Ю. В. Кравченко, завідувач навчально-методичного кабінету історії та основ правознавства Н. С. Черткова



Скачать 151.96 Kb.
Дата13.05.2016
Размер151.96 Kb.


Ю.В.Кравченко,

завідувач навчально-методичного

кабінету історії та основ правознавства

Н.С.Черткова,

методист навчально-методичного

кабінету історії та основ правознавства
Науково-методичні аспекти вивчення предметів освітньої галузі «Суспільствознавство» у 2012-2013 навчальному році

Динамічний розвиток сучасної світової цивілізації, стрімкі зрушення в техніці й технологіях, інтелектуалізація праці, зростання соціальної мобільності, піднесення ролі особистості свідчать про формування рис інноваційного типу суспільства, яке стає більш відкритим для різноманітних нововведень.

Глобальні зміни, що відбулися в Україні протягом останніх років: здобуття державної незалежності, становлення ринкової економіки, демократизація – стали реальним підґрунтям для подальшого просування нашої країни до відкритого суспільства, в якому на належному рівні буде забезпечено режим найбільшого сприяння всьому новому, сучасному, що характеризує інноваційний стиль мислення, органічно поєднаний із традиційними перехідними цінностями культурного генофонду народу.

Головною прикметою просування нашої держави в цьому напрямі є визнання важливості принципу людського виміру в усіх сферах життєдіяльності та поступове його впровадження в життя. Нове суспільство висуває нові вимоги перед освітою. Однією з цих вимог є підготовка таких людей, які можуть приймати критичні рішення, знаходити свій шлях у новому оточенні, які достатньо швидко встановлюють нові стосунки в реальності, що швидко змінюється. Активність, самостійність, творчість, здатність адаптуватися до стрімких змін у світі – ці риси особистості стають найважливішими на сучасному етапі історичного розвитку. Їх формування вимагає нових підходів до навчання.

Особливу роль у становленні особистості держава відводить освіті взагалі та історичній освіті, зокрема. Серед навчальних предметів саме предметам освітньої галузі «Суспільствознавство» належить визначальна роль у забезпеченні можливостей для адаптації та самореалізації молоді в сучасній соціокультурній ситуації, для розвитку громадянської свідомості особистості. Історична та суспільствознавча освіта, особливо в перехідному суспільстві, стає стрижнем консолідації політичної нації, важливим фактором стабільності, єдності, утвердження національної державності.

Завдання, що висуваються перед сучасною історичною та суспільствознавчою освітою, чітко окреслюють головні напрями, за якими вони мають реалізовуватися. Серед них одне з чільних місць посідає проблема переходу від традиційної (предметно орієнтованої) до інноваційної (особистісно орієнтованої) парадигми освіти, що безпосередньо пов’язано з упровадженням у навчання предметів освітньої галузі «Суспільствознавство» системного особистісно орієнтованого та компетентнісного підходів [1 С. 9].

Виходячи із сучасних вимог, які визначені Державним стандартом базової і повної середньої освіти (освітня галузь «Суспільствознавство»), перед вчителем історії та суспільствознавчих дисциплін стоять наступні завдання:


  • по-перше, сформувати в учнів ключові компетентності, які допоможуть їм досягти певного рівня соціалізації – навчитися у школі та поза школою успішно вирішувати питання особистого та суспільного життя;

  • по-друге, допомогти учням набути предметних компетентностей, які дадуть можливість індивідуалізувати та олюднити теоретичні знання, зрозуміти перебіг подій вітчизняної історії, сформувати позитивну мотивацію до пізнавальної діяльності. [2].

  • Такі завдання стають реальними в період впровадження в практику роботи особистісно зорієнтованого навчання, коли в центрі діалогу «учень/учениця – вчитель» стоїть особистість учня. Урок, проведений на засадах особистісно зорієнтованого навчання, допоможе вчителеві визначити рівень підготовки та життєвий досвід кожного учня, узгодити їх із змістом сучасного історичного матеріалу, який вивчається. Домінантою сучасного уроку історії та суспільствознавчих дисциплін є прищеплення учням вміння вести конструктивний діалог з іншою людиною, суспільством, природою та світом. [3 С. 4].

2011-2012 н.р. був для вчителів історії та суспільствознавчих дисциплін досить напруженим. Із запізненням надійшли підручники з історії України та всесвітньої історії для 11 класу, а з курсу «Людина і світ» (11 клас) взагалі загальноосвітні навчальні заклади не отримали жодного примірника. Вчителям довелось відшукувати додаткові джерела інформації для виконання програмових завдань нової програми зазначеного курсу.

Але, не зважаючи на труднощі, значна частина вчителів працювала над підвищенням свого науково-методичного рівня. Опановували інноваційні технології навчання, брали участь у роботі районних та міських методичних об’єднань та обласних заходів.

Суттєвим професійним ростом у царині історії та суспільствознавчих дисциплін стала участь кращих учителів у обласних науково-практичних семінарах.

На традиційному обласному семінарі для методистів методичних кабінетів (центрів) відділів, управлінь освіти райдержадміністрацій, міських рад, керівників районних (міських) методичних об’єднань вчителів історії Митрофаненко Ю.С., Тимошенко Н.П., Окулов О.В., Гордієнко О.М. (Кіровоградський район) успішно провели майстер-клас з проблеми «Науково-методичне забезпечення викладання історії та суспільствознавчих дисциплін: досвід, проблеми, перспективи».

Набуває досвіду, популярності та зацікавленості серед учителів історії та суспільствознавчих дисциплін постійно діючий регіональний семінар п’яти районів (Вільшанський, Гайворонський, Голованівський, Новоархангельський, Ульяновський), на якому Непом’яща Т.М., Покляцький Б.А. (Голованівський район) презентували досвід роботи з проблеми «Формування історичних знань, правової культури, розвиток логічного мислення учнів, вироблення навичок правосвідомості учнівської молоді шляхом використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках історії та суспільствознавчих дисциплін».

Невичерпним джерелом творчості, педагогічної майстерності для вчителів історії є наукові та практичні надбання вчителя-новатора Рєзніка А.Б. Його справу продовжують Поліщук В.П., Гродзіцька Т.М., Іванов В.М., Пересунчак О.С., Долібська І.В., Захаренко М.М., Малінович О.М. (Гайворонський район), які продемонстрували під час проведення майстер – класу, уроків історії та позакласних заходів трансформацію педагогічних ідей видатного педагога-новатора А.Б. Рєзніка в умовах модернізації освіти з проблеми «Інноваційні підходи до викладання історії. Розвиток новаторських ідей А.Б.Рєзніка в освітній практиці сучасної школи».

Для вчителів, які викладають історію у профільних класах суспільно-гуманітарного напряму, у вересні 2011 року на базі КОІППО імені Василя Сухомлинського відбувся науково-практичний семінар: «Актуальні проблеми формування предметних компетентностей у профільних класах» (за участю автора підручників з історії України Ф.Г.Турченка, доктора історичних наук, професора Запорізького національного університету). Вчений у своєму виступі «Концептуальні підходи до структурування змісту підручників з історії України для старшої профільної школи наголосив на важливості дотримання принципів науковості, національного патріотизму та громадянськості як при написанні вітчизняних підручників з історії України, так і при вивченні предмета в загальноосвітніх навчальних закладах.

Учасники семінару під час засідання круглого столу обговорили важливі аспекти формування предметних компетентностей на уроках історії, важливості використання візуальних та текстових джерел, розвитку критичного мислення. Відбулася жвава дискусія під час якої вчителі-практики проаналізували зміст і методичний апарат підручника, обмінялися досвідом викладання історії у профільних класах, а також звернулися до Турченка Ф.Г. з проханням доопрацювати підручник згідно чинної програми для 11-річної профільної школи, в якому викласти матеріал з 1922 до 1939 року. Педагоги зазначили, що викладання історії в 10 класі стало справжньою проблемою для вчителів-практиків, оскільки у зв’язку з переходом на 11-річний термін навчання були внесені відповідні зміни до навчальної програми для учнів 10 класу.

Стало традицією зростання методичної майстерності - презентація творчих лабораторій перспективного педагогічного досвіду для вчителів області під час проведення виїзних педагогічних практик в районні загальноосвітні навчальні заклади. Відкриті уроки, майстер-класи продемонстрували високий науково-методичний рівень Бібік Н.С., Різанов М.С. (НВК «Бобринецька гімназія № 1), Бабич Л.А. (Олексадрівська ЗШ № 3), Мазур О.М., Матвієнко М.П. (Маловисківська гімназія), Паливода О.Л., Бакалінська О.В. (Маловисківська ЗШ № 3), Ніколаєнко В.Г. (Оникіївська ЗШ). Така форма популяризації перспективного педагогічного досвіду сприяє фаховому збагаченню вчителів, обміну досвідом та творчими знахідками.

Творчі педагоги нашої області залучають учнів до інтелектуальних змагань всеукраїнського та регіонального рівнів. У щорічному конкурсі учнівської творчості, присвяченому Шевченківським дням у номінації «Історія України і державотворення» на республіканському етапі другий рік поспіль здобувають перемогу вихованці Бібік Н. С. (НВК «Бобринецька гімназія»). У ІV етапі всеукраїнських олімпіад з історії та правознавства дипломи переможців вибороли учні Таран Т.О. (2 дипломи з історії) та Філіп І.В. (1 диплом з історії, 1 диплом з правознавства) з м. Олександрії.

Набуває популярності всеукраїнський інтерактивний історичний конкурс «Лелека». У змаганнях взяли участь 1436 учнів з області. Як результат, дипломи «Золотий Лелека» отримали 115 учасників, «Срібний Лелека» – 200 учасників та «Бронзовий Лелека» - 330 учасників.

Сходинкою до юридичного олімпу є щорічний обласний огляд-конкурс на краще знання положень Конституції України серед учнів 11 класів. Кращі вчителі правознавства області проводять ґрунтовну правоосвітню роботу серед учнівської молоді. Продемонстрували високий та достатній рівень правових знань 65 одинадцятикласників. Визнані переможцями 25 учасників, які нагороджені дипломами Головного управління юстиції у Кіровоградській області і отримали направлення до Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого та Одеської національної юридичної академії.

Як свідчать тематичні вивчення КОІППО імені Василя Сухомлинського є чимало творчих вчителів. Ільченко Л.П., Коваленко О.Ю. (Новоархангельський район), Борщик В.А., Черненко-Нікуліна В.О., Довбня Ю.І. (Онуфріївський район), Варламова І.М., Кузнєцова І.І., Москаленко І.В. (Олександрівський район), Комарова Л.П., Слєта В.Я., Підборська Н.Ю., Харитонова О.Г., Колісник Ю.В., Саражина Т.В., (м.Олександрія), Новік С.Б., Ворона С.О., Пінчук В.Д., Коляда С.В., Нікітіна І.О. (м.Кіровоград), Прістінська О.В., Кудінова В.М. (м.Світловодськ) впроваджують в навчально-виховний процес сучасні освітні технології, перетворюють навчання у цікавий, ефективний, демократичний процес. Їх уроки змістовні, чітко і логічно побудовані. Ці вчителі перебувають у постійному пошуку нових ефективних методів і форм роботи з учнями і батьками. В основу їх педагогічної діяльності покладена ідея гуманізації навчально-виховного процесу, створення оптимальних умов розвитку особистості.

Вивчення перспективного педагогічного досвіду НМК історії та основ правознавства КОІППО імені Василя Сухомлинського вчителів Пінчук В.Д. (НВК № 25 м.Кіровограда) з питання «Розвиток історичного мислення учнів на уроках історії в умовах застосування елементів інноваційних педагогічних технологій», Бібік Н.С. (НВК «Бобринецька гімназія № 1») з проблеми «Робота з історичними джерелами як засіб формування культури історичного мислення сучасного учня» та Гродзіцької Т.М. (Гайворонська ЗШ № 1) з проблеми «Технології проблемного навчання на уроках історії» свідчить про постійне зростання науково-педагогічного потенціалу. Для підвищення ефективності уроків історії вони використовують методичні прийоми проблемного навчання, стратегії розвитку критичного мислення, засоби інформаційно-комунікаційних технологій, розвивають проектну та самоосвітню діяльність учнів, формують предметні компетентності, навчають школярів інтерпретувати та аналізувати історичні джерела, виховують громадянські, морально-етичні почуття учнів.

З метою вивчення рівня навчальних досягнень учнів з історії в загальноосвітніх закладах Онуфріївського, Маловисківського районів, м. Олександрії та м. Світловодська були проведені контрольні зрізи, які виявили окремі прогалини у знаннях учнів.

Зокрема, складними були завдання третього і четвертого рівня, де треба було встановити відповідність між термінами та визначеннями, а також проаналізувати фрагмент історичного джерела і дати відповідь на запитання до нього. У частини учнів не сформовані вміння працювати з історичним джерелом. Труднощі спостерігаються під час виконання завдань на встановлення хронологічної послідовності, синхронності подій. Окремі учні добре викладають історичний фактаж без аналізу, але не вміють визначити роль цієї події в загальному історичному процесі. Загальною помилкою був простий переказ змісту без урахування особливостей розвитку України в дану епоху та без співвідношення із загальносвітовими процесами. В цілому учні показали, що на достатньому рівні у них сформовані просторові та хронологічні компетентності, але не всі учні володіють алгоритмом аналізу історичного джерела. Недостатньо сформовані в учнів логічні компетентності.

Контрольні зрізи вказують на окремі недоліки у методиці викладання історії. Тому варто звернути увагу на такі аспекти, як підвищення фахового рівня шляхом глибокої самоосвітньої роботи вчителя та озброєння учнів вміннями самостійної роботи з підручником, з різними групами джерел.

Рекомендуємо вчителям історії та суспільствознавчих дисциплін використовувати у своїй роботі наукові статті відомих вчених-істориків Кульчицького С.В., Удода О.А., Мицика Ю.А., Турченка Ф.Г., Гирича І.Б. та відомих українських дидактів Баханова К.О., Пометун О.І., Терно С.О., Власова В.С. у фахових виданнях «Історія в школах України» та «Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання»; також радимо опрацювати підготовлені Інститутом історії України Національної Академії наук України «Нариси історії Української революції 1917-1921 років» (том 1) К., «Наукова думка», 2011, в яких узагальнено великий історіографічний доробок сучасних українських істориків щодо особливого періоду у модерній історії України, в ході якого були реалізовані перші в ХХ ст. українські державотворчі проекти: Українська Народна Республіка, Українська Держава, Західноукраїнська Народна Республіка, Карпатська Україна, Українська Соціалістична Радянська Республіка, розкриваються соціальні, політичні та культурні аспекти революційного часу.

В оцінюванні навчальних досягнень учнів варто ретельно використовувати критерії оцінювання навчальних досягнень учнів згідно програми. Опрацювати навчально-методичні посібники Мисана В.О. «Писемні джерела на уроках історії», 5-11 класи. (К., «Шкільний світ», 2009), який присвячений одній з актуальних дидактичних проблем – формуванню інформаційної, логічної та аксіологічної компетентностей школярів за допомогою текстових джерел та «Сучасний урок історії» (К., «Шкільний світ», 2010), в якому розкривається суть сучасного уроку історії та допомагає поглибити знання з проблем: типології, форм уроку, розподілу навчального часу, використання різноманітних засобів, методів та прийомів навчання, способів фіксації навчального матеріалу, укладання плану-конспекту уроку.

Познайомитись з новітніми методиками і прийомами навчання, формами і засобами контролю знань учнів, особливостями підготовки до ЗНО, олімпіад, турнірів, конкурсів МАН з історії та іншими видами позаурочної роботи можна використавши рекомендації Баханова К.О. у Професійному довіднику вчителя історії – Х.: Вид.група «Основа», 2011.

Згідно з Рекомендацією Ради Європи 15 (2001) про викладання історії у ХХІ столітті, навчання історії не повинно бути: інструментом ідеологічної маніпуляції та пропаганди; використовуватися для поширення інтолерантних ідей, ультранаціоналістичної, ксенофобської, антисемітських та расистських ідеологій. Найважливішим акцентом шкільної історичної освіти та навчання історії повинно бути: плюралістичне та толерантне бачення людського суспільства; знання та розуміння спільної культурної та історичної спадщини через показ багатоманітності, не забуваючи про драматичні та конфліктні аспекти.

Сучасні підходи до відбору змісту та практики викладання вимагають висвітлення не лише багатоманітності, але й контроверзійних та чутливих питань національної та світової історії. Іноді вживаються поняття дискусійні, складні, болючі, розглядаються делікатні питання. Дискусійні теми/питання – це такі, з приводу яких точаться дискусії серед фахових істориків: Коли саме? Де саме? Хто саме? Як? Навіщо? Чому? Наприклад, уточнення дати, місця, учасників тих чи інших подій. Контроверзійні теми/питання – ті, які по-різному, з протилежних (контр!) точок зору оцінюють події, явища, процеси: наприклад, перемога – поразка; відкриття – експансія; розвиток – занепад. Важче дати назву тим темам, сюжетам, які ми не можемо оцінити, воліємо не згадувати, не називати, тобто чутливим, болючим питанням. Такі теми , історичні сюжети не надто віддалені від нас у часі, вони стосуються подій у межах двох-трьох поколінь, турбують суспільство, можуть розколювати його історичну пам'ять, є болючими для багатьох людей, адже пробуджують почуття, впливають на прихильність людей, породжують упередження. Такими можна вважати сюжети, пов’язані з громадянською війною, революціями, терором, колаборацією, релігійними та етнічними протистояннями тощо. Болючі питання завжди є контроверзійними, вони роз’єднують суспільство і нації, є предметом спекуляцій політиків, впливають на публічний клімат суспільства. В історії України чимало є тем, що є і суперечливими, контроверзійними, і водночас чутливими, болючими. Для прикладу наведемо короткий перелік таких подій, що стосуються ХХ століття:



  • Українська революція 1917-1921 рр. (відповідальність еліт та суспільства, співвідношення національного та соціального в революції, участь і роль українців в утвердженні Радянської влади);

  • утворення СРСР (колоніальне становище та можливості обмеження автономії);

  • український націонал-комунізм та його роль;

  • Голодомор 1932-1933 рр. (ця тема ще залишається чутливою і болючою, але все менш контроверзійною – тобто, за оцінками соціологів, українське суспільство не заперечує факту голоду, його насильницького і злочинного характеру, хоча поки залишається або подається однобоко тема виконавців, ставлення тогочасного суспільства, відносини «місто-село» у ці роки)4

  • Пакт Молотова-Ріббентропа та територія України;

  • Друга світова війна - Велика Вітчизняна. Голокост. Колаборація;

  • УПА, ОУН, «Волинська Трагедія», радянські партизани;

  • Українське радянське суспільство: політичне життя та повсякденність, радянська ідентичність;

  • Розпад СРСР, крах комунізму тощо.

Навчання історії на прикладі контроверзійних та чутливих тем дає можливість розуміння складності історії як процесу, науки та історичної пам’яті, розуміння цінності індивідуального досвіду, розвиває історичні та громадянські компетентності, мотивацію до вивчення історії, формує людяність. Учителі історії, реалізуючи засади шкільної історичної освіти, мають поставити і дати відповіді на важливі запитання: Чому героїзація та вибірковість оцінок минулого є загрозою для консолідації суспільства? Як уникнути упередженості у процесі вивчення історії? Яка роль навичок критичного мислення та використання історичних джерел в інтерпритації історії під час опрацювання контроверзійних та чутливих тем? Які методи та підходи доцільні у процесі вивчення контроверзійних та чутливих тем шкільного курсу історії? Як оцінювати ефективність навчальної діяльності навколо таких тем історії?

В процесі вивчення контроверзійних та чутливих тем маємо брати до уваги:

- осмислення складності проблеми;

- з’ясування аргументації різних груп та окремих осіб;

- уміння відрізняти важливу інформацію від другорядної;

- здатність використовувати різні джерела інформації;

- визначати прогалини в отриманні інформації;

- давати оцінку інформації з огляду на її достовірність і повноту;

- уміння з’ясовувати міру упередженості людей, які надають інформацію;

- уміння ухвалювати рішення в суперечливій і неоднозначній ситуації.

Вивчення контроверзійних та чутливих тем сприяє здобуттю імунітету проти політичних маніпуляцій історією, розумінню цінності гідності та прав людини в різних ситуаціях, набуттю відповідальності за власні вчинки та за власні цінності й переконання. [4 С. 23-25].

Всеукраїнська асоціація викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба» видала навчальний посібник «Разом на одній землі. Історія України багатокультурна». Допомогти зрозуміти сутність етнічної та культурної різноманітності в історичному вимірі – одне із завдань посібника. Значна увага на сторінках посібника присвячена дослідженню релігійних, мовних, гендерних, соціальних, регіональних особливостей полікультурної мозаїки українського суспільства. Основним критерієм добору змісту та методики навчальних матеріалів визначено загальнолюдські цінності (толерантність, повага до прав людини, взаєморозуміння, солідарність, свобода, громадянська відповідальність), що сприяють подоланню таких негативних виявів сучасного життя як стереотипи, упередження, ксенофобія, насильство, ненависть. Відповідно в основу навчальних матеріалів покладено розвиток у юної особистості критичного мислення, допитливості, творчості, історичної уяви, емпатії. Матеріали посібника можуть бути використані для проведення окремих уроків з курсу історії України; поглибленого вивчення окремої теми, факультативного курсу чи спецкурсу для суспільно-гуманітарних класів, для організації позакласної роботи.

Сприятиме становленню полікультурної компетентності учителів історії шляхом формування у них готовності до навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів в умовах багатокультурного середовища навчальний посібник за загальною редакцією доктора педагогічних наук Баханова К.О. «Нові підходи до історичної освіти в умовах багатокультурного суспільства» (ЗУКЦ, 2012).

В діяльності РМО вчителів історії, правознавства, етики повинні зайняти гідне місце такі проблеми:

«Сучасний урок історії, правознавства, етики», «Зміст сучасної шкільної історичної освіти», «Методика розвитку критичного мислення», «Актуальні проблеми інтеграції історичної освіти і науки», «Компетентність учнів як результат навчальної діяльності». Особливу увагу варто приділити обговоренню статей:


  • Турченка Ф.Г., Терно С.О. Україна 1921-1938 рр. у шкільному курсі 10 класу (поради вчителю) //Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання, 2012, № 2.

  • Турченка Ф.Г., Терно С.О. Вивчення соціально-економічних і політичних перетворень в Україні 1929-1938 рр. у шкільному курсі історії (поради вчителю) //Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання, 2012, № 3.

- Жидкова Н. О. Як навчити учнів формулювати правові поняття //Історія в сучасній школі, 2012, № 2.

Примітка: Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про викладання історії і суспільствознавчих дисциплін у 2012-2013 н.р.» буде надрукований у фаховому журналі «Історія в школах України» № 6 та розміщений на сайті МОНМС.



Список використаних джерел

  1. Баханов К.О. Професійний довідник учителя історії С. 9, Харків «Основа», 2011.

  2. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти галузі «Суспільствознавство» //Історія в школах України. – 2004. – № 2.

  3. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класи, Історія України, всесвітня історія, К.2010, С. 4.

  4. Костюк І. Що таке контроверзійні та чутливі питання у викладанні шкільної історії. Актуальність та можливості впровадження в шкільній практиці //Історія та суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання. – 2012. - № 1. – С. 23-25



Каталог: Files -> downloads
downloads -> Погребняк Надія Сергіївна м. Енергодар вересень 2013р. Запропонована програма
downloads -> Учебное пособие Издательство Института Психотерапии Москва 2002 Филиппова Г. Г
downloads -> Сборник материалов VI международной научно-практической конференции «михоило-архангельские чтения»
downloads -> Т. Г. Шевченко рыбницкий филиал пгу им. Т. Г. Шевченко V международная научно-практическая конференция «Михаило-Архангельские чтения» Сборник
downloads -> Исследование показателей морально-психологического климата в трудовом коллективе Москва 2014
downloads -> Мэтры мировой психологии э. Г. Эйдемиллер И. В. Добряков И. М. Никольская
downloads -> М. И. Лисина считает, что образ себя и прежде всего аффективный компонент возникает в младенческом возрасте. М. И. Лисина выделяет, с одной стороны, частные, конкретные знания, представления субъекта о своих возмож
downloads -> А. И. Захаров ночные дневные и


Поделитесь с Вашими друзьями:


База данных защищена авторским правом ©dogmon.org 2019
обратиться к администрации

    Главная страница