Збірник наукових праць Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції м. Харків 2014 р


БЕЛОРУССКИЙ ОПЫТ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ МЕЖДУНАРОДНОГО ЛИЗИНГА КАК ФИНАНСОВОГО ИНСТРУМЕНТА ПРОДВИЖЕНИЯ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ПРОДУКЦИИ НА ВНЕШНИХ РЫНКАХ



страница23/25
Дата12.05.2016
Размер4.79 Mb.
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   25

БЕЛОРУССКИЙ ОПЫТ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ МЕЖДУНАРОДНОГО ЛИЗИНГА КАК ФИНАНСОВОГО ИНСТРУМЕНТА ПРОДВИЖЕНИЯ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ПРОДУКЦИИ НА ВНЕШНИХ РЫНКАХ

Сделки международного лизинга также являются распространенным механизмом продаж оборудования, производимого предприятиями страны-лизингодателя. Данный механизм реализации продукции является довольно действенным для производителей, так как практически полностью сделка может быть профинансирована посредством лизинговой схемы. Лизингополучатели, в свою очередь, получают преимущества из-за того, что в стране-лизингодателя можно привлечь финансирование под более низкие проценты, чем в своей стране, что, естественно, отражается на стоимости всей сделки.

Выгода применения международного лизинга заключается также и в использовании благоприятного налогового режима, установленного в том или ином государстве.

Анализ мирового опыта показывает, что в последние годы лизинговые операции стали неотъемлемой частью стабилизации и развития экономики во многих странах. Темпы прироста объема лизинга в них значительно превышают темпы прироста частных капиталовложений в производство машин и оборудования. Лизинг широко используется при сбыте продукции как на внутреннем, так и на внешних рынках.

Осуществление скоординированных действий и мер законодательного, нормативно-правового и организационного обеспечения межгосударственного лизинга позволяет сделать его эффективным инвестиционным механизмом развития, усиления интеграционных связей, укрепления и развития экономического потенциала.

Cхема экспортного лизинга, которую сегодня белорусские лизингодатели используют на соседних рынках, не безупречна. Отечественным лизинговым компаниям работать все сложнее из-за конкуренции, которая развернулась на рынках между белорусскими и местными производителями. Сейчас все соседние страны стараются поддерживать свои предприятия, и лизингодателям предлагать еще более выгодные условия, чем уже созданы местным компаниям, достаточно сложно.

В Республике Беларусь разработана Стратегия развития системы продвижения на внешних рынках продукции белорусских производителей (автомобильной, сельскохозяйственной, специальной техники, продукции станкостроения и другой) на условиях лизинга. Она основана на опыте осуществления данного вида деятельности в Республике Беларусь и за рубежом, в первую очередь в странах СНГ, характеризует возможные направления дальнейшего развития этой деятельности в Республике Беларусь как одного из элементов повышения экспортного потенциала отечественной экономики в ближайшей перспективе.

Действующие нормативные правовые акты, регламентирующие лизинговую деятельность в Республике Беларусь, позволяют заключать и исполнять договоры международного лизинга, в том числе техники отечественного производства с субъектами, осуществляющими хозяйственную деятельность в любой стране.

Развитие системы продвижения на условиях лизинга продукции белорусских производителей предполагает необходимость страхования рисков, связанных с утратой (гибелью), повреждением объектов лизинга, неуплатой лизингополучателем лизинговых платежей.

Стратегия развития системы продвижения на внешних рынках продукции белорусских производителей на условиях международного лизинга предполагает пять основных направлений, суть которых состоит в следующем.

1) В дополнение к тому, что в целях увеличения экспорта работ и услуг из объектов обложения налогом на добавленную стоимость исключены работы и услуги, местом реализации которых не является территория Республики Беларусь, поставка лизингодателю продукции, предназначенной для передачи в лизинг за пределы таможенной территории Республики Беларусь, может осуществляться с применением заводами – изготовителями нулевой ставки налога на добавленную стоимость. Соответственно лизингодателем этот предмет лизинга также должен передаваться с нулевой ставкой НДС.

2) Привлечение зарубежных лизинговых компаний, осуществляющих передачу продукции белорусских производителей на условиях лизинга из Республики Беларусь на внешних рынках, с соответствующим использованием иностранных финансовых ресурсов для приобретения продукции отечественного машиностроения. При этом основными формами государственной поддержки продвижения на внешних рынках продукции белорусских производителей на условиях лизинга могут быть:



  • предоставление возможности лизингодателям-нерезидентам приобретать продукцию организаций-производителей Республики Беларусь для осуществления лизинга на своей территории с соответствующим их кредитованием банками-нерезидентами;

  • страхование сделок организаций-производителей Республики Беларусь и лизингодателей (резидентов и нерезидентов) по отдельным видам рисков.

3) Предоставление кредитов на приобретение продукции для экспортного лизинга белорусскими банками под гарантии банков или Правительств тех государств, в которых работают лизингополучатели. В данном случае, учитывая возможность отсутствия согласованных норм, потребуется определять уполномоченные лизинговые компании, которые будут заключать и реализовывать договоры лизинга исходя из национального законодательства и условий стран потенциальных лизингополучателей.

Для стимулирования сбыта продукции белорусских производителей возможно выделение бюджетных займов белорусской стороной как непосредственно организациям-производителям (на начальном этапе в полном объеме поставок объектов лизинга), так и уполномоченной лизинговой компании под удешевление стоимости кредитных ресурсов, полученных от банков.

4) Возможность обоснованного снижения цены договора лизинга, в том числе в части контрактной стоимости предмета лизинга, за счет предоставления бюджетных займов белорусским предприятиям, производящим продукцию для исполнения договоров лизинга при продвижении ее на внешних рынках. Снижение цены может быть необходимым для обеспечения безусловной ценовой конкурентоспособности этой продукции и завоевания рынков государств, имеющих стратегическое значение для белорусской экономики. При этом предполагается компенсация части процентов за пользование банковскими кредитами, что позволит уменьшить стоимость лизинга в целом без потерь для производителей и обеспечить оптимальное соотношение цены и качества продукции белорусских производителей, поставляемой по договорам лизинга при продвижении на внешних рынках.

Увеличение бюджетных поступлений в дальнейшем возможно как за счет снижения себестоимости при производстве техники и осуществлении ее поставок на условиях лизинга, так и за счет повышения доходов от оказания сопутствующих услуг путем организации сборочных производств за рубежом и их инжинирингового обслуживания.

5) Использование межгосударственных лизинговых институтов, создаваемых в странах – членах Евразийского экономического сообщества (далее – ЕврАзЭС) и СНГ с применением подходов, разрабатываемых на основе международного права и национального законодательства государств – членов указанных сообществ.

Разрабатываемые органами указанных сообществ при активном участии Белорусской Стороны подходы к реализации этих мероприятий предусматривают:



  • оформление договоров лизинга на базе технико-экономических прогнозов и пилотных проектов с последующим исполнением договоров поставок и лизинга с участием уполномоченных лизинговых компаний – операторов, сублизинга с конкретными лизингополучателями, а также договоров кредитования, залога, страхования и гарантий, сопутствующих договорам лизинга;

  • исследование и определение потребности внутренних операторов государств – участников ЕврАзЭС и СНГ в оборудовании, технике, машинах и механизмах по видам и количеству;

  • концентрацию средств коммерческих структур и иных источников средств государств-участников проектов для финансирования лизинговых операций под конкретные проекты и программы.

Межгосударственный лизинг в государствах – участниках ЕврАзЭС и СНГ целесообразно осуществлять с учетом следующих основных условий:

  • отнесение лизинговых платежей на затраты лизингополучателя, в том числе в целях налогообложения;

  • осуществление в необходимых случаях сертификации предметов лизинга и производств, на которых они изготовлены;

  • формирование эффективной инфраструктуры сервисного обслуживания техники, переданной на условиях лизинга.

Важными составляющими финансового обеспечения межгосударственного лизинга рекомендуются:

  • консорциальное кредитование;

  • обеспечение страхового покрытия уполномоченными страховыми организациями стран-участниц.

В качестве существенных источников финансирования межгосударственного лизинга предполагается использование ресурсов зарубежных банков.

Как показывают исследования, за последние годы наиболее быстропротекаемые изменения происходили в сфере именно международного лизинга. Республика Беларусь после подписания главой государства Указа № 465 «О некоторых вопросах совершенствования лизинговой деятельности», а также распоряжения о создании Белорусской лизинговой компании на базе ОАО «Промагролизинг», республика оказалась «пионером» в сфере международного лизинга среди государств СНГ. В 2011 г. наиболее активный рост наблюдался именно в сфере экспортного международного лизинга. Национальная лизинговая компания ОАО «Промагролизинг» в 2011 г. заключила договоров на поставку белорусской продукции по международному лизингу на 23,6 млн долларов США, что составило почти 180 % к уровню 2010 г.

За прошедшие 13 лет компания передала по договорам финансового лизинга отечественным и зарубежным лизингополучателям более 19 тысяч единиц техники на общую сумму свыше 1 млрд долларов, из них по международному лизингу — 3290 единиц техники на сумму свыше 120 млн. долларов.

Сегодня ОАО «Промагролизинг» осуществляет поставки техники белорусских производителей на условиях международного лизинга в Россию, Украину, Казахстан, Грузию, Армению, Молдову, ЮАР, Мозамбик, Канаду, Чехию. В 2014 году планируется выход на новые рынки — Монголии, Вьетнама, Туркмении, Бангладеш.

Таким образом, развитие международного лизинга в Республике Беларусь является неотъемлемой частью Стратегии развития системы продвижения на внешних рынках продукции белорусских производителей.

Опыт международного экспортного лизинга, применяемого белорусской стороной, может быть использован в данной сфере странами СНГ, имеющими острую необходимость в увеличении объемов продаж техники и оборудования отечественного производства. Кроме того, наряду с классическими, универсальными лизингодателями, могут принять участие в сфере международного лизинга так называемые кэптивные лизинговые компании, организованные непосредственно производителем оборудования, техники, для продвижения только своей продукции. Однако, для улучшения качества предоставляемой услуги международного лизинга и, тем самым, увеличения продаж отечественной продукции, целесообразно использовать ресурсы зарубежных банковских и финансово-кредитных институтов, учитывая их низкую стоимость.



Ковальова О.В., к.е.н., доц. кафедри бухгалтерського обліку і аудиту

Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва, м. Харків, Україна

Ульянченко Н.В., к.е.н., ст. викладач кафедри фінансів

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», м. Харків, Україна
Окремі питання бюджетної політики в Україні

Рівень безпосереднього втручання держави в роботу фінансових ринків відображається показником дефіциту бюджету – підсумок операцій держави з фінансовими активами та зобов’язаннями, а також показником державного боргу, що є накопиченим результатом такого втручання. У 2008 – 2009 рр., як показала світова практика, дефіцит бюджету став одним з найважливіших інструментів держави при подоланні кризових явищ. Про це свідчить середньозважений рівень дефіциту бюджету, який у 2009 році в розвинутих країнах становив 8,9% від ВВП, в країнах пострадянського простору близько 6,4% ВВП. Водночас, результативність державного втручання з допомогою дефіциту бюджету залежить від структури джерел його фінансування, умов залучення та напрямів використання залучених коштів.

Бюджетний фонд як об'єктивна обумовлена економічна форма руху частини вартості валового продукту, що пройшла відповідні стадії розподілу і надійшла в розпорядження держави для задоволення суспільних потреб, виступає у вигляді централізованого фонду грошових коштів. Характеризується великими масштабами, складною внутрішньою структурою, цільовим спрямуванням. Конкретний обсяг бюджетного фонду, джерела надходження та напрями використання коштів визначаються щорічними законами про Державний бюджет України, рух коштів фонду відображається в основному фінансовому плані України. Таким чином, державний бюджет, як і всі інші фінансові плани, має бути збалансованим, тобто обсяг доходів – дорівнювати обсягу видатків.

У процесі збалансування бюджету шляхом зіставлення його дохідної і видаткової частин визначаються показники стану бюджету, до яких належать: рівновага доходів і видатків бюджету (баланс бюджету), бюджетний профіцит (перевищення доходів над видатками бюджету), бюджетний дефіцит (перевищення видатків над постійними доходами бюджету) [1].

Рівновага доходів і видатків свідчить про збалансованість бюджету, тобто про достатність дохідних джерел для фінансування потреб держави у плановому році. Такий стан вважається оптимальним, а його досягнення – найважливішим завданням бюджетного планування.

Проблема формування ефективної бюджетної політики обумовлена широким спектром питань, серед яких головне місце посідає визначення завдань та пріоритетів розвитку, які б відповідали реальним потребам суспільства та впливали на ступінь ефективності державного регулювання соціально-економічних процесів.

Протягом останніх років бюджетна політика України зазнала істотних змін під впливом політичних та організаційних чинників, при цьому її розвиток не завжди супроводжувався стабільністю й послідовністю. Під дією багатьох негативних чинників сучасна бюджетна політика зіткнулася з такими проблемами, як: недосконалість нормативно-правової бази системи державного управління, неефективні видатки, слабкий фінансовий менеджмент й управління державним боргом. Однією із головних проблем у сфері забезпечення ефективності бюджетної політики є недосконалість розвитку державних фінансів, про що свідчать показники по України за період 2007-2012 рр., наведені у табл.1.

Як ми бачимо, сума державного бюджету, за аналізований період постійно зростає як по доходам, так і по видаткам. Зокрема, останні два показника у 2012 році дорівнювали вже 445,5 та 492,4 млрд. грн. Також відмітимо поступове зростання питомої ваги видатків до ВВП, що в 2012 р. становило 35,0 % і був найбільшим за остання роки. В той же самий час відсоток доходів в бюджеті до ВВП залишався майже на постійному рівні. Таким чином, це є свідченням постійного хронічного дефіциту бюджету України, і вимагає негайної трансформації системи оподаткування в Україні.

Таблиця 1

Динаміка державних фінансів у % до ВВП


Рік

ВВП у фактичних цінах,
млн. грн

Номінальний (млн. грн)

у % до ВВП

доходи

видатки

дефіцит (–),
профіцит (+)

доходи

видатки

2007

720731

219939,1

226035,7

-7671,4

30,5

31,4

2008

948056

297844,6

309216,2

-14183,1

31,4

32,6

2009

913345

272967,0

307399,4

-37258,1

29,9

33,7

2010

1082569

314506,3

377842,8

-64684,9

29,1

34,9

2011

1302079

398553,6

416853,6

-23057,9

30,6

32,0

2012

1408889

445525,3

492454,7

-50785,7

31,6

35,0

*Розрахунки автора за даними НБУ[2].

Невід’ємною умовою забезпечення ефективного використання інструменту дефіциту бюджету є оптимальність його обсягів, структури джерел фінансування та використання залучених коштів. Однак, через недостатню обґрунтованість цих складових, активна фіскальна політика сама часто може призводити до появи негативних явищ: потрапляння країни до боргової пастки, «ефекту витіснення» приватних інвестицій, втрати керованістю фінансовою системою.
Список використаних джерел


  1. Юрій С. І. Фінанси / С.І.Юрій, В. М. Федосов [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://pidruchniki.ws/12590605/finansi/byudzhetniy_defitsit.

  2. Національний банк України. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=57896.



Мостовенко Н.А., к.е.н.

Луцький національний технічний університет, м. Луцьк, Україна
ЗМІСТОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ФУНКЦІЙ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ

Процес суспільного відтворення, що включає виробництво, обмін, розподіл і споживання ВВП відбувається безперервно. Відтак процеси розподілу й перерозподілу ВВП супроводжуються постійним рухом грошових коштів, що у фінансовій науці визначаються як «фонди грошових коштів» або «фінансові ресурси». Саме вони складають матеріальну основу фінансової системи. Фінансова система розвивається за такими принципами як:

1) динамічність – фінансова система перебуває в постійному розвитку;

2) стратегічна орієнтованість – зміни у фінансовій системі стратегічно орієнтовані, що відповідає потребам соціально-економічного розвитку;

3) гнучкість – фінансова система здатна адаптуватися до внутрішніх потреб та зовнішніх змін;

4) відкритість – фінансова система забезпечує доступ до різноманітних джерел фінансових ресурсів.

У своєму історичному становленні фінансова система була покликана, насамперед, забезпечити державу фінансово-грошовими ресурсами, необхідними їй для виконання своїх політичних, економічних і соціальних функцій [1, с.57]. Нині до фінансової системи стали включати не лише систему державних фінансів, а й фінанси суб’єктів підприємницької діяльності, населення, державний кредит, страхові кошти, міжнародні фінанси тощо. Відповідно, кожна ланка фінансової системи, маючи відповідні фонди грошових коштів та апарат управління, покликана вирішувати свої конкретні завдання. Разом з тим, фінансова система держави в сучасних умовах призначена виконувати своє головне завдання [2, с. 324; 4]: забезпечення максимальної мобілізації наявних у суспільстві фінансових ресурсів та залучення при обґрунтованих потребах їх ззовні, установлення передумов для їх ефективного використання і максимізації на цій основі виробництва ВВП. Очевидно, що зазначене завдання має комплексний характер, адже порушує не лише проблеми внутрішньої мобілізації фінансових ресурсів суспільства, а й необхідність зовнішніх залучень і запозичень. Так з’являється питання необхідності обслуговування державного боргу, пов’язаного з ним боргового навантаження на бюджет тощо. Крім того, слід враховувати той факт, що зовнішні запозичення здійснюються з дотриманням країною-реципієнтом певних умов, що може суперечити цілям національної безпеки й самостійності у реалізації фінансової політики держави. Це, відповідно, обумовлює завдання використання фінансової системи, насамперед, як засобу розвитку економіки країни. Отже, головним призначенням фінансової системи будемо вважати максимізацію джерел мобілізації фінансових ресурсів та їх збалансоване використання з метою зростання виробництва ВВП та підвищення ефективності його розподілу.

У сучасних дослідженнях має місце неоднозначний підхід до виділення функцій фінансової системи, що викликаний різним тлумаченням її сутності [4; 5; 6, с. 12]. Незаперечним є факт, що успішне виконання завдань, покладених на фінансову систему, реалізується через її функції. Відповідно до запропонованого призначення фінансової системи та на основі узагальнення наукових доробків окремих дослідників [4; 5; 7], пропонуємо виділяти такі функції фінансової системи в сучасних умовах:

1. Акумуляція фінансових ресурсів. Першочергове функціональне призначення фінансової системи полягає у задоволенні потреб у фінансових ресурсах, як матеріальної основи розвитку суспільства. Це спричиняє інституційні структурні зміни, що відбуваються у межах фінансової системи та проявляються у створенні й розвитку спеціалізованих інвестиційних кредитно-фінансових установ; інтенсифікації пенсійної та страхової реформи. Важливим аспектом акумуляції ресурсів виступає забезпечення можливості накопичення багатства та формування заощаджень [4]. Загалом для виконання зазначеної функції фінансова система повинна запобігати інфляційним процесам, забезпечувати стабільність національної грошової одиниці, її конвертованість в інші валюти тощо, що, відповідно, робить можливим фінансове планування й прогнозування.

2. Забезпечення переміщення фінансових ресурсів у часі і просторі. Після акумуляції ресурсів виникає необхідність організації їх руху. Виконання цієї функції здійснюється шляхом розбудови інфраструктури і удосконалення механізмів переливу капіталів поміж сегментами фінансового ринку. На сьогодні існує дуже широкий спектр фінансових інструментів для забезпечення руху матеріальних ресурсів у часі і просторі – кредитування, лізинг, франчайзинг тощо. Якщо виникають потреби для здійснення суспільно необхідних економічних процесів, то фінансова система повинна або надати адекватні фінансові інструменти для розв’язання проблеми, як от: випуск акцій, корпоративних облігацій, розвиток механізмів страхування і гарантування, або створити нові.

3. Подолання інформаційної асиметрії. Під асиметричністю інформації розуміють нерівномірний розподіл інформації про товар між сторонами угоди [7]. Сучасна фінансова система при акумуляції й переміщенні фінансових ресурсів опирається на фінансовий ринок. Як для будь-якого іншого ринку для нього характерна асиметрія інформації, за якої сторони об’єктивно не можуть володіти усією інформацією про послугу, стан ринку, ризик, ліквідність фінансового інструменту тощо. Інформаційна асиметрія здійснює значний вплив на поведінку його учасників, а отже функція зменшення інформаційної асиметрії вимагає забезпечення широкого фінансового інформування для можливості прийняття оптимальних рішень різними суб’єктами економіки. Це дозволяє багатьом громадянам, підприємцям, підприємствам приймати більш виважені рішення у своїй щоденній діяльності і спрямовує кошти до економічно ефективніших проектів [4]. Ефективне функціонування фінансової системи передбачає зменшення інформаційної асиметрії на основі розвитку спеціалізованих учасників ринків, таких як брокери, консультанти, бюро кредитних історій, а також, шляхом підвищення фінансової грамотності.

4. Спрощення обміну та торгівлі товарами, послугами, активами. Це платіжна функція, що ґрунтується на впровадженні зручних способів здійснення розрахунків, які стимулюють обмін товарами, послугами, активами [4]. Сучасні платіжні системи дозволяють здійснювати платежі у багатьох країнах без жодних відмінностей у процедурі і вартості послуги. Прикладом спільної технологічної платіжної інфраструктури, наприклад, є єдина європейська платіжна система SEPA (Single Euro Payments Area). Технологічні інновації призводять до зниження трансакційних витрат, що стимулює з одного боку розвиток самої фінансової системи, а з іншого сприяє зростанню економіки.

5. Забезпечення ліквідності фінансових активів. Окрема функція фінансової системи пов’язана із забезпеченням ліквідності фінансових активів. Ліквідність означає можливість легкої зміни форми фінансового активу залежно від виниклої потреби, наприклад, перетворення цінних паперів у готівку, валюти однієї країни в валюту іншої країни і т.д. У цьому разі суб’єкти господарської діяльності мають широкий вибір форм зберігання і застосування своїх фінансових активів, що зменшує час і спрощує проведення господарських операцій, підвищує їх ефективність [4].

6. Макроекономічне регулювання економічних процесів. Дана функція фінансової системи пов’язана із забезпеченням можливості макрорегулювання національної економіки з використанням фінансових важелів. Це необхідно у випадку несприятливих зовнішніх збурень (світові фінансові кризи, різке зростання цін на енергоносії і т.д.) або внутрішніх економічних процесів, які виникли з тих чи інших обставин. В цьому разі фінансова система повинна надавати набір інструментів для урядового втручання з метою коригування монетарної, бюджетної, податкової, боргової, митної політики [4].

7. Управління ризиками. Ця функція фінансової системи ґрунтується на широкому запровадження системи ризик-менеджменту, і важлива в контексті забезпечення фінансової стійкості її елементів. Так, наприклад, фінанси підприємств являють собою відносно відособлену ланку фінансової системи, адже в умовах ринку працюють на основі самоокупності та самофінансування. Відповідно, відповідальність за обрані механізми мобілізації фінансових ресурсів та напрямки їх використання несуть суб’єкти господарювання. Впровадження в господарську практику заходів фінансового менеджменту дозволить підвищити ефективність господарювання господарських структур, підвищить їх конкурентоспроможність та адаптованість до ринкових умов, а отже сприятиме зростання обсягу виробництва ВВП. Для фінансового ринку виконання цієї функції спирається на застосування більш жорсткого регулювання його окремих спекулятивних сегментів (наприклад, ринку деривативів) за посилення стимулюючих засад функціонування інвестиційних  сегментів (наприклад, ринку корпоративних цінних паперів).

8. Адаптація до змін зовнішнього середовища. Слід зазначити, що розвиток сучасного світового господарства відбувається під впливом неоднозначних процесів глобалізації, що зумовлює необхідність переосмислення усталених підходів щодо сутності сучасного фінансового середовища та закономірностей функціонування національних фінансових систем. Процес глобалізації радикальним чином впливає на сучасний світовий розвиток. Під його дією формується глобальне фінансове середовище, що стирає межі національних ринків капіталу, інвестицій, фінансових потоків, загострює питання валютного регулювання та контролю, змінює господарські функції держави. Таким чином, подолання негативних викликів глобалізації можливе завдяки переосмисленню ролі національних фінансових систем та їх здатності бути композиційним елементом глобальної фінансової архітектури (архітектоніки).

Незаперечним є факт, що фінансова система має складну структуру. На її формування здійснюють вплив численні фактори, а саме: існуюча модель економічного устрою, участь країни у міжнародних господарських процесах, ступінь її входження на світові ринки капіталу, інфраструктурне забезпечення фінансових відносин тощо. Зміна цих факторів спричиняє розвиток фінансової системи, ускладнення її завдань та функцій.



Поделитесь с Вашими друзьями:
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   25


База данных защищена авторским правом ©dogmon.org 2019
обратиться к администрации

    Главная страница