Збірник наукових праць Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції м. Харків 2014 р


Таблица 1 Изменения зарплатных предложений на «открытом рынке»*



страница12/25
Дата12.05.2016
Размер4.79 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   25

Таблица 1

Изменения зарплатных предложений на «открытом рынке»*


Сфера деятельности

Средняя зарплата по Украине, грн., июль2013 г.

В среднем по Украине, изменение за полгода

Сельское хозяйство, агробизнес

4950

+18%

Страхование

4560

+21,60%

Финансы, банк

4230

+34,50%

Администрация, руководство среднего звена

5866

+15,10%

Управление персоналом, HR

4703

+23,30%

Образование, наука

4368

+2,40%

Средняя зарплата по базе вакансий




+2,60%

Маркетинг, реклама, PR

4559

+1,90%

Дизайн

4965

+2,50%

Транспорт, автобизнес

4566

+0,15%

Телекоммуникации и связь

3709

-2,60%

Недвижимость

5549

-0,43%

Медицина, фармацевтика

3797

-2,10%

IT, компьютеры, Интернет

6643

+3,3%

Продажи, закупки

4655

-0,30%

Гостинично-ресторанный бизнес, туризм

3301

-6,50%

Бухгалтерия, аудит

4176

+12,10%

Логистика, склад, ВЭД

3488

-18,20%

Юриспруденция

3797

-2,70%

Строительство, архитектура

4530

-24%

* По данным work.ua, данные по зарплатным предложениям вакансий на конец декабря 2012 г. и на начало июля 2013 г.

Источник 1


Разумеется, такая практика зачастую приводит к вполне очевидному итогу – к финансовым потерям компаний. И на том, что новому эффективному сотруднику придется заплатить больше, чем хотел бы получать после повышения старый. И на неизбежных потерях в период адаптации. «Характерной чертой многих отечественных компаний является отсутствие системного подхода к удержанию персонала. Соответственно, нередки случаи, когда сотрудники таких компаний уходят к конкурентам, где им предлагают оклад на 20–30% больше, чем на прежнем месте работы. Потеряв «старого» сотрудника, компании начинают искать ему замену, и в большинстве случаев ожидания кандидатов гораздо выше оклада ушедшего сотрудника. Таким образом, компании переплачивают новым сотрудникам и теряют в эффективности в период адаптации сотрудника, который может длиться от 3 до 12 месяцев», – уверен Дмитрий Толмачев 2. 

Сегодня на рынке труда в топ-5 сфер по количеству новых вакансий входят IT, продажи, маркетинг, страхование и производство (см. таблицу 2). Наиболее востребованные специалисты в 2013 году – менеджеры проектов, IT-специалисты, менеджеры по развитию продуктов, менеджеры по продажам.

Таблица 2

Профессии и специальности наиболее востребованные в 2013 году*


Сфера деятельности

Профессии / специализации

Высшее и среднее руководящее звено

Директора по развитию бизнеса, технические директора, финансовые директора, руководители юридического департамента, директора по маркетингу, директора по логистике, главные бухгалтеры

IT, телекоммуникации

Разработчики программного обеспечения, в том числе направления SAP, PL/SQL и Oracle Database, менеджеры проектов, Java Developer, IT-специалисты, менеджеры по продажам


Продажи, юриспруденция

Менеджеры по продажам, менеджеры-консультанты отдела продаж, специалисты в области налогообложения и финансового права, юристы хозяйственного и административного процесса

Финансы, банки, страхование

Риск-аналитики, IT-аналитики, менеджеры по работе с корпоративным сектором, руководители региональных подразделений, менеджеры по работе с малым бизнесом, менеджеры розничного кредитования, операторы колл-центра, специалисты по урегулированию убытков, актуарии, андеррайтеры

Производство

Технологи, инженеры, IT-специалисты, экономисты с опытом работы в производстве

 * Составлено на основе опроса рекрутинговых агентств, компаний реального сектора экономики, банков и страховых компаний

Источник 1


Таблица 3

Соотношение спроса и предложения по вакансиям*

Сфера деятельности

Индекс**

Страхование

0,7

IT/телеком

1,1

Медицина/ фармацевтика

1,1

Банки, инвестиции, лизинг

1,3

Маркетинг и PR

1,6

Финансы

2,7

* По данным hh.ua на июнь 2013 г.

Источник 1

Обобщая все выше сказанное можно утверждать, что рынок труда в Украине находится в поиске новых молодых специалистов, что хорошо, так как каждый выпускающийся студент переживает, что не сможет реализовать свои силы, как высококачественный специалист, но, к сожалению, в них видят трудяг и пользуются их молодостью недооценивая потенциал их рабочей силы. На данный момент прослеживается рост количества сотрудников и высокая текучесть кадров, и все меньше обращается внимание на качество исполнения своих обязанностей.

Так же нельзя не отметить значительный рост заработной платы, но и тут можно увидеть «подводные камни», зарплата растет вместе с ценами в магазинах, и по сути никакого роста нет, получается доход-расход остается на прежнем уровне.

Сегодня на ситуацию огромную лепту внесла политическая ситуация в стране. Работодатели и соискатели неуверенны в завтрашнем дне. Да и экономическая ситуация вносит свой корректив в расчет зарплаты. К сожалению, на сегодняшний день уже прослеживается массовая миграция, не просто населения, а именно трудовая, и страна теряет все больше специалистов.


Список использованных источников


  1. Маяк мониторинг [Електронний ресурс]. – 2013. – Режим доступа: http://www.mayak.zp.ua

  2. HeadHunter [Електронний ресурс]. – 2013. – Режим доступа: http://hh.ua

  3. Трудовое право: в помощь соискателю и работодателю [Електронний ресурс]. – 2013. – Режим доступа: http://ubr.ua/labor-market/ukrainian-labor-market/maidan-i-rynok-truda-kak-rabotat-dalshe-281987


Дорошенко Г.О.,

м. Харків, Харківський інститут фінансів

Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі
ПРИОРИТЕТНІ НАПРЯМИ РЕФОРМУВАННЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ В УКРАЇНІ
Рівень оплати праці є показником добробуту суспільства, потужним інструментом підвищення рівня життя населення та продуктивності виробництва. Конституцією України гарантовано право кожного громадянина на працю та гідну винагороду за неї, і держава бере на себе функцію регулювання оплати праці. Заходи з регулювання заробітної плати здійснюються шляхом установлення розміру мінімальної заробітної плати, інших державних норм і гарантій, через оподаткування доходів працівників. Але в сучасних умовах можна констатувати, що держава майже відійшла від активного регулювання системи оплати праці в Україні, що поряд із лібералізацією цінової політики призводить до унеможливлення застосування ефективних механізмів зростання як доходів населення, так і заробітної плати працівників.

Через неефективність державних заходів регулювання системи оплати праці питома вага заробітної плати в структурі грошових доходів населення України за роки незалежності значно скоротилась. Так якщо в 1991 році заробітна плата становила 71% всіх доходів населення, то зараз на заробітну плату припадає близько 42%. Для порівняння, у більшості європейських країн частка заробітної плати у доходах сягає 60-65%. Тенденція до зменшення частки заробітної плати в загальних доходах населення є негативною, так як саме заробітна плата повинна бути основним джерелом доходу. Найбільш дієвим способом вирішення цієї проблеми є вихід на рівень європейського стандарту оцінки робочої сили. Формування системи оплати праці базується на встановленні мінімальної заробітної плати. В Україні вона є необґрунтовано низькою. Рівень мінімальної заробітної плати не дозволяє задовольняти первинні потреби населення. За інформацією агенції Eurostat найвища мінімальна заробітна плата серед країн Європейського Союзу у Люксембурзі (1 801 євро), найнижча – у Болгарії (138 євро) та Румунії (162 евро). В той час як в Україні мінімальна заробітна плата за місяць становила у 2013 році близько 110 євро. Великий розрив між високою вартістю життя і низькою ціною праці є гострою соціальною проблемою України.

Про зростання заробітної плати можна говорити лише у контексті підвищення продуктивності праці. За цим показником країни ЄС випереджають Україну у 4 рази. За розрахунками на основі даних Держстату України, у минулому році ВВП на душу населення в Україні нижче, ніж у Польщі і Естонії – у 2,8 разу, Словаччині – в 3,3, Чехії – в 3,7, Франції – в 4,7, Німеччині – в 5,4, США – в 7,0 разів. За показником продуктивності праці Україна відстає не лише від добре розвинутих країн ЄС, але й від країн Митного союзу. Продуктивність праці в Україні складає менше половини від продуктивності праці в Російській Федерації і ненабагато більше половини від продуктивності праці в Білорусі і Казахстані (Табл. 1).

Поряд з цим, за даними Держстату у 2006 – 2011 роках доля витрат підприємств на оплату праці у структурі операційних витрат реалізованої продукції складала 5–6%, а у країнах Західної Європи вона сягає до 45%. Водночас розмір ВВП України менший за внутрішній валовий продукт середньої європейської країни в 4 рази, тоді як заробітна плата менша в середньому в 12,6 разів. Однією з причин незначної частки зарплати в собівартості продукції є низький рівень доданої вартості, що створюється на українських підприємствах. При цьому низька частка витрат на оплату праці свідчить про можливість значного підвищення зарплати працівникам без суттєвого зростання ціни продукції за умови підвищення ефективності виробництва.


Таблиця 1.

Продуктивність праці в Україні у відсотках до продуктивності праці в деяких країнах Європи та Митного союзу у 2004 – 2011 рр.




Продуктивність праці в Україні у відсотках від родуктивності праці:

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

країн Митного Союзу

Російської Федерації

48,8

47,3

47,0

46,9

45,8

42,5

42,7



Республіки Білорусь

69,7

65,6

64,2

64,0

59,6

50,7

49,1



Нових країн Європейського Союзу

Польщі

40,7

40,6

41,3

42,0

41,1

34,7

34,9

35,2

Латвії

46,3

43,3

41,8

41,2

43,6

45,2

44,1

43,1

Старих країн Європейського Союзу

Великої Британії

16,8

17,1

18,1

19,2

20,1

18,1

18,6

19,6

Німеччини

17,5

18,0

18,8

19,7

20,0

18,0

18,1

18,5

Франції

18,5

19,0

20,1

21,5

22,3

19,8

20,4

21,3

Але навіть невелика заробітна плата досить часто виплачується з затримками. Незахищеність працівників від нерегулярності і неадекватності винагород за працю через недосконалість законодавства та недостатній контроль за його виконанням формує ще одну досить гостру соціальну проблему.

Основні заходи з реформування системи оплати праці доцільно поділити на три групи – заходи загальноекономічного оздоровчого характеру, специфічні заходи, що здійснюються у площині регулювання оплати праці та заходи мікроекономічного порядку.

Серед основних невідкладних заходів загальноекономічного характеру, що створюють передумови для формування гідної оплати праці є:

- Залучення необхідних інвестицій у виробництво і людський капітал. Такі інвестиції у свою чергу призводять до підвищення науково-технічного рівня виробництва, покращення умов праці, збільшення її продуктивності, а, відповідно, і до підвищення платоспроможного попиту та у підсумку зростання рівня заробітної плати.

- Подолання інфляції та збереження стабільної національної грошової одиниці – гривні, що дозволить підвищити рівень реальних доходів населення.

- Врегулювання податкової системи, боротьба з тіньовою економікою, економічною злочинністю та корупцією. Вдосконалення податкової системи можливе через зміну параметрів шкали оподаткування, зміну методики нарахування податків, перегляд системи надання пільг окремим категоріям працівників.

- Впровадження державних заходів з сприяння рівномірному розвитку регіонів та галузей.

- Реалізація заходів, спрямованих на зростання частки заробітної плати в доходах населення. Оскільки значна частка населення живе за рахунок соціальних трансфертів та пільг, упровадження системи раціональних соціальних трансфертів, посилення контролю за порядком їх призначення допоможе знизити частку соціальних виплат та одночасно збільшити частку заробітної плати в доходах населення. Запровадження адресної соціальної допомоги малозабезпеченим і бідним сім’ям з урахуванням як поточних сукупних доходів, так і вартості накопиченого майна, а також поступова ліквідація пільг для працездатних і відшкодування їх у процесі реформування системи оплати праці дозволить зменшити витрати держави та змінити структуру доходів населення.

Спеціальними заходами, що спрямовані на реформування оплати праці в Україні повинно стати:

- Удосконалення законодавства щодо порядку та критеріїв визначення мінімальної заробітної плати та мінімальної погодинної заробітної плати як державного соціального стандарту. Встановлення економічно обґрунтованого рівня мінімальної заробітної плати, повинно забезпечувати відтворення трудового потенціалу працівника, включати сімейну та інвестиційну складові. Встановлення відповідності мінімальної заробітної плати рівню мінімальних життєвих потреб населення виходячи із можливостей економічного зростання. Уточнення прожиткового мінімуму для основних соціально-демографічних груп населення з урахуванням регіональної диференціації та забезпечення його використання як державного соціального стандарту.

- Контроль за дотриманням законодавства про працю, відсутністю дискримінації за статтю, віком, національністю, релігією та захист працюючих від нерегулярності і неадекватності винагород за працю.

- Зменшення диференціації заробітної плати за кваліфікаційною ознакою. Надмірна насиченість ринку праці спеціалістами певних професій призводить до знецінення послуг робочої сили, з одного боку, і зростання невиправданої диференціації заробітної плати – з іншого.

Для реформування оплати праці на рівні підприємства можна рекомендувати:

- Удосконалення механізму договірного регулювання соціально-трудових відносин (шляхом конкретизації змісту угод і договорів).

- Запровадження справедливої системи оплати праці, шляхом розширення застосування погодинної та відрядної систем оплати праці.

- Удосконалення системи кількісного вимірювання результатів праці на підприємствах, уточнення службових обов’язків працівників тощо. Це дозволить правильно оцінювати результати праці та відповідно справедливо винагороджувати співробітників.

Реалізація вищенаведених заходів удосконалення оплати праці в Україні, може привести до підвищення рівня оплати праці та економічної активності населення, зменшення диференціації населення за заробітною платою, утворення середнього класу.



Кулинич Т.В., к.е.н.

Харківський інститут бізнесу і менеджменту, м. Харків,Україна

МОЛОДІЖНИЙ РИНОК ПРАЦІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
Актуальність теми. В умовах ринкової економіки інтеграція молоді в суспільство має велике значення. На сучасному етапі в Україні сформувалась як певна структура ринку праці молоді, так і структура її зайнятості. Молодіжні аспекти праці враховуються окремо трудовим законодавством України. Основоположним є Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», який включає статті «Праця молоді» та «Підтримка підприємницької ініціативи та діяльності молоді».

Актуальність даної теми дослідження обумовлена важливою роллю та функціями молоді в економіці країни. Саме молоді люди, завдяки своїй мобільності та високому інтелектуальному потенціалу, є головною рушійною силою сучасного світу, мають можливість впливати на суспільний прогрес, визначаючи майбутнє суспільства та держави. Проте, молодіжне безробіття залишається однією з найгостріших проблем у сфері праці.

Суттєвий вклад у вирішення теоретичних та прикладних проблем зайнятості молоді внесли українські вчені: Абашина О.В., Ільїч Л.М., Кравченко В.Л., Лібанова Е.М., Онікієнко В.В., Перепелиця М.П., Хмелярчук М.І., Яременко О.О., Метьолкина Н.В., Дроздова Т.В. та інші. Але на даному етапі розвитку держави існує необхідність подальшого дослідження проблем підвищення ефективності використання трудового потенціалу молоді. Це пов’язано, зокрема, з наявністю тенденцій підвищення рівня безробіття серед молоді та збільшення чисельності трудових мігрантів.

Основна частина. Молоде покоління – це потенціал, на який спиратиметься держава у майбутньому, бо молодь є основною продуктивною і мобільною робочою силою суспільства, озброєною найсучаснішими теоретичними знаннями. Молодіжний ринок праці має свою динаміку розвитку. З одного боку молодий вік підвищує шанси для зайнятості, а з іншого – через відсутність трудового та життєвого досвіду – зменшує.

Ситуація, що складається на українському молодіжному ринку праці в останні роки, є досить напруженою і характеризується тенденціями до погіршення. Зростають масштаби зареєстрованого і прихованого безробіття серед молоді, збільшується її тривалість. Тим часом можливості молодих людей і без того обмежені в силу їх більш низької конкурентоспроможності в порівнянні з іншими категоріями населення.

Специфічними особливостями молодіжного ринку праці є нестійкість попиту і пропозиції, зумовлена мінливістю орієнтації молоді, її соціально-професійною невизначеністю; низька конкурентоспроможність молоді порівняно з іншими віковими категоріями безробітних; дискримінація жінок при наймі на роботу; приховані розміри безробіття молоді; відсутність досвіду та стажу роботи.

Українська держава постійно здійснює активний соціальний захист молоді на ринку праці. Найбільш неконкурентоспроможними на ринку праці є такі категорії молоді [1]:

- молодь, яка закінчила або припинила навчання у середніх загальноосвітніх школах, професійно-технічних або вищих навчальних закладах;

- вивільнені із строкової або альтернативної військової служби;

- особи, яким надається перше робоче місце;

- діти-сироти, які залишились без піклування батьків;

- особи, яким виповнилось п’ятнадцять років і які за згодою одного із батьків або особи, яка їх замінює, можуть прийматися на роботу.

Згідно Закону України «Про зайнятість» ці категорії громадян віднесені до таких, що не здатні на рівних конкурувати на ринку праці і потребують соціального захисту. Для працевлаштування такої молоді статтею 5 даного закону передбачено встановлення квоти робочих місць для підприємств, установ і організацій із чисельністю працюючих понад 20 осіб, незалежно від форм власності, для бронювання ними до 5 % загальної кількості робочих місць, у тому числі з гнучкими формами зайнятості [1].

Останнім часом все більше число молодих людей вважає отримання повноцінної освіти необхідною умовою досягнення бажаного соціального статусу і більш високого матеріального становища, певною гарантією від безробіття. Професійне навчання стає найважливішим елементом інфраструктури ринку праці, який підтримує якісно збалансований попит і пропозицію праці, багато в чому визначає ефективність заходів по реалізації молодіжної політики зайнятості.

Велике значення в службі зайнятості набуває система професійного навчання незайнятого населення, особливо молоді. Вона сприяє професійній адаптації працівників, що вивільняються, і незайнятого населення, підвищенню їх конкурентоспроможності на ринку праці. При первинному виході на ринок праці у молоді переважають ідеалістичні уявлення про майбутню професію, трудову та професійну кар'єру, які з перших кроків на ринку праці руйнуються і призводять до виникнення складних соціально-психічних станів (тривога; стан депресії, що впливає на комунікативну сферу і супроводжується відчуттям безвиході, комплексом вини) в умовах неможливості працевлаштування. Зіткнення з трудової реальністю приводить до переорієнтації або деградації трудових цінностей. Таким чином, безробіття негативно впливає на соціально-психологічний розвиток молодих людей і часто призводить до зникнення погляду на працю як на засіб особистої самореалізації, а сам процес нормальної соціалізації виявляється порушеним.

Проблема прояву дискримінації полягає в тому, що при прийомі на роботу роботодавці воліють брати на роботу швидше чоловіків, ніж жінок. Найменш бажаним кандидатом при прийомі на роботу є молода заміжня жінка, яка не має дітей. Роботодавець в даному випадку передбачає можливу швидку вагітність такої жінки і однозначно робить свій вибір на користь інших кандидатів. Змінити ситуацію вкрай важко, тому надання можливості жінкам пройти спеціальний тренінг дозволить їм згодом взаємодіяти з роботодавцем більш успішно і долати забобони, що ведуть до дискримінації за статевою ознакою.

Молоді люди часто не мають активної позиції в пошуку роботи, а відповідно не використовують багато з існуючих можливостей знаходження роботи. Неабиякою мірою це пов'язано з небажанням потрапляти в некомфортні і жорсткі ситуації ринку праці. Для вирішення цієї проблеми необхідно, перш за все, раннє залучення підлітків до праці. Іншим важливим моментом є необхідність наявності у випускників вузів високого рівня самоорганізації з тим, щоб у пошуку роботи мати можливість відповідно зустрічати і долати труднощі, пов'язані з некомфортністю пропонованої праці. Крім того, для українського суспільства актуальним є включення механізму активного пошуку роботи. Ця робота полягає, перш за все, в інформуванні молоді про принципи і технології пошуку. Необхідно проводити спеціальні курси для батьків з тим, щоб сприяти включенню даного механізму на рівні сім'ї.

Ринок праці відчуває колосальний вплив з боку різних суб'єктів трудових відносин: це і держава, що підтримує інтереси, як працівників, так і роботодавців за допомогою спеціалізованих організацій та законодавчого регулювання трудових відносин, і підприємницькі об'єднання, що створюються на противагу профспілкам. Недостатня кількість робочих місць та несприятливі умови для розвитку підприємництва приводять до збільшення чисельності молодих людей, що реалізують власну економічну активність в тіньовій економіці. За соціологічними даними частка молодих громадян, які залучені нині до неформальної, тобто офіційно незареєстрованої діяльності, становить близько 30 %, а ще приблизно такий же відсоток молоді мають досвід такої діяльності у минулому [2].

Випускники середніх та вищих навчальних закладів належать до категорії громадян, що потребують додаткових гарантій щодо забезпечення робочими місцями, тому що в основному вони, не маючи достатніх навичок і кваліфікації, не готові до жорсткої конкуренції на сучасному ринку праці. Не останнє місце займає і низький рівень соціальної облаштованості молодих фахівців. Тому необхідно впровадити ряд заходів щодо удосконалення правових норм, спрямованих на полегшення процесу переходу молоді від навчання до трудової діяльності: передбачити податкові пільги для роботодавців, які приймають на роботу молодих фахівців, удосконалити механізм держзамовлення, який сприяв би підготовці фахівців, необхідних для галузей економіки.



Поделитесь с Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   25


База данных защищена авторским правом ©dogmon.org 2019
обратиться к администрации

    Главная страница