купувати продукцію: копіювати у сусіда, через Інтернет, разом з комп’ютером — нікого не цікавить. Причому ліцензія потрібна завжди: коли програма записана на жорсткий диск і коли «завантажена» в оперативну пам’ять тощо.

А чи зможе звичайний користувач комп’ютера купити ліцензію? Ліцензійний пакет програм для обслуговування домашнього комп’ютера коштує приблизно 200 доларів, а такі гроші є далеко не в кожного. Отож повертаємося, на жаль, до відомого — навіщо платити більше, коли можна придбати цю продукцію лише за 15 грн.?..




Каталог: upload -> Navchalno motodichna robota -> Navchalno motodichna materiali
upload -> Balachova T. N., Isurina G. L., Regentova A. U., Tsvetkova L. A bonner B. L., Изучение влияния информационных материалов на отношение женщин к употреблению алкоголя во время беременности
upload -> Основные Причины Появления Эректильной Дисфункции
upload -> Социальные теории лидерства: основные понятия и проблемы
upload -> Лидер как социальный тип: понятие и личностные особенности в западной исследовательской традиции
upload -> Лидерство как личностный феномен
upload -> -
upload -> Пирамида Маслоу плюс – новое слово в теории мотивации
upload -> Методическте рекомендации для студентов по дисциплине «психология журналистики» цели и задачи дисциплины дисциплина «Психология журналистики»
Navchalno motodichna materiali -> Игорь Акимов и Виктор Клименко о мальчике, который умел летать, или путь к свободе


Поделитесь с Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17




База данных защищена авторским правом ©dogmon.org 2022
обратиться к администрации

    Главная страница